Ухвала

від 18.09.2023 по справі 160/20039/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 вересня 2023 року м. Дніпросправа № 160/20039/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дурасової Ю.В.,

суддів: Білак С.В., Юрко І.В.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 р. в адміністративній справі № 160/20039/22 за позовом Приватного підприємства «Фрюлинг» до відповідачів: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії -

в с т а н о в и в:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 р. 28 лютого 2023 р. позов задоволено.

07.07.2023, не погодившись з рішенням суду, відповідач на відділення пошти подав апеляційну скаргу, яка зареєстрована Третім апеляційним адміністративним судом 12.07.2023.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.07.2023 року витребувано з Дніпропетровського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №160/20039/22 та зобов`язано протягом трьох днів з моменту отримання ухвали направити до суду апеляційної інстанції матеріали цієї адміністративної справи.

26.07.2023 на адресу суду апеляційної інстанції разом із супровідним листом надійшла адміністративна справа №160/20039/22.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.07.2023 року відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору; апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк, який обчислюється з дня отримання копії ухвали, для надання суду належного доказу, який би підтверджував дату отримання копії рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2023 року або заяву про поновлення строку, в якій вказати інші підстави для поновлення строку; належним чином оформленого документа про сплату судового збору.

У зв`язку із наявністю у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області офіційної електронної адреси та електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд", копія ухвали суду була направлена в електронній формі за допомогою підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області як суб`єкт владних повноважень, має офіційну електронну адресу dp.official@sfs.gov.ua.

Згідно з довідкою про доставку електронного листа ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху доставлено скаржнику до електронного кабінету 03.08.2023 о 18:26 год.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, 22 серпня 2023 р. скаржником подано клопотання, в якому особа, яка подає апеляційну скаргу просить відстрочити сплату судового збору, яке обґрунтоване відсутністю коштів.

Також скаржник надав докази, що копію оскаржуваного рішення зареєстровано ГУ ДПС у Дніпропетровській області 22.06.2023 року.

У період з 14.08.2023 по 15.09.2023 суддя Дурасова Ю.В. перебувала у відпустці.

Розглянувши надані скаржником докази, колегія суддів дійшла висновку про задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Оскаржуване рішення було прийнято Дніпропетровським окружним адміністративним судом 28.02.2023 року. Повний текст судового рішення складено судом першої інстанції 28.02.2023 року.

Матеріали справи не містять доказів отримання скаржником копії оскаржуваного рішення. Як вказувалось вище, на виконання вимог ухвали суду від 31.07.2023 року про залишення апеляційної скарги без руху скаржник надав докази, що копію оскаржуваного рішення зареєстровано ГУ ДПС у Дніпропетровській області 22.06.2023 року.

Апеляційна скарга на відділення пошти подана 07.07.2023 року, тобто протягом тридцятиденного строку з дня отримання повного тексту оскаржуваного судового рішення, що за приписами ч. 2 ст. 295 КАС України свідчить про необхідність поновлення строку на подання апеляційної скарги.

Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Приписи ст. 8 Закону України "Про судовий збір", встановлюють, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, законодавцем встановлено вичерпний перелік обставин, за яких особу може бути звільнено від сплати судового збору, при цьому з аналізу вищенаведених правових норм випливає, що фактично таким правом може скористатися саме фізична особа, натомість відповідач є юридичною особою.

Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 14.01.2021 року в справі №0940/2276/18 зазначила, що частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України Про судовий збір конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.

При цьому, положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Водночас, у нормах частини другої статті 132 КАС відсилання до норм Закону України Про судовий збір, зокрема до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.

Це означає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Отже, розглядаючи клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки наведені у клопотанні підстави, а саме відсутність бюджетних асигнувань, не можуть визнаватись судом поважними для умов відстрочення сплати судового збору.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, у тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі, розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Разом з тим, податковим органом не надано жодних доказів які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у даній справі фінансування з Державного бюджету України.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, колегія суддів вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про відстрочення сплати судового збору.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

За таких обставин, враховуючи задоволення клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2023 року, особа, яка подала апеляційну скаргу не усунула недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 р. в адміністративній справі № 160/20039/22 необхідно повернути особі, яка її подала.

Керуючись ст. ст. 121, 169, 296, 298 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року у справі №160/20039/22 - задовольнити.

Поновити Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області строк на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року у справі №160/20039/22.

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 р. у справі № 160/20039/22 відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 р. в адміністративній справі № 160/20039/22 повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів в порядку, встановленому ст. 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяЮ. В. Дурасова

суддяС.В. Білак

суддяІ.В. Юрко