Постанова

від 30.01.2024 по справі 160/20039/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 січня 2024 року м. Дніпросправа № 160/20039/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року (суддя Царікова О.В.) у справі №160/20039/22 за позовом Приватного підприємства «Фрюлинг» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и В :

ТОВ «Фрюлинг» звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №8826 від 05.07.2022, №11098 від 07.09.2022 та №11578 від 26.09.2022, які винесено відносно Приватного підприємства Фрюлинг (ідентифікаційний код юридичної особи 34489010);

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Приватне підприємство Фрюлинг (ідентифікаційний код юридичної особи 34489010) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації щодо внесення ТОВ «Фрюлинг» до переліку ризикових платників є необґрунтованими, оскільки не містить у собі інформації, яка б свідчила про наявність критеріїв ризиків платника податків.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року позов задоволено.

Надаючи оцінку рішенню Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про внесення позивача до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд першої інстанції виходив з того, що за відсутності конкретизованої (розшифрованої) податкової інформації, що стала підставою для віднесення позивача до ризикових платників податку, оскаржуване рішення відповідача не можливо визнати обґрунтованими, а отже таке рішення не відповідає критеріям правомірності, які пред`являються до суб`єктів владних повноважень та які визначені ч.2 ст.2 КАС України. Також суд першої інстанції зазначив про те, що приймаючи спірні рішення, відповідачем не було враховано поданих позивачем документів, які стосувалися податкової інформації, що

стала підставою для віднесення позивача до ризикових платників податку.

Крім цього, судом першої інстанції вирішено питання щодо розподілу судових витрат та стягнуто з відповідача на користь позивача, зокрема, витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,0грн.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилюється на те, що наявна податкова інформація, якій судом першої інстанції надано не належну правову оцінку, свідчить про ризиковість платника податку ПП «Флюринг». Не надав, за позицією відповідача, суд першої інстанції і оцінки тим обставинам, які свідчать про те, що позивачем не було надано документальних доказів, які б спростовували наявну в контролюючого органу інформації, що стало підставою для віднесення Товариства до ризикових платників. Крім цього, скаржник зазначає, що внесення інформації про платника податків до інформаційних баз є службовою діяльністю посадових осіб контролюючого органу, яка не впливає на права та обов`язки такого платника податку. Також, відповідач висловлює свою незгоду з рішенням суду, в частині стягнення витрат на правничу допомогу. За позицією відповідача, вимоги позивача щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не було доведено обсягу наданих послуг та їх вартості, а сама справа є незначної складності та не потребує особливих адвокатських знань та вмінь, внаслідок чого розмір таких витрат, на думку відповідача, є завищеним.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін з огляду на його законність та обгрунтованість.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи, які не заперечуються сторонами, свідчать про те, що Приватне підприємство Фрюлинг, ідентифікаційний код юридичної особи 34489010, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.06.2021, номер запису 1002271070042006661, та перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

Основним видом економічної діяльності Приватного підприємства Фрюлинг за КВЕД є: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

ПП Фрюлинг було укладено наступні правочини з контрагентами, по яким, як зазначає Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, зокрема:

- договір постачання продукції №0315/21 від 15.03.2021 з ТОВ Інвест Сервіс Україна про поставку металевої продукції;

- договір №24/03-21 від 24.03.2021 з ТОВ Аксінктон-Проект про надання техніки у строкове платне користування для виконання робіт;

- договір поставки №051021 від 05.10.2021 з ТОВ Сталь Експерт про поставку металевої продукції.

На виконання ст. 187 та ст. 201 ПК України ПП Фрюлинг виписано та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкові накладні, зокрема: №1 від 01.04.2021, №4 від 02.04.2021, №5 від 20.04.2021, №6 від 20.04.2021, №7 від 20.04.2021, №8 від 20.04.2021, №9 від 20.04.2021, №10 від 20.04.2021, №12 від 16.03.2021, №13 від 16.03.2021, №17 від 18.03.2021, №24 від 17.03.2021, №25 від 17.03.2021, №26 від 18.03.2021, №27 від 19.03.2021, №28 від 22.03.2021, №10 від 17.03.2021.

На адресу позивача надійшли квитанції №1 від 14.04.2021, №1 від 14.04.2021, №1 від 15.04.2021, №1 від 15.04.2021, №1 від 15.04.2021, №1 від 15.04.2021, №1 від 15.04.2021, №1 від 15.04.2021, №1 від 15.04.2021, №1 від 26.04.2021, №1 від 26.04.2021, №1 від 28.04.2021, №1 від 29.04.2021, №1 від 30.04.2021, №1 від 30.04.2021, №1 від 05.05.2021, №1 від 07.05.2021, №1 від 11.05.2021, відповідно до яких зазначені вище податкові накладні були прийняті ДПС України.

Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 05.07.2022 №8826 Приватне підприємство Фрюлинг визнано таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: аналіз податкової інформації свідчить про можливе формування податкового кредиту без реального здійснення господарських операцій.

Вказане рішення прийнято на підставі протоколу №237 від 05.07.2022 засідання комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, копія якого міститься у матеріалах справи. У вказаному протоколі зазначено про те, що 05.07.2022 за результатами розгляду фінансово-господарської діяльності суб`єктів господарювання, Комісією враховано інформацію відповідного структурного підрозділу, отриману в межах Алгоритму дій, щодо віднесення (внесення): ПП Фрюлинг (код ЄДРПОУ 34489010), як такого, що відповідає пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку.

22.07.2022 представник позивача звернувся до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області із адвокатським запитом щодо підстав включення ПП Фрюлинг до переліку ризикових платників податків згідно з рішенням від 05.07.2022 №8826.

Листом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №39699/6/04-36-05-05-10 від 27.07.2022 позивачу повідомлено, що відповідно до п. 8 Критеріїв Постанови №1165, Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ПП Фрюлинг включено до переліку ризикових платників податку, як такого, по якому наявна податкова інформація структурного підрозділу стосовно взаємовідносин з суб`єктами господарювання, які віднесені та/або свідчать про здійснення ризикових операцій, про що складено Протокол від 05.07.2022 №237, та прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 05.07.2022 №8826. Відповідне рішення надіслане платнику податку в цей же день засобами електронного зв`язку. Будь-які додатки до рішення про відповідність платника критеріям ризиковості Порядком зупинення реєстрації не передбачені. Підставами включення ПП Фрюлинг до переліку ризикових платників податку є наявна податкова інформація по ПП Фрюлинг, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції та свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій, а саме: за період з 01.01.2022 по 30.07.2022 встановлено, що ПП Фрюлинг сформовано податковий кредит за рахунок придбання послуг оренди техніки та товарно-матеріальних цінностей у підприємств постачальників, по яким прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, а саме: ТОВ Аксінктон-Проект (код 42304736), включено до переліку ризикових 13.10.2021, ТОВ Сталь Експерт (код 39668334) включено до переліку ризикових 07.12.2021 та ТОВ Інвест Сервіс Україна (код 33718943) включено до переліку ризикових 06.07.2021. На дату прийняття Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника ПП Фрюлинг не подано до контролюючого органу фінансову звітність за 2021 рік всупереч нормам пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, абз. 1, 3 п. 46.2 ст. 46 та п. 49.2 статті 49, ПК України. Крім того, у період січень-липень 2022 року платником складено податкові накладні щодо реалізації в адресу ТОВ Казбек (код 31123135) монтажних робіт згідно проекту: Модернізація на суму ПДВ 1228,5 тис грн. При цьому, ПП Фрюлинг не подав до органів ДПС Додаток 4ДФ Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум за І квартал 2022 року. Таким чином, платник відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165.

29.08.2022 ПП Фрюлинг подано ДПС України повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, що підтверджується квитанцією №1 від 29.08.2022, яке доставлено до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, що підтверджується квитанцією №2 від 29.08.2022, статус документа: документ прийнято.

Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 07.09.2022 №11098 Приватне підприємство Фрюлинг визнано таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: підприємством надано повідомлення про надання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку у неповному обсязі.

Вказане рішення прийнято на підставі протоколу №428 від 07.09.2022 засідання комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, копія якого міститься у матеріалах справи. У вказаному протоколі зазначено про те, що 07.09.2022 за результатами розгляду фінансово-господарської діяльності суб`єктів господарювання та їх схеми роботи, Комісією враховано інформацію та документи, отримані ПП Фрюлинг (код ЄДРПОУ 34489010) та інформації, отриманої в межах бази даних ІС Податковий блок, у зв`язку із тим, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, тобто відповідає пункту 8 критеріїв ризиковості платників податків.

15.09.2022 позивачем подано скаргу до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення про відповідність платників ПДВ критеріям ризиковості платника (в порядку п. 56.2 ст. 56 ПК України), у якій позивач просив скасувати рішення від 07.09.2022 №11098, прийняти рішення про невідповідність ПП Фрюлинг критеріям ризиковості платника податку та виключити ПП Фрюлинг з переліку ризикових суб`єктів господарювання.

16.09.2022 ПП Фрюлинг подано ДПС України повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, що підтверджується квитанцією №2 від 16.09.2022, статус документа: документ прийнято.

Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 26.09.2022 №11578 Приватне підприємство Фрюлинг визнано таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: підприємством надано повідомлення про надання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку у неповному обсязі.

Вказане рішення прийнято на підставі протоколу №473 від 26.09.2022 засідання комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, копія якого міститься у матеріалах справи. У вказаному протоколі зазначено про те, що 26.09.2022 за результатами розгляду фінансово-господарської діяльності суб`єктів господарювання та їх схеми роботи, Комісією враховано інформацію та документи, отримані ПП Фрюлинг (код ЄДРПОУ 34489010) та інформації, отриманої в межах бази даних ІС Податковий блок, у зв`язку із тим, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, тобто відповідає пункту 8 критеріїв ризиковості платників податків.

06.10.2022 позивачем подано скаргу до Державної податкової служби України, Міністерства фінансів України, Державної регуляторної служби України, Раді бізнес-омбудсмену, народному депутату Дар`ї Володіній, на рішення про відповідність платників ПДВ критеріям ризиковості платника (в порядку п. 56.2 ст. 56 ПК України), у якій позивач просив скасувати рішення від 07.09.2022 №11098, 26.09.2022 №11578, прийняти рішення про невідповідність ПП Фрюлинг критеріям ризиковості платника податку та виключити ПП Фрюлинг з переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Листом від 04.11.2022 №13973/6/99-00-18-01-05-06 Державною податковою службою України позивачу запропоновано подати до ДПС документи, необхідні для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, керуючись пунктом 6 Порядку.

Позивач, не погодившись із викладеною вище позицією контролюючого органу про відповідність підприємства критеріям ризиковості платника податків, звернувся до суду з позовом.

За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Щодо рішень відповідача про віднесення позивача до переліку ризикових платників податку.

На час прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про віднесення позивача до переліку ризикових платників податку діяв Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою КМУ №1165 від 11 грудня 2019 року.

Постановою КМУ №1165 також затверджено типову форму Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (Додаток 4 до Порядку).

Можливість оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку прямо передбачена пунктом 6 Порядку №1165 та Додатком 4 до Порядку №1165.

Отже суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржувані рішення відповідача відповідають ознакам індивідуально-правового акту, які можуть бути піддані судовому контролю.

З цих підстав суд апеляційної інстанції вважає безпідставними аргументи відповідача про те, що оскільки внесення інформації про платника податків до інформаційних баз є службовою діяльністю посадових осіб контролюючого органу, яка не впливає на права та обов`язки такого платника податку, то і можливість оскарження такого рішення не передбачена.

Відповідно до п.5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Згідно із п.6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 6 Порядку №1165 також передбачено те, що у рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У свою чергу, Критерії ризиковості платника податку на додану вартість затверджено у Додатку №1 до Порядку №1165.

Критеріями ризиковості платника податку на додану вартість визначено:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

У спірному випадку підставами для визнання позивача таким, що відповідає критеріям ризиковості, контролюючим органом визначено п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У свою чергу, форма рішення про відповідність/невідповідність платника податків критеріям ризиковості, затверджена у Додатку 4 до Порядку №1165, передбачає обов`язковість, у разі відповідності пункту 8 критеріям ризиковості, розшифрування яка саме податкова інформація стала фактичною підставою для прийняття відповідного рішення.

У спірному випадку підставою для прийняття рішення №8826 від 05.07.2022 контролюючим органом визначено: «Аналіз наявної податкової інформації свідчить про можливе формування податкового кредиту без реального здійснення господарських операцій».

З такого формулювання підстав для віднесення позивача до ризикових платників податків не можливо зрозуміти того: які господарські операції контролюючий орган вважає нереальними та по взаємовідносинами з якими контрагентами. Крім цього, вживання контролюючим органом такого формулювання як «можливе формування кредиту без реального здійснення господарських операцій», свідчить про те, що контролюючим органом не було встановлено факту неправомірного формування позивачем податкового кредиту, але контролюючий орган допускає таку можливість.

Отже, вказаний обов`язок щодо розшифрування яка саме податкова інформація стала фактичною підставою для прийняття відповідного рішення, відповідачем виконано не було.

У свою чергу, такий обов`язок контролюючого органу щодо розшифрування податкової інформації, кореспондується з правом платника податку подати перелік документів задля виключення його з переліку ризикових платників податків, яке передбачено п.6 Порядку №1165.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів задля виключення його з переліку ризикових платників податків, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом як конкретного критерію ризиковості так і обов`язково розшифрування податкової інформації, яка стала підставою для віднесення такого платника до переліку ризикових, у разі застосування п.8 Критеріїв ризиковості.

В іншому випадку, у разі відсутності конкретизації підстав для прийняття рішення, вказане призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання визначено переліку документів задля виключення його з переліку ризикових платників податків.

Отже, за відсутності конкретизованої (розшифрованої) податкової інформації, що стала підставою для віднесення позивача до ризикових платників податку, оскаржуване рішення відповідача №8826 від 05.07.2022, як правильно зазначив суд першої інстанції, не можливо визнати обґрунтованим, а отже таке рішення не відповідає критеріям правомірності, які пред`являються до суб`єктів владних повноважень та які визначені ч.2 ст.2 КАС України.

Встановлені обставини справи також свідчать про те, що вже на адвокатський запит контролюючим органом зазначено підстави для прийняття рішення №8826 від 05.07.2022 та вказано по яким контрагентам контролюючий орган вважає ризиковими операціями позивача.

Отримавши таку відповідь відповідача, позивач надав пояснення та копії первинних документів по господарським операціям, які контролюючий орган вважав нереальними. Надходження вказаних документів не заперечувалось відповідачем, що, зокрема, вбачається з апеляційної скарги.

Натомість, приймаючи рішення №11098 від 07.09.2022 та 11578 від 26.09.2022, контролюючий орган знову приходить до висновку про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку (п.8 Критерії). При цьому, вказані рішення також не містить обгрунтувавнь таких висновків контролюючого органу, як і не місять інформації про те, чи були враховані надані позивачем документи під час прийняття оскаржуваних рішень. Не містять такої інформації і протоколи засідання Комісії.

У свою чергу, пунктом 6 Порядку №1165 передбачено те, що у разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Отже, право платника податку подати інформацію та копій відповідних документів кореспондується з обов`язком Комісії дослідити такі документи та надати їм оцінку на предмет можливості прийняття рішення про про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Натомість, будь-якої оцінки наданим документам, на предмет їх достатності/недостатності для вирішення питання щодо виключення позивача з переліку ризикових платників податку, контролюючим органом надано не було, така інформація в оскаржуваних рішеннях відсутня.

Таким чином, підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необгрунтованості оскаржуваних рішень відповідача №11098 від 07.09.2022 та 11578 від 26.09.2022.

Щодо аргументів відповідача про безпідставність стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу.

Так, за наслідками розгляду справи судом першої інстанції вирішено питання щодо розподілу судових витрат, у тому числі щодо стягнення з відповідача ГУ ДПС у Дніпропетровській області витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,0грн.

Частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно зі статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Матеріали справи свідчать про те, що з метою отримання професійної правничої допомоги позивачем було укладено з адвокатом Скоком Антоном Володимировичем договір №01-12/22 про надання правової допомоги від 01.12.2022 (далі Договір).

Згідно п. 3.1 Договору за правову допомогу, передбачену в. п. 1.2 цього Договору, клієнт сплачує адвокату гонорар, остаточний розмір гонорару визначається сторонами актом виконаних робіт.

Повноваження адвоката підтверджено також свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №4265 від 22.04.20198 та ордером на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ №1168667 від 12.12.2022.

Відповідно до п. 1 Акту №1 виконаних робіт від 07.12.2022 (далі Акт) адвокатом Скоком Антоном Володимировичем була надана правова допомога, а саме:

- вивчення попереднього опрацювання матеріалів справи та правовий аналіз наявних у клієнта доказів та законодавчої бази, що регулює спірні правовідносини для підготовки позовної заяви 2 години;

- аналіз господарської діяльності клієнта в розрізі наявності критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість 1 година;

- підготовка позовної заяви про оскарження рішень про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника 4 години;

- направлення позовної заяви з додатками відповідачу та до суду.

У пункті 2 Акту сторони визначили, що загальний розмір гонорару адвоката складає 15450,00 (п`ятнадцять тисяч чотириста п`ятдесят) грн 00 коп.

Згідно платіжної інструкції №152 від 02.12.2022 позивачем внесено кошти на рахунок ФОП ОСОБА_1 у розмірі 15450,00 грн, призначення платежу: Передплата по договору про надання правової допомоги №01-12/22 від 01.12.2022, без ПДВ.

Отже, надані позивачем документи свідчать про те, що на стадії розгляду справи у суді першої інстанції позивачу було надано послуги правничої допомоги, які оцінені сторонами договору у 15450,0грн.

Натомість, судом першої інстанції, з урахуванням принципу співмірності та обгрунтованості, стягнуто з відповідача 5000,0грн.

Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними аргументи скаржника щодо не співмірності та нерозумності відшкодованих судом позивачу понесених витрат, з огляду на таке.

Так, принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 6,7 статті 134 КАС України).

Вирішуючи подану позивачем заяву про розподіл судових витрат, суд першої інстанції дослідив зміст наданих позивачем документів, які містять опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, розмір визначеного гонорару.

Вказуючи на завищення тарифів (вартість наданих послуг), відповідач не зазначає про те, які тарифи є справедливими, на його думку, та які зазвичай застосовуються при визначенні гонорару адвоката.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, умови щодо встановленого договором розміру гонорару адвоката відповідають приписам ст. 30 Закон України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» та п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України, а саме, встановлені у фіксованому розмірі, не залежать від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеними.

Таким чином, суд першої інстанції, дослідивши умови укладеного договору про надання правової допомоги, оцінивши у контексті названих процесуальним законом критеріїв співмірності, зазначений позивачем розмір витрат на оплату послуг адвоката, дійшов правомірного висновку про наявність підстав для часткового стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу.

Ураховуючи викладене, дослідивши аргументи відповідача, з якими останній пов`язує незаконність та необгрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року у справі №160/20039/22 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України.

Вступну та резолютивна частини проголошені 30.01.2024

Повне судове рішення складено 31.01.2024

Головуючий - суддяЯ.В. Семененко

суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк