Постанова

від 18.09.2023 по справі 320/9738/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/9738/23 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О.,

Грибан І.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 05 травня 2023 року про повернення позовної заяви по справі за позовом Департаменту молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку,

У с т а н о в и в:

Департамент молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся через електронний кабінет до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної аудиторської служби України, в якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 14.03.2023 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-01-14-000598-a, який оприлюднено в електронній системі закупівель 17.03.2023.

Позовна заява сформована в системі "Електронний суд" 25.03.2023, зареєстрована в суді 01.04.2023.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 11 квітня 2023 року позовну заяву залишено без руху з наданням позивачеві п`ятиденного строку для усунення її недоліків. В ухвалі судом зазначені недоліки позовної заяви та запропоновані способи їх усунення шляхом подання до суду: позовної заяви у паперовій формі з належним чином засвідченими доказами у паперовій формі для суду; доказів зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України судового збору в розмірі 2684,00 грн, згідно з квитанцією від 21.03.2023 № 12.

На виконання вимог ухвали про залишення позову без руху, 28 квітня 2023 року до суду першої інстанції від позивача засобами поштового зв`язку (здано на пошту 17.04.2023) надійшли наступні матеріали: не підписана заява про усунення недоліків; оригінал квитанції № 12 від 21.03.2023 про сплату 2684, 00 грн. судового збору, а також первинно подана позовна заява у паперовій формі з доказами у паперовій формі для суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05 травня 2023 року позовну заяву повернуто на підставі п. 3 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), оскільки суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у заяві про усунення недоліків від 14.04.2023 відсутній власноручний підпис заявника - адвоката Циба С.В., що є підставою для повернення позову.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права та право позивача на звернення до суду. Звернув увагу суду на ту обставину, що документи можуть подаватися до суду в електронній формі, а не лише в паперовій формі, як зазначив суд першої інстанції.

Відповідачем відзиву на апеляційну скаргу не подано.

Відповідно до частини 2 статті 309 КАС України у виняткових випадках та з урахуванням особливостей розгляду справи апеляційний суд може продовжити строк розгляду справи, про що постановляє ухвалу.

Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.

Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов`язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники.

З огляду на перебування членів колегії у відпустці, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що існує необхідність продовження строку розгляду даної справи на розумний строк.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до частиною 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до вимог статті 171 КАС суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 вказаного Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених вказаним Кодексом.

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Рішенням №1845 ВРП затверджено Положення. У газеті Голос України 04.09.2021 №168 (7668) ВРП опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС Електронний кабінет, Електронний суд, підсистеми відеоконференцзв`язку.

Абзацом 3 підпункту 15.17 пункту 15 частини першої розділу VII «Перехідних положень» КАС передбачено, що окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України.

Таким чином, зазначені в оголошені ВРП підсистеми (модулі) ЄСІТС починають офіційно функціонувати з 05.10.2021.

Відповідно частини шостої статті 18 КАС адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Аналогічні вимоги наведені також і в пункті 10 Положення.

Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом (абзац 2 частини восьмої статті 18 КАС).

Згідно з частиною сьомою статті 44 КАС документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Вказані положення кореспондуються із нормами, що закріплені у пункті 16 Положення.

З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що з 05.10.2021, зокрема і державні органи зобов`язані зареєструвати свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку та вчиняти процесуальні дії виключно в електронній формі.

Разом з тим, як передбачено вимогами статті 160 КАС позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

За змістом пунктів 24-27 Положення підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб адресою https://wiki.court.gov.ua.

Процесуальні та інші документи, пов`язані з розглядом справ у суді та розглядом у Вищій раді правосуддя справ про порушення суддею (прокурором) вимог щодо несумісності, дисциплінарного проступку судді, втручання в діяльність судді, можуть подаватися до суду та Вищої ради правосуддя в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд».

Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.

За приведених положень законодавства звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи з використанням підсистеми «Електронний суд» є лише альтернативою, яка не виключає можливості звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником.

Вказані висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 7 грудня 2021 року у справах №№675/1035/19, 280/5043/19.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем у даній справі є суб`єкт владних повноважень, а отже з урахуванням вищевикладеного останній був зобов`язаний з 05.10.2021 року подавати всі документи, зокрема і позовну заяву, через систему «Електронний суд», що і було зроблено представником позивача (адвокатом) та засвідчено відповідно електронним підписом, а отже судом першої інстанції безпідставно вимагалося від позивача подавання до суду позовну заяву в паперовому вигляді.

Щодо посилання суду першої інстанції на те, що позивачу необхідно надати докази зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України судового збору в розмірі 2684, 00 грн. згідно з квитанцією від 21.03.2023 № 12, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки суд першої інстанції має право перевірити дане зарахування в базі «ДСС» в загальному (розгорнутому) розділі «Реєстр підтверджень оплат в Казначейства», а не в розділі «Статкартка», оскільки останній розділ є звужений в пошуку.

З матеріалів справи вбачається, що дійсно на адресу суду першої інстанції 28 квітня 2023 року від позивача засобами поштового зв`язку (здано на пошту 17.04.2023) надійшли наступні матеріали: не підписана заява про усунення недоліків; оригінал квитанції № 12 від 21.03.2023 про сплату 2684, 00 грн. судового збору, а також первинно подана позовна заява у паперовій формі з доказами у паперовій формі для суду.

Колегія суддів звертає увагу, що позивачем подано позовну заяву з додатками, які підписані представником позивача, який діє на підставі ордеру та надано оригінал платіжного доручення, отже в даному позовна заява є підписаною, проте не було підписано саме заяву на усунення недоліків.

Враховуючи, що позивачем подаючи первісний позов, через «Електронний суд», який засвідчено електронним ключем свідчить про дотримання вимог законодавства та у зв`язку з тим, що судом першої інстанції помилково залишено позовну заяву без руху, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку щодо повернення позовної заяви позивача, з підстав зазначених в ухвалі, що є порушенням вимог процесуального права, а отже, ухвала підлягає скасуванню з направлення справи для продовження розгляду.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Статтею 320 КАС України визначено, що підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема, є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга апелянта підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 312, 317, 320, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 05 травня 2023 року про повернення позовної заяви - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

І.О. Грибан