Рішення

від 18.09.2023 по справі 377/412/23

СЛАВУТИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

Справа №377/412/23

Провадження №2/377/198/23

18 вересня 2023 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої - судді Теремецької Н.Ф., за участю секретаря судового засідання - Носенко І.В., за відсутності учасників справи, розглядаючи у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені якого діє представник - адвокат Кебкало Тетяна Михайлівна, до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Славутицька державна нотаріальна контора, про визначення частки у праві спільної сумісної власності та визнання права власності в порядку спадкування, -

У С Т А Н О В И В:

29 травня 2023 року до суду в системі «Електронний суд» надійшла позовна заява, у якій позивач, від імені якого діє представник - адвокат Кебкало Тетяна Михайлівна, посилаючись на статті 16, 321, 370, 392, 1218, 1223, 1268 ЦК України, просить:

- визначити, що частка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві спільної сумісної власності на будинок загальною площею 82,6 кв. м, житловою площею 54,7 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , становить 1/3 (одна третина) його частини;

- визначити, що частка ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у праві спільної сумісної власності на будинок загальною площею 82,6 кв. м, житловою площею 54,7 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , становить 1/3 (одна третина) її частини;

- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право власності на 2/3 (дві третини) частки будинку загальною площею 82,6 кв. м, житловою площею 54,7 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 .

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_4 . За час свого життя мати позивача прийняла, але не оформила спадкові права після смерті її чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на частку будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_4 після смерті ОСОБА_4 . Славутицькою державною нотаріальною конторою було відкрито спадщину на нерухоме майно померлої, а саме на частки будинку, загальною площею 82,6 кв. м, житловою площею 54,7 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний будинок належав його матері ОСОБА_4 та її чоловіку ОСОБА_3 і ОСОБА_5 на праві приватної спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого ВО «Чорнобильська АЕС» від 25.04.1997. Позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом ОСОБА_4 , тому у червні 2022 року він звернувся із заявою про прийняття спадщини до Славутицької державної нотаріальної контори, однак нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з тим, що не визначено частки померлих у майні, яке є спільною сумісної власністю. У договірному порядку визначити частки неможливо, оскільки співвласник ОСОБА_2 не з`явилася до нотаріальної контори для подачі заяви про визначення часток, тому спадкові права позивача мають бути захищені в судовому порядку.

Ухвалою судді від 15 червня 2023 року, після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 07 серпня 2023 року.

Ухвалою суду від 07 серпня 2023 року було оголошено перерву у підготовчому засіданні до 22 серпня 2023 року на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 198 ЦПК України. Вказаною ухвалою було задоволено клопотання представника позивача та витребувано із Славутицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію шлюбу та Повний витяг зміни імені відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки м. Прип`ять, Київської області, а також витребувано із Славутицької державної нотаріальної контори належним чином завірені копії спадкових справ, заведених після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 22 серпня 2023 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 01 вересня 2023 року.

Ухвалою суду від 01 вересня 2023 року судовий розгляд справи було відкладено на 18 вересня 2023 року на підставі частини четвертої статті 223 ЦПК України.

Позивач та його представник - адвокат Кебкало Т.М. в призначене судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином відповідно до вимог статей 128-130 ЦПК України, до суду подано клопотання від представника позивача - адвоката Кебкало Т.М., в якому вона просить провести судовий розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 повторно не з`явилася в судове засідання, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася за адресою зареєстрованого місця проживання, проте конверт повернуто до суду не врученим з поштовою відміткою причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою». У такому випадку ОСОБА_2 , якій адресовано судову повістку з доданими документами за зареєстрованим місцем проживання, вважається належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання відповідно до частини 8 статті 128 ЦПК України. Відзив на позовну заяву відповідач не надіслала, причини неявки суд не повідомила.

Третя особа Славутицька державна нотаріальна контора свого представника в призначене судове засідання не направила, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, до канцелярії суду від завідувача Славутицької державної нотаріальної контори Наваліхіної О.О. надійшло клопотання, в якому вона просила провести розгляд цивільної справи без участі представника Славутицької державної нотаріальної контори та винести рішення згідно законодавства України.

За наявності умов, передбачених статтями 280-282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 18 вересня 2023 року суд ухвалив заочне рішення у справі.

Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до свідоцтва про власності на житло, виданого 25 квітня 1997 року генеральним директором ВП «Чорнобильська АЕС» на підставі розпорядження від 25.04.1997 № 240-пр., ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 належав на праві спільної сумісної власності будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 12).

Відповідно до пункту 10 частини 1 постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» № 807-ІХ від 17.07.2020 у Київській області утворено Вишгородський район (з адміністративним центром у місті Вишгород) у складі територій Вишгородської міської, Димерської селищної, Іванківської селищної, Петрівської сільської, Пірнівської сільської, Поліської селищної, Славутицької міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з інформацією начальника Управління адміністративних послуг виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області від 16.06.2022 № 15-08/285 за даними архіву приватизаційних справ житлового фонду, право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , виникло за громадянами: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 25.04.1997, виданого ВП «Чорнобильська АЕС», зареєстрованого Славутицьким міським бюро технічної інвентаризації, номер запису 298, в книзі 57-09-23/1 від 15.12.1997( а.с. 79).

Відповідно до Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00040947416, сформованого 12 серпня 2023 року та виданого Славутицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), 25 квітня 2017 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 у Славутицькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, про що було складено відповідний актовий запис за № 36. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_6 було присвоєно прізвище ОСОБА_8 . Рішенням Славутицького міського суду Київської області від 26 березня 2019 року шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 було розірвано, про що 31 травня 2019 року Славутицьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області внесено зміни до актового запису щодо розірвання шлюбу(а. с. 104-105).

Згідно з Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00040947685, сформованого 12 серпня 2023 року та виданого Славутицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), 06 липня 2019 року ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєструвала шлюб з ОСОБА_10 у Славутицькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, про що було складено відповідний актовий запис за № 48. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_9 було присвоєно прізвище ОСОБА_11 (а. с. 106-107).

Таким чином, співвласник будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 , відповідач у справі, змінила прізвище на ОСОБА_8 , а потім на ОСОБА_11 у зв`язку із реєстрацією шлюбу.

Співвласник будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено свідоцтвом про смерть, виданим 18 червня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Славутицького міського управління юстиції у Київській області ( а.с. 14, 84).

Як вбачається із спадкової справи № 99/2013, відкритої щодо майна померлого ОСОБА_3 , яка приєднана до матеріалів справи, 27 листопада 2013 року за заявою ОСОБА_4 про прийняття спадщини за заповітом після смерті чоловіка ОСОБА_3 державним нотаріусом Славутицької міської державної нотаріальної контори Київської області була відкрита спадкова справа за номером 99/2013 (номер в реєстрі 55386150). Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 35901755, виданої 27.11.2013 Славутицькою міською державною нотаріальною конторою, ОСОБА_3 за життя залишив заповіт, складений 01 квітня 2009 року, посвідчений державним нотаріусом Славутицької міської державної нотаріальної контори Київської області, в якому зробив на випадок його смерті таке розпорядження: все своє майно, де б воно не було із чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде йому належати на день смерті і на що він за законом матиме право, заповів своїй дружині ОСОБА_4 , 1950 року народження( а.с. 83-99).

Свідоцтвом про укладення шлюбу, копія якого знаходиться в спадковій справі № 99/2013, підтверджено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 24 червня 1982 року у Прип`ятському міському відділі ЗАГСу Київської області, про що складено актовий запис № 129. Після укладення шлюбу присвоєно прізвище чоловіку - ОСОБА_12 , дружині - ОСОБА_13 ( а.с. 88).

Як вбачається із спадкової справи № 99/2013, разом із ОСОБА_3 і по день його смерті за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані: ОСОБА_4 , його дружина, та ОСОБА_14 , відповідач у справі ( а.с. 85).

Інших заяв спадкоємців про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 до Славутицької міської державної нотаріальної контори Київської області подано не було.

26 жовтня 2021 року до Славутицької міської державної нотаріальної контори Вишгородської районного нотаріального округу Суркова Н.В. подала заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину № 263 ( а.с. 93).

Постановою державного нотаріуса Наваліхіної О.О. від 11.12.2021 № 493/02-31 на заяву № 263 від 26.10.2021 про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку будинку номер АДРЕСА_1 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 її чоловіка ОСОБА_3 , відмовлено ОСОБА_4 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 на частку у спільній сумісній власності вищевказаного нерухомого майна у зв`язку з тим, що частка померлого у вказаному майні не визначена. У договірному порядку частку визначити неможливо, оскільки співвласник ОСОБА_2 , не дивлячись на повідомлення нотаріальної контори, не з`явилася до нотаріальної контори та не подала заяву про визначення частки померлого ОСОБА_3 ( а.с. 99).

Таким чином, ОСОБА_4 прийняла, але не оформила спадкові права після смерті її чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , на частку будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належав на праві спільної сумісної власності відповідно до свідоцтва про власності на житло, виданого 25 квітня 1997 року генеральним директором ВП «Чорнобильська АЕС», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, що підтверджено свідоцтвом про смерть, виданим Славутицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Київ) 25.05.2023 ( а.с. 13, 73).

Як вбачається із спадкової справи № 51/2022, відкритої щодо майна померлої ОСОБА_4 , яка долучена до матеріалів справи, 11 червня 2022 року за заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 державним нотаріусом Славутицької державної нотаріальної контори була відкрита спадкова справа за номером 51/2022 (номер в реєстрі 69367854). Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 69181299, виданої 11.06.2022 Славутицькою державною нотаріальною конторою, ОСОБА_4 за життя залишила заповіт, складений 01 квітня 2009 року, посвідчений державним нотаріусом Славутицької міської державної нотаріальної контори Київської області, в якому зробила на випадок її смерті таке розпорядження: все своє майно, де б воно не було із чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде їй належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла своєму чоловіку ОСОБА_3 , 1937 року народження. Після смерті чоловіка ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за життя склала інший заповіт, посвідчений 26 жовтня 2021 року державним нотаріусом Славутицької міської державної нотаріальної контори Вишгородського районного нотаріального округу Київської області, в якому зробила на випадок її смерті таке розпорядження: все своє майно, де б воно не було із чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде їй належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла своєму сину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( а.с. 11, 72-82).

Інших заяв про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 до Славутицької державної нотаріальної контори подано не було.

Згідно з листом начальника управління адміністративних послуг виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області № 15-08/428 від 18.07.2022 станом на день смерті ОСОБА_4 , а саме на ІНФОРМАЦІЯ_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , де проживала ОСОБА_4 , була зареєстрована ОСОБА_2 , відповідач у справі ( а.с. 79).

Відповідно до листа завідувача Славутицької міської державної нотаріальної контори Київської області № 167/02-14 від 15.06.2022, ОСОБА_1 було рекомендовано звернутися до суду з питання визначення частки померлих ОСОБА_4 , ОСОБА_3 у спільній сумісній власності на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10).

Як вбачається із Звіту про оцінку майна, складеного 22 квітня 2023 року ФОП ОСОБА_15 , ринкова вартість будинку загальною площею 82,6 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 складає 758283 гривні без ПДВ (а. с. 41-55).

З урахуванням наведеного, позивач оформити належним чином спадщину не має можливості, оскільки під час набуття у спільну власність ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_16 будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , не було визначено розмір часток кожного із співвласників.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України, частини першої статті 4 Цивільного процесуального України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Із змісту позовної заяви вбачається, що відсутність визначення частки спадкодавців у праві спільної сумісної власності на будинок позбавляє можливості позивачу отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом у позасудовому порядку, що підтверджено листом завідувача Славутицької міської державної нотаріальної контори № 167/02-14 від 15.06.2022. Таким чином, позивач звернувся до суду із метою захисту свого спадкового права.

Згідно зі статтею 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 Цивільного кодексу України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Як вбачається з приписів статті 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом частини 1 статті 1226 Цивільного кодексу України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Відповідно до частини першої статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно з частиною першою статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до частини першої статті 1234 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

За містом частини першої статті 1241 ЦК України право на обов`язкову частку у спадщині мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Відповідно до частин другої та третьої статті 1254 ЦК України заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.

Згідно з частиною п`ятою статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Як вбачається зі змісту статті 112 Цивільного кодексу Української РСР, майно може належати на праві спільної власності двом або кільком колгоспам чи іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або державі і одному чи кільком колгоспам або іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або двом чи кільком громадянам. Розрізняється спільна власність з визначенням часток (часткова власність) або без визначення часток (сумісна власність).

Відповідно до статті 355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно) (частина 1).

Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності (частина 2).

Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно (частина 4).

Частиною першою статті 368 Цивільного кодексу України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Згідно із частинами 1-2 статті 372 Цивільного кодексу України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

За відсутності домовленостей між співвласниками щодо розміру частки кожного з них у спільному майні законом презюмується рівність часток співвласників у праві спільної сумісної власності.

У зв`язку з цим правильним є застосування принципу рівності часток співвласників при визначенні часток у спільній сумісній власності, які не визначені за домовленістю співвласників або законом.

Таким чином, частка співвласника нерухомого майна - будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , становить одну третю його частину. Частка співвласника нерухомого майна - будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , становить одну третю його частину.

За змістом частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 16 червня 2021 року в справі № 570/997/19, для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право. Відповідно до частини першої статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.

Разом із тим, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (частина четверта статті 25 ЦК України). Визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі, про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень статті 16 ЦК України. У такому випадку спадкоємець не позбавлений можливості захисту своїх прав шляхом подання позову про визнання права власності в порядку спадкування.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги щодо визначення частки ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у праві спільної сумісної власності на будинок загальною площею 82,6 кв. м, житловою площею 54,7 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , задоволенню не підлягають, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права осіб, які не мають цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі, про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень статті 16 ЦК України.

В іншій частині позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування підлягають задоволенню.

Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 , який є сином спадкодавця ОСОБА_4 і спадкоємцем за заповітом, прийняв у встановленому законом порядку спадщину, осіб, які мають право на обов`язковому частку у спадщині судом не встановлено, нотаріус не може видати позивачу свідоцтво про право на спадщину за заповітом у зв`язку з тим, що невизначена частка спадкодавця ОСОБА_4 в будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та частка спадкодавця ОСОБА_3 в цьому будинку, яка після смерті ОСОБА_3 належала спадкоємцю ОСОБА_4 в силу частини п`ятої статті 1268 ЦК України з часу відкриття спадщини і на день її смерті незалежно від того, що вона не отримала свідоцтво про право на спадщину, то необхідно визнати право власності за позивачем на 2/3 частки будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після спадкодавця ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За змістом частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з того, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 10 частини першої статі 5 Закону України «Про судовий збір», то згідно з положеннями статті 141 ЦПК України, пункту 1 частини другої, частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» стягненню з відповідача на користь держави підлягає судовий збір в розмірі 4044,18 гривень ( 5055,22 ( 758283/3х2/100%) -1 % від задоволеної частини позовних вимог) х 0,8 ( коефіцієнт при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі).

На підставі викладеного, керуючись статтями 258, 263-265, 280- 282 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після спадкодавця ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 2/3 частки будинку загальною площею 82,6 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 4044 гривні 18 копійок.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа - Славутицька державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ: 26130030, місцезнаходження: Київська область, Вишгородський район, м. Славутич, вулиця Збройних Сил України, будинок № 3.

Повне заочне рішення суду складено 18 вересня 2023 року.

Суддя Н. Ф. Теремецька