Рішення

від 22.09.2010 по справі 9/115 (2010)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВС ЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківськ а, 128

РІШЕННЯ

22.09.10 С права№ 9/115 (2010)

Господарський суд Львівсь кої області у складі судді Да нко Л.С.,

при секретарі Марочканич І .О.,

Розглянув у відкритому суд овому засіданні справу за по зовом

Позивача: Суб»єкта підприє мницької діяльності - фізич ної особи (приватного підпри ємця) ОСОБА_1, м. Тернопіль, Тернопільської області,

До відповідача: Суб»єкта п ідприємницької діяльності - фізичної особи (приватного п ідприємця) ОСОБА_2, м. Львів , Львівської області,

Про стягнення 29468 грн. 00 коп. ос новної заборгованості за пос луги перевезення, 5193 грн. 63 коп. - пені, 2445 грн. 83 коп. - інфляційни х втрат, 787 грн. 74 коп. - 3% річних за весь період прострочення, ст ягнення судових витрат: 390,00 грн . державного мита (370,00 + 20,00), 236,00 грн. в итрат на інформаційно-техніч не забезпечення судового про цесу та 1000 грн. 00 коп. витрат за п равову допомогу по справі, як а надана ТзОВ «Юридична фірм а «Фактотум»згідно з договор ом про надання правових посл уг № 50 від 24.06.10р.

За участю представників:

Від позивача: не прибув.

Від відповідача: ОСОБА_3 - п/к (довіреність у справі).

Представнику роз”яснено п рава та обов”язки передбачен і ст. 22 ГПК України, зокрема пра во та підстави відводу судді , відповідно до ст. 20 ГПК Україн и. Заяв та клопотань про в ідвід судді - не подано. Пред ставники попереджені, що про водиться повна фіксація судо вого процесу технічними засо бами.

Суть спору: розглядається с права за позовом Суб»єкта пі дприємницької діяльності - фізичної особи (приватного п ідприємця) ОСОБА_1, м. Терно піль, Тернопільської області , до Суб»єкта підприємницько ї діяльності - фізичної особ и (приватного підприємця) О СОБА_2, м. Львів, Львівської о бласті, про стягнення 29468 грн. 00 коп. основної заборгованост і за послуги перевезення, 5193 гр н. 63 коп. - пені, 2445 грн. 83 коп. - ін фляційних втрат, 787 грн. 74 коп. - 3% р ічних за весь період простро чення, стягнення судових вит рат: 390,00 грн. державного мита (370,00 + 20,00), 236,00 грн. витрат на інформаці йно-технічне забезпечення су дового процесу та 1000 грн. 00 коп. в итрат за правову допомогу по справі, яка надана ТзОВ «Юрид ична фірма «Фактотум»згідно з договором про надання прав ових послуг № 50 від 24.06.10р.

Ухвалою господар ського суду Львівської облас ті від 15.07.10р. порушено провадже ння у справі і розгляд справи призначено на 29.07.2010р., про що сто рони були належним чином пов ідомлені під розписку, Позив ач: 21.07.10р. рекомендованою пошто ю № 4867744, Відповідач: 23.07.10р. рекомен дованою поштою № 4867825 ( оригінал и поштівок - в матеріалах сп рави).

З підстав зазначених в ухвалі суду від 29.07.10р. розгляд справи відкладено на 19.08.2010р., 19. 08.2010р. на 09.09.10р., 09.09.2010р. на 15.09.10р., про що сторони були повідомлені, по вторно, в порядку передбачен ому п. 3.17 Інструкції з діловодс тва в господарських судах Ук раїни, затвердженої наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 - реко мендованою поштою.

15.09.2010р. в судовому засід анні було оголошено перерву до 20.09.2010р. до 14 год. 30 хв., яка була пр одовжена до 22.09.2010р. до 10 год. 00 хв., п ро що сторони були повідомле ні під розписку (докази - в ма теріалах справи).

Позивач, в дане су дове засідання повноважного представника не направив, у п опередніх судових засідання х, представник позивача позо вні вимоги підтримав, просив позов задовільнити в повном у обсязі з підстав зазначени х в позовній заяві, додаткови х поясненнях до позовної зая ви (а.с. 81 - 85), супровідному лист і ( а.с. 92 - 94), документів, які витр ебовувалися у позивача ухвал ами господарського суду від 29.07.2010р., від 19.08.2010р., в повному обсяз і не представив, надав поясне ння аналогічні викладеним у позовній заяві та додаткових поясненнях, зокрема, зазначи в, що договору підписаного мі ж позивачем та відповідачем на перевезення вантажу за за явкою на перевезення вантажу від 06.03.2009р. не має, що відповідач пообіцяв направити такий до говір для підписання, однак н е направив, що заявка на міжна родне перевезення вантажу ві дповідачем позивачу була нап равлена факсом, на виконання зазначеної заявки, позивач в чинив перевезення вантажу, п осилається на те, що основним документом, який підтверджу є перевезення вантажу в міжн ародному сполученні є CMR № б/н, н аполягає, що відповідач част ково борг в сумі 13000,00 грн. за вка зане перевезення сплатив, за лишилася неоплаченою сума 29468 ,00 грн. основного боргу, який пр осить стягнути з відповідача в повному обсязі. Крім основн ого боргу, позивач просить ст ягнути з відповідача на свою користь 5193 грн. 63 коп. - пені, 2445 г рн. 83 коп. - інфляційних втрат , 787 грн. 74 коп. - 3% річних за весь пе ріод прострочення грошового зобов»язання, судові витрат и в сумі 390,00 грн. державного мит а, 236,00 грн. витрат на інформацій но-технічне забезпечення суд ового процесу та 1000 грн. 00 коп. ви трат за правову допомогу по с праві, яка надана ТзОВ «Юриди чна фірма «Фактотум»згідно з договором про надання право вих послуг № 50 від 24.06.10р.

Представник відпові дача подав відзив на позовну заяву, додаткові пояснення д о відзиву ( а.с. 73-74) та пояснення № 2 до відзиву, просить в позов і відмовити повністю, зокрем а з тих підстав, що між позивач ем та відповідачем договір н а перевезення вказаного вант ажу не укладалося, що заявка н а перевезення від 06.03.09р. є додат ком до договору та є чинною ли ше на підставі укладеного мі ж сторонами договору, як дода ток, а не самостійним договор ом відповідно до Конвенції п ро договір міжнародного авто мобільного перевезення вант ажів, що CMR № б/н у графі 24 не міст ить обов»язкової відмітки ва нтажоотримувача ТзОВ «Віда-І Ф»м. Івано-Франківськ про отр имання вантажу з зазначенням дати розвантаження, що в CMR № б/ н відсутнє зазначення про те , що саме ФОП ОСОБА_2 була за мовником зазначеного переве зення, стверджує, що жодних ко штів за вказане перевезення частково не сплачувала, а кас ові ордери, на які посилаєтьс я позивач, ним же виписані, і н им же підписані, відтак не мож уть бути належним доказом у с праві.

Суд оглянув подан і докази у справу, прийшов до в исновку, розглядати спір без участі представника позивач а, так як його неприбуття не є перешкодою для розгляду спра ви по суті за наявними у справ і матеріалами, позивач знав п ро день, час та місце розгляду справи, представники позива ча (ОСОБА_5 та ОСОБА_6) п риймали участь у попередніх судових засіданнях, надавали усні та письмові пояснення п о суті спору, про оголошення п ерерви в судовому засіданні на 22.09.2010р. на 10 год. 00 хв. представн ик позивача знав, оскільки бу в повідомлений, під технічну фіксацію та під розписку (а.с. 103), про причини неприбуття в су дове засідання, яке відбулос я 22.09.10р., суд належним чином не п овідомив.

Справа розглядаєтьс я відповідно до статті 75 ГПК У країни - за наявними у ній до кументами.

В ході розгляду сп рави встановлено.

Позивач - Суб»єкт під приємницької діяльності - ф ізична особа (приватний підп риємець) ОСОБА_1 (м. Тернопі ль) звернувся з позовом до гос подарського суду про стягнен ня з відповідача - Суб»єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (приватног о підприємця) ОСОБА_2 (м. Льв ів) 29468 грн. 00 коп. основної забор гованості за послуги перевез ення, 5193 грн. 63 коп. - пені, 2445 грн. 8 3 коп. - інфляційних втрат, 787 гр н. 74 коп. - 3% річних за весь період прострочення, стягнення суд ових витрат: 390,00 грн. державног о мита (370,00 + 20,00), 236,00 грн. витрат на ін формаційно-технічне забезпе чення судового процесу та 1000 г рн. 00 коп. витрат за правову доп омогу по справі, яка надана Тз ОВ «Юридична фірма «Фактотум »згідно з договором про нада ння правових послуг № 50 від 24.06.10 р.

Свої позовні вимоги п озивач обґрунтовує тим, що 06.03.2 009р. відповідачем позивачу бул а направлена Заявка на пе ревезення вантажу за маршрут ом Blanka-Murcia (Іспанія) - Івано-Франк івськ (Україна), згідно якої, п озивач виступав - перевізни ком, а відповідач - замовником .

Згідно умов вказаної Заявки, позивач зобов»яз увався перевезти вантаж за в казаним у заявці від 06.03.09р. марш рутом, а відповідач - оплати ти за перевезення вантажу 4200 Є вро, що в гривневому еквівале нті на день розвантаження ск ладає 42468,00 грн.

Як зазначив позивач у позовній заяві, факт перевез ення вантажу позивач підтвер джується міжнародною товарн о-транспортною накладною (CMR) № 20600000/9/100433 (абзац другий та п»ятий позовної заяви зверху, а.с. 3-й).

Однак, CMR за № 20600000/9/100433 пози вачем у справу - не подано, в с праві під таким номером міжн ародна товарно-транспортна н акладна, яка б підтверджувал а спірне перевезення вантажу - відсутня.

Подана до позову міжн ародна товарно-транспортна н акладна (CMR) (фотокопія CMR (а.с. 15), о ригінал CMR (а.с. 56) серії А без ном ера.

У супровідному листі позивача (а.с. 92 -94) зазначено ( п. 3 Супровідного листа), що оригі нал CMR № 20600000/9/100433 позивачем вказан о помилково, що спірне переве зення позивач підтверджує CMR № б/н ( п. 2 супровідного листа).

Позивач зазначає, що н им 14.07.2009р. відповідачу було наді слано рекомендованим листом пакет документів, оригінал CMR з відміткою про доставку ван тажу, рахунок № 19/03 від 19.03.2009р. на з агальну суму 42468,00 грн. та Акт при йому-передачі виконаних робі т від 19.03.09р., які відповідач отри мав 16.07.09р., що підтверджує повід омленням про вручення поштов ого відправлення.

Представник позивача пояснив, що відповідач за над ані послуги з міжнародного п еревезення розрахувався час тково, 20.07.09р. в сумі 7000,00 грн. та 17.08.09р . в сумі 6000,00 грн., залишилася нео плаченою сума 29468,00 грн., яку нал ежить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Крім того, позивач просить стягнути з відповід ача за прострочення оплати г рошового зобов»язання протя гом 324 днів пеню у розмірі 5193,63 гр н., відповідно до статті 625 УК У країни, 3% річних в сумі 787,74 грн., 24 45,83 грн. інфляційних втрат від с уми заборгованості за весь ч ас прострочення та судові ви трати.

Відповідач проти поз ову заперечує, просить в позо ві відмовити повністю.

Заслухавши пояснення сторін, оглянувши подані сто ронами документи, оцінивши ї х в сукупності, з»ясувавши фа ктичні обставини справи, які мають значення для вирішенн я спору по суті, суд приходит ь до висновку, що в задоволенн і позову належить відмовити, виходячи з наступного.

Перевезення ванта жу, яке є предметом спору у дан ій справі за своєю правовою п риродою є міжнародним переве зенням вантажу автомобільни м транспортом.

Взаємовідносини стор ін в міжнародному відношенні регулюються: Конвенцией о до говоре международной дорожн ой перевозки грузов (КДПГ) (Жен ева, 19 травня 1956р.), Цивільним код ексом України, Законом Украї ни «Про зовнішньоекономічну діяльність», Законом Україн и «Про транспорт», Статуто м автомобільного транспорту , іншими нормативними актами України.

До Конвенції, що підпи сана в м. Женеві 19 травня 1956 року , Союз РСР приєднався 1 серпня 1983 року, і вона стала чинною для нього з 1 червня 1986р.

Відповідно до Закону України «Про правонаступниц тво України»від 12 вересня 1991 ро ку Україна є правонаступнико м прав і обов»язків за міжнар одними договорами Союзу РСР, які не суперечать Конституц ії України та інтересам респ убліки.

Крім того, на підставі Постанови Верховної Ради Ук раїни від 17 вересня 1002 року «Пр о приєднання України до Віде нської конвенції про правона ступництво держав щодо догов орів»(далі - Віденська конве нція) Україна приєдналася до Конвенції. Відповідно до ста тті 34 Віденської конвенції, ко ли частина або частини терит орії держави відокремлюютьс я і утворюють одну або декіль ка держав, незалежно від того , чи продовжує існувати держа ва-попередниця, будь-який дог овір, що був у силі на момент п равонаступництва держав сто совно всієї території держав и-попередниці, продовжує бут и у силі стосовно до кожної у твореної таким чином держави -наступниці.

Законом України «Про д ію міжнародних договорів на території України»від 10.12.1001р. в становлено, що укладені і нал ежним чином ратифіковані Укр аїною міжнародні договори ст ановлять невід»ємну частину національного законодавств а України і застосовуються у порядку, передбаченому для н орм національного законодав ства.

Відповідно до частини третьої статті 4 ГПК України, якщо в міжнародних договорах України, згода на обов»язков ість яких надана Верховною Р адою України, встановлені ін ші правила, ніж ті, що передбач ені законодавством України, то застосовуються правила мі жнародного договору.

Відтак, на спірні прав овідносини сторін у даній сп раві поширюються, крім націо нального законодавства про п еревезення вантажів, положен ня Конвенції.

Статтею 5 Конвенції пр о договір міжнародного дорож нього перевезення вантажів ( КДПГ) (Женева, 19 травня 1956р.) пере дбачено, що накладна складає ться в трьох оригінальних пр имірниках, підписаних відпра вником і перевізником (транс портером), при цьому ці підпис и можуть бути надрукованими або замінені штемпелями відп равника і перевізника (транс портера), якщо це допускаєтьс я законодавством країни, в як ій складена накладна. Перший примірник накладної передає ться відправнику, другий суп роводжує вантаж, а третій збе рігається перевізником (тран спортером).

Статтею 6 Конвенції пр о договір міжнародного дорож нього перевезення вантажів ( КДПГ) (Женева, 19 травня 1956р.) визн ачено реквізити, які мають бу ти вказані в накладній на між народне перевезення вантажі в.

Пунктом 1 статті 7 Конве нції про договір міжнародног о дорожнього перевезення ван тажів (КДПГ) (Женева, 19 травня 1956р .) зазначено, що відправник нес е відповідальність за всі за трати (издержки) і збитки, спри чинені йому в наслідок неточ ності або недостатності: а) вк азівок, згаданих в підпункта х b), d), e), f), g), h) і j) пункту 1 статті 6; b) в казівок, згаданих в пункті 2 ст атті 6; с) всіх інших вказівок а бо інструкцій, які даються ві дправником для складання нак ладної або для включення в не ї.

Як зазначено у п. 1 статт і 9 Конвенції, накладна, оскіль ки не доказано протилежного, служить доказом умов догово ру і посвідченням прийняття вантажу перевізником (трансп ортером).

Згідно п. 2 Конвенції, пр и відсутності в накладній мо тивованих застережень, наявн а презумпція, що вантаж і його упаковка були зовнішньо в сп равному стані на момент прий няття вантажу перевізником і що число вантажних місць, а та кож розмітка і номера відпов ідали вказівкам накладної.

Статтею 11 Конвенції ви значено, що відправник зобов »язаний до передачі вантажу приєднати до накладної або н адати в розпорядження переві зника необхідні документи і повідомити всі необхідні дан і для виконання митних або ін ших формальностей (п.1.).

Згідно з п. 2 статті 11 Кон венції, перевірка правильнос ті та повноти цих документів не лежить на обов»язках пере візника (транспортера), Відпр авник відповідає перед перев ізником за всілякі збитки (вс який ущерб), який може бути спр ичинений відсутністю, недост атністю або неправильністю ц их документів і відомостей, з а виключенням випадків вини перевізника.

Перевізник несе відпо відальність на тих же засада х, що і комісіонер, за наслідки втрати або неправильного ви користання документів, згада них у накладній, долучених до неї або вручених йому; суму, я ка належиться до відшкодуван ня не повинна, однак, перевищу вати ту, яка належала би до опл ати у випадку втрати вантажу ( п. 3 статті 11 Конвенції).

Статтею 13 Конвенції ви значено, що по прибуттю ванта жу на місце, передбачене для й ого здачі, отримувач має прав о вимагати передачі йому дру гого примірника накладної і передачі йому вантажу, при ць ому ним видається відповідна розписка в прийнятті.

Статтями 14, 15, 16 Конвенці ї передбачені дії перевізник а при неможливості передачі вантажу отримувачу, відмову вантажоотримувача від отрим ання вантажу тощо.

Відповідно до статті 1 9 Конвенції, признається, що ма ло місце прострочення, якщо в антаж не був доставлений в до говорений строк або при відс утності договореного строку , приймаючи до уваги обставин и, в яких перевезення проводи лось, а при частковому завант аженні приймаючи до уваги ча с, необхідний для складання п артії вантажу частинами в но рмальних умовах, - фактична тр ивалість перевезення переви щує час, необхідний при звича йних умовах для виконання пе ревезення старанним перевіз ником.

У всіх інших випадках, згідно статті 30 Конвенції, як що отримувач прийняв вантаж і не встановив стану вантажу в присутності перевізника а бо саме пізніше в момент прий няття вантажу, коли мова йде п ро очевидні втрати або пошко дження, або протягом семи дні в з дня прийняття вантажу, не в раховуючи неділі і інших вих ідних днів, коли мова йде про н епомітні зовні втрати або по шкодження, не вчинив перевіз нику застережень, які вказую ть на загальний характер втр ат або пошкоджень, вважаєтьс я, оскільки не доказано зворо тнє, підстава для презумпції , що вантаж був прийнятий в ста ні, описаному у накладній.

Прострочення в достав ці вантажу може привести до с плати відшкодування лише в т ому випадку, якщо було вчинен о письмове застереження («пи сьменная оговорка») протягом 21 дня з дня передачі вантажу в розпорядження отримувача ( п . 3 статті 30 Конвенції).

При передачі вантажу у повноваженій особі вантажоо тримувача за договором, без з астережень, перевезення вваж ається закінченим.

Розвантаження вважаєт ься закінченим після врученн я водієві належним чином офо рмлених CMR чи ТТН на завантаже ний або вивантажений вантаж.

Пунктом 45 Статуту автом обільного транспорту Україн ської РСР, який затвердженог о постановою РМ Української РСР від 27.06.69р. № 401 (з наступними з мінами і доповненнями) перед бачено, що за договором пер евезення вантажу автотрансп ортне підприємство або орган ізація зобов»язуються доста вити ввірений їм вантажовідп равником вантаж до пункту пр изначення і видати його упов новаженій на одержання ванта жу особі (вантажоодержувачу) , а вантажовідправник зобов» язується сплатити за перевез ення вантажу встановлену пла ту.

Пунктом 47 Статуту авт омобільного транспорту Укра їнської РСР, передбачено, що в антажовідправник повинен по дати автотранспортному підп риємству або організації на вантажі товарного характеру , що пред»являються до переве зення, товарно-транспортні н акладні, а на вантажі нетовар ного характеру … акти заміру (зважування).

Товарно-транспортна н акладна є єдиним документом для списання товарно-матеріа льних цінностей у вантажовід правника, оприбуткування їх у вантажоодержувача, а також для складського, оперативно го та бухгалтерського обліку .

Вантажовідправник і в антажоодержувач несуть відп овідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей вка заних у товарно-транспортних документах.

Щодо Договору і Заявки на перевезення вант ажу.

Як вбачається з матер іалів даної справи, позивач (С уб»єкт підприємницької діял ьності - фізична особа (прив атний підприємець) ОСОБА_1 (м. Тернопіль) за умовами За явки від 06.03.2009р. виступав - Пе ревізником, відповідач (Суб» єкт підприємницької діяльно сті - фізична особа (приватн ий підприємець) ОСОБА_2 (м. Л ьвів) - Експедитором.

Експедитор, відповідн о до Глави 65 ЦК України, є посер едником між Замовником і Пер евізником. Відповідно, при зд ійсненні перевезення вантаж у, підпис і печатка Експедито ра у міжнародній товарно-тра нспортній накладній (СМR) не ст авиться.

Підтвердженням того, щ о автомобіль замовляється ек спедитором є виключно Догові р перевезення вантажу і Зая вка, яка є додатком до Догов ору на перевезення вантажу.

В силу статті 908 ЦК Украї ни, перевезення вантажу, паса жирів, багажу, пошти здійснює ться за договором перевезенн я.

Згідно із абзацом друг им частини 2 статті 908 ЦК Україн и, умови перевезення вантажу , пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також ві дповідальність сторін щодо ц их перевезень встановлюєтьс я договором, якщо інше не вста новлено ЦК України, іншими за конами, транспортними кодекс ами (статутами), іншими нормат ивно-правовими актами та пра вилами, що видаються відпові дно до них.

За договором перевезен ня вантажу одна сторона (пере візник) зобов»язується доста вити довірений їй другою сто роною (відправником) вантаж д о пункту призначення та вида ти його особі, яка має право на одержання вантажу (одержува ч), а відправник зобов»язуєть ся сплатити за перевезення в антажу встановлену плату ( ча стина 1 статті 909 ЦК України).

Договір перевезення вантажу укладається у письм овій формі (ч. 2 ст. 909 ЦК України).

Укладення договору пе ревезення вантажу підтвердж ується складенням транспорт ної накладної (коносамента а бо іншого документа, встанов леного транспортними кодекс ами (статутами) ( ч. 3 ст. 909 ЦК Укра їни).

В силу ст. 929 ЦК України, з а договором транспортного ек спедирування одна сторона (е кспедитор) зобов»язується за плату і за рахунок другої сто рони (клієнта) виконати або ор ганізувати виконання визнач ених договором послуг, пов»я заних з перевезенням вантажу .

Згідно із статтею 930 ЦК У країни, договір транспорт ного експедирування укладає ться у письмовій формі.

У судовому засіданні встановлено, не заперечуєть ся ні позивачем, ні відповіда чем, між сторонами ні договор у на перевезення вантажу, ні д оговору транспортного експе дирування у міжнародному спо лученні в письмовій формі, зг ідно вимог вищевказаних норм ЦК України - не укладено.

Відтак, суд приходить д о висновку, що Заявка, на я ку посилається позивач, як на доказ у справі, повинна була б ути оформленою на підставі т а відповідно до договору на п еревезення вантажу та/або до говору транспортного експе дирування, укладеного згідно статей 638, 639, 640 ЦК України, якщо і ншого не передбачено законом або договором, відтак Заяв ка носить інформаційний ха рактер.

Перевезення здійснюєт ься на підставі Договору пер евезення вантажу і Заявки .

У Договорі перевезенн я вантажу, який відповідач зо бов»язаний був укласти з пер евізниками, повинно б було бу ти зазначено зобов'язання ст орін за договором, в т.ч. оформ лення на підставі такого Дог овору і Заявки на перевез ення. Факс-копія Договору і Заявки мають юридичну силу оригіналу лише тоді, коли сто рони погодили це у підписано му Договорі. Сама Заявка б ез Договору не є чинною, оскіл ьки вона, як випливає із текст у Заявки, являється дода тком до Договору.

Виходячи із вищенавед ених приписів чинного законо давства, судом не приймаютьс я як належні та допустимі док ази позивача, що Заявка на перевезення вантажу була пі дписана сторонами 6 березня 200 9р., перевезення, згідно цієї Заявки мало відбутися 10 бер езня 2009р., а сам договір на пере везення вантажу в міжнародно му сполученні: « Відповідач п ообіцяв направити Договір дл я підписання».

Згідно п. 1 статті 9 Конве нції, доказом умов договору і посвідченням прийняття вант ажу перевізником (транспорте ром) є накладна (CMR).

Відповідно до п. 47 Стату ту автомобільного транспорт у Української РСР (з наступни ми змінами і доповненнями), пе редбачено, що вантажовідправ ник повинен подати автотранс портному підприємству або ор ганізації на вантажі товарно го характеру, що пред»являют ься до перевезення, товарно-т ранспортні накладні…, товарн о-транспортна накладна є єди ним документом для списання товарно-матеріальних ціннос тей у вантажовідправника, оп рибуткування їх у вантажооде ржувача, а також для складськ ого, оперативного та бухгалт ерського обліку.

Як стверджує Позивач, в ідсутність укладеного між ст оронами письмового договору на перевезення вантажу не є п редметом спору, так як підтве рдженням факту здійснення пе ревезення є міжнародна товар но-транспортна накладна (СМR).

Конвенція про договір міжнародного автомобільног о перевезення вантажів закрі плює форму міжнародної товар но-транспортної накладної (С МR), яка підтверджує факт прийм ання-передачі вантажу та ная вність договірних відносин м іж перевізником і вантажовід правником (вантажоодержувач ем), а також умови перевезення вантажу на основі положень К онвенції, однак в СМR не передб ачено зазначення про договір ні відносини між Позивачем т а Відповідачем.

У поданій позивачем CMR А № б/н, зокрема, не зазнач ено, що саме СПД-ФО ОСОБА_2 є замовником даного перевезен ня.

Оскільки дана міжнаро дна товарно-транспортна накл адна (СМR) є Договором між пере візником з вантажовідправни ком та/або вантажоотримуваче м, однак, позивач заявив позо вну заяву про оплату за дане п еревезення до СПД-ФО ОСОБА_ 2, а не до відправника та/або отримувача вантажу, що позив ачем у позовній заяві та дода ткових пояснення не обґрунто вано та не підтверджено доку ментально, в розумінні стате й 33 та 34 ГПК України.

Підтвердженням того, щ о міжнародне перевезення ван тажу (товару) у міжнародному с полученні виконується у відп овідності до норм Конвенції про договір міжнародного дор ожнього перевезення вантажі в, є запис у правому верхньому кутку бланку СМR наступного з місту: "Дане перевезення, незв ажаючи ні на які інші договор и, здійснюється у відповідно сті до умов Конвенції про дог овір міжнародного дорожньог о перевезенням вантажів (СМR)".

Такий запис на номерно му бланку СМR свідчить про те, що перевізник та інша сторон а договору перевезення (вант ажовідправник, експортер, ек спедитор тощо) визнали голов ну (главенствующую) роль над даним конкретним перевезенн ям товарів міжнародних норм та правил, визначених Конвен цією СМR. Відомості, що заносят ься до граф накладної СМR, пови нні бути завірені печатками (штампами) сторін договору пе ревезення, при цьому повинно бути дотримані норми законо давства щодо укладення догов орів, які передбачені у країн і, де здійснювалось укладенн я такої угоди (згідно з націон альним законодавством Укра їни, укладення угоди повинно бути засвідчене підписом уп овноваженої особи підприємс тва та скріплене печаткою пі дприємства, що вимагається ч астина 2 ст. 207, п. 1 частини 1 ст. 208 Ц К України.

Як вбачається із міжна родної товарно-транспортної накладної (СМR) А № б/н, відправн иком є : Mykola Pokpyshka c/Man Dowis -2»- 1»Barsеlona Espania (гра фа 1 СМR А № б/н), одержувачем: Vida IF Iva no - Frankivskу, Ucraina (графа 2 СМR А № б/н), місц е розвантаження вантажу: Ucraina (г рафа 3 СМR А № б/н), місце та дата з авантаження вантажу: Blanka - Murcia - Espania (графа 4 СМR А № б/н), документи , які додаються: графа 5 СМR А № б /н), в цій частині - не заповне на, у графах - 6, 7, 8, 9 СМR А № б/н, зазначено знаки та номера, кі лькість місць, рід пакування , найменування вантажу: «26 Palets Limon 1920 Cajas Madeva, в графі 11 СМR А № б/н вагу б рутто - 20400, у графі 13 СМR А № б/н: В казівки відправника - + 5 граду сів, графа 14 - умови оплати - не визначені, у графі 15 «Оплат а, яка підлягає поверненню»С МR А № б/н містить дату: 19.03.09р.; у гр афі 16 СМR А № б/н вказано перевіз ника - PEGANDZUK YAROSLAV, Ucraina, у графі 17 СМR А № б/н «Наступний перевізник»в казано: ВО 7477АК/ВО6000ХХ; у графі 18 С МR А № б/н «Зауваження та засте реження перевізника заповне на штампом Держкарантину від 16.03.09р., графа 18 СМR А № б/н «Особлив і узгодження»заповнена штам пом Державної санітарно-епід еміологічної служби від 16.03.09р. , у графі 20 «Підлягає до оплати »СМR А № б/н проставлено кутков ий штамп з написом: «Прізвище , ім»я по-батькові, підпис»; гр афа 21 СМR А № б/н «Складено»міст ить напис: «Blanka 10 Marzo 04», графа 22 СМR А № б/н містить підпис та штамп відправника: MARIKRIS DE CHIPI, S. L. Blanka - Murcia - Espan ia»; графа 23 СМR А № б/н «Реєстраці йний номер»містить напис «PEGAN DZUK YAROSLAV, Ucraina/066/10870», графа 24 СМR А № б/н «Вантажоодержувач», де обов»язково має бути проста влений підпис та штамп отрим увача вантажу, міститься шта мп Івано-Франківської місько ї санітарно-епідеміологічно ї станції, ЄДРПОУ 01993316, з написо м «Ввезення, реалізацію (вико ристання) дозволено», дата «19» 03. 2009 р. № 131, особистий підпис / О СОБА_7./ (Оригінал СМR А № б/н , а.с. 56).

Згідно статті 30 Конвенц ії, якщо отримувач прийняв ва нтаж і не встановив стану ван тажу в присутності перевізни ка або саме пізніше в момент п рийняття вантажу, коли мова й де про очевидні втрати або по шкодження, або протягом семи днів з дня прийняття вантажу , не враховуючи неділі і інших вихідних днів, коли мова йде п ро непомітні зовні втрати аб о пошкодження, не вчинив пере візнику застережень, які вка зують на загальний характер втрат або пошкоджень, вважає ться, оскільки не доказано зв оротнє, підстава для презумп ції, що вантаж був прийнятий в стані, описаному у накладній .

Прострочення в достав ці вантажу може привести до с плати відшкодування лише в т ому випадку, якщо було вчинен о письмове застереження («пи сьменная оговорка») протягом 21 дня з дня передачі вантажу в розпорядження отримувача ( п . 3 статті 30 Конвенції).

При передачі вантажу у повноваженій особі вантажоо тримувача за договором, без з астережень, перевезення вваж ається закінченим.

Розвантаження вважаєт ься закінченим після врученн я водієві належним чином офо рмлених CMR чи ТТН на завантаже ний або вивантажений вантаж.

Дослідивши у судовому засіданні оригінал СМR А № б/н , суд встановив, що графа 24 СМ R А № б/н «Вантажоодержувач», як стверджує позивач, є Vida IF (Тз ОВ «ВІДА-ІФ»), Ivano - Frankivsk (м. Івано-Ф ранківськ), вказаним вантаж оотримувачем - не заповне на, що є порушення статті 30 Конвенції, та не може слугува ти доказом того, що вантаж: «26. P alets Limon. 1920. Cajas Madeva»( графи: 6, 7, 8, 9 СМR А № б/н) був отриманий власне ТзОВ «В ІДА-ІФ»), м. Івано-Франківськ, і нших доказів позивачем не пр едставлено, в матеріалах спр ави вони відсутні.

Згідно Конвенції, воді й зобов'язаний отримати у руб риці 24 СМК відмітку про отрима ння вантажу, завірену підпис ом та печаткою підприємства- одержувача. Назва підприємст ва в печатці з точністю до бук ви повинна збігатися з назво ю одержувача, вказаною в рубр иці 2 СМR, включаючи форму влас ності, адже здача товару Вант ажоотримувачу у пункті призн ачення - це остання процедура при виконанні договору пере везення в міжнародному сполу ченні.

На підтвердження вико наних зобов'язань щодо міжна родного перевезення товару, водій повинен вимагати відпо відну розписку на бланку дог овору перевезення про прийом товару тією особою, яка реаль но зазначена у накладній ( згі дно п. 1 ст.13 Конвенції про догов ір міжнародного автомобільн ого перевезення вантажів).

Виходячи з вищенаведе ного, надана позивачем СМR А № б/н, в силу статей 33, 34 ГПК Україн и, не є належним та допустимим доказом у справі.

Згідно Заявки від 0 6.03.2009р. на перевезення вантажу у міжнародному автомобільном у сполученні за маршрутом: Blanka - Murcia (Е) - Івано-Франківськ (UA), в антаж - лимони 20т., дата заван таження: 10.03.2009р., адреса заванта ження: Espania, MARIKRIS DE CHIPI, S. L. Polind SAN Rogue auda, …Madrid. Blanka - Murcia A Partir, 1600», термін доставки: 16.03.2009р ., адреса розвантаження: Івано -Франківськ, вул. Петлюри, 76 (а.с . 14).

У Заявці від 06.03.2009р. на йменування підприємства отр имувача вантажу в Івано-Фран ківську - не зазначено, у гра фі Заявки «Реквізити», зі сторони перевізника - прос тавлена лише кругла печатка з написом ОСОБА_1, особист ий підпис цієї особи у Заяв ці - відсутній, як і інші ре квізити ОСОБА_1 ( фотокопі я Заявки від 06.03.2009р. в матері алах справи, а.с. 14).

Оригіналу Заявки н а перевезення вантажу від 06.03.20 09р. позивачем не подано, не зва жаючи на те, що оригінал Зая вки від 06.03.09р. вимагався ухва лами господарського суду від 29.07.2010р., від 19.08.2010р.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона по винна довести ті обставини, н а які вона посилається як на п ідставу своїх вимог та запер ечень, належними та допустим ими доказами, згідно із статт ею 34 ГПК України.

Щодо повідомлення про вручення рекомендованого ли та.

У Супровідному листі Позивач підкреслює, що доказ ом надсилання відповідачу ра хунку на суму 42 468,00 грн. і актів в иконаних робіт є повідомленн я про вручення рекомендовано го листа за № 3576344.

Відповідачем на першо му судовому засіданні був на даний рахунок і акти виконан их робіт, які надійшли до Відп овідача, але рахунок і акти бу ли виставлені від СПД-ФО ОС ОБА_8, а не, як стверджує пози вач, від СПД-ФО ОСОБА_1

Підтвердженням того, щ о саме ці документи надійшли по пошті до Відповідача є кон верт (оригінал конверту був н аданий Відповідачем на першо му судовому засіданні - знах одиться в матеріалах справи) , саме на цьому конверті є накл ейка поштового відділення, д е зазначений номер рекомендо ваного листа, а саме: № 3576344 (ориг інали - в матеріалах справи, а.с. 62).

На конверті відправни ком кореспонденції зазначен ий ОСОБА_1, але рахунок і ак т засвідчений штампом ОСО БА_8 (оригінали доказів - в м атеріалах справи).

У своєму Супровідному листі Відповідач стверджує, що не знає взагалі нічого про документи за підписом ОСОБ А_8 і наголошує на тому, що ві н направляв рахунок і акти са ме ті, на які вчинено посиланн я у позовній заяві.

Однак, з огляду вищевка заних доказів у справі, суд пр иходить до висновку, що вони с простовують твердження пози вача, оскільки, якщо порівнят и рахунок і акти від 19.03.2009р., які б ули у цьому конверті ( а.с. 59, 60), і р ахунок і акти від 19.03.2009р. (а.с. 16,17), я кі були надані до позовної за яви, вбачається, що вони є поді бними, однак різниця між ними полягає у розмірі суми, відпо відно, 42468,00 грн. та 35468,00 грн., рахуно к від 19.03.09р. № 19/03 на суму 35468,00 грн. (а.с . 60) підписаний ПП ОСОБА_8, а рахунок від 19.03.09р. № 19/03 на суму 42468, 00 грн. (а.с. 16) підписаний ПП ОСО БА_1, бланки рахунків - однако ві, номера рахунків, дата його виписування і маршрут, за яки м здійснювалося перевезення співпадають.

Інших достовірних док азів, в цій частині, позивач су ду не представив, не зважаючи на те, що судом у позивача так і докази витребовувалися, ух валою від 29.07.2010р.

У позовній заяві Позив ачем зазначено, що 20.07.2009р. відпо відачем здійснено часткому о плату в розмірі 7000,00 грн., а 17.08.09р. в розмірі 6000,00 грн. Після 17.08.09р. жодн их оплат від відповідача не н адходило.

На вимогу господарськ ого суду в підтвердження про ведення часткової оплати за спірне перевезення вантажу, позивач лише на четверте суд ове засідання надав фотокопі ї двох прибуткових касових о рдерів за № 4 від 20 липня 2009р. на с уму 7000,00 грн. (графа 3 «Сума цифра ми», а.с. 95) та № 8 від 17.08.2009р. (графа 3 « Сума цифрами», а.с. 95).

Оглянувши та дослідив ши подані позивачем прибутко ві касові ордени № 4 від 20.07.09р. та № 8 від 17.08.09р. суд встановив, що на них відсутні підписи СПД-ФО ОСОБА_2, від якої, як зазначе но у цих ордерах, були прийнят і кошти в сумі 7000,00 грн. та в сумі 6000,00 грн., вказані прибуткові ка сові ордери підписані в одно сторонньому порядку, тільки зі сторони ОСОБА_1 в одній особі - головного бухгалтера та касира.

Як вбачається із довід ки наданої УКРСИББАНКОМ від 27.07.2010р. за № 137-168/3139 (оригінал довідк и - а.с. 34), який обслуговує СПД- ФО ОСОБА_2, про рух коштів н а поточному рахунку ФОП ОСО БА_2, по контрагентах: ТОВ «Ві да-ІФ», ТОВ «Гросса», ФОП ОСО БА_1, за період з 01.01.2009р. по 27.07.2010р. р озрахунків ФОП ОСОБА_2 з к онтрагентом ФОП ОСОБА_1 - в період з 01.01.2009р. по 27.07.2010р. не було (докази - в матеріалах справ и).

Відповідач часткову о плату позивачу за вищевказан е перевезення вантажу запере чує повністю, стверджуючи, що СПД-ФО ОСОБА_2 здійснює св ою підприємницьку діяльніст ь лише по перерахуванню грош ових коштів шляхом банківськ их переказів, за допомогою «к лієнт-банку»та не практикує видачі грошових коштів готі вкою.

Судом враховано також те, що на практиці процедура р озрахунку приватного підпри ємця з приватним підприємцем готівковими коштами відбува ється наступним чином: запов няється касовий чек на знятт я готівки, при цьому вказуєть ся банківський символ «53»(кош ти для

розрахунку за товар и, роботи послуги); згідно касо вого чеку банк видає потрібн у суму коштів, яка немає перев ищувати 10 000 грн. за один робочи й день; того ж дня готівкові ко шти передаються особі для як ої вони знімалися та передаю ться особі, як от, перевізнику , а перевізник видає замовни ку квитанцію від прибутков ого ордера про оприбуткува ння готівкових коштів. Сторо ни підписують акт виконаних робіт на повну суму послуг.

Отже, готівковий розра хунок має відбуватися у той с амий день, коли були зняті гро ші з рахунку для оплати послу г готівкою.

Враховуючи вищенаведе не, якщо Позивачем був виписа ний касовий ордер 20 липня 2009р., т о готівку з рахунку ФОП ОСО БА_2 мала б зняти також 20 липн я 2009р., аналогічно, щодо касовог о ордера, який був виписаний 17 серпня 2009р.

Як встановлено у судов ому засіданні, про що зазначе но вище у цьому рішенні, ні 20 ли пня 2009р., ні 17 серпня 2009р. відповід ачем у ці дні готівкові кошти не знімалася, про що свідчать банківські виписки за 20 липня 2009р. та за 18 серпня 2009р., остання о перація була проведена СПД-Ф О ОСОБА_2 - 11 серпня 2009р.) (копі я виписок за особовим рахунк ом від 20.07.09р., від 17.08.09р. та від 11.08.2009р . - в матеріалах справи).

Щодо наданих Позиваче м Додатків, то відповідь н ачальника Івано-Франківсько ї регіональної митниці свідч ить про те, що вантаж був доста влений на митницю і розмитне ний, що підтверджується, в сво ю чергу, штампом зазначеної м итниці на СМR А № б/н, однак зазн ачена відповідь не підтвердж ує факту, що дане перевезення було замовлено СПД-ФО ОСОБ А_2 та організації вантажоо тримувача.

Стаття 173 ГК України пер едбачає, що господарським ви знається зобов'язання, що вин и кає між суб'єктом господарю вання та іншим учасником (уча сниками) відносин у сфері гос подарювання з під став, перед бачених цим Кодексом, в силу я кого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник ) зо бов'язаний вчинити певну д ію господарського чи управ л інсько-господарського харак теру на користь іншого суб'єк та (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримат ися від пе вних дій, а інший су б'єкт (управнена сторона, у том у чи слі кредитор) має право ви магати від зобов'язаної сто р они виконання її обов'язку.

Стаття 175 ГК України виз начає, що майново-господарсь кими визнаються цивільно-пра вові зобов'язання, що виникаю ть між учасниками го сподарс ьких відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторон а повинна вчи нити певну госп одарську дію на користь друг ої сторони або утриматися ві д певної дії, а управнена стор она має право вимагати від зо бов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, я кі виникають між учасниками господарських відносин, регу люються Цивільним кодек сом України з урахуванням особли востей, передбачених цим Код ексом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до вимог ЦК, інших актів цивільного законодавс тва, а за відсутності таких ум ов та вимог - відповідно до з вичаїв ділового обороту, що з вичайно ставляться, а відпов ідно до вимог статті 908 ЦК Укра їни, перевезення вантажу, пас ажирів, багажу, пошти здійсню ється за договором перевезен ня.

Згідно частини другої п.2 статті 908 ЦК України, умови п еревезення вантажу, пасажирі в і багажу окремими видами тр анспорту, а також відповідал ьність сторін щодо перевезен ь встановлюється договором, якщо інше не встановлено ЦК У країни, іншими законами, тран спортними кодексами (статута ми), іншими нормативно-правов ими актами та правилами, що ви даються відповідно до них.

За договором перевезе ння вантажу (ст. 307 ГК України та ст.909 ЦК України) одна сторона ( перевізник) зобов”язується д оставити довірений їй другою стороною (відправником) вант аж до пункту призначення та в идати його особі, яка має прав о на одержання вантажу (одерж увачу), а відправник зобов”яз ується сплатити перевезення вантажу встановлену плату.

Аналогічні вимоги вик ладені у статті 316 ГК України, я кі стосуються договору транс портного експедирування.

Частиною 1 статті 916 ЦК Ук раїни передбачено, що за пере везення вантажу ... стягується провізна плата у розмірі, що в изначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановл ено законом або іншими норма тивно-правовими актами.

Особа, яка порушила зоб ов”язання, несе відповідальн ість за наявності її вини (уми слу або необережності), якщо і нше не встановлено договором або законом (ст. 614 ЦК України).

Суд заслухав поясненн я представника позивача та в ідповідача, оглянув та дослі див подані докази, оцінив їх в сукупності, прийшов до висно вку, що позов документально т а нормативно не обгрунтовани й, відповідачем спростований , до задоволення не підлягає.

Статтею 49 ГПК України в изначено, що стороні, на корис ть якої відбулося рішення, го сподарський суд на загальних підставах відшкодовує витра ти, пов»язані зі сплатою держ авного мита за рахунок друго ї сторони, витрат за інформац ійно-технічне забезпечення с удового процесу та витрати п ов»язані з оплатою послуг ад воката та інші витрати, визна чені у статті 44 ГПК України.

Судові витрати поклас ти на сторони пропорційно за доволених позовних вимог згі дно з ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 43 - 47 , 12, 15, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44 - 49, 60, 69, 75, 77, 82 - 85 Господарс ького процесуального кодекс у України, господарський суд , -

В И Р І Ш И В:

В з адоволенні позову відмовити повністю.

Суддя