Постанова

від 23.11.2010 по справі 9/115 (2010)

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

23.11.10 Справа № 9/115 (2010)

Львівський апеляційний го сподарський суд у складі суд дів:

головуючий суддя Бонк Т. Б.

судді Б ойко С. М.

Марко Р. І.

при секретарі судового з асідання Н. Чорній

за участю представників сторін:

від позивача (апелянта) - ОСОБА_2 - представник

від відповідача - ОСОБ А_3 - представник

розглянув апеляційну ск аргу Суб' єкта підпри ємницької діяльності - фізи чної особи ОСОБА_5, м. Терно піль б/н від 04.10.2010 р.

на рішення господарсь кого суду Львівської області від 22.09.2010 р.

у справі № 9/115 (10)

за позовом Суб' єкта підприємницької діяльнос ті - фізичної особи ОСОБА_5 , м. Тернопіль

до відповідача Суб' єк та підприємницької діяльн ості - фізичної особи ОСОБ А_6, м. Львів

про стягнення 29 468 грн. осн овного боргу за послуги пере везення, 5 193, 63 грн. пені, 2 445, 83 грн. і нфляційних втрат, 787, 74 грн. 3% річ них за весь період простроче ння, 390 грн. державного мита, 236 гр н. витрат на інформаційно-тех нічне забезпечення судового процесу та 1 000 грн. витрат на пр авову допомогу

ВСТАНОВИВ:

рішенням господ арського суду Львівської обл асті від 22.09.2010 р. у справі № 9/115 від мовлено в позові Суб' єкта підприємницької діяльнос ті - фізичної особи ОСОБА_5 , м. Тернопіль до Суб' єкта підприємницької діяльнос ті - фізичної особи ОСОБА_6 , м. Львів про стягнення 29 468 гр н. основного боргу за послуги перевезення, 5 193, 63 грн. пені, 2 445, 83 грн. інфляційних втрат, 787, 74 грн . 3% річних за весь період прост рочення, 390 грн. державного мит а, 236 грн. витрат на інформаційн о-технічне забезпечення судо вого процесу та 1 000 грн. витрат на правову допомогу.

Рішення суду мотивов ане тим, що між сторонами ні до говору на перевезення вантаж у, ні договору транспортного експедирування у міжнародно му сполученні в письмовій фо рмі, згідно вимог вищевказан их норм ЦК України, не укладен о. А заявка, на яку посилається позивач як на доказ у справі, має лише інформаційний харак тер і не може вважати ся догов ором, оскільки як зазначалос ь вище, перевезення здійснює ться на підставі договору пе ревезення вантажу і заявки.

У своїй апеляційній с карзі відповідач просить дан е рішення скасувати та прийн яти нове, яким задоволити поз ов, посилаючись на те, що між п озивачем та відповідачем дог овір на перевезення вказаног о вантажу не укладався, заявк а на перевезення від 06.03.2009 р. є до датком до договору та є чинно ю лише на підставі укладеног о між сторонами договору, як д одаток, а не самостійний дого вір відповідно до Конвенції про договір міжнародного авт омобільного перевезення ван тажів. CMR у графі 24 не містить об ов' язкової відмітки вантаж оотримувача ТзОВ «Віда-ІФ», м . Івано-Франківськ про отрима ння вантажу з зазначенням да ти розвантаження, що в CMR відсу тнє зазначення про те, що саме СПД-ФО ОСОБА_6 була замовн иком зазначеного перевезенн я. Апелянт стверджує, що жодни х коштів за вказане перевезе ння позивач не сплачував, а ка сові ордери, на які посилаєть ся позивач, ним же виписані, і ним же підписані, відтак, не мо жуть бути належним доказом у справі.

У відзиві на апеляційну с каргу позивач просить залиши ти рішення господарського су ду без змін, а апеляційну скар гу без задоволення, мотивуюч и тим, що договору підписаног о між позивачем та відповіда чем на перевезення вантажу з а заявкою на перевезення ван тажу від 06.03.2009 р. немає, що відпов ідач пообіцяв направити таки й договір для підписання, одн ак не направив, заявка на міжн ародне перевезення вантажу в ідповідачем позивачу була на правлена факсом, на її викона ння позивач вчинив перевезен ня вантажу. Основним докумен том, який підтверджує переве зення вантажу в міжнародному сполученні є CMR.

Розглянувши наявні у спра ві матеріали, давши належну о цінку доводам та заперечення м, які містяться в апеляційні й скарзі, заслухавши пояснен ня представників сторін у су довому засіданні, колегія су ддів апеляційного господарс ького суду дійшла висновку, щ о рішення господарського суд у першої інстанції слід зали шити без змін, а апеляційну ск аргу без задоволення з насту пних підстав.

Перевезення вантажу, яке є предметом спору у даній спр аві, за своєю правовою природ ою є міжнародним перевезення м вантажу автомобільним тран спортом.

Взаємовідносини сторін в м іжнародному відношенні регу люються: Конвенцією про дого вір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (Женев а, 19.05.1956 р.), ЦК України, Законамим України «Про зовнішньоеконо мічну діяльність», «Про тран спорт», Статутом автомобільн ого транспорту, іншими норма тивними актами України.

До Конвенції, що підписана в м. Женеві 19.05.1956 р., Союз РСР приєд нався 01.08.1983 р., і вона стала чинно ю для нього з 01.06.1986 р.

Відповідно до Закону Украї ни «Про правонаступництво Ук раїни», Україна є правонасту пником прав і обов' язків за міжнародними договорами Сою зу РСР, які не суперечать Конс титуції України та інтересам республіки.

Крім того, на підставі Поста нови Верховної Ради Укра їни від 17.09.2002 р. «Про приєднання України до Віденської конве нції про правонаступництво д ержав щодо договорів»Україн а приєдналася до Конвенції, в ідповідно до ст. 34 якої коли ча стина або частини території держави відокремлюються і ут ворюють одну або декілька де ржав, незалежно від того, чи пр одовжує існувати держава-поп ередниця, будь-який договір, щ о був у силі на момент правона ступництва держав стосовно в сієї території держави-попер едниці, продовжує бути у силі стосовно до кожної утворено ї таким чином держави-наступ ниці.

Законом України «Про дію мі жнародних договорів на терит орії України»встановлено, що укладені і належним чином ра тифіковані Україною міжнаро дні договори становлять неві д' ємну частину національно го законодавства України і з астосовуються у порядку, пер едбаченому для норм націонал ьного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 ГПК Укр аїни, якщо в міжнародних дого ворах України, згода на обов' язковість яких надана Верхов ною Радою України, встано влені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються п равила міжнародного договор у.

Відтак, на спірні правовідн осини сторін у даній справі п оширюються, крім національно го законодавства про перевез ення вантажів, положення Кон венції.

Згідно ст. 5 Конвенції про до говір міжнародного дорожньо го перевезення вантажів, нак ладна складається в 3 оригіна льних примірниках, підписани х відправником і перевізнико м (транспортером), при цьому ці підписи можуть бути надруко ваними або замінені штемпеля ми відправника і перевізника (транспортера), якщо це допуск ається законодавством країн и, в якій складена накладна. Пе рший примірник накладної пер едається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій зберігається перевізником ( транспортером).

Ст. 6 цієї ж Конвенції визнач ено реквізити, які мають бути вказані в накладній на міжна родне перевезення вантажів.

Згідно п. 1 ст. 7 Конвенції про договір міжнародного дорожн ього перевезення вантажів, в ідправник несе відповідальн ість за всі затрати і збитки, с причинені йому в наслідок не точності або недостатності: а) вказівок, згаданих в підпун ктах b), d), e), f), g), h) і j) п. 1 ст. 6; b) вказіво к, згаданих в п. 2 ст. 6; с) всіх інш их вказівок або інструкцій, я кі даються відправником для складання накладної або для включення в неї.

Як зазначено у п. 1 ст. 9 Конвен ції, накладна, оскільки не док азано протилежного, є доказо м умов договору і посвідченн ям прийняття вантажу перевіз ником (транспортером).

Згідно п. 2 Конвенції, при від сутності в накладній мотивов аних застережень, наявна пре зумпція, що вантаж і його упак овка були зовнішньо в справн ому стані на момент прийнятт я вантажу перевізником і що к ількість вантажних місць, а т акож розмітка і номера відпо відали вказівкам накладної.

Відповідно до ст. 11 Конвенці ї, відправник зобов' язаний до передачі вантажу приєднат и до накладної або надати в ро зпорядження перевізника нео бхідні документи і повідомит и всі необхідні дані для вико нання митних або інших форма льностей (п. 1).

Згідно п. 2 ст. 11 Конвенції, пер евірка правильності та повно ти цих документів не лежить н а обов' язках перевізника (т ранспортера), відправник від повідає перед перевізником з а будь-які збитки, які можуть б ути спричинені відсутністю, недостатністю або неправиль ністю цих документів і відом остей, за виключенням випадк ів вини перевізника.

Перевізник несе відповіда льність на тих же засадах, що і комісіонер, за наслідки втра ти або неправильного викорис тання документів, згаданих у накладній, долучених до неї а бо вручених йому; суму, яка нал ежиться до відшкодування не повинна, однак, перевищувати ту, яка належала би до оплати у випадку втрати вантажу ( п. 3 с т. 11 Конвенції).

Відповідно до ст. 13 Конвенці ї, по прибуттю вантажу на місц е, передбачене для його здачі , отримувач має право вимагат и передачі йому другого прим ірника накладної і передачі йому вантажу, при цьому ним ви дається відповідна розписка в прийнятті.

Прострочення має місце, якщ о вантаж не був доставлений в договорений строк або при ві дсутності договореного стро ку, приймаючи до уваги обстав ини, в яких перевезення прово дилось, а при частковому зава нтаженні приймаючи до уваги час, необхідний для складанн я партії вантажу частинами в нормальних умовах, - фактична тривалість перевезення пере вищує час, необхідний при зви чайних умовах для виконання перевезення старанним перев ізником (ст. 19 Конвенції).

У всіх інших випадках, згідн о ст. 30 Конвенції, якщо отримув ач прийняв вантаж і не встано вив стану вантажу в присутно сті перевізника або саме піз ніше в момент прийняття вант ажу, коли мова йде про очевидн і втрати або пошкодження, або протягом семи днів з дня прий няття вантажу, не враховуючи неділі і інших вихідних днів , коли мова йде про непомітні з овні втрати або пошкодження, не вчинив перевізнику засте режень, які вказують на загал ьний характер втрат або пошк оджень, вважається, оскільки не доказано зворотнього, під става для презумпції, що вант аж був прийнятий в стані, опис аному у накладній.

Прострочення в доставці ва нтажу може привести до сплат и відшкодування лише в тому в ипадку, якщо було вчинено пис ьмове застереження протягом 21 дня з дня передачі вантажу в розпорядження отримувача ( п . 3 ст. 30 Конвенції).

При передачі вантажу уповн оваженій особі вантажоотрим увача за договором, без засте режень, перевезення вважаєть ся завершеним.

Розвантаження вважається завершеним після вручення во дієві належним чином оформле них CMR чи ТТН на завантажений а бо вивантажений вантаж.

П. 45 Статуту автомобільного транспорту Української РСР, затвердженого постановою РМ Української РСР від 27.06.1969 р. № 401, п ередбачено, що за договором п еревезення вантажу автотран спортне підприємство або орг анізація зобов' язуються до ставити ввірений їм вантажов ідправником вантаж до пункту призначення і видати його уп овноваженій на одержання ван тажу особі (вантажоодержувач у), а вантажовідправник зобов ' язується сплатити за перев езення вантажу встановлену п лату.

П. 47 Статуту передбачено, що в антажовідправник повинен по дати автотранспортному підп риємству або організації на вантажі товарного характеру , що пред' являються до перев езення, товарно-транспортні накладні, а на вантажі нетова рного характеру - акти замір у (зважування).

Товарно-транспортна накла дна є єдиним документом для с писання товарно-матеріальни х цінностей у вантажовідправ ника, оприбуткування їх у ван тажоодержувача, а також для с кладського, оперативного та бухгалтерського обліку.

Вантажовідправник і ванта жоодержувач несуть відповід альність за всі наслідки неп равильності, неточності або неповноти відомостей вказан их у товарно-транспортних до кументах.

Щодо договору і заявки на пе ревезення вантажу, то як вбач ається з матеріалів даної сп рави, позивач за умовами заяв ки від 06.03.2009 р. був перевізником , а відповідач експедитором.

Експедитор, відповідно до Ц К України, є посередником між замовником і перевізником. В ідповідно, при здійсненні пе ревезення вантажу, підпис і п ечатка експедитора у міжнаро дній товарно-транспортній на кладній (СМR) не ставиться.

Підтвердженням того, що авт омобіль замовляється експед итором є виключно договір пе ревезення вантажу і заявка, я ка є додатком до договору.

Відповідно до ст. 908 ЦК Україн и, перевезення вантажу, пасаж ирів, багажу, пошти здійснюєт ься за договором перевезення . Умови перевезення вантажу, п асажирів і багажу окремими в идами транспорту, а також від повідальність сторін щодо ци х перевезень встановлюється договором, якщо інше не встан овлено ЦК України, іншими зак онами, транспортними кодекса ми (статутами), іншими нормати вно-правовими актами та прав илами, що видаються відповід но до них.

За договором перевезення в антажу одна сторона (перевіз ник) зобов' язується достави ти довірений їй другою сторо ною (відправником) вантаж до п ункту призначення та видати його особі, яка має право на од ержання вантажу (одержувач), а відправник зобов' язується сплатити за перевезення ван тажу встановлену плату. Дого вір перевезення вантажу укла дається у письмовій формі. Ук ладення договору перевезенн я вантажу підтверджується ск ладенням транспортної накла дної (коносамента або іншого документа, встановленого тр анспортними кодексами (стату тами) (ст. 909 ЦК України).

Згідно ст. 929 ЦК України, за до говором транспортного експе дирування одна сторона (експ едитор) зобов' язується за п лату і за рахунок другої стор они (клієнта) виконати або орг анізувати виконання визначе них договором послуг, пов' я заних з перевезенням вантажу . Відповідно до ст. 930 ЦК України , договір транспортного експ едирування укладається у пис ьмовій формі.

Судом встановлено, що між ст оронами ні договору на перев езення вантажу, ні договору т ранспортного експедируванн я у міжнародному сполученні в письмовій формі, згідно вим ог вищевказаних норм ЦК Укра їни, не укладено. А заявка, на я ку посилається позивач як на доказ у справі, має лише інфор маційний характер і не може в важатися договором, оскільки як зазначалось вище, перевез ення здійснюється на підстав і договору перевезення ванта жу і заявки.

Згідно п. 1 ст. 9 Конвенції, док азом умов договору і посвідч енням прийняття вантажу пере візником (транспортером) є на кладна (CMR).

Конвенція про договір міжн ародного автомобільного пер евезення вантажів закріплює форму міжнародної товарно-т ранспортної накладної (СМR), як а підтверджує факт приймання -передачі вантажу та наявніс ть договірних відносин між п еревізником і вантажовідпра вником (вантажоодержувачем), а також умови перевезення ва нтажу на основі положень Кон венції, однак в СМR не передбач ено зазначення про договірні відносини між позивачем та в ідповідачем.

У поданій позивачем CMR А б/н, зокрема, не зазначено, що саме СПД-ФО ОСОБА_6 є замов ником даного перевезення.

Так, дана міжнародна товарн о-транспортна накладна (СМR) є договором між перевізником з вантажовідправником та/або вантажоотримувачем, однак, п озивач заявив позовну заяву про оплату за дане перевезен ня до СПД-ФО ОСОБА_6, а не до відправника та/або отримува ча вантажу.

Підтвердженням того, що між народне перевезення вантажу (товару) у міжнародному сполу ченні виконується у відповід ності до норм Конвенції про д оговір міжнародного дорожнь ого перевезення вантажів, є з апис у правому верхньому кут ку бланку СМR наступного зміс ту: «Дане перевезення, незваж аючи ні на які інші договори, з дійснюється у відповідності до умов Конвенції про догові р міжнародного дорожнього пе ревезенням вантажів (СМR)».

Такий запис на номерному бл анку СМR свідчить про те, що пе ревізник та інша сторона дог овору перевезення (вантажові дправник, експортер, експеди тор тощо) визнали головну рол ь над даним конкретним перев езенням товарів міжнародних норм та правил, визначених Ко нвенцією СМR. Відомості, що зан осяться до граф накладної СМ R, повинні бути завірені печат ками (штампами) сторін догово ру перевезення, при цьому пов инно бути дотримані норми за конодавства щодо укладення д оговорів, які передбачені у к раїні, де здійснювалось укла дення такої угоди (згідно з на ціональним законодавством У країни, укладення угоди пови нно бути засвідчене підписом уповноваженої особи підприє мства та скріплене печаткою підприємства, що вимагається ч. 2 ст. 207, п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України.

Як вбачається із міжнародн ої товарно-транспортної накл адної (СМR) А № б/н, відправником є : Mykola Pokpyshka c/Man Dowis - 21еlona Espania (графа 1 СМR А № б/н), одержувачем: Vida IF Ivano - Frankivskу, U craina (графа 2 СМR А № б/н), місце розв антаження вантажу: Ucraina (графа 3 СМR А № б/н), місце та дата заван таження вантажу: Blanka - Murcia - Espania (граф а 4 СМR А № б/н), документи, які дод аються: графа 5 СМR А № б/н), в цій ч астині - не заповнена, у граф ах - 6, 7, 8, 9 СМR А № б/н, зазначено з наки та номера, кількість міс ць, рід пакування, найменуван ня вантажу: 26 Palets Limon 1920 Cajas Madeva, в графі 11 СМR А № б/н вагу брутто - 20400, у г рафі 13 СМR А № б/н: Вказівки відп равника - + 5 градусів, графа 14 - умови оплати - не визначені, у графі 15 «Оплата, яка підляга є поверненню»СМR А № б/н містит ь дату: 19.03.09 р.; у графі 16 СМR А № б/н в казано перевізника YAROSLAV, Ucraina, у гр афі 17 СМR А № б/н «Наступний пере візник»вказано: ВО 7477АК/ВО6000ХХ ; у графі 18 СМR А № б/н «Зауваженн я та застереження перевізник а»заповнена штампом Держкар антину від 16.03.09 р., графа 18 СМR А № б /н «Особливі узгодження»запо внена штампом Державної СЕС від 16.03.09 р., у графі 20 «Підлягає до оплати»СМR А № б/н проставлено кутковий штамп з написом: «Пр ізвище, ім' я по-батькові, під пис»; графа 21 СМR А № б/н «Складе но»містить напис: 10 Marzo 04, графа 22 СМR А № б/н містить підпис та шт амп відправника: MARIKRIS DE CHIPI, S. L. Blanka - Murcia nia; графа 23 СМR А № б/н «Реєстрацій ний номер»містить напис PEGANDZUK YAR OSLAV, Ucraina/066/10870”, графа 24 СМR А № б/н «Ван тажоодержувач», де обов”язко во має бути проставлений під пис та штамп отримувача вант ажу, міститься штамп Івано-Фр анківської міської СЕС, ЄДРП ОУ 01993316, з написом «Ввезення, ре алізацію (використання) дозв олено», дата 19.03.2009 р. № 131, особисти й підпис / ОСОБА_7С./ (а. с. 56).

Згідно ст. 30 Конвенції, якщо о тримувач прийняв вантаж і не встановив стану вантажу в пр исутності перевізника або са ме пізніше в момент прийнятт я вантажу, коли мова йде про оч евидні втрати або пошкодженн я, або протягом 7 днів з дня при йняття вантажу, не враховуюч и неділі і інших вихідних дні в, коли мова йде про непомітні зовні втрати або пошкодженн я, не вчинив перевізнику заст ережень, які вказують на зага льний характер втрат або пош коджень, вважається, оскільк и не доказано зворотнього, що вантаж був прийнятий в стані , описаному у накладній. Прост рочення в доставці вантажу м оже привести до сплати відшк одування лише в тому випадку , якщо було вчинено письмове з астереження протягом 21 дня з д ня передачі вантажу в розпор ядження отримувача.

Із СМR А № б/н вбачається, що г рафа 24 СМR А № б/н «Вантажоодерж увач»не заповнена, що є поруш ення ст. 30 Конвенції, та не може бути доказом того, що вантаж б ув отриманий саме ТзОВ ВІДА-І Ф, м. Івано-Франківськ, інших д оказів позивачем не подано, в матеріалах справи такі відс утні.

Згідно Конвенції, водій зоб ов' язаний отримати у графі 24 СМR відмітку про отримання в антажу, завірену підписом та печаткою підприємства-одерж увача. Назва підприємства в п ечатці з точністю до букви по винна збігатися з назвою оде ржувача, вказаною в рубриці 2 С МR, включаючи форму власності , оскільки здача товару ванта жоотримувачу у пункті призна чення - це остання процедура при виконанні договору пере везення в міжнародному сполу ченні.

На підтвердження виконани х зобов' язань щодо міжнарод ного перевезення товару, вод ій повинен вимагати відповід ну розписку на бланку догово ру перевезення про прийом то вару тією особою, яка реально зазначена у накладній (п. 1 ст.13 Конвенції про договір міжна родного автомобільного пере везення вантажів).

Отже, апеляційний суд вважа є, що СМR А № б/н не є належним та допустимим доказом у даній с праві.

Згідно заявки від 06.03.2009 р. на пе ревезення вантажу у міжнарод ному автомобільному сполуче нні за маршрутом: Blanka - Murcia (Е) - І вано-Франківськ (UA), вантаж - л имони 20 т, дата завантаження: 10. 03.2009 р., адреса завантаження: Espania, M ARIKRIS DE CHIPI, S. L. Polind SAN Rogue auda, Мadrid Blanka - Murcia A Partir, 1600, те рмін доставки: 16.03.2009 р., адреса ро звантаження: Івано-Франківсь к, вул. Петлюри, 76 (а. с. 14).

У заявці від 06.03.2009 р. найменува ння підприємства - отримува ча вантажу в Івано-Франківсь ку - не зазначено, у графі зая вки «Реквізити»зі сторони пе ревізника поставлена лише кр угла печатка з написом ОСОБ А_5, особистий підпис, як і ін ші реквізити, відсутній (а. с. 14) .

Позивач зазначив, що доказо м надсилання відповідачу рах унку на суму 42 468 грн. і актів вик онаних робіт є повідомлення про вручення рекомендованог о листа за № 3576344.

Проте, судом встановлено, що рахунок і акти виконаних роб іт, які надійшли до відповіда ча були виставлені від СПД-ФО ОСОБА_8, а не від СПД-ФО ОС ОБА_5

Підтвердженням того, що сам е ці документи надійшли по по шті до відповідача є конверт , на якому є наклейка поштовог о відділення, де зазначений н омер рекомендованого листа № 3576344 (а. с. 62). На даному конверті ві дправником зазначений ОСО БА_5, а рахунок і акт засвідч ений штампом ОСОБА_8

Відповідач стверджує, що ві н направляв рахунок і акти са ме ті, на які вчинено посиланн я у позовній заяві.

Однак, з огляду на вищенавед ені докази, суд дійшов виснов ку, що, якщо порівняти рахунок і акти від 19.03.2009 р., які були у вка заному вище конверті (а. с. 59, 60), і рахунок і акти від 19.03.2009 р. (а. с. 16,17 ), які були подані разом із поз овною заявою, то вбачається, щ о вони є подібними, однак різн иця між ними полягає у розмір і суми, відповідно, 42 468 грн. та 35 46 8 грн., рахунок від 19.03.2009 р. № 19/03 на с уму 35 468 грн. (а. с. 60) підписаний ПП ОСОБА_8, а рахунок від 19.03.2009 р . № 19/03 на суму 42 468 грн. (а. с. 16) підпис аний ПП ОСОБА_5, бланки рах унків - однакові, номера рах унків, дата його виписування і маршрут, за яким здійснювал ося перевезення співпадають .

Із матеріалів справи вбача ється, що 20.07.2009 р. відповідачем з дійснено часткову оплату в р озмірі 7 000 грн., а 17.08.2009 р. в розмірі 6 000 грн., що підтверджується пр ибутковими касовими ордерам и № 4 від 20.07.2009 р. (а. с. 95) та № 8 від 17.08.2009 р . (а. с. 95).

Однак, на даних касових орде рах відсутні підписи СПД-ФО ОСОБА_6, від якої, як зазначе но у цих ордерах, були прийнят і кошти, вказані прибуткові к асові ордери підписані в одн осторонньому порядку - лише зі сторони ОСОБА_5

Крім цього, як вбачається із довідки наданої УКРСИББАНКО М від 27.07.2010 р. № 137-168/3139 (а. с. 34), який обс луговує СПД-ФО ОСОБА_6, про рух коштів на поточному раху нку підприємця по контрагент ах: ТзОВ «Віда-ІФ», ТзОВ «Гросс а», СПД-ФО ОСОБА_5 за період з 01.01.2009 р. по 27.07.2010 р., розрахунків СП Д-ФО ОСОБА_6 з контрагенто м СПД-ФО ОСОБА_5 в період з 0 1.01.2009 р. по 27.07.2010 р. не було. Остання о перація була проведена СПД-Ф О ОСОБА_6 11.08.2009 р.

Слід зазначити, що відповід ь начальника Івано-Франківсь кої регіональної митниці про те, що вантаж був доставлений на митницю і розмитнений, не п ідтверджує факту, що дане пер евезення було замовлено саме СПД-ФО ОСОБА_6 та організа цією вантажоотримувача.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повин на довести ті обставини, на як і вона посилається як на підс таву своїх вимог та заперече нь. Господарський суд прийма є тільки ті докази, які мають з начення для справи. Обставин и справи, які відповідно до за конодавства повинні бути під тверджені певними засобами д оказування, не можуть підтве рджуватись іншими засобами д оказування.

Враховуючи наведене, апеля ційний господарський суд вва жає, що рішення господарсько го суду першої інстанції при йняте з врахування всіх обст авин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для й ого зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 ГПК У країни, Львівський апеляційн ий господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення госпо дарського суду Львівської об ласті від 22.09.2010 р. у справі № 9/115 (10) з алишити без змін, апеляційну скаргу Суб' єкта підпри ємницької діяльності - фізи чної особи ОСОБА_5, м. Терно піль - без задоволення.

2. Постанова набирає з аконної сили з дня її прийнят тя та може бути оскаржена в ка саційному порядку.

3. Матеріали справи с керувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий суддя Бонк Т. Б.

Суддя Бойко С. М.

Суддя Марко Р. І.