Рішення

від 11.09.2023 по справі 686/28672/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/28672/21

Провадження № 2/686/97/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2023 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі

головуючої судді Заворотної О.Л.

секретаря судового засідання Сікори Ю.В.

з участю представників позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницький цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання права особистої приватної власності на квартиру та позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання права власності на частки квартири,

встановив:

ОСОБА_5 звернулась до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до ОСОБА_3 про визнання права особистої приватної власності на квартиру, в обґрунтування якого вказала, що з метою придбання власного особистого житла, 08 листопада 2004 року між ТОВ «Будтраст» і ОСОБА_6 було укладено договір №4/1 уступки дольової участі в будівництві житла в АДРЕСА_1 , відповідно до п. 1 якого ОСОБА_5 набула право вимоги на будівництво трьохкімнатної квартири АДРЕСА_2 , замовником якого є ПП «ЗЕТА», загальною площею квартири -104 кв.м., вартістю - 78000 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ -13 000 грн. 00 коп. Позивачем, на виконання умов Договору №4/1 від 08.11.2004, було проведено оплату побудови вищеозначеної квартири, а саме, на рахунок ТзОВ «Будтраст» внесені грошові кошти : 08.11.2004 у розмірі 38 440 грн. 00 коп.; 28.12.2004 у розмірі 10 000 грн. 00 коп.; 19.01.2005 у розмірі 29 560 грн. 00 коп., а всього 78 000 грн. 00 коп.

19.01.2005 позивач отримала від ТОВ «Будтраст» довідку від 19.01.2005 про те, що остання, станом на 19.01.2005 розрахувалася за квартиру АДРЕСА_3 . Вартість квартири становить 78000 грн. 00 коп.

12.08.2006 між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 був укладений шлюб, після реєстрації шлюбу якого позивачка взяла прізвище чоловіка « ОСОБА_8 ».

Під час перебування у шлюбі, за позивачкою, було зареєстровано право приватної власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2 . До реєстрації шлюбу, зареєструвати право власності на спірну квартиру позивачка не мала можливості, оскільки об`єкт будівництва в якому розташована спірна квартира був прийнятий в експлуатацію державною приймальною комісією лише в 23.11.2007, а свідоцтво про право власності на нерухоме майно видано 16.03.2010.

27.09.2021 Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області по справі №686/17701/21 ухвалено рішення, яким шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 розірвано.

Після розірвання шлюбу, відповідач звернувся до позивачки з вимогою про поділ вищевказаної квартири, посилаючись на те, що оскільки фактично право власності було зареєстровано під час перебування у шлюбі, він має право на 1/2 квартири АДРЕСА_2 .

Водночас, хоча право власності на спірну квартиру зареєстровано 16.03.2010, під час перебування позивачки у шлюбі з відповідачем, проте, вартість вказаної квартири була сплачена позивачкою за власні грошові кошти, що набуті нею в особисту власність ще до знайомства з відповідачем. Відтак, майно, яке є предметом позову, є особистою приватною власністю позивачки, незалежно від того, що фактично правовстановлюючі документи були отримані на вказану квартиру під час перебування у шлюбі, хоча майнові права на квартиру, як об`єкт будівництва виникли до шлюбу.

Враховуюче вищенаведене, оскільки відповідач не визнає право особистої приватної особистої власності позивачки на майно - квартиру АДРЕСА_4 позивач звернулася до суду з позовом про визнання права особистої приватної власності на квартиру.

ОСОБА_3 подав відзив на позов, де зазначив, що позивачем не надано доказів походження коштів, які витрачені нею на придбання житла, зокрема, надана позивачем картка по особовому рахунку 611 сформована ТОВ «Будтраст» 22.11.2021 роком не може слугувати належним та допустимим доказом, оскільки її виготовлення залежить виключно від особи, яка це здійснила та прізвище якої не відоме за змістом документу. Такий документ не містить усіх необхідних реквізитів, передбачених чинним законодавством для розрахункових документів, та не може підтверджувати факт оплати. У розпорядженні Хмельницького бюро технічної інвентаризації міститься інша довідка ТОВ «Будтраст», датована 2009 роком про сплату нею - ОСОБА_7 за квартиру площею 103,4 кв.м. грошові кошти. Тобто, довідка датована значно пізніше дати вступу ОСОБА_5 в шлюб з ОСОБА_3 . Згідно інформації, що міститься у розпорядженні Хмельницької БТІ, поверхневий план 2-го поверху будинку по АДРЕСА_1 містить графічне зображення добудови у квартирі АДРЕСА_4 площею 18,9 кв.м. та що така добудова проведена була за кошти ОСОБА_3 та його батьків ще до здачі будинку в експлуатацію. Більш того, на графічному зображені міститься інша добудова до цієї ж квартири орієнтованою площею 25,3 кв.м., та яка фактично складає одне ціле зі спірною квартирою. Тобто, орієнтовано загальної площі добудови складає 44,2 кв.м. та яку ОСОБА_5 вважає своїм здобутком і не спільним з ОСОБА_3 . Наданий ОСОБА_5 суду та до матеріалів справи єдиний доказ оплати - звіт по проводкам за даними бухгалтерського обліку (роздруківку платежів ТОВ «Будтраст» з рахунку 611) не є ні розрахунковим документом, ні первинним документом, а є лише внутрішнім технічним (фіксуючим) бухгалтерським документом товариства. Зазначений доказ, хоча і має інформаційний характер, проте не має доказової сили за відсутності інших належних доказів проведення розрахунків по спірним господарським операціям, зокрема по операціям за договором уступки дольової участі у будівництві. З огляду на викладене, достовірними доказами наданими ОСОБА_5 вважати не можна, більш того, особа намагається переконати суд доказами, які в силу приписів ст. ст.77, 78 ЦП України, не можуть бути належними та допустимими так як розрахункового документу (квитанції, чеку, тощо) позивачка не надає для суду, а намагається доводити іншими доказам, які не мають юридичної сили у правовідносинах. Згідно зі статтею 57 СК України у редакції на час укладення сторонами шлюбу особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: 1) майно, набуте нею, ним до шлюбу 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто. У частині сьомій названої статті передбачено, якщо у придбання майна вкладені, крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

У статті 60 СК України зазначено підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійної заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Витрати на придбання вказаної квартири зроблені як зі сторони ОСОБА_5 так і зі сторони ОСОБА_3 , зокрема, за рахунок коштів, що були подаровані на день реєстрації шлюбу, згодом виключно за рахунок коштів зі сторони ОСОБА_3 проведені ремонтні роботи у квартирі, придбані речі та повністю облаштовано домашній побут, до розірвання шлюбу ОСОБА_5 так і ОСОБА_3 ніколи не сумнівались у походженні коштів так і не ділили майнові інтереси ба більше, при виникненні будь-яких суперечностей і сторони батьків ОСОБА_5 , остання завжди казала, що квартира є спільним майном, просить в позові відмовити повністю.

Представник позивача подав відповідь на відзив, де вказав, що доводи відповідача не спростовують той факт, що спірна квартира була придбана позивачкою до укладення шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (дошлюбне прізвище ОСОБА_9 ) та за, власне, особисті кошти позивачки, адже Договір №4/1 уступки дольової участі в будівництві житла в АДРЕСА_1 був укладений 08.11.2004, тобто, до реєстрації шлюбу і оплата повної вартості квартири була проведена до укладення шлюбу. Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею при набутті такого майна. Відповідачем у другому запереченні не надано належного обґрунтування на спростування доводів позивача, щодо повної сплати коштів за спірну квартиру на загальну суму 78 000 грн. Відповідач у свою чергу наводить лише припущення та власні переконання які «видаються дивними» останньому та які спрямовані на присвоєння неналежного йому права власності квартири. Як вбачається з матеріалів позовної заяви позивачем було надано довідку ТзОВ «Будтраст» від 19.01.2005, що є локальним документом підприємства та встановлює наявність юридичних фактів, про те, що позивачем станом на 19.01.2005 у повному обсязі здійснила оплату за квартиру N91 в 6-ти поверховому та 15-ти квартирному житловому будинку з вбудованими адмінприміщеннями та блоком обслуговування по АДРЕСА_1 , хоча право власності на спірну квартиру і зареєстровано 16.03.2010, спірна квартира була набута позивачкою за власні кошти, що набуті останньою ще до знайомства з відповідачем.

На даний час у сторони позивача відсутні фізичні можливості надання розрахункових документів зі сплати грошових коштів за належну їй на праві власності квартиру, оскільки такі документи були втрачені позивачем та зі спливом часу не зберігаються на підприємстві.

Більше того втрата розрахункових документів пов`язана із моментом розлучення ОСОБА_5 , та ОСОБА_3 , який тривалий час проживав у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , де знаходились вище вказані фінансово- розрахункові документи, які з великою ймовірністю могли бути викрадені відповідачем. Незрозумілим залишається твердження Відповідача, щодо добудови загальною орієнтовною площею 44,2 кв. м., яку, НІБИТО, здійснив Відповідач за його власні кошти та кошти його батьків. Однак, як вбачається з матеріалів відзиву на позовну заяву відповідачем жодним чином не було підтверджено факт здійснення такої добудови або поліпшення житлових умов за його власні кошти та кошти його батьків. Сторона позивача вважає, що відповідачем не було належним чином спростовано факт сплати особистих грошових коштів позивачем за спірну квартиру а також відсутні достатні та достовірні докази, що підтверджують добудову або поліпшення житлових умов за власні кошти Відповідача та його батьків. Посилання відповідача на постанову ВС України по справі №549/91216-ц від 24.01.2020 р., не відображає спільних висновків із змістом які викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву у подібних правовідносинах. Заперечення на доводи відповідача у відзиві на позовну заяву, щодо витрат на придбання спірної квартири або витрат пов`язаних із «добудовою» площі квартири на загальний орієнтовний розмір 44.2 кв.м., викладені у пункті «щодо другого заперечення», оскільки відповідачем у даному пункті наведені аналогічні безпідставні доводи придбання спірної квартири за спільні кошти ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , та його батьків. Необхідно додати, що описана прибудова до квартири не прийнята в експлуатацію належним чином і на неї не зареєстровано право власності (відсутні відомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), а отже - така прибудова є самочинною і право власності на неї не набуто; відповідно до положень ч. 2 ст. 376 Цивільного кодексу України, згідно якої - Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Таким чином, у відповідача відсутні правові підстави стверджувати, що добудова до квартири є об`єктом права спільної сумісної власності. Тому з вищевикладеного можна зробити висновок, що дана спірна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , належить на праві особистої приватної власності ОСОБА_5

ОСОБА_3 подав заперечення на відповідь на відзив, де зазначив, що ОСОБА_5 у змісті позову посилається на отримання в 2004 році від своїх батьків та її брата як подарунок 80000 грн. для придбання нею власного житла - квартири. Втім будь-якого доказу про отримання таких коштів матеріали справи не свідчать. Відповідно, походження коштів та що такі використані для придбання саме квартири АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 , не надано. Відтак, викладені нею обставин належними та допустимими доказами, не підтверджено. На підтвердження оплати, ОСОБА_5 надає у складі свого позову довідку, що видана ТОВ «Будтраст» від 19.01.2005 року про сплату нею за квартиру: 08.11.2004 року - 38440 грн., 28.12.2004 року 10000 грн., 19.01.2005 року 29560 грн., а всього 78 000 грн. Також, у складі позову надає, як письмовий доказ у формі документа, картку по особовому рахунку 611 сформовану ТОВ «Будтраст» 22.11.2021 року за якою ОСОБА_7 ( ОСОБА_5 ) сплатила на розрахунковий рахунок цієї юридичної особи грошові кошти. Втім, з означеної довідки не можливо установити за що саме була оплата, та чому саме у 2021 році була сформована довідка ТОВ «Будтраст» ініціали та прізвище особи на якій відсутні, тобто особи, яка виготовила (склала) даний документ. Картка по особовому рахунку 611 сформована ТОВ «Будтраст» 22.11.2021 роком не може слугувати належним та допустимим доказом, оскільки її виготовлення залежить виключно від особи, яка це здійснила та прізвище якої не відоме за змістом документу. Такий документ не містить усіх необхідних реквізитів, передбачених чинним законодавством для розрахункових документів, та не може підтверджувати факт оплати. Тим паче дивним є той факт, що в ОСОБА_5 не збереглись розрахункові документи, які підтвердили дійсну сплату нею грошових коштів на рахунок ТОВ «БУДТРАСТ», а відповідно за відсутності таких наданий до справи доказ не може слугувати належним та допустимим. Посилання представника позивача про можливе викрадення ОСОБА_3 квитанцій про оплату за квартиру є таким же доказом, як і те, що позивачка отримала кошти у своїх рідних, тобто надуманим і не обгрунтованим тобто такі докази можуть засновуватись на припущеннях. Зміст поданої позивачкою відповіді на відзив відповідача не розкриває заперечення щодо умови договору про добудову квартири площею 18,9 кв.м. З цього приводу позивачка уникає пояснень. Так, згідно наданого відповідачем поверхневого плану квартири, у ньому міститься дійсна добудова 18,9 кв.м. та що така існувала на момент проведення інвентаризації квартири - заміри по площі квартири. Згідно наданого позивачкою технічного паспорту, дата його виготовлення припадає на 05.03.2010 року тобто охоплюється часом, коли квартира мала вже сформовану усю площу, втім наданий технічний паспорт не відповідає фактичним замірам. Тому, залишати поза увагою факт добудови у квартирі площею 18,9 кв.м., які за договором ОСОБА_5 мала здійснити за власний рахунок, не можливо. Як було зазначено у відзиві, згідно інформації, що міститься у розпорядженні Хмельницької БТІ, поверхневий план 2-го поверху будинку по АДРЕСА_1 містить графічне зображення добудови у квартирі АДРЕСА_4 площею 18,9 кв.м. та що така добудова проведена була за кошти ОСОБА_3 та його батьків ще до здачі будинку в експлуатацію. Більш того, на графічному зображені міститься інша добудова до цієї ж квартири орієнтованою площею 25,3 кв.м., та яка фактично складає одне ціле зі спірною квартирою. Тобто, орієнтовано загальної площі добудови складає 44,2 кв.м. та яку ОСОБА_5 вважає своїм здобутком і не спільним з ОСОБА_3 . Юридична доля поліпшень, зроблених одним із співвласників у спільному майні, підлягає визначенню згідно із положеннями частин третьої-п`ятої статті 357 ЦК України, за змістом яких співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна. Співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності. Поліпшення спільного майна, які можна відокремити, є власністю того з співвласників, який їх зробив, якщо інше не встановлено домовленістю співвласників. Верховний Суд у постанові по справі №546/912/16-ц від 24.01.2020р. зазначив, що статус спільної сумісної власності визначається такими критеріями, як час набуття майна і кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття). У даній постанові суд відзначив, про те, що якщо річ була куплена на особисті кошти, не буде належним чином підтверджена, презумпція права спільної сумісної власності подружжя залишиться непохитною. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції спільності майна подружжя, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

В вересні 2022 року ОСОБА_3 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до ОСОБА_10 про визнання права власності на частки квартири, в обґрунтування якого вказав, що ухвалою судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06.12.2021 року відкрито загального позовного провадження у справі №686/28672/21 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання права особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_2 . В означеному позові, ОСОБА_5 заперечує право ОСОБА_3 спільної сумісної власності на набуту під час шлюбу квартиру АДРЕСА_2 . Тому, ураховуючи зміст позовної заяви ОСОБА_5 змушений звернутись до суду. Відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_1 від 16.03.2010 року, виданого управлінням житлово-комунального господарства за ОСОБА_5 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_2 .

27.09.2021 року Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 ухвалено рішення, яким шлюб, зареєстрований 12.08.2016 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Хмельницького міського управління юстиції (актовий запис №1442), розірвано.

Згідно інформації, що міститься у розпорядженні Хмельницької БТІ, поверхневий план 2-го поверху будинку по АДРЕСА_1 містить графічне зображення добудови у квартирі АДРЕСА_4 площею 18,9 кв.м. та що така добудова проведена була за кошти ОСОБА_3 та його батьків ще до здачі будинку в експлуатацію. Більш того, на графічному зображені міститься інша добудова до цієї ж квартири орієнтованою площею 25,3 кв.м., та яка фактично складає одне ціле зі спірною квартирою. Тобто, орієнтовано загальної площі добудови складає 44,2 кв.м. та яку ОСОБА_5 вважає своїм здобутком і не спільним з ОСОБА_3 . З даного слідує, що загальна площа квартири складає орієнтовано148,2 м2.

Зазначив, що витрати на придбання вказаної квартири зроблені як зі сторони ОСОБА_5 так і зі сторони ОСОБА_3 . Зокрема, за рахунок коштів що були подаровані на день реєстрації шлюбу.

Згодом, виключно за рахунок коштів зі сторони ОСОБА_3 проведені ремонтні роботи у квартирі, придбані речі та повністю облаштовано домашній побут. До розірвання шлюбу ОСОБА_5 як і ОСОБА_3 ніколи не сумнівались у походженні коштів так і не ділили майнові інтереси, ба більше при виникненні будь-яких , суперечностей і сторони батьків ОСОБА_5 , остання завжди казала, що квартира є спільним майном подружжя. ОСОБА_3 ніколи не ставив питання юридичного визнання такого факту позаяк не вважав створювати у сім`ї конфлікту з приводу майнових інтересів. Дане підтверджується тим, що майно, яке мало походження за рахунок батьківських вкладів ОСОБА_3 на даний час зареєстроване на ОСОБА_5 , тобто зареєстроване на особу до якої була довіра. Просить визнати за ОСОБА_3 , право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_2 загальною площею 148,9 м2.

Ухвалою суду від 14.10.2022 відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 20.02.2023 об`єднано справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання права особистої власності на квартиру та справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання права на частки на квартиру - в одне провадження.

Ухвалою суду від 23.05.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представники позивача діючи в інтересах ОСОБА_5 позов підтримали та просили задовольнити в повному обсязі, в позові ОСОБА_3 відмовити.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 , представник відповідача ОСОБА_4 просили в задоволенні позову ОСОБА_5 відмовити, позов ОСОБА_3 задовольнити в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши та оцінивши в сукупності докази у справі, встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

08 листопада 2004 року між ТОВ «Будтраст» і ОСОБА_11 було укладено договір №4/1 уступки дольової участі в будівництві житла в АДРЕСА_1 , відповідно до п. 1 якого ОСОБА_5 набула право вимоги на будівництво трьохкімнатної квартири АДРЕСА_2 , замовником якого є ПП «ЗЕТА», загальною площею квартири -104 кв.м., вартістю - 78000 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ -13 000 грн. 00 коп.

ОСОБА_7 на виконання умов Договору №4/1 від 08.11.2004, проведено оплату побудови вищеозначеної квартири, а саме, на рахунок ТзОВ «Будтраст» внесені грошові кошти : 08.11.2004 у розмірі 38 440 грн. 00 коп.; 28.12.2004 у розмірі 10 000 грн. 00 коп.; 19.01.2005 у розмірі 29 560 грн. 00 коп., а всього 78 000 грн. 00 коп., що підтверджується довідкою виданою ТОВ «Будтраст» б/н від 19.01.2005.

12.08.2006 ОСОБА_7 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб, який розірвано згідно рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27.09.2021, справа № 686/17701/21.

ОСОБА_5 16.03.2010 управлінням житлово-комунального господарства видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме, квартиру АДРЕСА_4 , загальною площею 103,4 кв.м., житловою площею 59,1 кв.м.

16.03.2010 за ОСОБА_10 зареєстровано право власності на нерухоме майно, квартиру АДРЕСА_4 , що підтверджується витягом № 25582934 від 16.03.2010.

Статтею 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (частина перша статті 61 ЦК України).

Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17-ц, провадження № 14-325цс18.

Правові підстави визнання майна особистою приватною власністю дружини, чоловіка закріплені у статті 57 СК України.

Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу за кошти, які належали їй, йому особисто ( пункти 2, 3 частини першої статті 57 СК України).

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням того, що на майно, яке придбано за час шлюбу розповсюджується презумпція спільності права власності подружжя на майно, то тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на ту особу, яка її спростовує.

На підтвердження обставин проведення розрахунків за спірну квартиру до реєстрації шлюбу ОСОБА_5 надано довідку ТОВ «Будтраст» б/н від 19.01.2005, за замістом якої ОСОБА_9 (після реєстрації шлюбу ОСОБА_5 ) станом на 19.01.2005 розрахувалась за квартиру АДРЕСА_4 , загальною площею 104,0 кв.м. сплативши 08.11.2004 38 440 грн. 00 коп.; 28.12.2004 10 000 грн. 00 коп.; 19.01.2005 29 560 грн. 00 коп., а всього 78 000 грн. 00 коп.

Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи ( ч. 1 ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування ч.1 ст. 80 ЦПК України).

За змістом довідки від 19.07.2009 № 42 зазначено, що ОСОБА_7 повністю розрахувалась за квартиру АДРЕСА_4 в 6-ти поверховому 15-ти квартирного житловому будинку з будованими адмінприміщеннями та блоком обслуговування по АДРЕСА_1 , загальною площею 103,4 кв.м., вартість якої становить 78000,00грн., що не спростовує обставин проведення ОСОБА_7 розрахунків за спірну квартиру саме, 08.11.2004 38 440 грн. 00 коп.; 28.12.2004 10 000 грн. 00 коп.; 19.01.2005 29 560 грн. 00 коп., що визнається і ТОВ «Будтраст» (відображення в картці по особовому рахунку 611 сформованої ТОВ «Будтраст» 22.11.2021).

Щодо доводів ОСОБА_3 про добудови у квартирі АДРЕСА_4 площею 18,9 кв.м. добудова до цієї ж квартири орієнтованою площею 25,3 кв.м., та що такі добудови проведені були за кошти ОСОБА_3 та його батьків ще до здачі будинку в експлуатацію, то належних та допустимих доказів ОСОБА_3 не надано.

Крім цього, згідно із частиною 1 статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

За загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (частина 2 статті 376 ЦК України).

Судом встановлено, що загальна площа спірної квартири становить 103,4 кв.м, житлова площа 59,1 кв.м., що підтверджується і даними технічного паспорта.

Враховуючи вищевикладене, хоча право власності на квартиру АДРЕСА_4 , загальною площею 103,4 кв.м., житловою площею 59,1 кв.м. зареєстровано за ОСОБА_5 в період шлюбу, проте вказана квартира набута за особисті кошти ОСОБА_12 до реєстрації шлюбу, у зв`язку з чим позов ОСОБА_13 підлягає задоволенню, в позові ОСОБА_3 про визнання права власності на частки квартири слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 11350,00грн., судові витрати за позовом ОСОБА_3 слід покласти на позивача у зв`язку із відмовою у позові.

Керуючись ст.ст. ст.ст. ст.ст. 2, 12, 13, 76, 81, 133, 137, 141, 246, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 331, 376 ЦК України, ст.ст. 57-63 СК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання права особистої приватної власності на квартиру - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право особистої приватної власності на об`єкт нерухомого майна квартиру АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 судовий збір в розмірі 11350 грн. 00 коп.

В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання права власності на частки квартири - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач : ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_6 .

Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_7 .

Дата складення повного тексту рішення 20.09.2023.

Суддя: