Постанова

від 18.09.2023 по справі 918/759/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

18 вересня 2023 року Справа № 918/759/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Василишин А.Р. , суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Приступлюк Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"

на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 22.06.2023

(постановлену о 15:59 год. у м. Рівному, повний текст складено 27.06.2023)

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"

на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Сідоренка Сергія Петровича

у справі № 918/759/22 (суддя Пашкевич І.О.)

стягувач Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотортєх"

боржник Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"

про стягнення 1 239 936 грн 47 коп.

за участю представників:

від стягувача - не з`явився;

від боржника - Мицько Р.М.;

від приватного виконавця - Сідоренко С.П.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Рівненської області надійшла скарга боржника - ТОВ "Рівнетеплоенерго" на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Сідоренка Сергія Петровича у справі № 918/759/22, у якій заявник просив суд визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця з неповернення ТОВ "Рівнетеплоенерго" кошти в сумі 108 375 грн 79 коп. основної винагороди приватного виконавця з примусового виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.02.2023 у справі № 918/759/22.

Скарга мотивована тим, що 04.04.2023 приватний виконавець виконавчого округу Рівненської області Сідоренко Сергій Петрович в рамках виконавчого провадження по виконанню наказу у справі № 918/759/22 стягнув із Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" 108 375 грн 79 коп. основної грошової винагороди приватного виконавця.

При цьому боржник вважає, що ОСОБА_1 стягнув вказані грошові кошти з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження", Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", а тому дані кошти на переконання скаржника підлягають поверненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго".

Зазначає, що порушення в діях приватного виконавця полягають у тому, що на момент стягнення приватним виконавцем суми боргу та основної винагороди, 04.04.2023, сума заборгованості за виконавчим документом у справі № 918/759/22 була відсутня, тобто не підлягала стягненню в примусовому порядку, оскільки судове рішення добровільно виконано боржником 31.03.2023.

Продовжує, що 04.05.2023 він звернувся до приватного виконавця з вимогою про повернення у п`ятиденний термін з моменту отримання листа коштів у сумі 108 375 грн 79 коп. основної грошової винагороди приватного виконавця, яка вручена 08.05.2023. Однак ОСОБА_1 означені грошові кошти не повернув, і зберігає їх у себе без достатньої правової підстави.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 22.06.2023 у справі № 918/759/22 відмовлено в задоволенні скарги боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Сідоренка Сергія Петровича.

Постановляючи вказану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для повернення 108 375 грн 79 коп. основної грошової винагороди приватного виконавця, а як наслідок і відсутні підстави для задоволення скарги боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Сідоренка Сергія Петровича у справі № 918/759/22.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" звернулося з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, відповідно до якої просить ухвалу Господарського суду Рівненської області від 22.06.2023 у справі № 918/759/22 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву на бездіяльність приватного виконавця.

Апеляційна скарга обґрунтована таким.

Суд не врахував всіх обставин у сукупності, не надав оцінку доводам скаржника, що мають значення для розгляду скарги, невірно застосував положення ч. 2 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", ч. 4 ст. 31 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" та помилково застосував ч. 9 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", що є підставою для скасування ухвали.

Аналіз статті 31 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів" свідчить про те, що одночасно з відкриттям виконавчого провадження приватний виконавець повинен вирішити питання про стягнення основної винагороди і винесення постанови про стягнення основної винагороди разом з постановою про відкриття виконавчого провадження є обов`язком приватного виконавця.

Водночас саме лише існування такої постанови, винесеної одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, не означає безумовного та гарантованого стягнення основної винагороди, не надає права приватному виконавцю стягувати визначену ним суму без здійснення фактичних дій з виконання судового рішення.

Зрештою необхідно мати на увазі, що сума основної винагороди, визначена приватним виконавцем у постанові про її стягнення, винесеній одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, не є сумою, яка гарантовано має бути стягнута за наслідками фактичного виконання виконавчого провадження у випадках неповного виконання або ж невиконання відповідного виконавчого документа.

Для правильного вирішення спору значення має характер правовідносин сторін у відносинах з отримання коштів.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" ставить питання про неправомірність дій виконавця з огляду на висновки Верховного Суду про те, що рішення суду саме по собі не породжує цивільних права та обов`язків, а виключно підтверджує їх наявність чи відсутність на момент вирішення спору, саме факт припинення цивільних прав та обов`язків охоплених рішенням суду визначає стан виконання рішення, а не процесуальні заходи виконавця.

Виконання рішення суду у справі пов`язано саме з виконанням цивільного обов`язку, а не з діями виконавця.

Оскільки підстави для отримання Сідоренко С.П. основної винагороди приватного виконавця з примусового виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.02.2023 у справі №918/759/22 у день списання 04.04.2023 були відсутні, а кошти на суму 108 375 грн 79 коп. на вимогу ТОВ "Рівнетеплоенерго" у строки визначені законом так і не повернуті, така бездіяльність приватного виконавця з повернення коштів є протиправною.

Суд безпідставно застосував положення пункту 9 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" до вимог, оскільки ними закріплено виключення з загального правила про сплату виконавчого збору. В той час, ТОВ "Рівнетеплоенерго" не ставить питання про звільнення від виконавчого збору, а ставить питання про стягнення виконавчого збору виключно від сум отриманих виконавцем за зобов`язанням, що існувало в момент примусового виконання

З огляду на викладене, скаржник просить визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця Сідоренко Сергія Петровича з неповернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" кошти в сумі 108 375 грн 79 коп. основної винагороди приватного виконавця з примусового виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.02.2023 у справі №918/759/22.

Приватний виконавець Сідоренко Сергій Петрович подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає останню безпідставною, не обґрунтованою, не підтвердженою належними доказами та такою що не підлягає задоволенню, а ухвалу Господарського суду Рівненської області по справі № 918/759/22 від 22.06.2023 постановленою з додержанням норм матеріального і процесуального права, виходячи з такого.

На час відкриття виконавчого провадження ВП № 71434970 рішення суду у справі №918/759/22 боржником - ТОВ "Рівнетеплоенерго" виконано не було, а відтак розпочато його примусове виконання.

Дослідивши докази і надавши оцінку доводам сторін, судом встановлено, що приватний виконавець відкрив виконавче провадження у той час, коли рішення у справі № 918/759/22 не було виконано - відтак приватним виконавцем 31.03.2023 розпочато примусове виконання рішення і правомірно стягнуто основну винагороду 04.04.2023.

Також суд вірно дійшов висновку, що оскільки постанова приватного виконавця Сідоренка С.П. про стягнення основної грошової винагороди ВП № 71434970 від 31.03.2023 не оскаржена та є дійсною, у боржника ТОВ "Рівнетеплоенерго" не було жодних правових підстав звертатися до приватного виконавця Сідоренка С.П. з вимогою від 04.05.2023 про повернення у п`ятиденний термін з моменту отримання листа коштів у сумі 108 375 грн 79 коп. основної грошової винагороди приватного виконавця.

Водночас, приватний виконавець, отримавши вказану вимогу ТОВ "Рівнетеплоенерго" 08.05.2023, не був зобов`язаний таку вимогу виконувати.

В свою чергу під час розгляду справи скаржник не довів, а судом не встановлено, що у діях (бездіяльності) приватного виконавця із неповернення коштів у сумі 108 375 грн 79 коп. основної грошової винагороди приватного виконавця на вимогу боржника є будь-які порушення Закону України "Про виконавче провадження" чи інших законів та що дії Сідоренка С.П. із неповернення коштів є неправомірними чи недобросовісними.

Добровільне виконання боржником рішення суду після відкриття виконавчого провадження, є виключно спробою ТОВ "Рівнетеплоенерго" уникнути стягнення виконавчого збору (основної грошової винагороди приватного виконавця), що вказує виключно на його недобросовісну поведінку.

За наведеного, приватний виконавець просить відмовити ТОВ "Рівнетеплоенерго" в задоволенні апеляційної скарги, ухвалу Господарського суду Рівненської області по справі 918/759/22 від 22.06.2023 залишити без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мотортєх" не скористалося правом подати відзив на апеляційну скаргу Товариству з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго", що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

18.09.2023 в судовому засіданні Північно-західного апеляційного господарського суду представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати ухвалу суду першої інстанції та задовольнити скаргу на бездіяльність приватного виконавця.

Приватний виконавець в судовому засіданні заперечив проти апеляційної скарги боржника. Просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

В судове засідання 18.09.2023 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотортєх" не з`явився.

Враховуючи приписи ст.ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки розгляду апеляційних скарг в апеляційній інстанції, той факт, що стягувач був належним чином та своєчасно повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать список розсилки поштової кореспонденції та довідки про доставку електронних листів, електронне листування (т. 2, а. с. 206-209), а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника стягувача.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника боржника та приватного виконавця, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при постановлені ухвали норм процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржену ухвалу скасувати та закрити провадження з розгляду скарги на бездіяльність приватного виконавця, виходячи з такого.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що рішенням Господарського суду Рівненської області від 08.11.2022 позов задоволено частково. Ухвалено стягнути з ТОВ "Рівнетеплоенерго" на користь ТОВ "Мотортєх" 872 000 грн основного боргу, 161 374 грн 85 коп. пені, 17 235 грн 38 коп. - 3% річних, 160 543 грн 77 коп. - інфляційні втрати та 18 167 грн 31 коп. судового збору. У задоволенні позову в частині стягнення 28 782 грн 47 коп. пені відмовлено (т. 1, а. с. 86-92).

Додатковим рішенням Господарського суду Рівненської області від 22.11.2022 заяву представника ТОВ "Мотортєх" адвоката Парфан Т.Д. про ухвалення додаткового рішення у справі № 918/759/22 задоволено частково. Ухвалено стягнути з ТОВ "Рівнетеплоенерго" на користь ТОВ "Мотортєх" 42 000 грн 30 коп. витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги. У решті витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги, у розмірі 42 557 грн 70 коп. відмовлено (т. 1, а. с. 114-119).

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.02.2023 апеляційні скарги ТОВ "Рівнетеплоенерго" на рішення Господарського суду Рівненської області від 08.11.2022 та на додаткове рішення від 22.11.2022 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Рівненської області від 08.11.2022 у справі №18/759/22 змінено, викладено його резолютивну частину в редакції: Позов задовольнити частково. Стягнути з ТОВ "Рівнетеплоенерго" на користь ТОВ "Мотортєх" 872 000 грн основного боргу, 109 637 грн 78 коп. пені, 76 486 грн 05 коп. інфляційних втрат, 9 617 грн 99 коп. -3% річних та 16 016 грн 13 коп. судового збору за подання позовної заяви. У задоволенні позову в частині стягнення 80 519 грн 54 коп. пені, 84 057 грн 72 коп. інфляційних втрат та 7 617 грн 39 коп. - 3% річних відмовлено. Додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 22.11.2022 змінено в частині суми стягнення. Викладено резолютивну частину в рішення в редакції: "Стягнути з ТОВ "Рівнетеплоенерго" на користь ТОВ "Мотортєх" 38 415 грн витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги (т. 1, а. с. 230-236).

22.03.2023 на виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.02.2023, яка набрала законної сили 14.02.2023, видано відповідні накази (т. 1, а. с. 267).

31.03.2023 приватним виконавцем виконавчого округу Рівненської області Сідоренком Сергієм Петровичем о 13:15:39 год. відкрито виконавче провадження ВП № 714434970 на виконання наказу від 22.03.2023 у справі № 918/759/22 на загальну суму 1 083 757 грн 95 коп. У постанові про відкриття даного виконавчого провадження від 31.03.2023 постановлено стягнути з боржника основну грошову винагороду приватного виконавця у розмірі 108 375 грн 79 коп. Постановою від 31.03.2023 про стягнення з боржника основної винагороди постановлено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" на користь приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Сідоренка Сергія Петровича основну винагороду у сумі 108 375 грн 79 коп. (т. 2, а. с. 30 на звороті - 31).

В той же день, 31.03.2023, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" на підставі наказу від 22.03.2023 у справі № 918/759/23 перерахувало на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотортєх" грошові кошти у сумі 1 083 757 грн 95 коп., що підтверджується платіжними інструкціями: № 215 на суму 872 000 грн, № 217 на суму 109 637 грн 78 коп., № 218 на суму 76 486 грн 05 коп., № 219 на суму 9 617 грн 99 коп., № 216 на суму 16 016 грн 13 коп. У графі "призначення платежу" означених платіжних інструкцій вказано, що кошти перераховуються на підставі наказу від 22.03.2023 у справі № 918/759/22 (т. 2, а. с. 3 на звороті 5).

Також, 31.03.2023 о 17 год. 52 хв. Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" направило на електронну пошту стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотортєх" лист, до якого долучено докази оплати на підставі наказу від 22.03.2023 у справі № 918/753/22 суми заборгованості у розмірі 1 083 757 грн 95 коп. (т. 2, а. с. 6)

04.04.2023 приватним виконавцем виконавчого округу Рівненської області Сідоренком Сергієм Петровичем у межах виконавчого провадження ВП № 714434970 стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" 1 083 757 грн 95 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 14492 від 04.04.2023, а також стягнуто 108 375 грн 79 коп. основної грошової винагороди приватного виконавця, що підтверджується платіжною інструкцією №14491 від 04.04.2023 (т. 2, а. с. 125 на звороті - 130).

04.04.2023 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", з урахуванням ст. 40 цього ж Закону, виконавче провадження було закінчено, постанови про закінчення направлено стягувачу, до органу що видав виконавчий документ та боржнику на юридичну адресу (т. 2, а. с. 23-25).

04.04.2023 боржник звернувся до приватного виконавця з вимогою про повернення у п`ятиденний термін з моменту отримання листа коштів у сумі 108 375 грн 79 коп. основної грошової винагороди приватного виконавця. Вказана вимога отримана виконавцем 08.05.2023 (т. 2, а. с. 95-98).

Оскільки, Сідоренко Сергій Петрович означені грошові кошти 108 375 грн 79 коп. основної грошової винагороди приватного виконавця боржнику не повернув, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" просить суд визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця з неповернення коштів у сумі 108 375 грн 79 коп. основної грошової винагороди приватного виконавця з примусового виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.02.2023 у справі № 918/759/22.

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення вимог скарги на дії ДВС, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.

Відповідно до ст.339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушено їхні права.

Поруч з цим, згідно з правилами адміністративного судочинства щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця за частиною першою статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відтак за загальними правилами процесуальних кодексів скарги на рішення, дії та бездіяльність службових осіб під час виконання судових рішень подаються за юрисдикцією того суду, який ухвалив судове рішення, що знаходиться на виконанні.

Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені Законом України "Про виконавче провадження", згідно із частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

При цьому частиною другою статті 74 зазначеного Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Аналізуючи зазначені норми права у поєднанні з висловленими Великою Палатою Верховного Суду принципами визначення юрисдикції спорів, пов`язаних з виконанням виконавчих документів, слід дійти висновків, що оскарження рішень, дій або бездіяльності державних, приватних виконавців, посадових осіб органів державної виконавчої служби в процедурі виконання рішень судів, за винятком рішень щодо виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу здійснюється до суду, який ухвалив судове рішення.

Оскарження рішень, дій або бездіяльності державних, приватних виконавців, посадових осіб органів державної виконавчої служби в процедурі виконання рішень інших органів, у тому числі щодо виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні, здійснюється до судів адміністративної юрисдикції.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово робила висновок про те, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Такий правовий висновок викладено, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс18), від 14.11.2018 у справі № 906/515/17 (провадження № 12-246гс18), від 16.01.2019 у справі № 910/22695/13 (провадження № 12-277гс18), від 07.02.2019 у справі № 927/769/16 (провадження № 12-273гс18), від 11.09.2019 у справі № 925/138/18 (провадження № 12-74гс19), від 15.01.2020 у справі №1.380.2019.001073 (провадження № 11-709апп19), від 23.11.2021 у справі № 175/1571/15 (провадження № 14-51цс21), від 20.09.2018 у справі № 821/872/17 (провадження № 11-734апп18), від 17.10.2018 у справі № 826/5195/17 (провадження № 11-801апп18), від 16.01.2019 у справі № 279/3458/17-ц (провадження № 14-543цс18), від 09.10.2019 у справі № 758/201/17 (провадження № 14-468цс19), та постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18) та від 18.12.2019 у справі № 759/15553/14-ц (провадження № 14-579цс19).

Тобто судова практика щодо спірного питання є усталеною та не потребує узгодження.

В свою чергу, в ухвалі від 29.03.2023 у справі № 585/2436/21 (провадження № 14-8цс23) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що не вбачає підстав для відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду (від 06.06.2018 у справі №127/9870/16-ц та від 18.12.2019 у справі № 759/15553/14-ц) "щодо адміністративної юрисдикції справ з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані".

Враховуючи викладене, суд зауважує, що в цьому випадку, боржник звернувся із скаргою на бездіяльність приватного виконавця щодо неповернення коштів в сумі 108 375 грн 79 коп. основної винагороди приватного виконавця, тобто скарга стосується бездіяльності приватного виконавця відносно основної винагороди приватного виконавця, а тому такий спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Суд бере до уваги, що статтею 124 Конституції України встановлено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

За статтями 5, 7, 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин (аналогічний висновок міститься у пункті 5.10 постанови Верховного Суду від 24.05.2023 у справі № 920/336/22).

Визначення правильної юрисдикційності того чи іншого спору має важливе значення. Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово звертав увагу на те, що кожен має право на суд, встановлений законом, тобто відповідний орган повинен мати повноваження вирішувати питання, що належать до його компетенції, на основі принципу верховенства права (рішення від 29.04.1988 у справі "Белілос проти Швейцарії"); юрисдикцію суду має визначати закон (доповідь Європейської комісії від 12.10.1978 у справі "Занд проти Австрії").

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Таким чином, скарга на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Сідоренка Сергія Петровича у справі № 918/759/22, у якій скаржник просить суд визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця з неповернення ТОВ "Рівнетеплоенерго" коштів в сумі 108 375 грн 79 коп. основної винагороди приватного виконавця з примусового виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.02.2023 у справі № 918/759/22 підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, що є підставою для закриття провадження у скарзі в цій частині вимог згідно приписів п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Оскільки судом першої інстанції не було враховано вищенаведене, не було застосовано норми закону, який підлягав застосуванню, допущено порушення норм процесуального права, тому оскаржувану ухвалу слід скасувати.

В силу п. 4 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

При цьому, як передбачено ч. ч. 1, 2 ст. 278 ГПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20-23 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

З огляду на викладене, провадження у справі за скаргою ТОВ "Рівнетеплоенерго" на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Сідоренка Сергія Петровича з неповернення ТОВ "Рівнетеплоенерго" коштів в сумі 108 375 грн 79 коп. основної винагороди приватного виконавця з примусового виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.02.2023 у справі № 918/759/22 підлягає закриттю.

Таким чином, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" слід залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Рівненської області від 22.06.2023 у справі № 918/759/22 слід скасувати та закрити провадження у справі №918/759/22 за скаргою ТОВ "Рівнетеплоенерго" на бездіяльність приватного виконавця

Керуючись статтями 231, 255, 269, 270, 271, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 22.06.2023 у справі № 918/759/22 скасувати.

Провадження у справі № 918/759/22 за скаргою ТОВ "Рівнетеплоенерго" на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Сідоренка Сергія Петровича з неповернення ТОВ "Рівнетеплоенерго" коштів в сумі 108 375 грн 79 коп. основної винагороди приватного виконавця з примусового виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.02.2023 у справі № 918/759/22 закрити.

3. Справу № 918/759/22 надіслати Господарському суду Рівненської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "20" вересня 2023 р.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Мельник О.В.