Ухвала

від 13.10.2023 по справі 918/759/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 918/759/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Малашенкової Т. М.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» (далі - ТОВ «Рівнетеплоенерго», скаржник)

на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 22.06.2023

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2023

у справі №918/759/22

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» на бездіяльність приватного виконавця

за участю приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Сідоренка Сергія Петровича (далі - виконавець, Сідоренко С. П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мотортєх»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго»

про стягнення 1 239 936, 47 грн,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Рівнетеплоенерго» 06.10.2023 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2023 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 22.06.2023 у справі №918/759/22; ухвалити рішення про задоволення скарги ТОВ «Рівнетеплоенерго» на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Сідоренка С. П.; визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця Сідоренка С. П. з не повернення ТОВ «Рівнетеплоенерго» кошти в сумі 108 375, 79 грн 79 основної винагороди приватного виконавця з примусового виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.02.2023 у справі №918/759/22.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2023 у справі №918/759/22 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Малашенкова Т. М., судді Бенедисюк І. М., Колос І. Б.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Так, предметом касаційного оскарження є ухвала Господарського суду Рівненської області від 22.06.2023 у справі №918/759/22, якою у задоволенні скарги боржника ТОВ «Рівнетеплоенерго» на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Сідоренка С. П. відмовлено та постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2023, якою ухвалу Господарського суду Рівненської області від 22.06.2023 у справі №918/759/22 скасовано. Провадження у справі №918/759/22 за скаргою ТОВ «Рівнетеплоенерго» на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Сідоренка С. П. з неповернення ТОВ «Рівнетеплоенерго» коштів в сумі 108 375, 79 грн основної винагороди приватного виконавця з примусового виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.02.2023 у справі № 918/759/22 закрито.

Отже, постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2023 переглянута ухвала Господарського суду Рівненської області від 22.06.2023 у справі №918/759/22 про розгляд скарги на бездіяльність приватного виконавця.

З огляду на викладене оскаржується постанова зі справи якою переглянута ухвала про розгляд скарги на бездіяльність приватного виконавця (пункт 25 частини першої статті 255 ГПК України) належить до переліку судових рішень, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки), мають право подати касаційну скаргу (пункт 2 частини першої статті 287 ГПК України).

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Отже, у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Верховний Суд звертає увагу, що частина друга статті 287 ГПК України визначає і розмежовує підстави оскарження судових рішень передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України та підстави оскарження судових рішень визначених пунктами 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України.

Відтак, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний абзац частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену частиною другою статті 287 ГПК України.

З урахуванням змін до ГПК України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно форми, змісту касаційної скарги та строку її подання.

На обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі ТОВ «Рівнетеплоенерго» вказує, що підставами касаційного оскарження є порушення норм процесуального права, зокрема частини першої статті 339, частини першої статті 140 ГПК України, частини другої статті 74 Закону України №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404) та порушення норм матеріального права статті 11, частини першої статті 598, статей 599, 604 Цивільного кодексу України, а підставами для відкриття касаційного провадження вважає, що висновки Північно-західного апеляційного господарського суду про застосування частини другої статті 74 Закону № 1404-УІІІ викладені в оскаржуваній постанові не узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, що викладені в ухвалі від 29.03.2023 справа №585/2436/21. Також зазначає й на відсутності висновків Верховного Суд про застосування частина другої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», частини четвертої статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» з огляду на положення частини п`ятої статті 11, частини першої статті 598, статей 599, 604 Цивільного кодексу України.

При цьому скаржник не посилається на підставу подання касаційної скарги, визначеною відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України (оскільки оскаржується судове рішення, передбачене пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України), не зазначає які конкретно норми права було порушено.

При поданні касаційної скарги на судові рішення, ухвалені за результатом розгляду скарги на дії державного виконавця, скаржнику необхідно посилатись на підставу подання касаційної скарги, визначеною відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України, при цьому касаційна скарга має містити належне обґрунтування того, у чому саме полягало невірне застосування норм матеріального права та/чи порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції під час прийняття оскаржуваної постанови.

З огляду на принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду закріплені у статті 300 ГПК України, Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу оскарження.

За таких обставин, Верховний Суд доходить висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки не містить чіткого визначення підстав, на яких подається касаційна скарга з належним обґрунтуванням, у чому конкретно полягало неправильне застосування норм матеріального та/або порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції під час прийняття оскаржуваної постанови.

Таким чином, враховуючи доводи касаційної скарги, скаржнику слід виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та вказати підстави касаційного оскарження судового рішення, визначену у частині другій статті 287 ГПК України (з визначенням відповідного абзацу), з належним обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, з огляду на предмет касаційного оскарження.

Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до частини першої статті 4 Закон України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За приписами підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставку судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду встановлено в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Приписами статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року визначений у розмірі 2 684, 00 грн.

У поданій касаційній скарзі ТОВ «Рівнетеплоенерго» просить, зокрема скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2023 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 22.06.2023 у справі №918/759/22.

Отже, з урахуванням викладеного та беручи до уваги вимоги касаційної скарги щодо оскарження постанови апеляційного суду, якою переглянута ухвала місцевого суду про розгляд скарги на бездіяльність приватного виконавця, при поданні касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір у сумі 2 684, 00 грн.

Всупереч зазначеним вимогам до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі. Відповідний доказ й не зазначено скаржником у додатках до касаційної скарги.

Виходячи з вищевикладеного, Верховний Суд зазначає, що з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід надати докази сплати судового збору у розмірі 2 684 грн, який має бути перерахований за актуальними реквізитами щодо сплати судового збору за подачу касаційної скарги до Верховного Суду на час вчинення такої дії.

Наслідком не усунення цих недоліків є повернення касаційної скарги скаржнику на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене, касаційна скарга ТОВ «Рівнетеплоенерго» підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених вище недоліків, шляхом надання:

- касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстави касаційного оскарження судового рішення, визначену у частині другій статті 287 ГПК України (з визначенням відповідного абзацу), з належним обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, з огляду на предмет касаційного оскарження;

- документа на підтвердження сплати судового збору в розмірі 2 684, 00 грн, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до Державного бюджету України судового збору за розгляд справ Верховним Судом за актуальними реквізитами щодо сплати судового збору до Верховного Суду.

Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків або не в повному обсязі усунення недоліків протягом установленого строку матиме наслідок повернення касаційної скарги на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України, виходячи з вищенаведеного.

Верховний Суд звертає увагу, що з 18 жовтня 2023 року вводиться в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 №3200-IX. Зокрема, приписами частини шостої статті 6 ГПК України (у редакції Закону, з урахуванням змін) унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Керуючись 123, 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України, статтею 4 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» на ухвалу Господарського суду Рівненської області від22.06.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2023 у справі №918/759/22 - залишити без руху.

2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через «Електронний суд» або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго», що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України.

4. Верховний Суд звертає увагу, що з введенням в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 №3200-IX передбачені процесуальні наслідки недотримання вимог статті 6 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню

Суддя : Т. Малашенкова