Постанова

від 20.09.2023 по справі 922/1327/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2023 року м. Харків Справа № 922/1327/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Попков Д.О., суддя Стойка О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ Ресурс" (вх.№1322Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 15.06.2023 у справі №922/1327/23 (суддя Калініченко Н.В., повний текст рішення підписано 15.06.2023)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Овіс Трейд", місто Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ Ресурс", місто Харків,

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Овіс Трейд", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ Ресурс" про стягнення коштів за договором про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) №ПЕ-203/21 від 07.05.2021 у загальному розмірі 152.096,03 грн, з них: 125.132,08 грн - сума боргу за спожиту електричну енергію в лютому та березні 2022 року, 23.232,25 грн - інфляційні втрати, 3.731,70 грн - 3% річних.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.06.2023 у справі №922/1327/23 позов ТОВ "Овіс Трейд" задоволено повністю. Присуджено до стягнення з ТОВ "ІТ Ресурс" на користь ТОВ "Овіс Трейд" суму боргу за спожиту електричну енергію в лютому та березні 2022 року за Договором №ПЕ-203/21 про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) від 07.05.2021 в сумі 125.132,08 грн, інфляційні втрати у в сумі 23.232,25 грн, 3% річних в сумі 3.731,70 грн, сплачений судовий збір у розмірі 2.147,20 грн та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4.500,00 грн.

Відповідач з вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт посилається на те, що висновки, викладені у рішенні господарського суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи та наданим документам. Крім того, апелянт зазначає, що враховуючи розгляд даної справи господарським судом в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, судом першої інстанції не були враховані доводи відповідача щодо істотних обставин справи, які стосуються часу користування електричною енергією, тимчасової окупації території, на якій розміщені пристрої обліку, нарахування заборгованості, підписання актів, наразі існує необхідність у повному та всебічному з`ясуванню обставин справи, що закріплене у ст. 236 ГПК України, у зв`язку з чим просить суд провести розгляд вказаної апеляційної скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- судом першої інстанції не враховано, що внаслідок введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022 ТОВ «ІТ Ресурс» не використовувало електроенергію для електроустановок в цехах 1 та 2 у с.Слобожанське, оскільки точки обліку електричної енергії знаходились в тимчасовій окупації до осені 2022 року;

- суд першої інстанції помилково встановив факт надсилання ТОВ «Овіс Трейд» відповідачу ТОВ "ІТ Ресурс" актів прийому-передачі електричної енергії за лютий та березень 2022 року, а також рахунків №1427 від 28.02.2022 на суму 111.659,78 грн та №1919 від 31.03.2022 на суму 13.472,30 грн і факт отримання цих документів відповідачем, не маючи жодних доказів;

- судом не враховано, що АТ «Харківобленерго» підтвердило, що направило довідку по споживачу ТОВ «ІТ Ресурс» за 2022 рік до ТОВ «Овіс Трейд» лише 22.02.2023, що свідчить про те, що раніше ТОВ «Овіс Трейд» не володів цими даними та не міг сформувати акти та рахунки.

Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2023 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Попков Д.О., Стойка О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 у справі №922/1327/23 апеляційну скаргу ТОВ "ІТ Ресурс" залишено без руху; заявнику апеляційної скарги усунути впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки; витребувано матеріали справи №922/1327/23 з Господарського суду Харківської області.

Після усунення недоліків апеляційної скарги ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ІТ Ресурс"; встановлено строк до 17.08.2023 (включно) для учасників справи для подання відзиву на апеляційну скаргу до канцелярії суду разом з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч.2 ст.263 Господарського процесуального кодексу України; запропоновано учасникам справи до 17.08.2023 (включно) надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності), з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів інших учасникам справи в порядку ч.4 ст.262 Господарського процесуального кодексу України. Вказаною ухвалою також повідомлено учасників справи про розгляд апеляційної скарги без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) в світлі ч.10 ст.270 ГПК України, оскільки ціна позову в означеній справі менша ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

07.08.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшли пояснення по справі директора ТОВ "ІТ Ресурс" Федюкіна М.В., в яких директор відповідача висловив свою позицію по справі та зазначив, що ТОВ "Oвic Трейд" виставив рахунки за спожитv електроенергiю яка не споживалася ТОВ "IT Ресурс" за пiдробленими документами та з неналежним способом фiксацii показникiв, оскiльки об`єктивно неможливо встановити кількість спожитої електричної енергії через викрадення окупантами системи облiку електроенергii. У лютому 2023 року відповідач отримав на електронну пошту вiд позивача заяву на видачу судового наказу з додатками, в якій просив стягнути з відповідача борг за договором про постачання електричної енергiї до якої були доданi два акти прийому-передачи електричноi енергii за лютий та березень 2022. Проте, дані акти директор відповідача не підписував та не ставив печатку товариства.

На адресу Східного апеляційного господарського суду від ТОВ "Овіс Трейд" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить відмовити ТОВ "ІТ Ресурс" в задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі, а рішення Господарського суду Харківської області від 15.06.2023 у справі №922/1327/23 залишити без змін, як законне та обґрунтоване, оскільки позиція відповідача протирічить чинному законодавству.

Дослідивши вищезазначене клопотання про необхідність здійснювати розгляд справи №922/1327/23 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, судова колегія зазначає наступне.

За змістом частини 13 статті 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до статті 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Частиною 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову не менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Згідно з приписами частини шостої статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:

1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Колегія суддів зауважує, що справа №922/1327/23 не належить до категорії справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, предметом позову є стягнення коштів, розмір яких є менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Належних та достатніх доказів необхідності перегляду оскаржуваного рішення у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи відповідачем не надано.

Суд апеляційної інстанції надає учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Бажання сторони у справі викласти під час слухання справи в судовому засіданні свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників, отже підставами апеляційного перегляду є саме апеляційна скарга заявника, в межах доводів та вимог якої і здійснюється розгляд справи, відповідно до вимог ст. 269 ГПК України.

За таких обставин, судова колегія не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального права при винесенні оскаржуваного рішення, а також проаналізувавши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Овіс Трейд" є постачальником електричної енергії споживачам на підставі ліцензії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії №2270 від 05.11.2019.

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Відповідно до Законів України "Про ринок електричної енергії" та "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг було прийнято Постанову від 14.03.2018 №312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії", відповідно до пункту 2 якої укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Постачальник розміщує договір постачання електричної енергії споживачу на своєму офіційному веб-сайті. Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії.

Згідно договору, що викладено на сайті постачальника, договір про постачання електричної енергії постачальником споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.

Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів.

Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії.

Відповідно до заяви-приєднання ТОВ «ІТ Ресурс» (споживач за договором, відповідач по справі) прийняв на себе зобов`язання купувати у ТОВ "Овіс Трейд" (постачальник за договором, позивач по справі) електричну енергію на об`єкти, що зазначені у додатку до заяви на підставі публічного договору, що викладено на сайті ovistrade.com та додатково сторони узгодили та підписали договір №ПЕ-203/21 від 07.05.2021 в письмовій формі на умовах комерційної пропозиції, що є невід`ємною частиною даного договору.

Згідно пункту 1.1. договору цей договiр про постачання електричної енергії споживачу розроблено вiдповiдно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрiбного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, вiд 14.03.2018 №312 (ПРРЕЕ).

Іншими умовами договору передбачено:

- постачальник зобов`язується продати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач прийняти та оплатити постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснити інші платежі згідно з умовами цього договору (п.2.1.);

- початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору (п.3.1.);

- ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором.

- розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п.5.3.);

- оплата вважається здійсненою після того, як на рахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору (п. 5.4.);

- оплата електричної енергії здійснюється споживачем до 25 числа місяця, слідуючого за розрахунковим на підставі Акту прийому-передачі електричної енергії (п.5.5.);

- у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, споживач несе відповідальність передбачену в Комерційній пропозиції (додаток № 2 до цього договору) (п. 5.6.);

- згідно підпункту 1 пункту 6.2. договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п.5 Комерційної пропозиції №1, що є додатком № 2 до договору, рахунки з остаточного розрахунку відповідно до фактичного обсягу споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів комерційного обліку надаються споживачу не пізніше 10-го числа місяця наступного за розрахунковим періодом (у разі необхідності). Всі рахунки-фактури постачальник направляє на електронну адресу споживача, вказану у Заяві-приєднання. Оплата електричної енергії здійснюється споживачем до 20 числа місяця, слідуючого за розрахунковим на підставі Акту прийому-передачі електричної енергії.

В той же час 06.12.2019 між позивачем ТОВ "Овіс Трейд" та АТ «Харківобленерго» укладений договір про надання послуг з розподілу електричної енергії №12/19540, відповідно до якого АТ «Харківобленерго» надає дані щодо обсягів споживання електричної енергії споживачами позивача. Зазначені дані надаються у вигляді додатку 10 до вказаного договору строком до 08 числа кожного місяця в електронному вигляді, в подальшому (в разі необхідності) підтвердженням в паперовому.

11.05.2021 між АТ «Харківобленерго» як Оператором та ТОВ «ІТ Ресурс» як споживачем укладено договір розподілу електричної енергії №12399, є АТ «Харківобленерго», що підтверджується даними, які містяться в особистому кабінеті ТОВ «ІТ Ресурс» на інформаційному веб-порталі «Комплекс обслуговування багатоспоживчої автоматизованої системи».

За твердженням позивача, ним зобов`язання з поставки електричної енергії на користь відповідача виконані належним чином, відповідно до прийнятих на себе зобов`язань позивач поставляв електричну енергію на користь відповідача з червня 2021 року по березень 2022 року (включно), проте, відповідач не розрахувався повністю за спожиту електричну енергію у вказаному періоді. Доказом належного постачання електричної енергії на користь відповідача, зокрема, є дані АТ «Харківобленерго», а саме на об`єкти відповідача у періоді лютий та березень 2022 року, що не оплачено відповідачем, поставлено електричної енергії - 76 491 кВт/год вартістю 125.132,08 грн.

Вищезазначені обставини стали підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом про стягнення суми основної заборгованості в розмірі 125.132,08 грн, а також в зв`язку з тим, що станом на 06.04.2023 сума заборгованості так і не оплачена. позивач просив стягнути 3% річних у розмірі 3.731,70 грн, та 23.232,25 грн - інфляційних втрат.

Відповідач проти позовних вимог заперечував, посилався на договір розподілу електричної енергії №12399 від 11.05.2021 укладений між ним як споживачем, та АТ «Харківобленерго» як Оператором. З особистого кабінету ТОВ «ІТ Ресурс» вбачається, що оплата Оператору - АТ «Харківобленерго» була проведена ще 21.02.2022, тобто до початку введення воєнного стану в Україні, що підтверджує належне виконання відповідачем своїх обов`язків з оплати за електроенергію. Крім того, відповідач посилається на те, що внаслідок російської агресії с.Слобожанське Харківського району Харківської області було окуповано, тобто з 24.02.2022 ТОВ «ІТ Ресурс» не використовувало електроенергію для своїх електроустановок в двох цехах по вул. Миру, 14-В, так як вони не працювали через пошкодження. Передати показання приладів обліку також не було можливим, так як працівники ТОВ «ІТ Ресурс» працювали дистанційно. Також відповідач заперечує факт отримання ним від ТОВ «Овіс Трейд» актів прийому-передачі електричної енергії за лютий та березень 2022 року, щоб надало можливість зробити оплату до 25.03.2022 та 25.04.2022, відповідно, а також отримання будь яких рахунків за лютий та березень 2022 року для проведення оплати. Додані до позовної заяви рахунки №1427 від 28.02.2022 на суму 111.659,78 грн та №1919 від 31.03.2022 на суму 13.472, 30 грн взагалі не направлялися ТОВ «ІТ Ресурс». В той же час, на думку скаржника позивач взагалі не міг сформувати акти та рахунки за лютий та березень 2022 року 28.02.2022 та 31.03.2022 відповідно, так як не міг володіти такою інформацією і не міг направити такі документи у відповідні дати, оскільки отримав їх лише в лютому 2023 року від АТ «Харківобленерго».

Господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, яким задовольнив позовні вимоги, зазначив, що сума боргу відповідача підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, доказів протилежного відповідачем не надано. Заперечення відповідача щодо правильності здійснених позивачем нарахувань не знайшли підтвердження при перевірці правильності розрахунку 3% річних та інфляційних втрат.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи вимоги процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції здійснює перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 15.06.2023 у справі №922/1327/23 в межах доводів та вимог апеляційної скарги ТОВ "ІТ Ресурс", а саме: в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача суми основної заборгованості, інфляційних втрат та 3% річних. В частині щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу рішення не переглядається.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин за приписами ст. 204 Цивільного кодексу України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами частини 1 статті 67 Господарського кодексу України унормовано, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм Параграфу 5 глави 54 ЦК України та Параграфу 3 глави 30 ГК України.

Пунктом 2.1. Договору сторони погодили, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України в галузі електроенергетики.

За існуючим правилом, правові норми по відношенню одних до інших поділяються на загальні та спеціальні. Загальна норма врегульовує суспільні відносини в цілому, спеціальна - встановлює певні особливості порівняно із загальною, тобто врегульовує вужче коло суспільних відносин. При конкуренції загальних і спеціальних (виняткових) норм необхідно керуватися принципом: спеціальний або винятковий закон скасовує дію загального.

Як вже зазначалось, відносини у сфері постачання електричної енергії в Україні регулюються Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312, надалі - ПРРЕЕ, Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311 та іншими численними підзаконними нормативно-правовими актами, у тому числі нормативно-технічними, якими визначається та деталізується порядок постачання та споживання електроенергії.

Відповідно до п.1.1.1 ПРРЕЕ учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, споживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.

Передачу та розподіл електричної енергії, що постачається споживачам, здійснюють оператор системи передачі та оператори систем розподілу відповідно до договорів, що укладаються із споживачем та/або постачальником електричної енергії відповідно до кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу та правил роздрібного ринку.

Облік спожитої споживачем електричної енергії здійснюється постачальником послуг комерційного обліку (ППКО).

Відносини між учасниками роздрібного ринку регулюються правилами роздрібного ринку та договорами між його учасниками.

Відповідно до п.10. ПРРЕЕ функції адміністратора комерційного обліку (та/або ППКО) на роздрібному ринку електричної енергії виконує відповідний ОСР (оператор системи розподілу), тобто АТ «Харківобленерго» виконує функції оператора системи розподілу електричної енергії на території м. Харкова та Харківської області.

Відповідно до розділу ІV ПРРЕЕ:

Розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.(п.4.1.).

Дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг (п.4.3.).

Форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору) (п. 4.8.).

Розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну (п. 4.12.).

Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі, на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку (п. 4.13.).

Платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу.

Платіжні документи (рахунки) на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах електропостачальника, через персональну сторінку споживача на вебсайті електропостачальника або електронною поштою, факсимільним зв`язком, поштовим зв`язком, кур`єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу. (п.4.14.)

Розрахунки споживача за електричну енергію здійснюються за розрахунковий період, який, як правило, становить календарний місяць відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) (п. 4.19.).

Відповідно до умов укладеного договору №ПЕ-203/21 від 07.05.2021 розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п.5.3.), що кореспондується з нормами ПРРЕЕ. Оплата електричної енергії здійснюється Споживачем до 25 числа місяця, слідуючого за розрахунковим на підставі Акту прийому-передачі електричної енергії (п.5.5 договору).

В даному випадку саме АТ «Харківобленерго» розподіляє електричну енергію та надає щомісяця постачальнику (позивачу) дані щодо обсягів споживання електричної енергії по споживачам, з якими у постачальника безпосередньо є прямий договір постачання. На підставі отриманих від АТ «Харківобленерго» даних позивач складає акти прийому-передачі електричної енергії, які є підставою формування заборгованості споживача за спожиту електричну енергію.

АТ «Харківобленерго» надає дані щодо обсягів споживання електричної енергії споживачами позивача на підставі договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії від 06.12.2019 №12/19540, що укладений між АТ «Харківобленерго» та позивачем. Зазначені дані надаються у вигляді додатку 10 до вказаного договору строком до 08 числа кожного місяця в електронному вигляді.

В даному випадку відповідно до умов укладеного договору №ПЕ-203/21 від 07.05.2021 та норм ПРРЕЕ позивачем за спірний період було сформовано:

- два рахунка на оплату №1427 від 28.02.2022 на суму 111.659,78 грн та №1919 від 31.03.2022 на суму 13.472,30 грн, підписаних з боку позивача та скріпленв печаткою;

- два акти прийому-передачі електричної енергії №2757 від 28.02.2022 на суму 111.659,78 грн за лютий 2022 року та №3693 від 31.03.2022 на суму 13.472,30 грн за березень 2022 року.

Означені документи сформовані на підставі даних, переданих від АТ «Харківобленерго», що вбачається з довідки про фактичні обсяги купівлі електричної енергії.

Отже, після отримання даних позивачем були сформовані акти приймання-передачі електричної енергії та рахунки, які були направлені на електронну пошту відповідача, що зазначена в заяві-приєднання - sk@intek.co.ua, що вважається належною адресою для обміну кореспонденцією. При цьому, відповідно до п.5 Комерційної пропозиції №1, що є додатком №2 до Договору всі рахунки-фактури постачальник направляє на електронну адресу споживача, вказану у Заяві-приєднання.

В разі необхідності електропостачальник має право запросити у Оператора системи розподілу (адміністратора комерційного обліку) додатково довідку про обсяги споживання споживачів в паперовому вигляді.

Позивач при зверненні до Суду запросив відповідну довідку у АТ "Харківобленерго" щодо споживання електричної енергії відповідачем, який в свою чергу у відповіді №15-37/2690 від 22.05.2023 зазначив, що обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії за лютий 2022 року визначено розрахунковим шляхом за значенням середньодобового споживання попереднього розрахункового місяця у зв`язку із ненаданням споживачем (відповідачем) звіту про покази засобів обліку, обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії.

Як вже зазначалось, відповідно до п.6.2. спірного договору, споживач прийняв на себе зобов`язання забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору. При цьому, жодним пунктом договору не встановлена залежність зобов`язань споживача з оплати від отримання будь-якого документу в паперовому вигляді, ні акту приймання- передачі, ні рахунку.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Враховуючи умови договору між сторонами по справі, відповідач зобов`язаний був сплатити за електричну енергію, поставлену у лютому 2022 року - до 25.03.2022, а у березні 2022 року - до 25.04.2022, однак відповідач заборгованість за період з лютого 2022 року по березень 2022 року у сумі 125.132,08 грн, не сплатив, чим порушив умови укладеного договору.

Доказів підтвердження сплати боргу відповідачем ані в суд першої інстанції, ані в суд апеляційної інстанції не надано. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за спірним договором та приписів Цивільного кодексу України не здійснив оплату обумовлених Договором платежів, в зв`язку з чим задоволення позову в частині стягнення заборгованості в сумі 125.132,08 є цілком правомірним.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції помилково встановлено факт надсилання ТОВ «Овіс Трейд» відповідачу ТОВ "ІТ Ресурс" актів прийому-передачі електричної енергії за лютий та березень 2022 року, а також рахунків №1427 від 28.02.2022 на суму 111.659,78 грн та №1919 від 31.03.2022 на суму 13.472,30 грн не може бути прийнятим до уваги з огляду на те, що, як вже було зазначено, ані умовами спірного договору, ані умовами чинного законодавства направлення вказаних документів в паперовому вигляді не вимагається. Натомість, допускається направлення в електронному вигляді на електронну адресу вказану у заявці-приєднанні.

Отже, заперечення відповідача не є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Твердження відповідача відносно того, що у АТ «Харківобленерго» не було правових підстав розраховувати обсяги споживання електричної енергії за даними середньодобового значення за минулі періоди також не знаходить свого підтвердження. Адже відповідно до статті 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» Оператор системи розподілу забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії. Оператор системи розподілу зобов`язаний надавати учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку в обсягах та порядку, визначених правилами ринку, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно- правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Як вже було зазначене відповідно до п.10. ПРРЕЕ функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії виконує відповідний ОСР (оператор системи розподілу), тобто АТ «Харківобленерго». Саме на підставі даних, що отримуються від АТ «Харківобленерго» позивач формує платіжні та первинні документи.

Стосовно доводів відповідача про відсутність в нього зобов`язання оплачувати поставлену електричну енергію через неможливість її використання в лютому та березні 2022 року в наслідок російської окупації с.Слобожанського, то колегія суддів зазначає, що такі твердження протирічать діючому законодавству та договору, укладеного між сторонами.

Так, чинним законодавством передбачений певний алгоритм дій для звільнення сторони від відповідальності за порушення зобов`язання.

Так, згідно п.4.27. розділу ІV ПРРЕЕ у разі звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов`язаний повідомити електропостачальника та оператора системи або основного споживача про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договорів і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.

У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем електропостачальника та (за наявності відповідного договору) оператора системи або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточне припинення користування електричною енергією споживач зобов`язаний здійснювати оплату спожитої на таких об`єктах електричної енергії та інших платежів виходячи з умов відповідних договорів.

Проте, в даному випадку відповідачем не надано доказів повідомлення позивача ні в електронному, ні в паперовом вигляді щодо припинення користування електричною енергією, як і спростування обсягу споживання електричної енергії.

Твердження відповідача що ним не використовувалась електроенергія через пошкодження електроустановок в цехах 1 та 2 у с.Слобожанське, та через те, що точки обліку електричної енергії знаходились в тимчасовій окупації до осені 2022 року також має підтверджуватись певними доказами.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» с.Слобожанське з 24.02.2022 по 12.09.2022 дійсно віднесено до тимчасово окупованої російською федерацією території України. Проте, відповідач має підтвердити належними достовірними доказами руйнацію об`єктів юридичної особи, підтвердити сертифікатом ТПП про настання форс-мажорних обставин за відповідним договором тощо, чого зроблено не було ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час апеляційного провадження.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Відповідно до ст. 625 ЦК України відповідачу нараховано 23.232,25 грн інфляційні нарахування на суму заборгованості за послуги з постачання електричної енергії за лютий - березень 2022 року; 3.731,70 грн 3% річних за несвоєчасне проведення платежів за споживання електричної енергії за спірний період.

Здійснивши перерахунок річних та інфляційних суд встановив, що позовні вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню повністю. При цьому, заперечення відповідача щодо правильності здійснених позивачем нарахувань не знайшли підтвердження при перевірці правильності розрахунку 3% річних та інфляційних втрат.

Перевірка правильності розрахунку 3% річних та інфляційних втрат здійснена за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційної системи "Ліга. Закон Еліт".

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України).

Згідно із ч.1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: «баланс імовірностей» (balance of probabilities) або «перевага доказів» (preponderance of the evidence); «наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence); «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt).

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

Одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

За таких обставин доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі не підтверджені належними доказами, тому у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для їх задоволення.

З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають в повній мірі приписам законодавства та фактичним обставинам справи, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення рішення Господарського суду Харківської області від 15.06.2023 у справі №922/1327/23 без змін.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Стосовно судових витрат ТОВ «Овіс Трейд» на професійну правиничу допомогу у суді апеляційної інстанції, судова колегія апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивач наголосив, що очікує понести судові витрати, зокрема на професійну правничу (правову) допомогу за орієнтовним розрахунком в розмірі 10.000,00 грн.

Оскільки позивач в тексті відзиву на апеляційну скаргу зазначив про те, що докази загальної вартості послуг відносно перегляду справи у суді апеляційної інстанції, що надається виконавцем за умовами даної угоди, можливо буде визначити після розгляду справи судом апеляційної інстанції, питання стосовно витрат на професійну правничу допомогу під час ухвалення даної постанови не розглядається.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України №2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14.03.2022, затвердженого Законом України №2119-IX від 15.03.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 17.05.2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" постановлено часткову зміну статті Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 "2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указами від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, та від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ, продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 годин 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб; Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15.08.2022 №2500-ІХ, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів, - оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справи.

На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням та продовженням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд апеляційної інстанції був вимушений вийти за межі строку розгляду апеляційної скарги, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 240, 269, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ Ресурс" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 15.06.2023 у справі №922/1327/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 20.09.2023

Головуючий суддя О.А. Істоміна

Суддя Д.О. Попков

Суддя О.В. Стойка