Постанова

від 24.10.2023 по справі 922/1327/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2023 року м. Харків Справа № 922/1327/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Попков Д.О., суддя Стойка О.В.

секретар судового засідання Семченко Ю.О.

представники учасників справи не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Овіс Трейд про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат у справі №922/1327/23 у межах апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ІТ Ресурс (вх.№1322Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 15.06.2023 у справі №922/1327/23 (суддя Калініченко Н.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Овіс Трейд, місто Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю ІТ Ресурс, місто Харків,

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

За результатами розгляду апеляційної скарги ТОВ ІТ Ресурс на рішення Господарського суду Харківської області від 15.06.2023 у справі №922/1327/23 Східним апеляційним господарським судом (колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А, суддя Попков Д.О., суддя Стойка О.В.) прийнято постанову від 20.09.2023, якою апеляційну скаргу ТОВ ІТ Ресурс залишено без задоволення; рішення Господарського суду Харківської області від 15.06.2023 у справі №922/1327/23 залишено без змін.

Постанову Східного апеляційного господарського суду розглянуто в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

03.10.2023 через систему Електронний суд до Східного апеляційного господарського суду позивачем подана заява про ухвалення додаткової постанови до постанови Східного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 у справі №922/1327/23 щодо розподілу судових витрат на надання професійної правничої допомоги під час перегляду справи у суді апеляційної інстанції в сумі 10.000,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2023 для розгляду заяви у справи №922/1327/23 сформовано склад суду, а саме: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Стойка О.В., суддя Попков Д.О.

Обгрунтовуючи надану заяву позивач посилається на те, що при складанні відзиву на апеляційну скаргу позивачем було заявлено, що орієнтовно їм будуть понесені витрати про надання правничої допомоги (правових послуг) в сумі 10.000,00 грн. В матеріалах справи містяться копія Договору про надання правової допомоги (правових послуг) №02/02 від 02.02.2022, ордер, копія свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю. У вказаному договорі сторони узгодили розмір гонорару адвоката 500,00 грн за годину роботи адвоката та загальним розміром вартістю до 10% від суми позову. Сторони узгодили вартість наданих послуг, керуючись рекомендованими ставками Ради адвокатів Харківської області, встановлених Рішенням №13/17 від 21.07.2021. На даний час правові послуги на користь адвоката позивачем повністю сплачено, що підтверджується актом наданих послу та розрахунковими документами видатковий касовий ордер та квитанцією до прибуткового касового ордеру, які додаються.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 прийнято заяву ТОВ Овіс-Трейд про ухвалення додаткового рішення до провадження. Розгляд заяви призначено на 24.10.2023. Явку представників сторін визнано необов`язковою.

10.11.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду через систему Електронний суд від ТОВ ІТ Ресурс надійшло клопотання про залишення без розгляду заяви представника ТОВ Овіс Трейд про ухвалення додаткового рішення у справі №922/1327/23 та клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу у справі №922/1327/23 до 2.000,00 грн. В обгрунтування свого клопотання відповідач зазначає про їх очевидну не співмірність із загальною складністю справи та з обсягом фактично виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

В судове засідання, призначене на 24.10.2023, представники учасників справи не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, про що свідчать відомості з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта».

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав, належним чином повідомлено сторін про час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути заяву за відсутності представників сторін.

Щодо розумності строку розгляду справи судова колегія зазначає наступне.

За змістом ч.3 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Проте, 24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан, який продовжено до 19.02.2023 (Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 16.11.2022 №2738-IX).

Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Враховуючи приписи статті 3 Конституції України, зважаючи на наявність активних військових дій та загрози небезпеки на території України, у тому числі в м. Харкові та Харківській області, а також особливого (дистанційного) режиму роботи Східного апеляційного господарського суду, обмеження доступу та відвідування працівниками та суддями будівлі Східного апеляційного господарського суду з міркувань безпеки, розгляд даної заяви здійснений судом апеляційної інстанції у межах розумного строку в розумінні положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Розглянувши заяву позивача, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви з огляду на таке.

Колегія суддів зазначає, що у відзиві на апеляційну скаргу позивачем був зазначений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, який склав 10.000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в розмірі 10.000,00 грн позивачем надано:

1) копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВІ №1127224;

2) акт наданих послуг з правової допомоги від 02.10.2023;

3) видатковий касовий ордер від 02.10.2023 на суму 10.000,00 грн;

4) свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю;

5) копія Договору про надання правової допомоги (правових послуг) №02/02 від 02.02.2022.

У вказаному договорі сторони узгодили розмір гонорару адвоката 500,00 грн за годину роботи адвоката та загальним розміром вартістю до 10% від суми позову. Сторони узгодили вартість наданих послуг, керуючись рекомендованими ставками Ради адвокатів Харківської області, встановлених Рішенням №13/17 від 21.07.2021.

Відповідно до акту виконаних робіт від 12.07.2023 позивачу було надано наступні послуги:

- зустрiч iз клiєнтом, обговорення питання звернення, приймання доручення клiєнта, отримання первинної iнформацiї щодо обставин порушених прав та iнтepeciв клiєнта (2 години) - 1.000,00 грн;

- аналiз нормативних та пiдзаконних нормативних aктів стосовно апеляцiйної скарги, вивчення практики судiв, в тому числi Верховного Суду та ЄСПЛ в аналогiчнiй категорiї справ та формування правової позицiї захисту iнтepeciв клiєнта - 4.000,00 грн;

- складання вiдзиву на апеляцiйну скаргу, формування та вiдправлення копiї вiдзиву на апеляцiйну скаргу та подання вiдзиву до суду а також будь-яких заяв та клопотань, в т.ч. заяви про ухвалення додаткового рiшення - 5.000,00 грн.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За приписами ч.1 ст.16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч.2 ст.16 ГПК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Так, в матеріалах справи міститься свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 19.06.2018 ПТ№2166 видане Бевзюк О.О.

За приписами ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що між адвокатом Бевзюк О.О. та позивачем було укладено Договір про надання правової допомоги (правових послуг) №02/02 від 02.02.2022.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу). Аналогічних висновків дійшла Об`єднана палата Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У ч.2 ст.126 ГПК України зазначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Водночас, за змістом ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч.4 ст.129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст.129 ГПК України.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч.4 ст.126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч.5-7,9 ст.129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7,9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Матеріалами справи підтверджується факт надання адвокатом Бевзюк О.О. професійної правничої допомоги позивачу у справі №922/1327/23.

Оцінюючи розмір витрат, колегія суддів враховує, що позивачем надано акт наданих послуг з правової допомоги від 02.10.2023 про надання правової допомоги (правових послуг), який було підписано відповідно до Договору №02/02 від 02.02.2023, згідно з умовами якого сторонами погоджено розмiр адвокатського гонорару за цією справою в cyмi 500,00 грн за годину роботи адвоката та загальним розмiром вартості до 10% вiд суми позову.

При цьому в акті зазначено, що загальна сума витрат на правову допомоry склала 10.000,00 грн, яка складається з 1.000,00 грн виплачених за зустрiч iз клiєнтом, обговорення питання звернення, приймання доручення клiєнта, отримання первинної iнформацiї щодо обставин порушених прав та iнтepeciв клiєнта (2 години); 4.000,00 грн виплачених за аналiз нормативних та пiдзаконних нормативних aктів стосовно апеляцiйної скарги, вивчення практики судiв, в тому числi Верховного Суду та ЄСПЛ в аналогiчнiй категорiї справ та формування правової позицiї захисту iнтepeciв клiєнта; та 5.000,00 грн виплачених за складання вiдзиву на апеляцiйну скаргу, формування та вiдправлення копiї вiдзиву на апеляцiйну скаргу та подання вiдзиву до суду а також будь-яких заяв та клопотань, в т.ч. заяви про ухвалення додаткового рiшення.

Водночас лише одна із складових частин адвокатського гонорару містить вказівку на кількість годин, витрачених на виконану роботу, а сам розрахунок не містить детальних вказівок на те, яка дія адвоката зайняла яку кількість витраченого часу.

З огляду на те, що відповідно до акту наданих послуг з правової допомоги від 02.10.2023 сума гонорару залежить напряму від кількості годин роботи адвоката в межах 10% від суми позову, колегія суддів робить висновок, що вказаний розрахунок є неповним, неточним та безпідставним.

Крім того, у вказаному розрахунку зазначається про обговорення питання звернення, приймання доручення клiєнта, отримання первинної iнформацiї щодо обставин порушених прав та iнтepeciв клiєнта, в той час як справа перебуває на стадії апеляційного провадження, а рішенням Господарського суду Харківської області від 15.06.2023 вже стягнуто витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4.500,00 грн за розгляд справи у суді першої інстанції. Отже посилання представника позивача про необхідність відшкодувати витрати на професійну правничу допомогу, які вже стягнуті за рішенням суду першої інстанції є безпідставними.

У той же час відповідно до підпункту в) пункту 4 частини 1 статті 282 ГПК України суд апеляційної інстанції здійснює саме розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. У зв`язку з чим витрати на підготовку заяви щодо судових витрат не підлягають відшкодуванню за рахунок позивача.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові КГС ВС у справі № 911/3586/21від 30.08.2023.

Також слід зазначити, що в обгрунтування суми адвокатського гонорару представник позивача адвокат Бевзюк О.О. серед іншого зазначила аналiз нормативних та пiдзаконних нормативних aктів стосовно апеляцiйної скарги, вивчення практики судiв, в тому числi Верховного Суду та ЄСПЛ в аналогiчнiй категорiї справ. Однак, як вбачається із відзиву на апеляційну скаргу представником позивача при формулюванні своєї правової позиції були використані положення Договору між сторонами, додатків до нього, а також норми законодавства України. Практика Верховного Суду згадувалася ж не у якості можливих варіантів вирішення аналогічних категорій справ, а з точки зору загальних понять, як нарахування штрафних санкцій та стандартів доказування. Судова практика ЄСПЛ взагалі не згадувалася у відзиві. У зв`язку з чим посилання представника позивача на вивчення практики згаданих судів, як на підставу виплати їй 4.000,00 грн є таким, що не знайшло свого відображення у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому судом апеляційної інстанції враховано, що представнику позивача зі статусом адвоката, який передбачає відповідну фахову підготовку, професійні знання, практичний досвід участі у судових засіданнях, об`єктивно потребувалось небагато часу на опрацювання матеріалів справи, з урахуванням предмета даного спору та предмета доказування - стягнення заборгованості.

Проаналізувавши наведений у заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу акт виконаних робіт, наданих позивачу послуг, врахувавши, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат, колегія суддів вважає за можливе не присуджувати на користь заявника заявлену суму витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі.

Як встановлено колегією суддів, заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10.000,00 грн є неспівмірними зі складністю справи.

Таким чином, з урахуванням наведеного вище та враховуючи фактичний об`єм наданих адвокатом послуг з урахуванням витрачених годин зазначених в акті наданих послуг, співмірність суми витрат зі складністю справи, відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, беручи до уваги доведеність позивачем, відповідно до вимог ст.74 ГПК України, надання йому послуг професійної правничої допомоги, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції та відповідно до ст.129 ГПК України покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2.000,00 грн.

Керуючись статтею 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Овіс Трейд про стягнення судових витрат у справі №922/1327/23 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТ Ресурс» (61145, місто Харків, вулиця Сухумська, будинок 11, офіс 60; код ЄДРПОУ: 39816798) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Овіс Трейд» (61022, місто Харків, вулиця Клочківська, 98А; код ЄДРПОУ: 34392042) 2.000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови складено 30.10.2023.

Головуючий суддя О.А. Істоміна

Суддя Д.О. Попков

Суддя О.В. Стойка