Рішення

від 13.09.2023 по справі 910/9831/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.09.2023Справа № 910/9831/23Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будгенсервіс»

до Приватного підприємства «Бі Про Інжинірінг»

про стягнення 463378,37 грн.

Представники сторін:

від позивача: Козачишена Л.А.;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

21.06.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Будгенсервіс» з вимогами до Приватного підприємства «Бі Про Інжинірінг» про стягнення 463378,37 грн, з яких 210935,45 грн основного боргу, 161588,03 грн пені, 15222,01 грн 3% річних та 75632,88 грн інфляційних втрат.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що на виконання умов Договору підряду №АН-СП-300 від 07.12.2020 ним було перераховано шляхом попередньої оплати на користь відповідача грошові кошти у загальному розмірі 210935,45 грн, тоді як відповідачем не були виконані роботи, обумовлені договором підряду, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача сплачені кошти, а також 161588,03 грн пені, 15222,01 грн 3% річних та 75632,88 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2023 відкрито провадження у справі №910/9831/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.07.2023, встановлено учасником справи строки для подання заяв по суті справи.

У підготовчому засіданні 26.07.2023 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 30.08.2023.

У підготовчому засіданні 30.08.2023 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 13.09.2023.

Представник позивача у судовому засіданні 13.09.2023 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 13.09.2023 не з`явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 15/15), що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, відповідно до якої поштове відправлення з 04.09.2023 перебуває в точці доставки/вирлачі (за ідентифікатором пошуку 0105494979078).

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У судовому засіданні 13.09.2023 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

07.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будгенсервіс» (змовник) та Приватним підприємством «Бі Про Інжинірінг» (підрядник) укладено Договір підряду №АН-СП-300, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов`язання виконати роботи з улаштування мережі зовнішнього освітлення на об`єкті будівництва замовника «Житловий комплекс з магазинами, офісами, приміщеннями побутового обслуговування і підземним паркінгом по вул. Боженка, 75-77, вул. Володимиро-Либідській, 21-27, вул. Антоновича, 118 в Голосіївському районі міста Києва», а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору підряду №АН-СП-300 від 07.12.2020 роботи відповідно до умов цього договору виконуються в 2 етапи: 1) улаштування мережі зовнішнього освітлення уздовж бульварної частини вул. Володимиро-Либідської, 21-17 в Голосіївському районі міста Києва; 2) улаштування мережі зовнішнього освітлення уздовж вул. Боженка, 75-77 в Голосіївському районі міста Києва.

Згідно з п. 1.6 Договору підряду №АН-СП-300 від 07.12.2020 підрядник приступає до виконання робіт по 1 етапу відповідно до умов цього договору на об`єкті замовника після підписання сторонами акту приймання-передачі фронту робіт по 1 етапу.

Відповідно до п. 1.7 Договору підряду №АН-СП-300 від 07.12.2020 підрядник приступає до виконання робіт по 2 етапу відповідно до умов цього договору на об`єкті замовника після підписання сторонами акту приймання-передачі фронту робіт по 2 етапу.

У п. 2.1 Договору підряду №АН-СП-300 від 07.12.2020 сторонами погоджено, що строк виконання робіт по 1 етапу складає 60 календарних днів з дати підписання сторонами акту передачі фронту робіт по 1 етапу.

У п. 2.2 Договору підряду №АН-СП-300 від 07.12.2020 визначено, що строк виконання робіт по 2 етапу складає 30 календарних днів з дати підписання сторонами акту передачі фронту робіт по 2 етапу.

Відповідно до п. 3.1 Договору підряду №АН-СП-300 від 07.12.2020 загальна ціна договору становить 778965,19 грн.

Відповідно до п. 11.1 Договору підряду №АН-СП-300 від 07.12.2020 договір набуває чинності в день його підписання сторонами та діє до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що на виконання умов Договору підряду №АН-СП-300 від 07.12.2020 ним було перераховано шляхом попередньої оплати на користь відповідача грошові кошти у загальному розмірі 210935,45 грн, тоді як відповідачем не були виконані роботи, обумовлені договором підряду, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача сплачені кошти, а також 161588,03 грн пені, 15222,01 грн 3% річних та 75632,88 грн інфляційних втрат.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За правовою природою укладений між сторонами Договору підряду №АН-СП-300 від 07.12.2020 є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Згідно з ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Згідно з ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з п. 4.2 Договору підряду №АН-СП-300 від 07.12.2020 замовник сплачує підряднику аванс на придбання матеріалів по 1 етапу у розмірі 50% вартості матеріалів за договірною ціною по 1 етапу у розмірі 210935,45 грн впродовж 15 банківських днів з дати підписання цього договору.

Згідно з п. 4.3 Договору підряду №АН-СП-300 від 07.12.2020 замовник сплачує підряднику аванс на придбання матеріалів по 2 етапу у розмірі 50% вартості матеріалів за договірною ціною по 2 етапу у розмірі 87220,37 грн впродовж 5 банківських днів з дати підписання цього договору.

12.07.2021 між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору підряду №АН-СП-300 від 07.12.2020.

Згідно з п. 4.2 Договору підряду №АН-СП-300 від 07.12.2020 (в редакції Додаткової угоди №1 від 12.07.2021) замовник сплачує підряднику аванс на придбання матеріалів по 1 етапу у розмірі 210935,45 грн впродовж 15 банківських днів з дати підписання цього договору.

Згідно з п. 4.3 Договору підряду №АН-СП-300 від 07.12.2020 (в редакції Додаткової угоди №1 від 12.07.2021) замовник сплачує підряднику аванс на придбання матеріалів по 2 етапу у розмірі 87220,37 грн впродовж 5 банківських днів з дати підписання цього договору.

Судом встановлено, що 30.06.2021 позивач сплатив відповідачу грошові кошти у розмірі 210935,45 грн (аванс на будівельні роботи згідно з Договором підряду №АН-СП-300 від 07.12.2020), що підтверджується платіжною інструкцією №2968 від 30.06.2021.

Вказана оплата є авансом за 1 етап робіт за Договором підряду №АН-СП-300 від 07.12.2020.

Відповідно до ст. 846 Цивільного кодексу України , строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

У п. 2.1 Договору підряду №АН-СП-300 від 07.12.2020 сторонами погоджено, що строк виконання робіт по 1 етапу складає 60 календарних днів з дати підписання сторонами акту передачі фронту робіт по 1 етапу.

Судом встановлено, що 07.12.2020 між сторонами підписано Акт приймання-передачі проектної документації по Договору підряду №АН-СП-300 від 07.12.2020, а також Акт №1 приймання-передачі фронту робіт по 1 етапу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, відповідач повинен був виконати роботи по 1 етапу у строк до 05.02.2021 включно.

Згідно з п. 6.1 Договору підряду №АН-СП-300 від 07.12.2020 передача підрядником виконаних робіт і приймання їх замовником здійснюється після закінчення робіт в повному обсязі по акту приймання-передачі виконаних робіт. Приховані роботи приймаються з оформленням актів огляду прихованих робіт.

Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано суду доказів виконання ним робіт за Договором підряду №АН-СП-300 від 07.12.2020, зокрема актів приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідно до п. 2.4 Договору підряду №АН-СП-300 від 07.12.2020 строк виконання робіт можуть корегуватися в залежності від погодних умов за згодою сторін.

В матеріалах справи відсутні докази погодження між сторонами продовження строків виконання відповідачем робіт за Договором підряду №АН-СП-300 від 07.12.2020.

Відповідно до ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п. 5.1.3 Договору підряду №АН-СП-300 від 07.12.2020 замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений договором, стає неможливим, та вимагати повернення сплачених замовником грошових коштів та(або) відшкодування збитків.

У п. 12.3 Договору підряду №АН-СП-300 від 07.12.2020 сторонами погоджено, що договір може бути достроково розірваний за письмовим узгодженням сторін, або замовником в односторонньому прядку, якщо підрядник не приступив до виконання робіт у визначений термін або порушив строк виконання робіт більше ніж на 7 днів, або неякісного виконання робіт (у разі відмови підрядника від усунення недоліків). В цьому випадку підрядник зобов`язаний протягом 5-ти днів з дня отримання письмового повідомлення про розірвання договору повернути замовнику сплачені останнім грошові кошти.

Відповідно до п. 12.4 Договору підряду №АН-СП-300 від 07.12.2020 договір вважається розірваним на 3-й календарний день з дня направлення замовником відповідного письмового повідомлення підряднику.

Судом встановлено, що 25.04.2023 позивач направив на адресу відповідача, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повідомлення про дострокове розірвання Договору підряду №АН-СП-300 від 07.12.2020 в прядку п. 12.3 договору, в якому просив відповідача повернути аванс у сумі 210935,45 грн. протягом 5-ти днів з дня отримання письмового повідомлення.

Оскільки матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем робіт за Договором підряду №АН-СП-300 від 07.12.2020, суд вважає обґрунтованою реалізацією позивачем (замовником) свого права на односторонню відмову від вказаного договору на підставі ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України та п. 12.3 Договору підряду №АН-СП-300 від 07.12.2020.

Суд зазначає, що днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Як вбачається з інформації, яка міститься на офіційному сайті АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень (за ідентифікатором пошуку 0101510348606), підприємством поштового зв`язку 10.05.2023 було внесено інформацію про повернення поштового відправлення (за закінченням встановленого терміну зберігання); 12.05.2023 - інформацію про перенаправлення поштового відправлення до іншого відділення (за місцем обслуговування); 22.05.2023 - інформацію про передачу поштового відправлення на зберігання у зв`язку з закінченням встановленого терміну зберігання.

Таким чином, датою отримання відповідачем надісланого позивачем повідомлення про односторонню відмову від Договору підряду №АН-СП-300 від 07.12.2020 слід вважати 10.05.2023, з огляду на що відповідач повинен був повернути позивачу аванс у розмірі 210935,45 грн у строк до 15.05.2023 включно (з урахуванням п. 12.3 договору).

Доказів повернення відповідачем позивачу грошових коштів у розмірі 210935,45 грн матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Наявність та розмір заборгованості Приватного підприємства «Бі Про Інжинірінг» за Договором підряду №АН-СП-300 від 07.12.2020 у сумі 210935,45 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будгенсервіс» в частині стягнення з Приватного підприємства «Бі Про Інжинірінг» суми основного боргу у розмірі 210935,45 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 161588,03 грн за період з 08.02.2021 по 06.06.2023.

Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 8.2 Договору підряду №АН-СП-300 від 07.12.2020 за порушення строків виконання робіт підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно виконаних робіт за кожний день прострочення виконання зобов`язання.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Однак пунктом 7 Розділу IX Прикінцевих положень Господарського кодексу України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Вказаний пункт був введений в дію на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року №540-IX (далі - Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX), який набрав чинності з 2 квітня 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , прийнятої відповідно до ст.29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб , на усій території України встановлений карантин з 12 березня 2020 року, який у свою чергу постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №239, від 20.05.2020 №392, від 22.07.2020 №641, від 26.08.2020 №760, від 13.10.2020 №956, від 09.12.2020 №1236, від 21.04.2021 №405, від 16.06.2021 №611 неодноразово продовжено. Постановою Кабінету Міністрів України №611 від 16.06.2021 строк дії карантину встановлено до 31.08.2021.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 (зі змінами) встановлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 30 червня 2023 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. №641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).

За таких обставин, дія Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX фактично надає можливість нараховувати штрафні санкції більше, ніж за шість місяців.

Втім, як вбачається з позовної заяви, позивач нараховує пеню по 06.06.2023, тоді як у зв`язку з односторонньою відмовою позивача від Договору підряду №АН-СП-300 від 07.12.2020 у відповідача припинився обов`язок виконувати роботи, та виник обов`язок повернути суму авансу.

За таких обставин обґрунтованим для нарахування пені за прострочення виконання відповідачем обов`язку саме з виконання робіт є період з 08.02.2021 по 27.04.2023 (так як договір підряду є розірваним з 28.04.2023).

При цьому, умовами Договору підряду №АН-СП-300 від 07.12.2020 не встановлено відповідальності відповідача за прострочення повернення попередньої оплати.

Здійснивши власний розрахунок пені за прострочення виконання відповідачем робіт, суд дійшов висновку, що обґрунтованим розміром пені, що підлягає стягненню з відповідача, є пеня у сумі 141661,94 грн, у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будгенсервіс» в частині стягнення з Приватного підприємства «Бі Про Інжинірінг» пені у розмірі 161588,03 грн підлягають частковому задоволенню у розмірі 141661,94 грн.

Також, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 15222,01 грн за період з 08.02.2021 по 06.06.2023 та інфляційні втрати у розмірі 75632,88 грн з період з лютого 2021 року по квітень 2023 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.

Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.

Водночас, частиною першою статті 8 Цивільного кодексу України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Частиною п`ятою статті 4 Цивільного кодексу України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.

Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.

З метою реалізації Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).

Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку щодо їх необгрутованості, оскільки застосування ст. 625 Цивільного кодексу України можливо виключно за прострочення виконання грошового зобов`язання (повернення суми авансу), а не за прострочення виконання негрошового зобов`язання (виконання робіт).

Оскільки до моменту відмови позивача в односторонньому порядку від Договору підряду №АН-СП-300 від 07.12.2020 у відповідача існував обов`язок виконати роботи та не існувало обов`язку повернути суму авансу, а строк повернення авансу настав 15.05.2023, то обґрунтованим для нарахування 3% річних та інфляційних втрат є період, починаючи з 16.05.2023.

Таким чином, суд здійснив власний розрахунок 3% річних в межах заявленого позивачем періоду нарахування та дійшов висновку, що обґрунтованим розміром 3% річних, які підлягають стягненню з відповідача, є 381,42 грн (за період з 16.05.2023 по 06.06.2023), у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будгенсервіс» в частині стягнення з Приватного підприємства «Бі Про Інжинірінг» 3% річних у розмірі 15222,01 грн підлягають частковому задоволенню у розмірі 381,42 грн.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат, суд не вбачає підстав для їх задоволення, оскільки позивач нараховує інфляційні втрати по квітень 2023 року включно, тоді як прострочення виконання грошового зобов`язання виникло з 16.05.2023.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Бі Про Інжинірінг» (04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 15/15; ідентифікаційний код: 36797275) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будгенсервіс» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 15; ідентифікаційний код: 39097610) суму основного боргу у розмірі 210935 (двісті десять тисяч дев`ятсот тридцять п`ять) грн 45 коп., пеню у розмірі 141661 (сто сорок одна тисяча шістсот шістдесят одна) грн 94 коп., 3% річних у розмірі 381 (триста вісімдесят одна) грн 42 коп. та судовий збір у розмірі 5294 (п`ять тисяч двісті дев`яносто чотири) грн 69 коп.

3. В іншій частині позову відмовити

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено та підписано 20.09.2023.

Суддя О.М. Спичак