Рішення

від 14.09.2023 по справі 914/1575/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2023 Справа № 914/1575/23

За позовом:Фізичної особи-підприємця Станєвої Дар`ї Олександрівни , м. Підгородне, Дніпропетровська обл.до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг ЗІЗ», м. Львівза участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Талан-Пром Дніпро», м. Дніпропро:повернення попередньої оплати, стягнення відсотків за користування грошовими коштами, інфляційних втрат, 3% річних Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Зусько І.С.Представники учасників справи:від позивача:Куценко Ю.М. - представниця;від відповідача:Цебак І.С. - адвокат;від третьої особи:Куценко Ю.М. - представниця.

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ТОВ «Талан-Пром Дніпро» до ТОВ «Лемберг ЗІЗ» про повернення попередньої оплати, стягнення відсотків за користування грошовими коштами, інфляційних втрат, 3% річних.

Ухвалою від 23.05.2023 суд залишив позовну заяву без руху та встановив заявнику строк для усунення недоліків позову шляхом надання доказів направлення позовної заяви із додатками до неї на адресу ТОВ «Лемберг ЗІЗ», а саме оригіналу поштової квитанції (чеку) про направлення цінного листа; належним чином засвідчених копій платіжних інструкцій №3019 від 11.05.2023, №3008 від 07.04.2023, №2914 від 25.11.2022, №3010 від 14.04.2023, №3020 від 11.05.2023.

На адресу суду від ТОВ «Талан-Пром Дніпро» надійшла заява (вх. №13811/23 від 01.06.2023), якою усунуто недоліки визначені ухвалою від 23.05.2023.

Ухвалою від 02.06.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначив на 10.07.2023.

У судовому засіданні 10.07.2023 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про визнання доказу неналежним (вх. №16891/23 від 06.07.2023), оголосив перерву до 31.07.2023, відповідне судове засідання ухвалив проводити у режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 31.07.2023 судом замінено позивача у справі - ТОВ «Талан-Пром Дніпро» на його правонаступника - ФОП Станєву Д.О. та залучено ТОВ «Талан-Пром Дніпро» до участі у справі у процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача. Крім цього, судове засідання у справі відкладено на 25.08.2023.

25.08.2023 суд відклав судове засідання на 14.09.2023.

Представниця позивача та третьої особи взяла участь в судовому засіданні 14.09.2023 в режимі відеоконференції, позовні вимоги підтримала, просила позов задовільнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 14.09.2023 з`явився, проти позовних вимог заперечив, просив відмовити в їх задоволенні повністю.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Аргументи ФОП Станєвої Д.О .

Позовні вимоги зводяться до того, що між ТОВ «Талан-Пром Дніпро» (покупець) та ТОВ «Лемберг ЗІЗ» (постачальник) укладено Договір поставки №394 від 20.07.2022, згідно із яким постачальник зобов`язався передавати у власність покупця товар в асортименті і кількості згідно замовлень покупця, а покупець зобов`язався приймати товар та оплатити його на умовах даного договору. Пунктом 5.1 Договору передбачено, що постачання здійснюється за погодженням сторін партіями у строк 20 банківських днів з дати поступлення коштів на рахунок покупця за умови наявності у виробника товару на залишку. Підтвердження відсутності товару у виробника є лист-повідомлення від виробника даного товару.

Як стверджує позивачка, ТОВ «Талан-Пром Дніпро» на пропозицію відповідача щодо поставки електрогенераторних установок згідно рахунку на оплату №1585 від 22.11.2022 здійснило попередню оплату однієї електрогенераторної установки GENERATOR TA6700D DIESEL за ціною 92`200,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №2914 від 25.11.2022. Відтак, останнім днем строку поставки є 23.12.2022. Разом з тим, станом на 31.01.2023 відповідний генератор на адресу ТОВ «Талан-Пром Дніпро» поставлено не було та не надано повідомлення виробника про неможливість поставки через відсутність генератора.

Зважаючи на те, що заходи досудового врегулювання спору виявились безрезультатними, ТОВ «Талан-Пром Дніпро» звернулося до суду із позовом про повернення 92`200,00 грн. попередньої оплати, а також про стягнення 8`651,55 грн. відсотків за користування грошовими коштами, 2`791,99 грн. інфляційних втрат, 1`038,46 грн. 3% річних.

Як зазначає позивачка, 25.05.2023 між ТОВ «Талан-Пром Дніпро» та ФОП Станєвою Д.О. укладено Договір про відступлення права вимоги, згідно із яким ТОВ «Талан-Пром Дніпро» відступило, а ФОП Станєва Д.О. прийняла право вимоги за укладеним між ТОВ «Талан-Пром Дніпро» та ТОВ «Лемберг ЗІЗ» Договором поставки №394 від 20.07.2022 та здійсненням ТОВ «Талан-Пром Дніпро» попередньої оплати в сумі 92' 200,00 грн., а також всі пов`язані із цим похідні права вимоги, в т.ч., але не виключно, щодо стягнення згідно зі ст. 625 ЦК України вказаної суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми.

А тому, за твердженням позивачки, на підставі п. 1.5 Договору про відступлення права вимоги від 25.05.2023 до неї перейшли всі права ТОВ «Талан-Пром Дніпро» у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент відступлення цього права. Відтак просить позовні вимоги задовільнити повністю.

Аргументи ТОВ «Лемберг ЗІЗ».

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує повністю, зазначаючи про їх безпідставність, оскільки господарська операція щодо поставки ТОВ «Талан-Пром Дніпро» електрогенераторної установки TA6700D DIESEL відбулася.

Зокрема зазначає, що в листопаді 2022 відповідач отримав кошти від ТОВ «Талан-Пром Дніпро» за поставку однієї електрогенераторної установки, а також отримав кошти від ТОВ «Талан-Пошив Груп» за поставку аналогічної електрогенераторної установки. Придбавши дві установки GENERATOR TA6700D DIESEL, відповідач відправив їх перевізником ТОВ «Нова Пошта» в м. Дніпро, зазначивши їх отримувача - ТОВ «Талан-Пошив Груп», оскільки саме цього отримувача вказала директор ТОВ «Талан-Пром Дніпро» На підтвердження здійснення поставки товару відповідач надав лист ТОВ «Нова Пошта» №02131 від 26.04.2023 з котрого вбачається, що товар було прийнято перевізником 02.12.2022 та вручено отримувачу 05.12.2022 і останній прийняв його в повному обсязі без будь-яких зауважень щодо кількості чи якості відправлення, а також Експрес-накладну №59000897258426 від 02.12.2022 з котрої вбачається, що відповідач відправив на адресу ТОВ «Талан-Пошив Груп» дві палети, об`ємною вагою 408 кг. та оголошеною вартістю 184' 000,00 грн.

Крім цього, як зазначає відповідач, він відправляв на адресу ТОВ «Талан-Пром Дніпро» видаткову накладну №1502 від 02.12.2022, однак останній відмовився її підписати. Разом з тим та обставина, що поставка ТОВ «Талан-Пром Дніпро» електрогенераторної установки TA6700D DIESEL відбулася підтверджується також податковою накладною №206 від 25.11.2022, котру відповідач зареєстрував в ЄРПН, а також електронним листуванням в месенджері «Viber», яке велося між директором ТОВ «Талан-Пром Дніпро» та менеджеркою відповідача.

Також відповідач просить суд при вирішенні даного спору врахувати правову позицію Великої Палати Верховного Суду викладену в постанові від 11.07.2023 у справі №916/3027/21 про те, що факт господарської операції може доводитися не лише первинними документами, але і іншими доказами в їх сукупності, зокрема листуванням між сторонами за допомогою електронних програм.

У зв`язку з цим в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю та стягнути з позивачки 17' 000,00 грн. витрат за надання правової допомоги ТОВ «Лемберг ЗІЗ».

Аргументи ТОВ «Талан-Пром Дніпро».

Позиція третьої особи повністю зводиться до позиції позивачки зазначеної вище.

Окрім цього, після отримання відзиву на позовну заяву ТОВ «Талан-Пром Дніпро» а також позивачка надали письмові пояснення в котрих зазначають про неналежність та недопустимість доказів, долучених відповідачем до матеріалів справи на підтвердження здійснення господарської операції щодо поставки ТОВ «Талан-Пром Дніпро» електрогенераторної установки GENERATOR TA6700D DIESEL. Зокрема:

1) Долучене відповідачем електронне листування в месенджері «Viber» є недопустимим доказом, оскільки: (1) із цього листування неможливо встановити осіб між котрими воно велося; (2) зміст листування свідчить про обговорення поставки трьох електрогенераторних установок, які є відмінними від тієї, котра мала бути поставлена ТОВ «Талан-Пром Дніпро» згідно Договору поставки №394 від 20.07.2022; (3) вказане листування не може доводити факт поставки електрогенераторної установки, оскільки єдиним належним та допустимим доказом такої поставки є видаткова накладна, яка мала бути підписана ТОВ «Талан-Пром Дніпро».

2) Долучена відповідачем Видаткова накладна №1502 від 02.12.2022 є неналежним доказом підтвердження поставки електрогенераторної установки TA6700D DIESEL, адже така не підписана ТОВ «Талан-Пром Дніпро». Крім цього, неналежним доказом є також долучена відповідачем податкова накладна №206 від 25.11.2022 з доказами її реєстрації в ЄРПН, адже згідно вимог чинного податкового законодавства України, така накладна складена останнім за фактом першої події - отримання коштів за електрогенераторну установку, котра в подальшому поставлена не була.

3) Наданий відповідачем лист ТОВ «Нова Пошта» №02131 від 26.04.2023 та Експрес-накладна №59000897258426 від 02.12.2022 є неналежними доказами, оскільки: (1) з них неможливо встановити, який саме товар поставлявся, так як в експрес накладній вказано лише про поставку двох палет об`ємною вагою 408 кг.; (2) вказані документи свідчать, що одержувачем товару за ними є ТОВ «Талан-Пошив Груп», котре є самостійною юридичною особою, яка не пов`язана із ТОВ «Талан-Пром Дніпро».

Крім цього, третя особа та позивачка просять суд не брати до уваги правову позицію Великої Палати Верховного Суду викладену у справі №916/3027/21, адже таку зроблено за інших обставин, ніж ті, що мають місце в даній справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

20.07.2022 між ТОВ «Лемберг ЗІЗ» (за Договором - Постачальник) та ТОВ «Талан-Пром Дніпро» (за Договором - Покупець) укладено Договір поставки №394 (далі - Договір поставки) за умовами п. 1.1 котрого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця товар в асортименті і кількості, згідно замовлень Покупця, а Покупець зобов`язується приймати товар та оплатити його на умовах даного Договору. Товар поставляється Покупцю партією. Партією за умовами даного Договору вважається разова поставка (можливо і за декількома накладними) (Т. 1 а.с. 9-10).

За умовами Договору поставки сторони погодили, зокрема, наступне:

- Документи на товар, які Постачальник повинен передати Покупцю: видаткова накладна (пункт 1.3);

- Одиниця виміру кількості товару: згідно видаткової накладної (пункт 2.2);

- Ціна, кількість та асортимент товару вказується у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною даного Договору. Ціна, вказана у видаткових накладних на кожну партію товару, є погодженою обома сторонами, і не може бути змінена (пункт 2.3);

- Розрахунок за поставлений товар здійснюється в безготівковій формі шляхом 100% передоплати перерахування коштів з р/р Покупця на р/р Постачальника з обов`язковим вказанням номера рахунку чи видаткової накладної та дати їх виписки (пункт 4.1);

- Постачання здійснюється за погодженням сторін партіями в строк 20 банківських днів з дати поступлення коштів на рахунок Покупця за умови наявності у виробника товару на залишку. Підтвердження відсутності товару у виробника є лист-повідомлення від виробника даного товару (пункт 5.1);

- Перехід права власності та ризику на товар відбувається в момент передачі товару Покупцю (підписання видаткових накладних) (пункт 5.3);

- Приймання-передача товару за асортиментом, кількістю та якістю, здійснюється, зокрема, у пункті приймання-видачі товару логістичних компаній, у відповідності з видатковою накладною (підпункт 6.3.2 пункту 6.3).

22.11.2022 відповідач на підставі Договору поставки виставив ТОВ «Талан-Пром Дніпро» рахунок на оплату №1585 за електрогенераторну установку TA6700D DIESEL на суму 92' 200,00 грн. (Т. 1 а.с. 76).

25.11.2022 ТОВ «Талан-Пром Дніпро» здійснило оплату згідно вказаного рахунку, що підтверджується Платіжною інструкцією №2914 (Т. 1 а.с. 12).

11.02.2023 ТОВ «Талан-Пром Дніпро» направило на адресу ТОВ «Лемберг ЗІЗ» Вимогу про поставку товару або повернення попередньої оплати (Вих. №31/01/01 від 31.01.2023) в котрій вимагало від відповідача поставити у семиденний строк від дня пред`явлення цієї вимоги електрогенератор GENERATOR TA6700D DIESEL або в той же строк повернути отриману суму попередньої оплати у розмірі 92' 200,00 грн. Вказану вимогу відповідач отримав 21.02.2023 (Т. 1 а.с. 13-15).

14.03.2023 ТОВ «Талан-Пром Дніпро» повторно направило на адресу ТОВ «Лемберг ЗІЗ» Вимогу про повернення попередньої оплати (Вих. №14/03/01 від 14.03.2023) в котрій вимагало повернути отриману суму попередньої оплати у розмірі 92' 200,00 грн. на р/р вказаного товариства. Дану вимогу відповідач отримав 20.03.2023 (Т. 1 а.с. 16-19).

Як вбачається з матеріалів справи, Вимоги ТОВ «Талан-Пром Дніпро» від 11.02.2023 та від 14.03.2023 залишилися без реагування зі сторони відповідача.

У зв`язку з цим, 11.05.2023 ТОВ «Талан-Пром Дніпро» направило на адресу Господарського суду Львівської області даний позов.

Матеріалами справи підтверджується та обставина, що 25.05.2023 між ТОВ «Талан-Пром Дніпро» (за Договором - Первісний кредитор) та ФОП Станєвою Д.О. (за Договором - Новий кредитор) укладено Договір про відступлення права вимоги (Т. 1 а.с. 145-146) зміст котрого свідчить, що первісний кредитор відступив новому кредитору право вимоги до ТОВ «Лемберг ЗІЗ» про повернення попередньої оплати у розмірі 92' 200,00 грн, сплаченої згідно Договору поставки №394 від 20.07.2022 за одну електрогенераторну установку GENERATOR TA6700D DIESEL, а також всі пов`язані із цим похідні права вимоги, в т.ч., але не виключно, щодо стягнення згідно зі ст. 625 ЦК України вказаної суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми; щодо стягнення судових витрат у зв`язку із зверненням первісного кредитора до Господарського суду Львівської області з позовом до боржника про повернення вказаної попередньої оплати (заборгованості) у справі №914/1575/23, а саме: витрати по сплаті судового збору в розмірі 2' 684,00 грн. та витрати на професійну правову допомогу в розмірі 10' 000,00 грн.

Як зазначено в пунктах 1.4 та 1.5 Договору про відступлення права вимоги первісний кредитор з моменту підписання цього договору вибуває з усіх правовідносин, що склались між ним i боржником, втрачає всі права вимоги за основним договором та право вимоги про стягнення з боржника коштів в Господарському суді Львівської області у справі №914/1575/23 і до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існують на момент відступлення цього права.

Враховуючи укладений між ТОВ «Талан-Пром Дніпро» та ФОП Станєвою Д.О . Договір про відступлення права вимоги від 25.05.2023, суд здійснив заміну позивача у справі - ТОВ «Талан-Пром Дніпро» на його правонаступника - ФОП Станєву Д.О. , про що постановив ухвалу від 31.07.2023.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Лемберг ЗІЗ» зазначає про відсутність в ТОВ «Талан-Пром Дніпро» права вимагати повернення оплати за непоставку електрогенератора GENERATOR TA6700D DIESEL в розмірі 92' 200,00 грн. із нарахування на вказану суму коштів передбачених ст. 625 ЦК України, а відтак і неможливість відчужити це право ФОП Станєвій Д.О. , оскільки відповідачем поставлено вказаний генератор первісному кредитору.

На підтвердження факту поставки електрогенератора, відповідачем долучено до матеріалів справи Заключну виписку з рахунку ТОВ «Лемберг ЗІЗ» за 25.11.2022 (Т. 1 а.с. 77-78) з котрої прослідковується, що в день отримання коштів від ТОВ «Талан-Пром Дніпро» відповідач також отримав кошти в сумі 92' 200,00 грн. від ТОВ «Талан-Пошив Груп» за електрогенераторну установку по рахунку №1631 від 24.11.2022.

Також відповідачем долучено до матеріалів справи листування в месенджері «Viber», яке велося між абонентом « ОСОБА_2 » та абонентом « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (Т. 1 а.с. 82-92). В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що абонент « ОСОБА_2 » є директором ТОВ «Талан-Пром Дніпро» - ОСОБА_3 , а абонент «Лемберг ЗІЗ Мар`яна» - це працівниця відповідача (менеджерка).

Як прослідковується з листування (Т. 1 а.с. 83) на звернення працівниці відповідача вказати дані для доставки генераторів, абонент «Таланпром Тетяна» зазначила: «Дніпро. НП 100. ОСОБА_4 . 095-234-14-25. Талан Пошив Груп».

З Експрес-накладної ТОВ «Нова Пошта» №59000897258426 від 02.12.2022 (Т. 1 а.с. 80) вбачається, що 02.12.2022 ТОВ «Лемберг ЗІЗ» відправило на адресу ТОВ «Талан-Пошив Груп» (м. Дніпро, Відділення №100, вул. Дніпросталевська, 5) палети в кількості 2 шт., об`ємною вагою 408 кг. та оголошеною вартістю 184' 000,00 грн.

В листі №02131 від 26.04.2023 (Т. 1 а.с. 81) ТОВ «Нова пошта» зазначила, що вантаж по експрес-накладній №59000897258426 було доставлено та одержано отримувачем 05.12.2022 в повному обсязі без будь-яких зауважень щодо кількості чи якості відправлення.

На підтвердження поставки ТОВ «Талан-Пром Дніпро» електрогенераторної установки GENERATOR TA6700D DIESEL відповідач надав також Видаткову накладну №1502 від 02.12.2022 (Т. 1 а.с. 79), однак така не підписана отримувачем товару.

Зміст електронного листування за період з 12.01.2023 по 20.01.2023 в месенджері «Viber», яке велося між абонентом « ОСОБА_2 » та абонентом « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (Т. 1 а.с. 84-90) свідчить про те, що абонент « ОСОБА_2 » зазначає, що генератор, який коштує 92' 000,00 грн. протягом 12 днів працював, однак в подальшому в ньому поламалося реле і він перестав працювати. А тому просить поміняти вказане реле. На зауваження абонента «Лемберг ЗІЗ Мар`яна» про неможливість цього зробити, абонент «Таланпром Тетяна» зазначила, що «ми повернемо вам ваш генератор, справу передамо юристу і ви заплатите за послуги юриста».

ПОЗИЦІЯ СУДУ.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Згідно ст. ст. 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу виконання Договору поставки №394 від 20.07.2022 за умовами котрого відповідач зобов`язався поставити ТОВ «Талан-Пром Дніпро» товар, зокрема, електрогенераторну установку GENERATOR TA6700D DIESEL.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 663 ЦК України унормовано, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

В пункті 5.1 Договору поставки сторони погодили, що відповідач здійснює поставку товару протягом 20 банківських днів з дати поступлення коштів від покупця.

Матеріалами справи підтверджується та обставина, що кошти від ТОВ «Талан-Пром Дніпро» в сумі 92' 200,00 грн. за електрогенераторну установку GENERATOR TA6700D DIESEL поступили на рахунок відповідача 25.11.2022, відтак вказану установку ТОВ «Лемберг ЗІЗ» повинне було поставити до 23.12.2022

Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вбачається з матеріалів справи:

1) предметом даного позову є матеріально-правова вимога до ТОВ «Лемберг ЗІЗ» про стягнення попередньої оплати в розмірі 92' 200,00 грн., а також нарахованих на неї сум, передбачених ст. 625 ЦК України;

2) підставою позову слугує факт непоставки відповідачем електрогенераторної установки GENERATOR TA6700D DIESEL, оплату за котру він отримав;

3) матеріально-правовими підставами позову слугують положення ст. ст. 512-519, 526, 530, 638, 693 ЦК України та ст. ст. 181, 193, 265 ГК України.

Враховуючи предмет та підстави позову, а також доводи сторін, викладені ними в заявах по суті спору, суд зазначає таке.

Доводи позивача про непоставку відповідачем генератора GENERATOR TA6700D DIESEL в обумовлені Договором поставки строки зводяться до того, що в матеріалах справи відсутня підписана обома сторонами видаткова накладна, яка згідно умов укладеного між сторонами Договору та положень ст. ст. 76, 77 ГПК України і Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999 (далі - Закон №996-XIV) є єдиним належним та допустимим доказом, який підтверджує факт поставки товару.

Вказані доводи позивача суд оцінює критично з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом преамбули Закону №996-XIV цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Відповідно до ст. 1 Закону №996-XIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно положень ч. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З наведеного вище вбачається, що норми Закону №996-XIV регулюють відносини організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Вказані норми передбачають, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні мати певні реквізити.

В цьому аспекті суд зазначає, що видаткова накладна є первинним документом постачальника, який підтверджує факт передачі товарно-матеріальних цінностей від однієї особи до іншої, від постачальника до покупця. Цей документ містить всю потрібну для бухгалтерського обліку інформацію про таку операцію: назву і кількість поставленого товару, ціну, місце постачання, дату здійснення операції.

Необхідно наголосити, що в матеріалах даної справи відсутня видаткова накладна, яка б підтверджувала факт поставки відповідачем електрогенератора ТОВ «Талан-Пром Дніпро». Долучену відповідачем Видаткову накладну №1502 від 02.12.2022 (Т. 1 а.с. 79) суд не бере до уваги, оскільки така не відповідає вимогам первинного документа, так як вона не підписана покупцем товару.

Разом із тим наведені вище норми Закону №996-XIV не визначають, що обставини передачі товару між юридичними особами можуть підтверджуватись тільки первинними документами, передбаченими цим Законом. А тому, такі обставини можуть підтверджуватись також іншими доказами.

В постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 910/4994/18, від 03.06.2022 у справі № 922/2115/19, та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 916/922/19, від 10.12.2020 у справі № 910/14900/19, від 26.05.2022 у справі № 910/14900/19, від 22.08.2023 у справі № 910/14570/21 викладено загальний правовий висновок про те, що факт здійснення господарської операції може підтверджуватися не лише первинними документами, а й іншими доказами в їх сукупності, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару (надання послуг).

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).

Повертаючись до стандартів доказування, передбачених процесуальним законом, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.06.2023 у справі №916/3027/21 (пункт 79) зазначила, що покладений на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Іншими словами, відсутність у ТОВ «Лемберг ЗІЗ» належним чином оформлених первинних документів, які б підтверджували факт поставки ТОВ «Талан-Пром Дніпро» електрогенераторної установки GENERATOR TA6700D DIESEL, не позбавляє права відповідача доводити здійснення спірної поставки шляхом надання всіх наявних у нього доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач таким правом скористався та на підтвердження поставки спірного електрогенератора ТОВ «Талан-Пром Дніпро» надав:

1) електронне листування в месенджері «Viber», яке велося між абонентом « ОСОБА_2 » та абонентом «Лемберг ЗІЗ Мар`яна»;

2) експрес-накладну перевізника - ТОВ «Нова Пошта» №59000897258426 від 02.12.2022 та лист вказаного перевізника №02131 від 26.04.2023.

На думку позивачки та третьої особи, вказані докази є неналежними та недопустимими, оскільки:

1) із листування в месенджері «Viber» неможливо встановити осіб між котрими воно велося, а також зміст листування свідчить про обговорення поставки трьох електрогенераторних установок котрі є відмінними від тієї, котра мала бути поставлена ТОВ «Талан-Пром Дніпро» згідно Договору поставки №394 від 20.07.2022;

2) із документів ТОВ «Нова Пошта» неможливо встановити, який саме товар поставлявся, так як в експрес накладній вказано лише про поставку двох палет об`ємною вагою 408 кг. Крім цього, вказані документи свідчать, що одержувачем товару за ними є ТОВ «Талан-Пошив Груп», котре є самостійною юридичною особою, яка не пов`язана із ТОВ «Талан-Пром Дніпро».

З цього приводу суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За змістом ст. 96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо). Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

З наведених норм права вбачається, що процесуальний закон чітко регламентує можливість та порядок використання інформації в електронній формі (у тому числі текстових документів, фотографій тощо, які зберігаються на мобільних телефонах або на серверах, в мережі Інтернет) як доказу у судовій справі. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (ч. 3 ст. 96 ГПК України), який, у свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (п. 1 ч. 2 ст. 73 ГПК України).

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.06.2023 у справі №916/3027/21 (пункти 37, 38 та 51) поняття електронного доказу є ширшим за поняття електронного документа. Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа, в тому числі електронний підпис. Натомість електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. Повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою чи через застосунки-месенджери, є електронним доказом, який розглядається та оцінюється судом відповідно до ст. 86 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами.

При цьому слід враховувати, що суд може розглядати електронне листування між особами у месенджері (як і будь-яке інше листування) як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст. Відповідні висновки щодо належності та допустимості таких доказів, а також обсяг обставин, які можливо встановити за їх допомогою, суд робить у кожному конкретному випадку із врахуванням всіх обставин справи за своїм внутрішнім переконанням, і така позиція суду в окремо взятій справі не може розцінюватися як загальний висновок про застосування норм права, наведених у ст. 96 ГПК України, у подібних правовідносинах.

Якщо з урахуванням конкретних обставин справи суд дійде висновку про те, що відповідне листування дає змогу встановити його учасників та може підтверджувати ті чи інші доводи сторін, наприклад, щодо наявності між ними відповідних відносин, ведення певних перемовин тощо, суд може прийняти таке листування як доказ і в такому разі надати йому оцінку сукупно з іншими доказами у справі.

Враховуючи викладене, виходячи з обставин даної справи, суд вважає долучений відповідачем електронний доказ, а саме електронне листування в месенджері «Viber», яке велося між абонентом « ОСОБА_2 » та абонентом «Лемберг ЗІЗ Мар`яна» належним доказом, який в сукупності з іншими доказами підтверджує доводи відповідача про поставку ТОВ «Талан-Пром Дніпро» електрогенераторної установки GENERATOR TA6700D DIESEL.

Перш за все, суд зазначає, що даний електронний доказ надає можливість встановити авторів цього листування. А тому протилежні доводи позивачки та третьої особи відхиляються.

Зокрема, абонент «Лемберг ЗІЗ Мар`яна» за твердженням представника відповідача є працівницею (менеджеркою) ТОВ «Лемберг ЗІЗ». Будь-які докази, які б свідчили про невідповідність цього твердження в матеріалах справи відсутні.

З приводу абонента « ОСОБА_2 », то суд робить висновок про особу автора, як з огляду на зміст листування, так і інші докази, які є у справі.

Зокрема, як вбачається з паперової копії електронного листування (Т. 1 а.с.84) абонент « ОСОБА_2 » вела листування із номера телефону НОМЕР_1 . Вказаний номер телефону в позовній заяві зазначено як засіб для зв`язку із ТОВ «Талан-Пром Дніпро». Крім цього, цей номер телефону вказано на офіційних бланках ТОВ «Талан-Пром Дніпро» на котрих друкувалися Вимоги про повернення попередньої оплати №31/01/01 від 31.01.2023 та №14/03/01 від 14.03.2023. Також вказаний номер телефону зазначений як номер телефону контактної особи ТОВ «Талан-Пром Дніпро» на накладних ПАТ «Укрпошта» згідно котрих вказані вимоги направлялися відповідачу (Т. 1 а.с. 14-15, 18-19).

В електронному листуванні (Т. 1 а.с. 88-89) абонент «Таланпром Тетяна» зазначає, що хоче поспілкуватися з директором абонента «Лемберг ЗІЗ Мар`яна» і просить, що б він їй подзвонив, оскільки вона теж директор.

В цей же час, суд наголошує на тому, що як вбачається з матеріалів справи в спірний період директором ТОВ «Талан-Пром Дніпро» була ОСОБА_3 . Вказане підтверджується Договором поставки №394 від 20.07.2022, згаданими вище Вимогами про повернення попередньої оплати, Договором про надання правової допомоги №30/03/01 від 30.03.2023 (Т. 1 а.с. 20-25) та позовною заявою ТОВ «Талан-Пром Дніпро» де ОСОБА_3 зазначено директором вказаного товариства.

З огляду на викладене, суд робить висновок, що долучене відповідачем електронне листування в месенджері «Viber» здійснювалося між директором ТОВ «Талан-Пром Дніпро» та працівницею ТОВ «Лемберг ЗІЗ».

Не заслуговують на увагу доводи представниці позивачки та третьої особи про те, що зміст листування не дає можливості встановити про котрі саме генератора йде мова в цьому листуванні.

Зокрема, як вбачається з вказаного листування (Т. 1 а.с. 82) 22.11.2022 о 13:31 год менеджерка відповідача направила директорці ТОВ «Талан-Пром Дніпро» електронний файл в форматі PDF «Рахунок на оплату від 22.11.2022» та повідомлення про те, щоб остання вказала коли здійснить оплату та зазначила дані для доставки після здійснення оплати рахунка. В подальшому, 23.11.2022 та 25.11.2022 працівниця відповідача двічі писала повідомлення з проханням вказати коли планується та чи планується оплата за генератори.

Матеріалами справи, зокрема платіжною інструкцією №2914 від 25.11.2022 та випискою з банківського рахунку відповідача за 25.11.2022 підтверджується та обставина, що ТОВ «Талан-Пром Дніпро» за електрогенераторну установку по рахунку №1585 від 22.11.2022 здійснило оплату 25.11.2022 о 13:33 год. в сумі 92' 200,00 грн.

Крім того, випискою з банківського рахунку підтверджується те, що 25.11.2022 о 13:37 год. відповідачу здійснило оплату ТОВ «Талан-Пошив Груп» за електрогенераторну установку по рахунку №1631 від 24.11.2022 в сумі 92' 200,00 грн.

З огляду на здійснені платежі, менеджерка відповідача 25.11.2022 о 13:39 год. направила повідомлення-підтвердження про отримання оплати. Окрім цього, 28.11.2022 представниця ТОВ «Лемберг ЗІЗ» написала повідомлення з проханням вказати дані для доставки генераторів. У відповідь на вказане повідомлення директорка ТОВ «Талан-Пром Дніпро» зазначила: «Дніпро. НП 100. ОСОБА_4 . 095-234-14-25. Талан Пошив Груп».

Матеріалами справи, зокрема, Експрес-накладною ТОВ «Нова Пошта» №59000897258426 від 02.12.2022 (Т. 1 а.с. 80) підтверджується та обставина, що 02.12.2022 ТОВ «Лемберг ЗІЗ» відправило на адресу ТОВ «Талан-Пошив Груп» (м. Дніпро, Відділення №100, вул. Дніпросталевська, 5) палети в кількості 2 шт., об`ємною вагою 408 кг. та оголошеною вартістю 184' 000,00 грн. Як контактну особу-отримувача товару вказано ОСОБА_5 .

В листі №02131 від 26.04.2023 (Т. 1 а.с. 81) ТОВ «Нова пошта» зазначила, що вантаж по експрес-накладній №59000897258426 було доставлено та одержано отримувачем 05.12.2022 в повному обсязі без будь-яких зауважень щодо кількості чи якості відправлення.

Справді, в експрес-накладній №59000897258426 від 02.12.2022 в описі відправлення чітко не вказано, що ТОВ «Лемберг ЗІЗ» відправив електрогенераторні установки GENERATOR TA6700D DIESEL. Однак, враховуючи наведений вище зміст електронного листування, беручи до уваги те, що оголошена вартість палет в кількості 2 шт., які направлялися на вказану ТОВ «Талан-Пром Дніпро» адресу становить 184' 000,00 грн., а сукупна вартість двох електрогенераторних установок за котрі вказане товариство та ТОВ «Талан-Пошив Груп» здійснило оплату 25.11.2022 становить 184' 400,00 грн. в суду відсутні сумніви в тому, що відповідач своєчасно та в повному обсязі виконав свій обов`язок передбачений Договором поставки від 20.07.2022.

Більше того, зміст електронного листування в месенджері Viber за період з 12.01.2023 по 20.01.2023 свідчить про те, що фактично даний спір виник не з факту непоставки ТОВ «Лемберг ЗІЗ» електроктрогенератора GENERATOR TA6700D DIESEL, а з приводу того, що генератор, який було поставлено ТОВ «Талан-Пром Дніпро» та котрий коштує 92' 000,00 грн. вийшов з ладу через 12 днів роботи і відповідач відмовився усунути його недоліки.

Суд не погоджується з доводами представниці позивачки та третьої особи, що в електронному листуванні мова йде не про спірний електрогенератор, а про генератори дизельні ТА3200D на 3.2 кВт та ТА4100D на 4.1 кВт вартістю 39' 999,00 грн. та 49'999,00 грн. відповідно, а також генератор бензиновий ТА1600 на 1.6 кВт вартістю 12' 500,00 грн.

Справді в листуванні за 01.12.2022 менеджерка відповідача зазначила перелік цих генераторів, однак в подальшому ні з листування, ні з матеріалів справи не вбачається, що відповідачем виставлялися рахунки на їх придбання, а також те, що ТОВ «Талан-Пром Дніпро» здійснювало оплату за них.

Як зазначив представник відповідача в судовому засіданні, після здійснення оплати за спірний генератор третя особа в телефонному режимі цікавилася про інші генератори, які може поставити відповідач та їх вартість. Відтак, працівниця ТОВ «Лемберг ЗІЗ» написала перелік таких генераторів. Однак подальших правовідносин щодо їх придбання між сторонами не було.

Підсумовуючи все викладене вище, не зважаючи на відсутність в ТОВ «Лемберг ЗІЗ» первинних документів щодо поставки ТОВ «Талан-Пром Дніпро» електрогенераторної установки GENERATOR TA6700D DIESEL (підписаної обома сторонами видаткової накладної) суд доходить висновку, що відповідач іншими доказами, котрі суд оцінює як належні та допустимі, довів факт здійснення господарської операції щодо поставки цієї установки в строки передбачені Договором поставки від 20.07.2022.

За змістом ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора (ч. 1 ст. 518 ЦК України).

Відповідно до ст. 519 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

З огляду на те, що станом на момент укладення між ТОВ «Талан-Пром Дніпро» та ФОП Станєвою Д.О . Договору про відступлення права вимоги від 25.05.2023 у первісного кредитора відсутнє було право вимоги до ТОВ «Лемберг ЗІЗ» про повернення сплачених коштів у розмірі 92' 200,00 грн. та нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних за непоставку товару, відтак вказане право вимоги третя особа не могла передати позивачці. А тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом ст. 129 ГПК України уразі відмови в задоволенні позовних вимог судові витрати покладаються на позивача.

Таким чином, враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог на ФОП Станєву Д.О. покладається судовий збір за подання позовної заяви.

Окрім судового збору, за змістом ст. 123 ГПК України до судових витрат належать також і витрати, пов`язані з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідачем подано заяву про стягнення з позивачки 17' 000,00 грн. на професійну правничу допомогу.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу відповідачем надано:

1) Договір про надання правової допомоги №13/23 від 24.04.2023, укладений між ТОВ «Лемберг ЗІЗ» та адвокатом Цебаком І.С. за умовами котрого зміст доручення становить представництво та захист прав, свобод та інтересів клієнта перед державними органами влади, органами місцевого самоврядування, перед фізичними або юридичними особами, в судових органах всіх інстанцій, органах національної поліції, прокуратури, інших правоохоронних органах щодо скасування наказу господарського суду у справі №914/1174/23 та захист інтересів клієнта від майнових претензій ТОВ «Талан-Пром Дніпро».

За правову допомогу, передбачену в цьому Договорі клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар). Розмір та порядок оплати винагороди адвоката при наданні правової допомоги визначається у додатку до цього Договору (п. 4.2 Договору від 24.04.2023).

2) Додаток №1 до Договору від 24.04.2023, згідно п. 2 котрого розмір гонорару становить 10' 000,00 грн. за підготовку заяви для скасування наказу Господарського суду Львівської області у справі №914/1174/23 та представництво інтересів клієнта в суді.

3) Платіжну інструкцію №969 від 27.04.2023 про сплату 10' 000,00 грн. за підготовку заяви для скасування наказу Господарського суду Львівської області у справі №914/1174/23.

4) Звіт про надану правову допомогу (проміжний) від 28.04.2023, згідно котрого адвокат надав таку правову допомогу:

- вивчення судового наказу та заяви про видачу судового наказу із додатками. Вивчення документів наданих клієнтом для спростування обставин викладених в заяві про видачу судового наказу. Підготовка заяви про скасування наказу господарського суду.

- завершення роботи над заявою про скасування наказу господарського суду.

5) Додаток №2 від 08.06.2023 до Договору від 24.04.2023, згідно п. 2 котрого розмір гонорару становить 7'000,00 грн. за вивчення позовної заяви ТОВ «Талан-Пром Дніпро», підготовка відзиву на позовну заяву.

6) Платіжну інструкцію №1054 від 08.06.2023 про сплату 7' 000,00 грн. за вивчення позовної заяви ТОВ «Талан-Пром Дніпро» та підготовку відзиву на позовну заяву.

7) Звіт про надану правову допомогу (проміжний) від 28.04.2023, згідно котрого адвокат надав таку правову допомогу:

- вивчення судового наказу та заяви про видачу судового наказу із додатками. Вивчення документів наданих клієнтом для спростування обставин викладених в заяві про видачу судового наказу. Підготовка заяви про скасування наказу господарського суду.

- завершення роботи над заявою про скасування наказу господарського суду.

- вивчення позовної заяви і додатків.

- підготовка відзиву на позовну заяву.

8) Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ЛВ №000558 від 22.03.2017.

9) Ордер від 28.04.2023 про надання правової допомоги на підставі Договору №13/23 від 24.04.2023.

Позивачка проти задоволення заяви про стягнення витрат на правову допомогу заперечила, мотивуючи це тим, що безпідставним є заявлення відповідачем витрат за скасування судового наказу у іншій справі №914/1174/23 у розмірі 10' 000,00 грн. Також, відповідач зазначає про стягнення витрат на оплату гонорару за скасування судового наказу та за вивчення позовної заяви і підготовку відзиву на позовну заяву, в той час як заява позивача про видачу судового наказу, так і позовна заява за своїм змістом не відрізняються, а тому безпідставним є витрати з оплати гонорару за роботу, яка за своїм змістом повторюється.

Крім цього, в Додатку №1 від 24.04.2023 та Додатку №2 від 08.06.2023 до Договору №13/23 від 24.04.2023 гонорар адвоката визначено у фіксованому розмірі, а у звіті від 28.04.2023 та від 09.06.2023 визначено час роботи без зазначення його вартості.

З урахуванням викладеного позивачка просить зменшити розмір витрат на правову допомогу, який підлягає стягненню до 6' 000,00 грн.

Розглянувши клопотання відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 і ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Як зазначила об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

В даній справі суд зазначає, що він відмовляє відповідачу у відшкодуванні понесених ним витрат в розмірі 10' 000,00 грн. за скасування судового наказу у справі №914/1174/23, оскільки такі витрати не є витратами пов`язаними з розглядом даної справи в розумінні ст. 123 ГПК України.

При цьому, суд також бере до уваги правову позицію Великої Палати Верховного Суду про те, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Враховуючи те, що положення ГПК України не ставлять в залежність можливість скасування судового наказу від обгрунтованості доводів боржника, викладених в заяві про скасування судового наказу, адже п. 5 ч. 3 ст. 157 ГПК України містить лише вимогу до боржника зазначити про повну або часткову необгрунтованість вимог стягувача, відтак необхідності у здійсненні витрат в розмірі 10' 000,00 грн. у відповідача не було.

З огляду на викладене, а також беручи до уваги правові позиції Верховного Суду, викладені в постанові від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 (відсутність обов`язку суду присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката) і в постанові від 30.01.2023 у справі №910/7032/17 (стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони) та враховуючи заперечення позивачки про стягнення витрат на правову допомогу в заявленому відповідачем розмірі, суд вважає таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, а також принципам пропорційності, розумності та справедливості часткове задоволення заяви відповідача у розмірі 7'000,00 грн. В решті заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу суд відмовляє.

Таким чином, керуючись ст.ст. 2, 12, 42, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Покласти на Фізичну особу-підприємця Станєву Дар`ю Олександрівну судовий збір за подання позовної заяви.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Станєвої Дар`ї Олександрівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг ЗІЗ» (79037, м. Львів, вул. Б.Хмельницького, буд. 247, кв. 8; код ЄДРПОУ 43333553) 7' 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

4. Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 20.09.2023.

Суддя Крупник Р.В.