Ухвала

від 20.09.2023 по справі 359/4291/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

20 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 359/4291/16-ц

провадження № 61-12302ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 в справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами заочного рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 жовтня 2016 року в справі за позовом керівника Бориспільської місцевої прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 про скасування наказу та рішення про державну реєстрацію речових прав на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2016 року керівник Бориспільської місцевої прокуратури Київської областізвернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Київській області), ОСОБА_1 , у якому просив суд: визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагентства у Київській області (далі - ГУ Держземагентства у Київській області) від 18 червня 2013 року № КИ/3220884000:02:004/00001202 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність»; скасувати рішення реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області від 20 вересня 2013 року № 6076829 про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку площею 1, 6544 га з кадастровим номером 3220884000:02:004:0084; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 1, 6544 га з кадастровим номером 3220884000:02:004:0084 (номер запису про право власності 2579658, дата державної реєстрації - 19 вересня 2013 року).

Заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суд Київської області від 11 жовтня 2016 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Київської області від 15 травня 2018 року, позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ ГУ Держземагентства у Київській області від 18 червня 2013 року № КИ/3220884000:02:004/00001202 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність».

Скасовано рішення реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області від 20 вересня 2013 року № 6076829 про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку площею 1, 6544 га з кадастровим номером 3220884000:02:004:0084.

Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 1, 6544 га з кадастровим номером 3220884000:02:004:0084 (номер запису про право власності 2579658, дата державної реєстрації - 19 вересня 2013 року).

Вирішено питання стосовно розподілу судових витрат.

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, у якій просив переглянути за нововиявленими обставинами заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 жовтня 2016 року.

ОСОБА_1 обґрунтовував свою заяву тим, що з відповіді ГУ Держгеокадастру у Київській області від 06 липня 2018 року на адвокатський запит ОСОБА_2 він дізнався, що дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки було отримано ним саме на підставі наказу ГУ Держземагентства у Київській області від 31 травня 2013 року № КИ/3220884000:02:004:00000785, а не на підставі розпорядження Бориспільської РДА від 12 травня 2011 року № 1111, яке скасовано постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2012 року.

Вважав нововиявленою обставиною в справі те, що відповідно до вимог статей 116, 118 Земельного кодексу України, статті 50 Закону України «Про землеустрій» та наказу ГУ Держземагентства у Київській області від 31 травня 2013 року дозвіл, виданий ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1, 6544 га, кадастровий номер 3220884000:02:004:0083, є чинним до цього часу, тому наказ ГУ Держземагентства у Київській області від 18 червня 2013 року, яким затверджений проект землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , не підлягає скасуванню.

Зазначав, що ця істотна для справи обставина не була встановлена в рішенні Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 жовтня 2016 року та не була і не могла бути йому відома під час ухвалення судового рішення.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 лютого 2023 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 12 липня 2023 року, відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами заочного рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 жовтня 2016 року в справі за позовом керівника Бориспільської місцевої прокуратури в інтересах держави до ГУ Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 про скасування наказу та рішення про державну реєстрацію речових прав на земельну ділянку.

17 серпня 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 липня 2023 року у вказаній справі.

Вимоги касаційної скарги заявник обґрунтовує порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права. Вважає, що судами попередніх інстанцій не враховано практику Верховного Суду у подібних правовідносинах, а також неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки судів не відповідають обставинам справи.

ОСОБА_1 вказує, що обставини, які він вважає нововиявленими, є істотними та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути йому відомі на момент ухвалення оскаржуваного заочного рішення, оскільки ГУ Держземагентства у Київській області не інформувало його про наявність наказу від 31 травня 2013 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1, 6544 га з кадастровим номером 3220884000:02:004:0083.

Також заявник зазначає, що питання, чи є обставини, на які він посилався в заяві, нововиявленими, вже досліджувалось Київським апеляційним судом під час розгляду його апеляційної скарги на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду від 10 жовтня 2018 року в цій справі і суд встановив, що висновок суду першої інстанції стосовно того, що про існування наказу ГУ Держземагентства у Київській області від 31 травня 2013 року № КИ/3220884000:02:004:00000785 ОСОБА_1 могло бути відомо, тому він не є нововиявленим, протирічить встановленим судом обставинам справи, так як документації із землеустрою під час розгляду справи виявлено не було. Вказане стало підставою для задоволення апеляційної скарги, проте, як стверджує заявник, суди першої та апеляційної інстанцій не взяли до уваги вже встановлений факт в одній і тій же справі, що призвело до ухвалення незаконних рішень.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За змістом частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов такого висновку.

Встановлено, що за змістом листа ГУ Держгеокадастру у Київській області від 06 липня 2018 року, у відповідь на адвокатський запит ОСОБА_2 від 27 червня 2018 року № 18, дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1, 6544 га з кадастровим номером 3220884000:02:004:0083, що знаходиться на території Іванківської сільської ради Бориспільського району Київської області, був наданий на підставі наказу ГУ Держземагенства у Київській області від 31 травня 2013 року № КИ/3220884000:02:004/00000785.

Зі змісту наказу ГУ Держземагенства у Київській області від 31 травня 2013 року № КИ/3220884000:02:004/00000785 вбачається, що цей наказ був прийнятий на підставі заяви ОСОБА_1 від 31 травня 2013 року.

Таким чином, ОСОБА_1 , як особа, яка була заінтересована в отриманні вказаної вище земельної ділянки, міг та повинен був знати про існування наказу ГУ Держземагентства у Київській області від 31 травня 2013 року № КИ/3220884000:02:004/00000785 «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою».

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною другою статті 423 ЦПК України визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; скасування рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

За змістом наведених правових норм необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки учасників справи. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

При цьому неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина четверта, п'ята статті 423 ЦПК України).

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення. Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.

Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Встановивши, що викладені заявником обставини не є нововиявленими в розумінні статті 423 ЦПК України, оскільки вони могли бути йому відомі під час розгляду справи по суті за умови належного виконання ним свого обов'язку щодо доведення обставин, на які він посилався як на підставу своїх заперечень проти позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами заочного рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 жовтня 2016 року в справі за позовом керівника Бориспільської місцевої прокуратури в інтересах держави до ГУ Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 про скасування наказу та рішення про державну реєстрацію речових прав на земельну ділянку.

Доводи, наведені ОСОБА_4 в касаційній скарзі, були предметом дослідження в судах першої та апеляційної інстанцій з наданням відповідної правової оцінки, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому висновків судів не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають.

Оскільки правильне застосовування судами норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а касаційна скарга є необґрунтованою, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами заочного рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 жовтня 2016 року в справі за позовом керівника Бориспільської місцевої прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 про скасування наказу та рішення про державну реєстрацію речових прав на земельну ділянкувідмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко