Ухвала
19 вересня 2023 року
місто Київ
справа № 378/6/23
провадження № 61-10345ск23
Верховний Суд, який діє у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Київського апеляційного суду від 16 травня 2023 року
у цивільній справі за позовом керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах Держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області до ОСОБА_1 , третя особа - Приватне сільськогосподарське підприємство «ГЕЙСИСЬКЕ», про скасування державної реєстрації права власності та витребування земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
І. ФАБУЛА СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
Керівник Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах Держави в особі Органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області у грудні 2022 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Приватне сільськогосподарське підприємство «ГЕЙСИСЬКЕ», в якому просив:
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03 серпня 2021 року № 59620167 щодо права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, площею 2, 8980 га, кадастровий номер 3224282400:01:009:0005;
- витребувати із незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Держави в особі Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області земельну ділянку, площею 2, 8980 га, кадастровий номер 3224282400:01:009:0005.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою від 20 березня 2023 року Ставищенський районний суд Київської області задовольнив клопотання ОСОБА_1 .
Суд залишив без розгляду позов керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах Держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області.
Повернув Київській обласній прокуратурі суму сплаченого судового збору у розмірі 4 962, 00 грн. Встановив, що оригінал платіжного доручення від 26 грудня 2022 року № 2771 на суму 4 962, 00 грн повинен зберігається в матеріалах цивільної справи № 378/6/23.
Постановою від 16 травня 2023 року Київський апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу прокурора Обухівської окружної прокуратури Київської області, скасував ухвалу Ставищенського районного суду Київської області від 20 березня 2023 року, справу направив для продовження розгляду до суду першої інстанції.
ІІ. ВИМОГИ та АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
ОСОБА_1 10 липня 2023 року із використанням засобів поштового зв`язку направив до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 16 травня 2023 року, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою від 31 липня 2023 року Верховний Суд залишив касаційну скаргу без руху та надав заявнику строк для виконання її вимог.
Заявник 25 серпня 2023 року із використанням засобів поштового зв`язку направив до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги разом із доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції.
Визначення заявником підстав касаційного оскарження
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, зазначені у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Приписами частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заявник зазначив, що суд апеляційної інстанції скасував ухвалу Ставищенського районного суду Київської області від 20 березня 2023 року, посилаючись на пункт 6.5 наказу Генерального прокурора України від 21 серпня 2020 року № 389 «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді», відповідно до якого, звертаючись із позовом (заявою) до суду не за місцем розташування органу прокуратури, повідомляти про це з посиланням на номер електронного наглядового провадження за позовом прокурора, який братиме участь у розгляді справи. Письмово інформувати відповідний суд про необхідність повідомлення цього прокурора про рух справи. Прокурору, який забезпечував участь у суді, про рух справи та результати розгляду невідкладно повідомляти прокурора, який подав позов (заяву).
Втім, суд апеляційної інстанції не врахував, що пункт 6.5 наказу Генерального прокурора України від 21 серпня 2020 року № 389 «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді» виключено на підставі наказу Офісу Генерального прокурора від 08 червня 2021 року № 191 «Про внесення змін до наказу Генерального прокурора від 21 серпня 2020 року № 389 «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді».
Тож, за твердженням заявника, суд апеляційної інстанції встановив обставини, що мають істотне значення (право прокурора звертатися із позовом (заявою) до суду не за місцем розташування органу прокуратури) на підставі недопустимих доказів, а саме пункту 6.5 наказу Генерального прокурора України від 21 серпня 2020 року № 389 «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді», який втратив чинність. Це свідчить про те, що суд апеляційної інстанції порушив приписи пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України.
Отже, серед підстав касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції заявником зазначена та підстава, яка згадана у частині другій статті 389 ЦПК України, що свідчить про виконання ним вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України щодо форми та змісту касаційної скарги.
ІІІ. ВИРІШЕННЯ ПИТАННЯ ЩОДО ПОНОВЛЕННЯ СТРОКУ НА КАСАЦІЙНЕ ОСКАРЖЕННЯ
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 16 травня 2023 року.
Заявник зазначив, що постанову Київський апеляційний суд ухвалив 16 травня 2023 року, повний текст склав 19 травня 2023 року, копію постанови заявник отримав засобами поштового зв`язку 13 червня 2023 року. На підтвердження цього факту надав оригінал листа Ставищенського районного суду Київської області від 22 серпня 2023 року вих. № ЄУН378/6/23 та копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідно до частини другої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Суд виходить з того, що підстави пропуску строків можуть бути визнані поважними, зокрема, у тому випадку, якщо таке недотримання строків касаційного оскарження зумовлене діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, а так само наявністю інших об`єктивних перешкод, що безумовно перешкоджали скаржникові своєчасному зверненню з такою скаргою.
Аналіз змісту касаційної скарги, доданих до неї матеріалів та доводів про поновлення строку на касаційне оскарження, дають підстави для висновків, що строк на касаційне оскарження зазначеного рішення пропущено з поважних причин, тому Суд поновлює його.
ІV. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ЩОДО ВІДКРИТТЯ КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ
Оскільки вимоги ухвали Верховного Суду виконані, касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, а наведені підстави касаційного оскарження відповідають приписам статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження.
Судом не встановлено наявності достатніх й обґрунтованих підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги, а так само відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 16 травня 2023 року
Відкрити касаційне провадження у справі.
Витребувати із Ставищенського районного суду Київської області цивільну справу № 378/6/23 за позовом керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах Держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області до ОСОБА_1 , третя особа - Приватне сільськогосподарське підприємство «ГЕЙСИСЬКЕ», про скасування державної реєстрації права власності та витребування земельної ділянки.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк тривалістю в двадцять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду.
Провести попередній розгляд справи колегією у складі трьох суддів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді С. О. Погрібний
І. Ю. Гулейков
О. В. Ступак
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 19.09.2023 |
Оприлюднено | 21.09.2023 |
Номер документу | 113590743 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні