Постанова

від 14.03.2024 по справі 378/6/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 року

м. Київ

справа № 378/6/23

провадження № 61-10345св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - керівник Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах Держави в особі Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області,

відповідач - ОСОБА_1 ,

третя особа - Приватне сільськогосподарське підприємство «Гейсиське»,

розглянув при попередньому розгляді справи у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 16 травня 2023 року у складі колегії суддів: Мазурик О. Ф., Желепи О. В., Стрижеуса А. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог та рішень судів попередніх інстанцій

У грудні 2022 року керівник Обухівської окружної прокуратури Київської області Гладій Є. в інтересах Держави в особі Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області (далі - прокурор) звернувся до Ставищенського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Приватне сільськогосподарське підприємство «Гейсиське», в якому просив:

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03 серпня 2021 року № 59620167 щодо права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, площею 2, 8980 га, кадастровий номер 3224282400:01:009:0005;

- витребувати із незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Держави в особі Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області земельну ділянку, площею 2, 8980 га, кадастровий номер3224282400:01:009:0005.

17 березня 2023 року відповідач ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Кардаша М. О. звернувся до суду з клопотанням про залишення вказаної позовної заяви без розгляду з посиланням на те, що прокурор Обухівської окружної прокуратури не мав повноважень її подавати.

Ухвалою Ставищенського районного суду Київської області від 20 березня 2023 року клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено, позовну заяву залишено без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позовну заяву в інтересах держави подано прокурором, який не має повноважень на ведення справи, оскільки земельна ділянка, що є предметом спору, розташована на території Білоцерківського району Київської області, на яку не поширюється юрисдикція Обухівської окружної прокуратури Київської області.

У зв`язку із цим, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення даного позову без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу.

Постановою Київського апеляційного суду від 16 травня 2023 року апеляційну скаргу Обухівської окружної прокуратури Київської області задоволено, ухвалу Ставищенського районного суду Київської області від 20 березня 2023 року скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що повноваження прокурора щодо звернення до суду під час реалізації конституційної функції представництва інтересів держави у суді не обмежені лише районом, на території якого розташована прокуратура.

На підставі зазначеного, колегія суддів апеляційного суду вважала помилковими висновки суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 257 ЦПК України.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

10 липня 2023 року ОСОБА_1 із використанням засобів поштового зв`язку направив до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 16 травня 2023 року.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати постанову апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом попередньої інстанції судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2023 рокувідкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

27 вересня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду Олени Грицик від 11 січня 2024 року № 57/0/226-24 про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи, у зв`язку із обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Погрібного С. О. на підставі службової записки Секретаря Першої судової палати Луспеника Д. Д. справу № 378/6/23 (провадження № 61-10345св23) призначено судді-доповідачеві: Коротенку Є. В. Судді, які входять до складу колегії: Зайцев А. Ю., Тітов М. Ю.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду апеляційної інстанції відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом (частина друга статті 131-1 Конституції України).

У відповідності до статті 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції, зокрема, з метою захисту загальних інтересів суспільства та держави.

Згідно із частинами першою, третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» у Київській області утворено, зокрема:

- Білоцерківський район (з адміністративним центром у місті Біла Церква) у складі територій Білоцерківської міської, Володарської селищної, Гребінківської селищної, Ковалівської сільської, Маловільшанської сільської, Медвинської сільської, Рокитнянської селищної, Сквирської міської, Ставищенської селищної, Таращанської міської, Тетіївської міської, Узинської міської, Фурсівської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;

- Обухівський район (з адміністративним центром у місті Обухів) у складі територій Богуславської міської, Васильківської міської, Кагарлицької міської, Козинської селищної, Миронівської міської, Обухівської міської, Ржищівської міської, Української міської, Феодосіївської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог Закону України від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» наказом Генерального прокурора від 17 лютого 2021 року № 39 «Про окремі питання забезпечення початку роботи окружних прокуратур» затверджено перелік і територіальну юрисдикцію окружних прокуратур, згідно з яким утворено, зокрема Обухівську окружну прокуратуру (з місцем розташування у місті Обухові), сфера діяльності якої поширюється на територію Обухівського району Київської області; Білоцерківську окружну прокуратуру (з місцем розташування у місті Білій Церкві), сфера діяльності якої поширюється на територію Білоцерківського району Київської області. Також зобов`язано керівників обласних прокуратур організувати приймання-передачу справ, документів та майна місцевих прокуратур, роботу з питань забезпечення охорони державної таємниці.

Наказом Генерального прокурора від 17 лютого 2021 року № 40 «Про день початку роботи окружних прокуратур» днем початку роботи окружних прокуратур було визначено 15 березня 2021 року.

Право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (частина перша статті 24 Закону України «Про прокуратуру»).

Крім цього, зі змісту пункту 6.5 наказу Генерального прокурора від 21 серпня 2020 року № 389 «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді» (в редакції, чинній на час звернення з позовом) вбачається право прокурора звертатись із позовом (заявою) до суду не за місцем розташування органу прокуратури.

З огляду на викладене та ураховуючи, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому Законом України «Про прокуратуру», здійснює встановлені Конституцією України функції, зокрема, з метою захисту загальних інтересів суспільства та держави, а повноваження прокурора щодо звернення до суду із позовом (заявою) під час реалізації конституційної функції представництва інтересів держави у суді не обмежені лише районом, на території якого розташована прокуратура, суд апеляційної інстанції обґрунтовано вважав, що керівник Обухівської окружної прокуратури Київської області мав право на звернення до суду з цим позовом в інтересах Держави в особі Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області.

Доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд помилково послався на пункт 6.5 Наказу Генерального прокурора від 21 серпня 2020 року № 389 «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді», який було виключено, колегія суддів відхиляє, оскільки відповідно до пункту 1.5 Наказу Офісу Генерального прокурора № 191 від 08 червня 2021 року до Наказу Генерального прокурора від 21 серпня 2020 року № 389 «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді» було внесені зміни, а саме пункт 6.5 виключено, у зв`язку із чим пункт 6.6 зазначено вважати пунктом 6.5, нову редакцію якого правильно застосовано судом апеляційної інстанції.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що постанова суду апеляційної інстанцій ухвалена без додержання норм матеріального і процесуального права.

При цьому Верховний Суд враховує, що, як неодноразово відзначав ЄСПЛ, рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії», заява № 18390/91). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії», заява № 49684/99).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 16 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

А. Ю. Зайцев

М. Ю. Тітов