Ухвала

від 20.09.2023 по справі 691/20/23

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 691/20/23

Провадження № 2/691/127/23

УХВАЛА

20 вересня 2023 рокум. Городище

Суддя Городищенськогорайонного судуЧеркаської областіЧерненко В.О.розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Мисана Василя Миколайовича про застосування зустрічного забезпечення,

ВСТАНОВИВ:

15.09.2023 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Мисан В.М. звернувся до суду з клопотанням/заявою, про застосування зустрічного забезпечення в якому просить застосувати зустрічне забезпечення позову по цивільній справі № 691/20/23 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості шляхом внесення ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі 89259,88 коп. В обґрунтування клопотання представник зазначив, що позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все нерухоме майно, що належить відповідачу, зокрема земельну ділянку площею 1,71 га та 0,0827 га та житловий будинок по АДРЕСА_1 . Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 13.03.2023 року накладено арешт на все нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності: земельну ділянку площею 1,71га, з кадастровим номером 7120310100:02:001:0136; земельну ділянку площею 0,0827га, з кадастровим номером 7120310100:01:002:1401; житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 , на земельній ділянці розміром 0,0827 га за кадастровим номером 7120310100:01:002:1401. Заява про забезпечення позову, зокрема не містила пропозиції позивача щодо зустрічного забезпечення. Суд також не вирішував питання щодо зустрічного забезпечення. Разом з тим, вважає за необхідне подати заяву про застосування зустрічного забезпечення, що полягає в наступному. Станом на 12.09.2023 року відповідач у зв`язку із незаконною позовною заявою уже поніс 13500 гривень витрат на правову допомогу, що підтверджується актом прийому-передачі послуг від 12.09.2023 року та квитанцією про сплату коштів. Крім того, нормативна грошова оцінка земельної ділянки на яку було накладено арешт (в даному випадку пай) становить 30759,88 грн. У зв`язку із накладенням арешту, відповідач не може передати вказану земельну ділянку в оренду, та отримувати за неї кошти, оскільки вказана земельна ділянка. призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (копія державного акту міститься в матеріалах справи). Крім того, відповідно до договору купівлі-продажу будинку від 20.10.2017 року вартість будинку становила 45000,00 грн. Станом на 12.09.2023 року вказана вартість є значно більшою. Тобто, через незаконні дії позивача відповідач уже несе збитки на суму 89259,88 грн. Враховуючи ціну позову в більше ніж 2 млн. грн., застосування зустрічного забезпечення шляхом внесення позивачем суми 89259,88 на депозитний рахунок суду є обґрунтованим забезпеченням.

Вивчивши заявлене клопотання/заяву, оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно дост. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Зазначена норма ЦПК узгоджується зі змістом Принципу 8 Принципів попередніх і забезпечувальних заходів в міжнародному цивільному процесі, прийнятих Асоціацією міжнародного права у 1996 році: суд повинен мати повноваження вимагати від позивача гарантії відшкодування збитків відповідачу чи третій стороні, які можуть виникнути в результаті відмови у позові. При вирішенні питання про гарантії суд повинен враховувати можливості позивача відповісти на вимогу про відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 3ст. 154 ЦПК України, суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.

Вирішуючи питання про зустрічне забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторін, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Особа, яка подала заяву про зустрічне забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про зустрічне забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до зустрічного забезпечення позову. У вирішенні питання про зустрічне забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо зустрічного забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до зустрічного забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, на відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача.

Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, за виключенням випадків, передбачених частиною третьою статті 154 ЦПК України, в якій зазначено, що суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Оскільки вжиття заходів зустрічного забезпечення за загальним правилом має диспозитивний характер, то при вирішенні питання про їх застосування суд повинен оцінити необхідність зустрічного забезпечення та з`ясувати спроможність позивача компенсувати відповідачу у майбутньому можливі збитки, пов`язані із забезпеченням позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Тлумачення статті 154 ЦПК України свідчить,що вній розмежовановипадки заяких застосуваннязустрічного забезпеченняє:правом суду(ч.1ст.154 ЦПК України);обов`язкомсуду (ч.3ст.154 ЦПК України).

У постановіВерховного Судув складіколегії суддівПершої судовоїпалати Касаційногоцивільного судувід 01.07.2020року всправі №569/13105/18(провадження№ 61-46461св18)вказано,що «доводипро незаконністьухвали,оскільки узаяві прозабезпечення позовуне зазначеніпропозиції іззустрічного забезпеченняпозову ісуд невирішив питанняпро зустрічнезабезпечення,Верховний Судвважає їхнеобґрунтованими зогляду натаке.Відповідно дочастин першої,другої,пункту 1частини третьої,ч.6ст.154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має іншого зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Таким чином, заявник не позбавлений права подати клопотання про зустрічне забезпечення після застосування судом заходів забезпечення позову. Відсутність зустрічного забезпечення на час подання заяви про забезпечення позову не є перешкодою для забезпечення позову, якщо для цього існують правові підстави. Натомість ненадання зустрічного забезпечення на вимогу суду є підставою для скасування ухвали про забезпечення позову. Також суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення за наявності одночасно таких підстав: 1) якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України; 2) якщо позивач не має майна, що знаходиться на території України».

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оглянувши матеріали справи встановлено, що 13.03.2023 року ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області заяву представника позивача ОСОБА_2 адвоката Хомича І.О. про забезпечення заявленого позову, задоволено. Накладено арешт на все нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності:

- на земельну ділянкуплощею 1,71га,яка розташованана адмінтериторії Городищенськоїміської ради,Городищенського району,Черкаської областіза кадастровимномером;7120310100-02-001-0136;земельну ділянкуплощею 0,0827га,яка розташованау АДРЕСА_2 за кадастровимномером 7120310100:01:002:1401.

- на житловий будинок, що розташований у АДРЕСА_1 , на земельній ділянці розміром 0,0827 га за кадастровим номером 7120310100:01:002:1401.

Як вбачається із поданої заяви представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Мисан В.М. просить застосувати зустрічне забезпечення позову по цивільній справі № 691/20/23 за позовною ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості шляхом внесення ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі 89259,88 коп. В додатках до заяви додає копію акту прийому-передачі наданих послуг від 12.09.2023 року, згідно якого ОСОБА_3 на виконання умов договору правничої допомоги б/н від 07.03.2023 року надав згідно переліку послуги ОСОБА_1 та за надані послуги останній мав оплатити 13500 грн. 00 коп.; квитанцію до прибуткового касового ордера № б/н від 12.09.2023 року, якою прийнято ОСОБА_3 від ОСОБА_1 кошти в сумі 13500 грн. 00 коп., витяг № НВ-9927568822023 із технічної документації з нормативної оцінки земельних ділянок; договір купівлі продажу житлового будинку від 20.10.2017 року, вартість будинку становила 45000,00 грн.

У відповідності ч. 1 ст. 159 ЦПК України, у випадку закриття провадження або залишення позовної заяви без розгляду з інших, ніж зазначені у ч. 1 ст. 155 цього Кодексу підстав або у випадку ухвалення рішення суду (третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу) щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися.

Проте зазначені обставини необхідності застосування зустрічногозабезпечення позову представник відповідача не підтверджує жодними належними та допустимими доказами. Кошти в сумі 13500 грн. 00 коп. є понесеними судовими витратами сторони, доля яких буде вирішена при ухваленні судом кінцевого рішення. Щодо зазначення вартості будинку та грошової оцінки земельної ділянки, то представником відповідача не зазначено підстав та не доведено яким чином забезпечення позову завдасть збитків відповідачу.

Також суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення за наявності одночасно таких підстав: 1) якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України; 2) якщо позивач не має майна, що знаходиться на території України.

Представник відповідача не посилався на докази існування зазначених підстав.

З урахуванням наведеного, суд не знаходить підстав для застосування зустрічного забезпечення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвокатаМисана В.М.про застосуваннязустрічного забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.154, 353 ЦПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвокатаМисана ВасиляМиколайовича прозастосування зустрічногозабезпечення, відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: В. О. Черненко