Рішення

від 20.09.2023 по справі 300/3299/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2023 р. справа № 300/3299/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Калуський торгівельний дім", в інтересах якого діє представник Булавинець Микола Миколайович, до Управління архітектури та містобудування Калуської міської ради про визнання незаконною відмови у наданні містобудівних умов та обмежень за №04-01/43 від 26.05.2023 і зобов`язання видати містобудівні умови та обмеження для проектування нового будівництва на земельній ділянці площею 0,1653 га, кадастровий номер 2610400000:08:013:0057, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація Калуський торгівельний дім" (надалі по тексту також позивач, ТзОВ "Корпорація Калуський торгівельний дім", Товариство, заявник), в інтересах якого діє представник (адвокат) Булавинець Микола Миколайович (надалі по тексту також представник позивача, адвокат), звернулося в суд з адміністративним позовом до Управління архітектури та містобудування Калуської міської ради (надалі по тексту також відповідач, Управління архітектури та містобудування міської ради, Управління, уповноважений орган містобудування та архітектури), в якому просить:

- визнати протиправною і такою, що підлягає скасуванню відмова Управління архітектури та містобудування міської ради у наданні містобудівних умов та обмежень, яку затверджено наказом за підписом заступника начальника Управління Семеняк Л.І. №04-01/43 від 26.05.2023 та оформленого листом №А3111208852897400162 від 25.05.2023;

- зобов`язати Управління архітектури та містобудування міської ради видати Товариству містобудівні умови та обмеження для проектування нового будівництва торгового павільйону на вул. Ринкова в м. Калуші на земельній ділянці площею 0,1653 га, кадастровий номер 2610400000:08:013:0057 за намірами зазначеними у заяві від 15.05.2023.

Дана позовна заява до суду надійшла засобами електронного зв`язку на електрону пошту із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 07.06.2023" та підписана електронно-цифровим підписом адвоката Булавинця Миколи Миколайовича, який діє на підставі ордера №1043876 від 07.06.2023.

Підставою звернення Товариство із вказаним позовом є незаконна відмову у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування нового будівництва на земельній ділянці площею 0,1653 га, кадастровий номер 2610400000:08:013:0057.

Мотивуючи позовну заяву позивач вказує, що на підставі Договору оренди землі від 21.09.2011 із змінами від 27.06.2019, укладеного із Калуською міською радою (надалі по тексту також Договір оренди від 21.09.2011, Догорів оренди), використовую земельну ділянку загальною площею 0,1653 га в місті Калуш на вулиці Хіміків-Ринкова із цільовим призначенням (код КВЦПЗ 03.10) "Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших приміщень громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької діяльності та іншої діяльності, пов`язаної із отриманням прибутку)". На підставі Містобудівного розрахунку з техніко-економічними показниками "Нове будівництво торгового павільйону на вул. Ринкова в м. Калуш Івано-Франківської області" позивач 15.05.2023 подав до Управління заяву на отримання містобудівних умов та обмежень.

За наслідками розгляду заяви Товариства наказом відповідача №04-01/43 від 26.05.2023 відмовлено у наданні містобудівних умов та обмежень в зв`язку невідповідністю намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, а саме: "в Генеральному плані міста Калуш (надалі по тексту також Генеральний плат м. Калуш, Генеральний план, генплан м. Калуша) функціональне призначення території визначено як "Ринок". В намірах забудови вказано будівництво торгового павільйону. Будівництво торгових павільйонів (будівлі торгівлі) розміщуються на територіях житлової та громадської території забудови у відповідності до містобудівної документації та на земельних ділянках 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі".

Із таким рішенням відповідача не погоджується позивач із на ступних підстав.

Як наголошує Товариство ним дотримано усіх вимог, передбачених статтею 29 Закону України від 17.02.2011 за №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (надалі по тексту також - Закон №3038-VI) в частині питання із отримання від уповноваженого органу містобудування та архітектури спірного дозвільного документа - містобудівних умов та обмежень.

Так, згідно із відомостей витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 14.05.2019 за №НВ-2606650442019 земельна ділянка відноситься до категорії "Землі житлової та громадської забудови", цільове призначення 03.10, вид використання земельної ділянки "для обслуговування ринкової інфраструктури".

Розділом 2 "Класифікація будівель та споруд" Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 2, який затверджено та введено в дію наказом Держстандарту України від 17.08.2000 за №507, у групі 123 "Будівлі торгівельні" у підкласі 1230.2 передбачено, що "Криті ринки, павільйони та зали для ярмарків" відносяться до нежитлових будівель торгівлі.

Тобто вказаним Державним класифікатором визначення, що до "Будівель", серед іншого, віднесено "торговельні будівлі".

На виконання вимог статті 20 Земельного кодексу України (надалі по тексту також ЗК України) постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №821 від 28.07.2021) затверджено Порядок ведення Державного земельного кадастру (надалі по тексту також Порядок №1051, Постанова №1051, Класифікатор №1051, якими, поряд з іншим, затверджено Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила їх застосування (додатки №58-60 до Постанови №1051).

Класифікатор видів функціонального призначення територій та їх співвідношення з видами цільового призначення земельних ділянок (додаток №60 до Порядку №1051) не містить такого виду функціонального призначення території як "Ринок".

Водночас, як вважає позивач, у розділі "Назва виду функціонального призначення території" Класифікатора визначено зокрема таке функціональне призначення території як "території громадської забудови", де до переважних (основних) видів цільового використання земельних ділянок відносяться ділянки з видом цільового призначення за кодом 03.10., а серед супутніх видів є земельні ділянки з видом цільового призначення за кодом 03.07. (в частині об`єктів, які не потребують встановлення санітарних обмежень на прилеглі території).

При розгляді справи позивач наполягає на застосуванні висновків, сформованих у постанові Верховного Суду від 09.02.2023 у справі №1540/3905/18, а саме: "…положення Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Цивільного кодексу України, відповідно до яких забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства, а власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення, мають переважне значення над містобудівною документацією місцевого рівня".

Такий висновок Верховного Суду також узгоджується із положеннями частини 10 статті 20 Земельного кодексу України, де вказано, що включення земельної ділянки із визначеним видом цільового призначення до меж функціональної зони не тягне за собою обов`язковості зміни виду її цільового призначення незалежно від того, чи належить цей вид до переліку видів цільового призначення, визначення яких є можливим у межах такої зони.

Позивач звертає уваги суд на те, що "цільове призначення земельної ділянки (категорія земель та певний вид використання земельної ділянки в межах відповідної категорії земель)" в розумінні Земельного кодексу України та "функціональне призначення території" в розумінні Генерального плану м. Калуша як містобудівної документації, розробленої відповідно до містобудівного законодавства та державних будівельних норм, не є тотожними і однорідними поняттями в регулюванні земельних правовідносин, оскільки в межах певної функціональної території міста Калуша, визначеної містобудівною документацією, зокрема Генеральним планом м. Калуша, можуть бути різні цільові призначення земельних ділянок.

Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства (абзац 2 частини другої статті 24 Закону №3038-VI).

За аргументами позивача, генеральним планом населеного пункту визначається планувальна довгострокова стратегія розвитку міста, однак положення закону не містять чіткого визначення поняття та змісту функціонального призначення території.

Як висновок, відмова відповідача не мотивована та не містить обґрунтування невідповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, а також Управління не доведено, що отримання позивачем містобудівних умов та обмежень призведе до порушення принципу планувально-просторової організації забудови, режиму чи параметрів забудови земельної ділянки або вказують на недоцільність розташування вказаної забудови в межах земельної ділянки щодо наміру забудови якої виник спір.

За наслідками усунення недоліків позовної заяви ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 відкрито провадження в адміністративній справі (а.с.32-33). Цією ж ухвалою суд витребував у відповідача необхідні пояснення та письмові докази на засвідчення відповідних обставин і спростування доводів позивача.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позов. Разом з тим, відповідач виконання вимог ухвали суду від 19.06.2023 подав письмове пояснення по суті спору, а також документи, які вважає доказами по справі (а.с.40-41, 42-47).

У спірному випадку містобудівною документацією є генплан м. Калуша, розроблений і затверджений рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської обласної ради народних депутатів №184 від 06.06.1979. Проект детального плану зазначеної території не розроблявся.

Як вбачається з викопіювання з Генерального плану м. Калуша, розробник документації чітко розрізняє поняття "Ринок" (73) та "Підприємства торгівлі" (71) до яких, у відповідності до ДБН В.2.2-23:2009 "Підприємства торгівлі" належить павільйон (торговельний об`єкт у роздрібній торгівлі, призначений для організації продажу товарів кінцевим споживачам, розміщений в окремій споруді полегшеної конструкції та має торговельну залу для покупців).

А отже, будівництво торгового павільйону (торговельного об`єкта) на території визначеній, як "Ринок" суперечить функціональному призначенню зазначеної території.

Відповідач наполягає на дії положень статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", у відповідності до яких підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Приписами частини 3 статті 19 Земельного кодексу України визначено, що земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.

Калуська міська рада, надаючи в оренду ТзОВ "Корпорація Калуський торгівельний дім" земельну ділянку з кадастровим номером 2610400000:08:013:0057, визначила вид її використання, а саме: "для обслуговування ринкової інфраструктури".

Згідно з частиною 3 статті 20 ЗК України категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту.

14.09.2023 позивач у відповідь на пояснення Управління подав заяву по справі, в якій звертає увагу суду на те, що відповідачем при обґрунтуванні юридичних і фактичних причин неможливості будівництва "торгового павільйону" на території м. Калуш, яка за функціональним призначенням визначена як "Ринок", із посиланням на ДБН В.2.2-23:2009 зазначено недостовірну інформацію про не віднесення ринків до підприємств торгівлі, у відповідності до чого нібито неможливо будівництва павільйону на належній позивачу земельній ділянці.

Так, пунктом 1.1 розділу 1 коментованого ДБН визначено, що норми останнього поширюються на проектування нових, реконструкцію і розширення існуючих будинків та окремих приміщень підприємств роздрібної торгівлі, окрема, магазинів та ринків).

Відповідач, на переконання позивача, проігноровано обставину затвердження генерального плану міста Калуша ще у 1979 році. При цьому, Управлінням не враховано, що Класифікатор видів функціонального призначення територій та їх співвідношення з видами цільового призначення земельних ділянок (додаток №60 Порядку №1051) не містить такого виду функціонального призначення території як "Ринок".

З 1979 року суспільні відносини та правове регулювання в сфері будівництва та правове регулювання земельних відносин кардинально змінилось і це, як вказує представник Товариства, потрібно враховувати при наданні оцінки відповідності будівництва об`єкта нерухомості положенням Генплану 1979 року.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши адміністративний позов, відзив на позовну заяв, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Калуський торгівельний дім" на підставі Договору оренди землі від 21.09.2011 із змінами від 27.06.2019, укладеного із Калуською міською радою, використовую земельну ділянку загальною площею 0,1653 га (кадастровий номер 2610400000:08:013:0057) в місті Калуш на вулиці Хіміків-Ринкова (а.с.12-13, 16).

На підставі Містобудівного розрахунку з техніко-економічними показниками "Нове будівництво торгового павільйону на вул. Ринкова в м. Калуш Івано-Франківської області" позивач 15.05.2023 подав до Управління заяву на отримання містобудівних умов та обмежень із відповідними документами (а.с.15, 17-22, 51-68).

За наслідками розгляду заяви Товариства наказом відповідача №04-01/43 від 26.05.2023 відмовлено у наданні містобудівних умов та обмежень в зв`язку невідповідністю намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, а саме: "в Генеральному плані міста Калуш (надалі по тексту також Генеральний плат м. Калуш, Генеральний план, генплан м. Калуша) функціональне призначення території визначено як "Ринок". В намірах забудови вказано будівництво торгового павільйону. Будівництво торгових павільйонів (будівлі торгівлі) розміщуються на територіях житлової та громадської території забудови у відповідності до містобудівної документації та на земельних ділянках 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі" (а.с.24).

Про прийняте рішення відповідач повідомив позивача листом №А3111208852897400162 від 26.05.21023 (а.с.14).

Не погоджуючись із оскаржуваним рішенням Управління, вважаючи його протиправним і таким, що обмежує право використання землі за її цільовим призначенням, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Насамперед, суд звертається до положень Земельного кодексу України для визначення правового регулювання спірних правовідносин.

Положеннями частини 3 статті 20 ЗУ України визначено, що категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту.

Згідно частини 4 статті 20 коментованого Кодексу при внесенні до Державного земельного кадастру відомостей про встановлення або зміну цільового призначення земельної ділянки належність земельної ділянки до відповідної функціональної зони визначається за даними Державного земельного кадастру.

Відомості про цільове призначення земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру.

Відповідно до частини 5 статті 20 ЗК України класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила його застосування з визначенням категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зазначені класифікатор та правила використовуються для ведення Державного земельного кадастру і містобудівного кадастру.

Віднесення земельних ділянок до певних категорії та виду цільового призначення земельних ділянок має відповідати класифікатору та правилам, зазначеним в абзаці першому цієї частини.

Включення земельної ділянки із визначеним видом цільового призначення до меж функціональної зони не тягне за собою обов`язковості зміни виду її цільового призначення незалежно від того, чи належить цей вид до переліку видів цільового призначення, визначення яких є можливим у межах такої зони (частина 10 статті 20 ЗК України).

В силу вимог пункту 23 Перехідних положень ЗК України до внесення до Державного земельного кадастру відомостей про функціональні зони зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Рішення про зміну цільового призначення земельних ділянок у таких випадках приймається щодо:

Зміна цільового призначення земельних ділянок, розташованих у межах функціональних зон, визначених генеральними планами населених пунктів, планами зонування (щодо земельних ділянок у межах населених пунктів), детальними планами територій (щодо земельних ділянок за межами населених пунктів), затвердженими до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель", або протягом двох років з дня його опублікування (якщо розроблення відповідного генерального плану населеного пункту, плану зонування, детального плану територій розпочалося до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель") може здійснюватися їх власниками (у визначених законом випадках - користувачами) без розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з дотриманням вимог частини п`ятої статті 20 цього Кодексу, - до внесення до Державного земельного кадастру відомостей про функціональні зони - на підставі витягу з містобудівної документації.

До внесення до Державного земельного кадастру відомостей про функціональні зони належність земельної ділянки до функціональної зони, встановленої до 1 січня 2025 року, визначається, серед іншого, відповідно до генерального плану населеного пункту (у разі відсутності плану зонування та щодо земельних ділянок у межах населеного пункту, на які не затверджений детальний план території).

Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, відповідно до частини 1 статті 25 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 за №3038-VI, встановлюється містобудівною документацією на місцевому рівні.

Згідно частин 2 і 5 статті 25 Закону №3038-VI режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, обов`язковий для врахування під час розроблення землевпорядної документації.

Встановлення режиму забудови територій, визначених для містобудівних потреб, не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, зміни адміністративно-територіальних меж до моменту вилучення (викупу) земельних ділянок

Забудова територій в розумінні частини 1 статті 26 Закону №3038-VI здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації (частина 4 статті 26 Закону №3038-VI).

Пунктом 1 статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 за №3038-VI визначено, що містобудівні умови та обмеження є одними із основних складових вихідних даних.

При цьому, містобудівні умови та обмеження містять, серед іншого, відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні (пункт 3 частина 5 статті 29 Закону №3038-VI).

Підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, поряд з іншим в силу вимог пункту 3 частини 4 статті 29 Закону №3038-VI, є невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Саме така правова підстава у спірному випадку визначена відповідачем в оскаржуваному наказі.

Прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу (частина 6 статті 29 Закону №3038-VI).

У досліджуваних правовідносинах суд керуються визначеннями, які зазначені в пунктах 2, 7 і 8 частини 1 статті і Закону №3038-VI, а саме:

- містобудівна документація це затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій;

- генеральний план населеного пункту це одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту;

- містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Абзацами 1 і 2 статті 16 Закону №3038-VI визначено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням відомостей Державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі у цифровій формі в державній системі координат у формі електронних документів, що містять базові і тематичні геопросторові дані.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 18 Закону №3038-VI план зонування території розробляється у складі комплексного плану, генерального плану населеного пункту з метою визначення умов та обмежень використання території у межах визначених функціональних зон. До затвердження генерального плану населеного пункту в межах території територіальної громади, щодо якої затверджено комплексний план (якщо обов`язковість розроблення генерального плану населеного пункту визначена рішенням про затвердження комплексного плану), межі функціональних зон та функціональне призначення територій у такому населеному пункті визначаються комплексним планом.

План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації

В силу правового регулювання частини 1 статті 19 Закону №3038-VI детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту або комплексного плану та визначає планувальну організацію і розвиток частини території населеного пункту або території за його межами без зміни функціонального призначення цієї території.

Пунктом 3 частини 4 статті 19 Закону №3038-VI визначено, що детальний план території визначає, серед іншого, у межах визначеного комплексним планом, генеральним планом населеного пункту функціонального призначення режим та параметри забудови території, розподіл територій згідно з будівельними нормами.

При розглядів справи Калуська міська рада в поясненнях від 11.09.2023 за №04-06/310 засвідчила, що проект детального плану спірної території, на якій розташована земельна ділянка площею 0,1653 га, кадастровий номер 2610400000:08:013:0057, не розроблявся (а.с.40).

Як регламентовано частиною 2 статті 24 Закону №3038-VI зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення обмежень у використанні земель, а також припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій, а також не тягне за собою обов`язковості зміни виду цільового призначення земельної ділянки незалежно від того, чи належить цей вид до переліку видів цільового призначення, встановлення яких є можливим у межах такої зони.

Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Згідно частини 2 статті Закону №3038-VI зміна цільового призначення земельної ділянки допускається виключно за умови дотримання правил співвідношення між новим видом цільового призначення земельної ділянки та видом функціонального призначення території, визначеного відповідною містобудівною документацією на місцевому рівні, крім випадків, визначених частиною третьою статті 20 Земельного кодексу України.

Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила його застосування з визначенням категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зазначені класифікатор та правила використовуються для ведення Державного земельного кадастру і містобудівного кадастру.

В розгляді справи встановлено, що на час укладення позивачем із міською радою договору оренди (21.08.2011), додаткової угоди до договору оренди (27.06.2019) і оформлення Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-2606650442019 (14.05.2019) був чинними і дів Класифікатор видів цільового призначення земель, затверджений наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №548 від 23.07.2010, який набрав чинності з 15.02.2011 (надалі по тексту також Класифікатор №548).

В розгляді суд зважає на наступні обставини, зокрема (зворотній бік а.с.12), в пунктах 14 і 15 Договору оренди землі від 21.09.2011 визначено, що земельна ділянка передана в оренду "для обслуговування ринкової інфраструктури", а цільове призначення землі визначено за кодом "03.10" (Роздрібної торгівлі та комерційних послуг).

В даному випадку сторонам варто мати на увазі, що станом на дату укладення коментованого Договору (21.09.2011) код "03.10" мав наступне значення (назву) - "Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку)".

Надалі, 27.06.2019, в Договір оренди землі від 21.09.2011 внесено зміни, зокрема викладено у новій редакції пункт 15 (зворотній бік а.с.16), за змістом якого "Цільове призначення земельної ділянки код КВЦПЗ - 03.10 "Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури" (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку)".

Таке значення і назва використання цільового призначення землі відповідало коду "03.10" за чинним Класифікатором №548.

У Витягі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за №НВ-2606650442019 від 14.05.2019 визначено, що цільове призначення - "03.10", категорія земель "землі житлової та громадської забудови", вид використання земельної ділянки "для обслуговування ринкової інфраструктури" (а.с.9).

Всі ці документи були додатками до заяви Товариства, поданої 15.05.2023 до Управління архітектури та містобудування міської ради (а.с.15).

В свою чергу, на час подання Товариством до Управління заяви про отримання містобудівних умов та обмежень (15.05.2023) коментований Класифікатор видів цільового призначення земель, затверджений наказом Державного комітету із земельних ресурсів від 23.07.2010 за №548, втратив чинність 18.04.2023 згідно наказу Міністерства аграрної політики та продовольства №586 від 22.03.2023.

Відтак, станом на 15.05.2023 (день подання заяви про отримання містобудівних умов та обмежень) і 26.05.2023 (день прийняття відповідачем наказу №04-01/43 про відмову у наданні містобудівних умов і обмежень), єдиним правовим документом, який визначав Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила їх застосування, був і є Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012 в редакції постанови Кабінету Міністрів України №821 від 28.07.2021 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України", зокрема додатки №58-60 до Постанови №1051.

Так, пунктом 1 Загальних положень Додатку 58 ("Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила їх застосування") Порядок №1051, визначено наступне правове регулювання спірних відносин.

Так, класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок (надалі по тексту також Класифікатор), видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила їх застосування, розроблено відповідно до пункту 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 17.06.2020 за №711-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель".

Класифікатор призначений для використання органами державної влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами, які здійснюють землеустрій, землевласниками та землекористувачами.

Класифікатор призначений для вирішення таких основних завдань:

забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у Державному земельному кадастрі;

застосування єдиних підходів під час визначення видів цільового призначення земельних ділянок, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів;

отримання інформації, необхідної для нарахування та справляння плати за землю;

встановлення відповідності виду цільового призначення земельних ділянок та виду функціонального призначення території;

забезпечення потреб під час планування просторового розвитку територій, ведення містобудівного кадастру.

Об`єктами класифікації у Класифікаторі є земельні ділянки з певним видом їх цільового призначення в межах відповідних категорій земель та функціональних зон територій.

Вид цільового призначення земельної ділянки - визначений відповідно до встановлених законом вимог конкретний напрям використання земельної ділянки та її правовий режим в межах відповідної категорії земель та функціонального призначення територій.

Терміни "функціональна зона території", "функціональне призначення територій" вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Одиницею класифікації є вид цільового призначення земельної ділянки. Земельній ділянці визначається один вид цільового призначення.

Класифікатор побудовано за принципом послідовної системи кодування.

Приписами пункту 2 Загальних положень Додатку 58 ("Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила їх застосування") Порядку№1051 визначено, що під час встановлення цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення в межах відповідних функціональних зон територій.

Встановленим вид цільового призначення земельної ділянки вважається з моменту прийняття відповідного рішення органом державної влади, органом місцевого самоврядування, власником земельної ділянки в межах повноважень, визначених законодавством, та внесення відповідних відомостей про її цільове призначення до Державного земельного кадастру.

Вид цільового призначення земельної ділянки складається із п`ятизначного коду виду цільового призначення та його назви, зазначених у додатку 59 до Порядку ведення Державного земельного кадастру.

Загальна структура коду виду цільового призначення відповідає такій схемі: ХX - розділ; XX.ХХ - підрозділ.

Усі види цільового призначення згруповані у секції відповідних категорій земель.

На рівні класифікаційного угруповання "розділ" Класифікатора даються пояснення, які саме землі чи земельні ділянки включає конкретний розділ.

Види функціонального призначення територій та їх співвідношення з видами цільового призначення земельних ділянок визначені згідно з додатком 60 до Порядку №1051.

Вид функціонального призначення території складається із семизначного коду виду функціонального призначення території та його назви і визначається на рівні класифікаційного угруповання "тип" (згідно з додатком 60 до Порядку №1051); на рівні класифікаційного угруповання "підклас" (згідно з додатком 60 до Порядку №1051), - у разі відсутності його подальшого поділу на типи; на рівні класифікаційного угруповання "клас" (згідно з додатком 60 до Порядку №1051), - у разі відсутності його подальшого поділу на підкласи і типи.

Категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються у випадках, установлених законодавством, у межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, детальним планом території. Перелік кодів переважних (основних) та супутніх видів цільового призначення земельної ділянки в межах відповідного виду функціонального призначення території наведено у додатку 60 до Порядку №1051. Сукупна площа земельних ділянок з усіма видами цільового призначення, визначеними як супутні для відповідного виду функціонального призначення території, не може перевищувати 40 відсотків площі території відповідного виду функціонального призначення в межах однієї функціональної зони.

Під час формування земельної ділянки визначення її виду цільового призначення здійснюється розробником документації із землеустрою та містобудівної документації (детального плану території та/або його планувальних рішень у складі комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади) згідно з рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення відповідної документації, наданим відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України.

Під час розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, на який не надано відповідного дозволу, у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 118 та частиною третьою статті 123 Земельного кодексу України, віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється розробником такої документації із землеустрою та містобудівної документації з урахуванням вимог, затверджених у встановленому законом порядку генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів. У разі визначення категорії земель та виду цільового призначення земельної ділянки приватної власності віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється розробником такої документації із землеустрою та містобудівної документації згідно з договором на виконання відповідних робіт із землеустрою, укладеним з власником такої земельної ділянки.

Земельні ділянки, що резервуються з метою наступного заповідання, залишаються у віданні їх землевласників та землекористувачів і використовуються за цільовим призначенням із додержанням особливих вимог охорони навколишнього природного середовища та обмежень, що визначаються рішенням про резервування.

При визначенні облікових номерів функціональних зон згідно з пунктом 28 Порядку №1051 застосовуються коди згідно з додатком 60 до цього Порядку.

В силу вимог пункту 3 Загальних положень Додатку 58 ("Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила їх застосування") Порядку№1051 під час зміни цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.

Зміна виду цільового призначення земельної ділянки відповідно його коду та назви здійснюється згідно з вимогами статті 20 Земельного кодексу України.

Зміна виду цільового призначення земельної ділянки у відомостях Державного земельного кадастру в разі наявності відомостей про функціональні зони здійснюється на підставі заяви власника (розпорядника, у визначених законом випадках - користувача) земельної ділянки, яка розташовується в межах відповідної функціональної зони, за формою згідно з додатком 12 до Порядку №1051.

У разі коли відомості про функціональне призначення території внесено до Державного земельного кадастру, зміна виду цільового призначення не потребує:

розроблення документації із землеустрою (крім випадків формування земельної ділянки із земель державної та комунальної власності, не сформованих у земельні ділянки);

прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування (крім рішень про встановлення і зміну цільового призначення земельних ділянок, розпорядження якими здійснюють такі органи).

Оскільки під час внесення до Державного земельного кадастру відомостей про встановлення або зміну цільового призначення земельної ділянки належність земельної ділянки до відповідної функціональної зони визначається за даними Державного земельного кадастру, до моменту внесення до Державного земельного кадастру відомостей про функціональне призначення території, зміна цільового призначення земельної ділянки здійснюється за проектом землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки.

У такому разі для внесення до відомостей про земельну ділянку змін щодо цільового призначення земельної ділянки Державному кадастровому реєстраторові подаються:

заява за формою згідно з Додатком 12 до Порядку №1051;

оригінал документації із землеустрою або оцінки земель, яка є підставою для внесення таких змін;

електронний документ.

Для приведення у відповідність цільового призначення земельної ділянки із Класифікатором, у разі коли таке цільове призначення визначене відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі, затвердженого листом Державного комітету по земельних ресурсах від 24.04.1998 за №14-1-7/1205 (надалі по тексту також УКЦВЗ), а також у разі коли таке цільове призначення визначено до набрання чинності УКЦВЗ, Державному кадастровому реєстраторові подаються:

заява за формою згідно з Додатком 12 до Порядку №1051;

електронний документ з визначеним цільовим призначенням земельної ділянки відповідно до Класифікатора;

лист структурного підрозділу Держгеокадастру, який здійснює повноваження на відповідній території, щодо можливості визначення цільового призначення земельної ділянки згідно з Класифікатором, який надається на запит власника або користувача земельної ділянки з урахуванням матеріалів формування земельної ділянки.

У разі коли відомості про цільове призначення земельної ділянки містять інформацію з такими кодами цільового використання УКЦВЗ 1.1, 1.4, 1.5, 1.7, 1.10, 1.10.1, 1.10.2, 1.10.4, 1.10.5, 1.11.2, 1.12.1, 1.12.3, 1.12.4, 1.12.5, 1.12.6, 1.12.8, 1.14.1, 1.14.3, 1.14.4, 1.14.5, 1.14.6, 1.14.7, 1.14.8, 1.20, 1.21.1, 2.1, 2.4, 2.5, 2.7, 3.1, 3.1.1, 3.1.2, 3.1.4, 3.1.5, 3.2.1, 3.2.3, 3.2.4, 3.2.5, 3.2.6, 3.2.7, 3.2.8, 3.4, 6.1, внесення змін до відомостей щодо цільового призначення земельної ділянки здійснюється виключно за заявою власника або користувача земельної ділянки, за згодою власника (розпорядника).

Відповідність кодів цільового призначення, присвоєних згідно з УКЦВЗ, певним кодам Класифікатора наведено у Додатку 59 до Порядку №1051.

Відповідність кодів цільового призначення земельних ділянок, присвоєних відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету із земельних ресурсів від 23.07.2010 за №548, який втратив чинність згідно наказу Міністерства аграрної політики та продовольства №586 від 22.03.2023 (надалі по тексту також КВЦПЗ), певним кодам Класифікатора наведено у Додатку 59 до Порядку №1051.

У разі коли код КВЦПЗ відповідає коду виду цільового призначення, зазначеному у Класифікаторі зміни до відомостей про земельну ділянку щодо її цільового призначення не вносяться.

У разі коли код КВЦПЗ не відповідає коду виду цільового призначення, зазначеному у Класифікаторі, внесення змін до відомостей про земельну ділянку щодо її цільового призначення здійснюється згідно із заявою і документами, зазначеними у абзацах чотирнадцятому - п`ятнадцятому пункту 3 Загальних положень Додатку 58 ("Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила їх застосування") Порядку№1051.

Введення в дію Класифікатора припиняє чинність КВЦПЗ та УКЦВЗ.

Додатком 59 Порядок №1051 затверджено "Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок" (надалі по тексту також КВЦПЗ).

Повертаючись до спірних правовідносин, суд перед оцінкою правомірності оскаржуваного рішення, в котре цитує мотиви і підстави наказу Управління №04-01/43 від 26.05.2023, яким відмовлено у наданні містобудівних умов та обмежень.

Спірно відмова визначена в зв`язку невідповідністю намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, а саме: "в Генеральному плані міста Калуш функціональне призначення території визначено як "Ринок". В намірах забудови вказано будівництво торгового павільйону. Будівництво торгових павільйонів (будівлі торгівлі) розміщуються на територіях житлової та громадської території забудови у відповідності до містобудівної документації та на земельних ділянках 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі" (а.с.24).

Перевіряючи законність дій та прийнятого рішення відповідачем, суд виходить із наступних аргументів.

По перше, у заяві від 15.05.2023 позивач ініціює перед управлінням питання із надання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва - "нове будівництво торгового павільйону" (а.с.15). При цьому, Товариство надає документи про право користування земельною ділянкою, в яких визначено:

- цільове призначення земельної ділянки код КВЦПЗ - 03.10 "Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури" (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку)" (а.с.16);

- цільове призначення 03.10, вид використання земельної ділянки "для обслуговування ринкової інфраструктури" (а.с.9).

При цьому, слід зважати, що згідно діючого і чинного, станом на 15.05.2023, Додатку №59 (Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок) Порядку №1051, код КВЦПЗ 03.10 має визначення - "Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку".

При цьому, кодами згідно Українського класифікатора цільового використання землі (надалі по тексту також УКЦВЗ), затвердженого листом Державного комітету по земельних ресурсах №14-1-7/1205 від 24.04.1998 (надалі по тексту також Класифікатор №14-1-7/1205), за кодом КВЦПЗ 03.10 Додатку №59 Порядку №1051 є 1.11; 1.11.1; 1.11.3; 1.11.4; 1.11.5; 1.11.6; 1.12; 1.12.7; 1.12.9; 1.13.2; 1.13.3; 1.13.4; 1.21.

Так, згідно розділу 1 "Землі населених пунктів", пункту 1.11 "Комерційного використання" Українського класифікатора цільового використання землі підпункт 1.11.4. в системі УКЦВЗ відповідає назві - "Ринкової інфраструктури".

В контексті такого дослідження варто мати на увазі, що дійсно з 2011 року (рік укладення Договору оренди землі) по день подання заяви із отримання містобудівних умов і обмежень (15.05.2023) змінювалося правове регулювання у визначеннях і встановленні : "цільового призначення землі", "цільового використання землі", "функціонального призначення територій", "Класифікаторів видів цільового призначення земельних ділянок", "Класифікаторів видів функціонального призначення територій" і "Класифікатор видів функціонального призначення територій та їх співвідношення з видами цільового призначення земельних ділянок".

Незважаючи на вказане, станом на 15.05.2023 був чинний Порядок №1051 і його положення для учасників спірних правовідносин є обов`язковими.

У даній справі є очевидною і встановленою обставина, що визначений в пункті 15 Договору оренди землі в редакції змін від 27.06.2019 (зворотній бік а.с.16) і Витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-2606650442019 від 14.05.2019 (а.с.9) код КВЦПЗ - 03.10. за назвою і визначенням не відповідає коду 03.10 Додатку №59 (Класифікатора) Порядку №1051, в редакції чинної з 11.08.2021, в тому числі станом на 15.05.2023.

З даного приводу позивачу слід зважати на чинний пункт 3 Загальних положень Додатку 58 ("Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила їх застосування") Порядку№1051, за змістом якого у разі коли код КВЦПЗ відповідає коду виду цільового призначення, зазначеному у Класифікаторі зміни до відомостей про земельну ділянку щодо її цільового призначення не вносяться. В свою чергу, у разі коли код КВЦПЗ не відповідає коду виду цільового призначення, зазначеному у Класифікаторі, внесення змін до відомостей про земельну ділянку щодо її цільового призначення здійснюється згідно із заявою і документами, зазначеними у абзацах чотирнадцятому - п`ятнадцятому пункту 3 Загальних положень Додатку 58 ("Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила їх застосування") Порядку№1051.

По друге, дійсно, яка вказує позивач, згідно "Класифікатора видів функціонального призначення територій та їх співвідношення з видами цільового призначення земельних ділянок", затвердженого Додатком №60 до Порядку №1051, серед "Назв видів функціонального призначення території" Класифікатора визначено зокрема таке функціональне призначення території як "території громадської забудови" за кодом виду 10200.0, де до переважних (основних) видів цільового використання земельних ділянок відносяться ділянки з видом цільового призначення за кодом КВЦПЗ 03.10, а серед супутніх видів є земельні ділянки з видом цільового призначення за кодом КВЦПЗ 03.07 (в частині об`єктів, які не потребують встановлення санітарних обмежень на прилеглі території).

З даного приводу суд зазначає, що коментований Додатком №60 до Порядку №1051 розрізняє поняття і назви "території житлової забудови" (код 10100.0), "території житлової багатоквартирної забудови" (код 10101.0), "території житлової садибної забудов" (код 10102.0) і окремо "території громадської забудови" (код 10200.0).

В той час як згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-2606650442019 від 14.05.2019 категорія земель визначена як "землі громадської та житлової забудови", яка за такою об`єднаною назвою відсутня в Додатком №60 до Порядку №1051, однак присутня в розділі 02 коду видів цільового призначення Додатку №59 до Порядку №1051.

Більше того, "Назви видів функціонального призначення території" Класифікатора, визначені в Додатку №60 Порядку №1051 повинні відповідати таким назвам, затверджених в Додатку №59 Порядку №1051

Як вже встановлено вище код згідно Класифікатора видів цільового призначення земельних ділянок 03.10. за назвою і визначенням, згідно пункту 15 Договору оренди землі в редакції змін від 27.06.2019 та Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-2606650442019 від 14.05.2019, не відповідає коду 03.10 Додатку №59 (Класифікатору) Порядку №1051, в редакції чинної з 11.08.2021, в тому числі станом на 15.05.2023.

В контексті вказаного є безумовно праві як позивач так і відповідач, що в силу вимог абзацу 2 частини другої статті 24 Закону №3038-VI забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

По третє, суд погоджується із доводами позивача про те, що як "Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок" так і "Класифікатор видів функціонального призначення територій та їх співвідношення з видами цільового призначення земельних ділянок", затверджений у Додатках 59 і 60 Порядок №1051 не містить такого виду функціонального призначення території як "Ринок".

Відтак, коментовані мотиви визначені в оскаржуваному наказі і письмових поясненнях по справі є очевидно такими, що не ґрунтуються на нормах матеріального права, у зв`язку із цим саме така мотивація є протиправною.

По четверта, в оскаржуваному наказі №04-01/43 від 26.05.2023, вказуючи на підстави відмови в наданні дозвільного документа "для нового будівництва торгового павільйону" - в зв`язку невідповідністю намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, відповідач зазначає, що "будівництво торгових павільйонів (будівлі торгівлі) розміщуються на територіях житлової та громадської території забудови у відповідності до містобудівної документації та на земельних ділянках 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі".

Так, розділом 2 "Класифікація будівель та споруд" Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 2, який затверджено та введено в дію наказом Держстандарту України від 17.08.2000 за №507, у групі 123 "Будівлі торгівельні" у підкласі 1230.2 передбачено, що "Криті ринки, павільйони та зали для ярмарків" відносяться до нежитлових будівель торгівлі.

Тобто вказаним Державним класифікатором визначення, що до "Будівель", серед іншого, віднесено "торговельні будівлі".

Відповідно до діючого і чинного, станом на 15.05.2023, додатку №59 (Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок) Порядку №1051, код КВЦПЗ 03.07 має визначення - "Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі".

При цьому, кодами згідно Класифікатора №14-1-7/1205, за кодом КВЦПЗ 03.07 Додатку №59 Порядку №1051 є 1.11 (Комерційного використання), 1.11.2 (Оптової торгівлі та складського господарства), 1.11.3 (Роздрібної торгівлі та комерційних послуг), 1.11.6 Іншої комерційної діяльності; 1.13.4 (Промисловості, комерційного використання і громадського призначення); 1.21 (Іншого призначення).

Відповідачу в даному випадку слід мати на увазі, що код КВЦПЗ 03.07 Додатку №59 Порядку №1051 не містить підпункту 1.11.4. "Ринкової інфраструктури" пункту 1.11 розділу 1 "Землі населених пунктів" в системі Українського класифікатора цільового використання землі.

По п`яте, суд погоджується із аргументами позивача, що відповідач при обґрунтуванні юридичних і фактичних причин неможливості будівництва "торгового павільйону" на території м. Калуш, яка за функціональним призначенням визначена як "Ринок", із посиланням на ДБН В.2.2-23:2009 зазначено недостовірну інформацію про не віднесення ринків до підприємств торгівлі, у відповідності до чого нібито неможливо будівництва павільйону на належній позивачу земельній ділянці.

Так, пунктом 1.1 розділу 1 ДБН В.2.2-23:2009 "Будинки і споруди. Підприємства торгівлі", затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 19.01.2009 за №4 (чинних з 01.07.2009), визначено, що норми останнього поширюються на проектування нових, реконструкцію і розширення існуючих будинків та окремих приміщень підприємств роздрібної торгівлі, окрема, магазинів та ринків.

Розділом 3 ДБН В.2.2-23:2009 визначено, що павільйон - торговельний об`єкт у роздрібній торгівлі, призначений для організації продажу товарів кінцевим споживачам, розміщений в окремій споруді полегшеної конструкції та має торговельну залу для покупців.

В той же час, як неодноразово відзначено, вид цільового призначення земельних ділянок за назвою "Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі" відповідає коду КВЦПЗ 03.07 Додатку №59 Порядку №1051, а в спірному випадку щодо належної на праві користування позивачу землі згідно Договору оренди і Витягу із Реєстру таким кодом є 03.10.

При оцінці даного питання відповідачу варто зважати на те, що в ДБН В.2.2-9:2018 "Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення", затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 28.09.2018 за №260, поняття та визначення "павільйон" і "торговий павільйон" відсутні.

По шосте, має виняткове і особливе значення те, що в розділі "вид використання земельної ділянки" Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-2606650442019 від 14.05.2019 внесені наступні відомості "для обслуговування ринкової інфраструктури". У коментованому розділі Витягу як і в усьому Витязі відсутні дані про "будівництво будівель ринкової інфраструктури", а тільки про "обслуговування ринкової інфраструктури" (а.с.9).

При цьому, у заяві від 15.05.2023 позивач ставить питання надання йому містобудівних умов і обмежень для проектування об`єкта будівництва - "нове будівництво торгового павільйону на вул. Ринкова в м. Калуш Івано-Франківської області" (а.с.15)

По сьому, варто погодитися із доводами позивача про те, що з 1979 року суспільні відносини та правове регулювання в сфері будівництва та правове регулювання земельних відносин кардинально змінилось і це, як вказує представник Товариства, потрібно враховувати при наданні оцінки відповідності будівництва об`єкта нерухомості положенням Генплану 1979 року.

"Умовні позначення", внесені на Генплані міста ще в 1979 року, зокрема такі як "71. Підприємства торгівлі" і "73. Ринок", станом на день прийняття оскаржуваного рішення, навіть за умови самостійного визначення відповідачем на викопіюванні з генерального плану м. Калуш "Функціональне призначення території", не відповідає актуальним положенням Порядку №1051 (а.с.42).

Покладення такої невідповідності як "правого тягаря" на позивача є протиправним.

З урахуванням вказаних мотивів та встановлених обставин суд вважає, що відповідач, при прийнятті наказу №04-01/43 від 26.05.2023, не діяв обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а відтак і добросовісно.

На підставі вказаного, суд встановив порушення пункту 3 і 5 частини 2 статті 2 КАС України, у зв`язку із чим підлягає до задоволення частина позовних вимог про визнання протиправним і скасувати наказу Управління архітектури та містобудування Калуської міської ради "Про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень" №04-01/43 від 26.05.2023, який доведений до відома Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Калуський торгівельний дім" листом №А3111208852897400162 від 26.05.21023.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Управління архітектури та містобудування міської ради видати Товариству містобудівні умови та обмеження для проектування нового будівництва торгового павільйону, суд зважає на наступні мотиви.

Позивач, мотивуючи коментовану позовну вимогу вказує, що вирішення в такий спосіб другої вимоги, як наслідок задоволення першої, не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

Верховним Судом 13 квітня 2018 року надано науковий висновок щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією.

Так, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи бездіяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким.

Дискреційне повноваження надається у спосіб його закріплення в оціночному понятті, відносно-визначеній нормі, альтернативній нормі, нормі із невизначеною гіпотезою. Для позначення дискреційного повноваження законодавець використовує, зокрема, терміни "може", "має право", "за власної ініціативи", "дбає", "забезпечує", "веде діяльність", "встановлює", "визначає", "на свій розсуд". Однак наявність такого терміну у законі не свідчить автоматично про наявність у суб`єкта владних повноважень дискреційного повноваження; подібний термін є приводом для докладного аналізу закону на предмет того, що відповідне повноваження є дійсно дискреційним.

При реалізації дискреційного повноваження суб`єкт владних повноважень зобов`язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог.

Критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об`єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття.

Так, на переконання позивача, Управління "не мало підстав для відмови у видачі" Товариству містобудівних умов та обмежень, що свідчить про відсутність у відповідача можливості вибору конкретного рішення з певного кола варіантів на власний розсуд та наявність обов`язку видати дозвільний документ.

Разом з тим, суд вважає вимогу позивача щодо зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання дозволу такою, що не підлягає до задоволення.

Суд безумовно погоджується із доводами позивача про те, що результати будь якого судового розгляду повинні бути оформлені таким судовим рішенням, яким повністю вирішувався б спір, а саме рішення за змістом повинно містити конкретний спосіб і порядок повного відновлення порушеного права, яке б виключав в майбутньому повторне зловживання суб`єктом владних повноважень своїми правами і обов`язками чи нове звернення до суду.

Втім, суд відзначає, що за правилами завдань та основних засад адміністративного судочинства, визначених статтею 2 КАС України, адміністративні суди не можуть собою чи діяльністю з відправлення судочинства підміняти функції і здійснювати повноваження суб`єктів владних повноважень, визначених для останніх на основі закону.

У випадку, що розглядається судом, Управління наділено законними повноваженнями вирішувати питання, порушені Товариством у заяві від 15.05.2023, втім, як встановлено судом:

- згідно пункту 15 Договору оренди землі в редакції змін від 27.06.2019 і Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-2606650442019 від 14.05.2019 наявна невідповідність у даних про цільове призначення земельної ділянки актуальним, станом на день подання заяви 15.05.2023, положенням Додатку №59 Порядку №1051, позбавляє суд можливості застосування "Класифікатора видів функціонального призначення територій та їх співвідношення з видами цільового призначення земельних ділянок", затвердженого Додатком №60 до Порядку №1051;

- відсутність у розділі "вид використання земельної ділянки" у коментованому Витязі відомостей саме про "забудову ринкової інфраструктури", в сукупності із попереднім недоліком, створює у даній справі для суду процесуальну перешкоду для вирішення другої позовної вимоги, за змістом, що сформований у адміністративному позові.

Відтак твердження позивача, що в сукупності усіх обставин спірних правовідносин Управління "не мало підстав для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень" є також ще не встановленим, оскільки перевірка виявлених і описаних у даній справі обставин із прийняттям рішення про видачу чи відмову у видачі дозвільного документа, в силу вимог Закону №3038-VI покладається на відповідача.

Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, належним способом захисту порушеного права, на переконання суду, є зобов`язання Управління архітектури та містобудування Калуської міської ради повторно розглянути та прийняти рішення за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Калуський торгівельний дім" від 15.05.2023 щодо надання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволення позовних вимог (частина 3 статті 139 КАС України).

Так як заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення частково, а позивач згідно платіжної інструкції на переказ готівки за №66039469 від 13.06.2023 підтвердив сплату судового збору на суму 2 147,20 гривень (а.с.31), то на користь Товариства підлягає стягнення із відповідача 1 073,60 гривень судових витрат, що пропорційно становить 50% від задоволених позовних вимог.

Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати наказ Управління архітектури та містобудування Калуської міської ради "Про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень" №04-01/43 від 26.05.2023, який доведений до відома Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Калуський торгівельний дім" листом №А3111208852897400162 від 26.05.21023.

Зобов`язати Управління архітектури та містобудування Калуської міської ради повторно розглянути та прийняти рішення за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Калуський торгівельний дім" від 15.05.2023 (реєстраційний номер 2182409) щодо надання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва "нове будівництво торгового павільйону на вул. Ринкова в м. Калуш Івано-Франківської області на земельній ділянці площею 0,1653 га, посвідчену Договором оренди земельної ділянки від 21.09.2011", з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління архітектури та містобудування Калуської міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи 43440410) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Калуський торгівельний дім" (ідентифікаційний код юридичної особи 22191472) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 (шістдесят) копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація Калуський торгівельний дім" (ідентифікаційний код юридичної особи 22191472), вул. Дзвонярська, 10А, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300;

представник позивача (адвокат) Булавинець Микола Миколайович (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), вул. Шевченка, 71, с. Кропивник, Калуський район, Івано-Франківська область, 77340;

відповідач Управління архітектури та містобудування Калуської міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи 43440410), майдан Шептицького, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77304.

Суддя Чуприна О.В.