Рішення

від 05.11.2007 по справі 36/422

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

36/422

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  36/422

05.11.07

За позовом      Товариства з обмеженою відповідальністю «Знахідка»

до                       Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної  

                          інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти

                          нерухомого майна»

про                    визнання права власності та зобов'язання здійснити реєстрацію

Суддя    Трофименко Т.Ю.

В засіданні приймали участь представники:

Від позивача        Божагора Н.М. –по довіреності № 11-09/07 від 11.09.2007 р.

Від відповідача    Кащеєва І.О. по довіреності № 35282 від 13.10.2005

ОБСТАВИНИ  СПРАВИ  :

          На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Знахідка»про визнання права власності позивача на нежитлове приміщення площею 389, 6 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 134. Зобов'язання Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна зареєструвати право власності на нежитлове приміщення площею 389, 6 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 134 і належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Знахідка».

       Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2007 р. порушено провадження у справі № 36/422. Розгляд справи призначено на 05.11.2007 р. об. 10-45 год.  

      Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є власником нежитлового приміщення площею 389, 6 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 134, в зв'язку з чим він звернувся до відповідача з заявою  про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення площею 389, 6 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 134, що є предметом спору, але отримав відмову в проведенні реєстрації. На думку позивача мотиви відмови в реєстрації є безпідставними та такими, що не відповідають чинному законодавству України.

      01 листопада через канцелярію суду від позивача поступила заява про уточнення позовних вимог. Відповідно до поданої заяви просить суд визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Знахідка»на нежитлове приміщення площею 389, 6 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 134, літ. «Д», район Подільський, м. Київ. Зобов'язати Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна зареєструвати право власності на нежитлове приміщення площею 389, 6 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 134, літ. «Д», район Подільський, м. Київ і належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Знахідка».

       Відповідач  в наданому письмовому відзиві на позов проти позову заперечує, зазначаючи, що стаття 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»зазначає, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень –офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжуються внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. Державній реєстрації права власності підлягають об'єкти нерухомого майна, що розташовані в м. Києві, будівництво або реконструкція яких закінчені, незалежно від форм власності та які прийняті в експлуатацію в установленому порядку при наявності актів прийняття об'єктів в експлуатацію та матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених Бюро. Не підлягають державній реєстрації тимчасові споруди, а також споруди, не пов'язані з фундаментом із землею. В матеріалах технічної інвентаризації  Бюро на об'єкт нерухомого майна, площею 389, 6 кв.м. літ. «Д», який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 134, стоїть примітка: дозвіл на будівництво та проектна документація в БТІ не подана. Згідно даних реєстрових книг Бюро реєстрація права власності на об'єкт нерухомого майна, площею 389, 6 кв.м. літ. «Д», який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 134, відсутня. Відповідно до статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»та Тимчасового положення № 7/5 у державній реєстрації права може бути відмовлено в разі, якщо подані документи не відповідають вимогам установленим законом та іншими нормативно –правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. З урахуванням викладеного відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити повністю.  

         Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва,   -

ВСТАНОВИВ:

22.06.1996р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Знахідка»(далі –позивач) та Приватним підприємцем Сусарьовим Валерієм Васильовичем було укладено договір купівлі-продажу № 2,  відповідно до якого позивач став власником  спірного нерухомого майна, а саме, торгівельного павільйону, складських приміщень, що розташоване за адресою: місто Київ, вул. Фрунзе, № 134.

Відповідно до витягу з Рішення Київської міської ради сьомої сесії двадцять четвертого скликання  № 339/1549 від 24.06.2004 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею»затверджено проект відведення земельної ділянки позивачу для обслуговування та експлуатації дитячого кафе «Дональд»на вул. Фрунзе, 134 у Подільському районі м. Києва.

Крім того вищезгаданим рішенням передано в довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку площею 0, 04 га. для обслуговування та експлуатації дитячого кафе «Дональд» на вул. Фрунзе, 134 у Подільському районі м. Києва за рахунок земель міської забудови.      

         06 грудня 2004 р. між Київською міською радою та позивачем було укладено договір оренди земельної ділянки.

Київська міська рада на нідставі п. 23 рішення Київської міської ради від 24.06.2004 року № 339/1549, за актом прийому-передачі передала, а позивач прийняв в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку за адресою:  вул. Фрунзе, 134 у Подільському районі м. Києва, розміром 0, 0380 га. для обслуговування та експлуатації дитячого кафе «Дональд».

         Позивач звернувся до Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об‘єкти нерухомого майна із заявою здійснити державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення площею 389, 6 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 134  яке належить позивачеві.

Розглянувши вказане зверненняпозивача, щодо реєстрації права власності на нежитлове приміщення площею 389, 6 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 134 відповідачем було відмовлено в реєстрації права власності на вказане нерухоме майно, про що свідчить копія листа № 26283 від 17.09.2007р. в матеріалах справи.

          Підставами відмови стало те, що в подані позивачем на реєстрацію документи, а саме договір купівлі - продажу об'єкта незавершеного будівництва не є правовстановлюючим  документом, а тому немає підстав для проведення реєстрації відповідачем.

         Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача  підлягають  задоволенню з наступних підстав.

         Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, останній застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли  до набрання чинності Цивільним  кодексом України, положення цього Кодексу  застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли  або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до статті  128 Цивільного кодексу Української РСР право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

         Відповідно до статті 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до статті 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Частиною 2 ст. 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 321 Цивільного кодексу  України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

         Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити  позов  про  визнання  його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою,  а також у разі втрати ним документа,  який засвідчує його право власності.

Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції № 7/5 від 07.02.2002р. (надалі –Тимчасове положення), передбачено, що державна реєстрація прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно здійснюється на підставі правовстановлювальних документів. Перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, наведений у Тимчасовому положенні.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5 Тимчасове положення діє до запровадження єдиної системи державної реєстрації прав власності на нерухоме майно та введення в дію Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що передбачені Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” та є обов'язковим для виконання громадянами, міністерствами, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами й організаціями незалежно від форм власності (п.1.2.).

Пунктом 3.3 Тимчасового положення визначений вичерпний перелік підстав відмови у реєстрації прав на нерухоме майно, а саме, якщо:

- заявлене право не є таким, що підлягає реєстрації відповідно до цього Положення;

- об‘єкт нерухомого майна розташований на території, реєстрацію прав власності на якій здійснює інше БТІ;

- із заявою про реєстрацію прав власності на нерухоме майно звернулась особа, яка не може бути заявником відповідно до цього Положення;

- подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства;

- заявлене право вже зареєстроване;

- не проведено інвентаризаційих робіт або вони проведені не тим БТІ, яке здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно;

- право власності на нерухоме майно виникло на підставі договорів відчуження, за наявності інформації про накладення арешту на відчуження об‘єктів нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об‘єктів нерухомого майна;

- право власності на нерухоме майно, що перебуває у податковій заставі, виникло без дотримання встановленого порядку відчуження;

- відчуження нерухомого майна відбулось без отримання витягу з Реєстру прав або строк його дії закінчився;

- при укладенні угод між юридичними особами, які нотаріально не посвідчені, не надано правовстановлювальний документ попереднього власника.

          Стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»містить перелік документів для державної реєстрації прав на нерухоме майно, зокрема:

         - державний акт про право власності на земельну ділянку;

         - нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, довічного утримання, дарування, міни земельної ділянки або іншого нерухомого майна;

         - договір про приватизацію майна державних підприємств;

          - договір купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрований на біржі в установленому порядку;

          - нотаріально посвідчений договір про поділ, перерозподіл, об'єднання нерухомого майна;

          - свідоцтво про право на спадщину;

          - свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя;

          - свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів;

           - свідоцтво про право власності на будівлю (частину будівлі), споруду;

рішення суду про право власності на об'єкт незавершеного будівництва;

           - акти прийому нерухомого майна до експлуатації;

           - договори про іпотеку, оренду строком більше одного року, інші визначені законом документи щодо речових прав на нерухоме майно;

           - рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили;

       Документи, надані позивачем відповідають вимогам чинного законодавства України, та не підпадають під вищевказаний у Положенні перелік,  підстав відмови у реєстрації, зокрема .

Враховуючи положення статті 181 Цивільного кодексу України яка передбачає, що до нерухомих речей належать об'єкти, що розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни їх призначення вбачається, що об'єкт незавершеного будівництва, що розташований на земельній ділянці, яка належить позивачу на праві користування, є об'єктом нерухомого майна.

        Відповідно до п. 2 ст. 4 Цивільного кодексу України Цивільний кодекс України є основним актом цивільного законодавства України.

        Згідно із ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

 Відповідно до ч. 4 ст. 147 Господарського кодексу України, право власності та інші майнові права суб'єкта господарювання захищаються у спосіб, зазначений у статті 20 цього кодексу.

Статтею 20 Господарського кодексу України  встановлено, що права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин, іншими способами, передбаченими законом.

        Таким чином, наявними у справі доказами доведено, що позивач набув право власності на нежитлове приміщення площею 389, 6 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 134, літ. «Д», район Подільський, м. Київ правомірно.

       Відповідно до ст.1 Господарського процесуального Кодексу України підприємства та організації мають  право  звертатися   до господарського    суду   згідно   з   встановленою   підвідомчістю господарських справ за захистом своїх  порушених  або  оспорюваних прав   і  охоронюваних  законом  інтересів .

       Відповідно до статті 386 Цивільного кодексу України -  власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

         Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у проведенні реєстрації права власності на нежитлове приміщення площею 389, 6 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 134, літ. «Д», район Подільський, м. Київ, тому суд приходить до висновку що позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

        Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись  ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

         Позовні вимоги задовольнити повністю.

         Визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Знахідка»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 104, код ЄДРПОУ 22957324) на нежитлове приміщення площею 389, 6 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 134, літ. «Д», район Подільський, м. Київ.

         Зобов'язати Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4-в, код ЄДРПОУ 03359836) зареєструвати право власності на нежитлове приміщення площею 389, 6 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 134, літ. «Д», район Подільський, м. Київ і належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Знахідка»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 104, код ЄДРПОУ 22957324).

        Стягнути з Комунального підприємства „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна” (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4-в, код ЄДРПОУ 03359836) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Знахідка»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 104, код ЄДРПОУ 22957324) 85 грн.  державного мита та 118,00 грн.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

        Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                  Т.Ю.Трофименко