Рішення

від 11.09.2023 по справі 496/3553/21

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/3553/21

Провадження № 2/496/200/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2023 року Біляївський районний суд

Одеської області

у складі: головуючого судді Трушиної О.І.

за участю секретаря Попової А.С.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представників відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в режимі відеоконференції в залі суду м. Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_6 про встановлення факту, що має юридичне значення, зміну черговості одержання права на спадкування, надання права на спадкування у першій черзі та визнання частково недійсними договорів купівлі-продажу будинку та земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом і просить встановити факт проживання однією сім`єю її, ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , без реєстрації шлюбу з 01.09.2009 року по 29 квітня 2021 року; змінити черговість одержання права на спадкування після смерті ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , надавши їй право на спадкування після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , у першій черзі; визнати частково недійсними договори купівлі-продажу житлового будинку від 03.04.2020 року серії НОМ № 271261 та земельної ділянки від 03.04.2020 року серії НОМ № 271263 в частині покупця, укладені між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , посвідчені державним нотаріусом Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області Грабовенко-Ворсуляк Д.М. за реєстровими №№ 2-550, 2-551, перевівши право покупця частини за цими договорами на ОСОБА_1 ; встановити, що рішення суду є підставою для проведення державної реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на частину житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 104,60 кв.м., житловою площею 64,70 кв.м. та господарських будівель і споруд: літньої кухні, погребу, гаражу, сараю, душу, вбиральні, огорожі, цистерни та частини земельної ділянки загальною площею 0,2045 га кадастровий номер 5121083800:02:001:0836 за ОСОБА_1 .

Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 6144, згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 29.04.2021 року. Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з частини житлового будинку загальною площею 104,60 кв.м., житловою площею 64,70 кв.м. та господарських будівель і споруд: літньої кухні, погребу, гаражу, сараю, душу, вбиральні, огорожі, цистерни та частини земельної ділянки загальною площею 0,2045 га кадастровий номер 5121083800:02:001:0836, що розташовані за адресою: будинку АДРЕСА_1 . Право власності на весь житловий будинок та всю земельну ділянку належить померлому на праві власності на підставі договорів купівлі-продажу від 03.04.2020 року, серії НОМ № 271261 та НОМ № 271263, посвідчених державним нотаріусом Біляївської районної державної нотаріальної контори Грабовенко-Ворсуляк Д.М. Згідно довідки державного нотаріуса Біляївської державної нотаріальної контори Грабовенко-Ворсуляк Д.М. заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_7 , № 420/2021. Вказує, що вона є спадкоємцем ОСОБА_7 , як його дружина вона звернулася до Біляївської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Отримати у встановленому законом порядку свідоцтво про право на спадщину на свою частину вона не в змозі, оскільки шлюб між нею та ОСОБА_7 укладений не був. 30.06.2021 року вона отримала відповідь державного нотаріуса Грабовенко-Ворсуляк Д.М. про те, що їй необхідно звернутися до суду для встановлення факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_7 . Вказує, що спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_7 є його донька ОСОБА_3 , яка подала заяву про прийняття спадщини. Вона, ОСОБА_1 , проживала з ОСОБА_7 як чоловік та дружина з 01.09.2009 року, спочатку в АДРЕСА_2 , а потім у 2020 році вони придбали житловий будинок та земельну ділянку в АДРЕСА_1 . Зі згоди ОСОБА_7 вона була зареєстрована у придбаному будинку. Факт проживання однією сім`єю чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу з 01.09.2009 року підтверджується веденням сумісного господарства, наявністю спільного бюджету. Між ними склалися добрі сімейні відносини, що підтверджують сумісні фото, в тому числі і у придбаному будинку. Усі родичі та друзі ОСОБА_7 знали її як дружину ОСОБА_7 , коли він хворів, вона протягом двох років лікувала його після перенесеного інсульту, годувала, мила, що підтверджується виписками з лікарні. Під час перенесеного інсульту та тривалого періоду лікування, ОСОБА_7 не працював, тривалий час знаходився у ліжку, не міг собою опікуватися, потребував сторонньої допомоги. За час хвороби ОСОБА_7 вона брала кредити, лікувала його, повністю взяла на себе його утримання. Також зазначає, що ОСОБА_7 в початковий період аварії на ЧАЕС перебував в межах 30-кілометрової зони в м. Прип`ять та отримав опромінення біля 15 БЕР, що вплинуло на стан його здоров`я. Йому було видано посвідчення постраждалого від Чорнобильської катастрофи 2 категорії, він був інвалідом 2 групи. З наведеного вбачається, що ОСОБА_7 був непрацездатною особою, не жив повноцінним життям, був матеріально залежним від неї, потребував постійного стороннього догляду. За час сумісного проживання вони робили спільні покупки, купували дрібну побутову техніку, здійснювали будівельні роботи, купували будівельні матеріали, для ремонту квартири, а потім і будинку. У 2019 році в якості подарунку вона придбала чоловіку водний човен «BARK B-250». Разом вони утримували двох німецьких вівчарок, яких придбали у 2012 та 2015 році. Разом з ОСОБА_7 вони прожили як чоловік та дружина 11,5 років. Її син - ОСОБА_8 , який проживає в Канаді, щомісячно, з 2014 року надсилає їй по 300-350 доларів США, які вона складала і у 2020 році при купівлі житлового будинку і земельної ділянки сплатила 10000 доларів США своїх особистих коштів. Факт придбання будинку і земельної ділянки навпіл з ОСОБА_7 підтверджується розпискою від 03.04.2020 року, яку відповідач ОСОБА_6 видала на ім`я і ОСОБА_1 і ОСОБА_7 , вказавши, що грошові кошти сплачені обома покупцями. В нотаріальній конторі при підписанні договорів купівлі-продажу з метою економії витрат на мито, договори були оформлені лише на ОСОБА_7 . Та обставина, що вона сплатила половину вартості придбаних об`єктів нерухомості, свідчить про те, що вона також є покупцем, наряду з ОСОБА_7 , тому просить визнати частково недійсними договори купівлі-продажу, перевівши право покупця частини за вказаними договорами на неї. Крім того, вважає, що та обставина, що ОСОБА_7 хворів, потребував постійної сторонньої допомоги, яку вона йому надавала, отримував мінімальну пенсію, перебував на її утриманні, дає право змінити черговість одержання права на спадкування, надавши їй право на спадкування у першій черзі, разом з ОСОБА_3 , донькою померлого. У зв`язку з викладеним позивач звернулася до суду з вказаним позовом.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні на задоволенні позову наполягала. Пояснила, що з 01.09.2009 року вона проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_7 . Вони мали спільний бюджет, взаємні права та обов`язки. Спочатку проживали в м. Одесі, у 2020 році придбали житловий будинок і земельну ділянку в с. Маринівка. ОСОБА_7 мав хвороби, які виникли внаслідок аварії на ЧАЕС, мав статус постраждалого 2 категорії. Крім того, переніс інсульт, після чого став потребувати постійної сторонньої допомоги. Вона брала кредити на своє ім`я, для можливості лікування ОСОБА_7 . Її син, який проживає в Канаді, щомісячно надсилав їй кошти, з яких вона зібрала 10000 доларів США, і передала їх ОСОБА_6 при укладенні договорів купівлі-продажу, тобто частину коштів передала вона, - ОСОБА_7 . Вважає, що наявні підстави для встановлення факту проживання однією сім`єю разом з ОСОБА_7 , зміни черговості одержання права на спадкування, надавши їй можливість бути спадкоємцем 1 черги наряду з ОСОБА_3 - донькою померлого, а також переведення на неї прав та обов`язків покупця.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні позов підтримала. Пояснила, що ОСОБА_1 і ОСОБА_7 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, мали спільний бюджет, взаємні права і обов`язки. ОСОБА_7 за станом здоров`я перебував у безпорадному стані, потребував постійної сторонньої допомоги, опіки, матеріального забезпечення, що надавала йому ОСОБА_1 . Вважає, що наведене свідчить про наявність підстав для зміни черговості права на спадкування, надавши можливість ОСОБА_1 бути спадкоємцем за законом першої черги, наряду з ОСОБА_3 . Крім того, ОСОБА_1 передала 10000 доларів США, своїх особистих коштів, ОСОБА_6 , тому просить перевести на неї права покупця - щодо частини спірного будинку і земельної ділянки.

Відповідач ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилася, подала відзив, в якому вказала, що позовні вимоги в частині визнання частково недійсними договорів купівлі-продажу і переведення прав та обов`язків покупця визнає. Вказала, що ОСОБА_9 перед підписанням договору дістала зі своєї сумки половину грошових коштів, іншу половину дав її чоловік ОСОБА_7 . Обидва договори вирішили оформити на ОСОБА_7 з метою економії коштів на мито. Просила справу розглянути без її участі.

Представники відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у судовому засіданні позовну заяву не визнали, подали відзив, якому зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько ОСОБА_3 - ОСОБА_7 , після смерті якого відкрилася спадщина на житловий будинок і земельну ділянку, що знаходяться в АДРЕСА_1 . ОСОБА_10 у шлюбі не перебував, придбав житло за особисті кошти, які отримав від продажу квартири в м. Переяслав-Хмельницький, за 257000 грн. Ці кошти повністю покрили придбання ним будинку і земельної ділянки в с. Маринівка Одеського району. Крім того, вказану квартиру він тривалий час здавав в оренду, за що отримував грошові кошти. До того ж, він отримував пенсію, заробітну плату, тобто не потребував матеріальної допомоги від будь-кого. Не погоджуються з доводами позивача, що ОСОБА_7 перебував у безпорадному стані, потребував сторонньої допомоги, оскільки вони нічим не підтверджені. При укладенні договору купівлі окремим пунктом договору зазначено, що вказані об`єкти нерухомості ОСОБА_7 купує за свої особисті кошти. Вважають позовні вимоги необґрунтованими, просили відмовити у їх задоволенні.

Вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 , представників відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_7 , згідно свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 (т.1 а.с. 22).

Після його смерті відкрилася спадщина на житловий будинок загальною площею 104,60 кв.м., житловою площею 64,70 кв.м., з господарськими спорудами: літньою кухнею, погребом, гаражем, сараєм, душем, вбиральнею, огорожею, цистерною та земельну ділянку загальною площею 0,2045 га кадастровий номер 5121083800:02:001:0836, про що свідчать договори купівлі-продажу, укладені 03.04.2020 року, посвідчені державним нотаріусом Біляївської районної державної нотаріальної контори Грабовенко-Ворсуляк Д.М., зареєстровані в реєстрі за № 2-550, 2-551 відповідно (т.1 а.с. 26-33).

Спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_7 , у відповідності до ст. 1261 ЦК України, є його донька - відповідач по справі ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження (т.1 а.с. 146), та свідоцтвом про шлюб (т.1 а.с. 146, зв).

ОСОБА_1 звернулася до Біляївської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 , але отримала листа-відмову, в якому їй рекомендовано звернутися до суду з питання підтвердження факту проживання однією сім`єю, оскільки виявлено, що між ОСОБА_1 і ОСОБА_7 відсутній будь-який родинний зв`язок (т.1 а.с. 141).

Судом встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_7 , вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, взаємні права та обов`язки.

Вказане підтверджується спільними фотокартками за період 2012-2021 р.р, відеозаписами (т.1 а.с. 84-91).

З довідки Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області № 105/02-18 від 11.06.2021 року вбачається, що зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 46).

ОСОБА_7 до дня смерті, ІНФОРМАЦІЯ_2 був зареєстрований і проживав за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідності до довідки Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області № 104/02-18 від 11.06.2021 року (т.1 а.с. 47).

З родоводу (т.1 а.с. 54) вбачається, що 05.01.2012 року ОСОБА_7 придбав німецьку вівчарку «Ліка», черпачного кольору, яка зображена з ним та позивачем на фото, наявних в матеріалах справи.

У 2015 році ОСОБА_7 та ОСОБА_9 придбали німецьку вівчарку «Сінді», черпачного кольору(т.1 а.с. 55), у паспорті вказано власником ОСОБА_1 , заводчиком - ОСОБА_7 .

З експрес-накладної № 59000320447493 вбачається, що ОСОБА_1 здійснила відправлення на адресу ОСОБА_3 (т.1 а.с. 56).

В період червень-жовтень 2020 року ОСОБА_1 було придбано рослини (т.1 а.с.57-59).

З квитанцій (т.1 а.с. 71-76) вбачається, що ОСОБА_1 придбано товари для дому в ТОВ «Нова лінія».

Допомога на поховання ОСОБА_7 була видана ОСОБА_1 (т.1 а.с. 123).

У відповідності до ч.2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Таким чином, в ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_1 проживали разом, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, що дає суду право встановити факт проживання їх однією сім`єю, без реєстрації шлюбу.

Разом з цим, що стосується періоду, то виходячи з наявних матеріалів справи, цей факт слід встановити в період з 01.01.2012 року по 29.04.2021 року. При цьому суд виходить з того, що перше спільне фото, наявне в матеріалах справи, датоване 2012 р., німецька вівчарка ними була придбана у 2012 році. Факт проживання однією сім`єю в період, заявлений у позові - з 01.09.2009 року по 01.01.2012 року, в ході судового розгляду не знайшов свого підтвердження.

Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них права на спадкування за законом у першу чергу на підставі статті 1261 ЦК України.

Відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали із спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Таким чином, з підстав, наведених вище ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом четвертої черги після смерті ОСОБА_7 .

Щодо позовних вимог про зміну черговості одержання права на спадкування суд дійшов таких висновків.

Спадкування за законом здійснюється у наступній черговості (при цьому кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків зміни черговості одержання права на спадкування, встановлених статтею 1259 ЦК України):

перша черга: діти спадкодавця (у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті), той з подружжя, який його пережив, та батьки;

друга черга: рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері;

третя черга: рідні дядько та тітка спадкодавця;

четверта черга: особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини;

п`ята черга: інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення, та утриманці спадкодавця (неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім`ї спадкодавця, але не менш як п`ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування).

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Системне тлумачення положень статей 1258, 1259 та інших положень книги 6 ЦК України дозволяє стверджувати про необхідність розмежовувати такі правові конструкції як «одержання права на спадкування наступною чергою» (частина друга статті 1258 ЦК України) та «зміну суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом». «Одержання права на спадкування наступною чергою» (частина друга статті 1258 ЦК України) стосується другої - п`ятої черг і пов`язується із такими негативними юридичними фактами як: відсутність спадкоємців попередньої черги; усунення спадкоємців попередньої черги від права на спадкування; неприйняття спадкоємцями попередньої черги спадщини; відмова від прийняття спадщини.

На «зміну суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом» в межах певної черги впливають так юридичні факти як: зміна черговості на підставі договору або рішення суду (стаття 1259 ЦК України); застосування правил про право представлення (стаття 1266 ЦК України); відмова спадкоємця від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за законом (частина друга статті 1274 ЦК України); спадкова трансмісія (стаття 1276 ЦК України); збереження правового зв`язку при усиновленні (частина третя статті 1260 ЦК України). Зміна суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом стосується першої - п`ятої черги.

За змістом частини другої статті 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Підставами для задоволення позову щодо зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкоємцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами, тощо); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом.

Для задоволення такого позову необхідна наявність всіх п`яти вищезазначених обставин.

Така думка викладена Верховим Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 27 серпня 2020 року по справі № 266/2391/16, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду 19 травня 2020 року у справі № 453/968/17.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_7 у червні 1986 року був евакуйований із зони ЧАЕС, станом на 26.04.1986 року був зареєстрований і проживав в АДРЕСА_3 , мав статус громадянина, евакуйованого у 1986 році із зони відчуження (т.1 а.с. 79-81).

ОСОБА_7 був інвалідом 2 групи, строк інвалідності - до 01.10.2020 року (т.1 а.с. 21), висновок про умови та характер праці - може працювати в створених умовах.

З довідки до акту огляду МСЕК, № 162200 вбачається, що ОСОБА_7 є інвалідом 2 групи, безстроково, обмежень про умови та характер праці не має (т.2 а.с. 119).

У відповідності до довідки КНП «Міська клінічна лікарня № 11» № 01-83/1973 від 04.11.2022 року (т.2 а.с. 96, зв) ОСОБА_7 перебував на лікуванні в стаціонарному відділенні у 2013, 2014, 2016, 2017, 2017, 2019 р.р.

Відповідно до виписок (т.1 а.с. 48-50), ОСОБА_7 перебував на лікуванні в стаціонарі в період з 30.06.2020 по 13.07.2020, з 04.01.2021 по 15.01.2021 року, потребує постійного стороннього догляду.

31.08.2019 року ОСОБА_1 був придбаний човен «BARK B-250», згідно сертифікату № 412-3-05672-19, як пояснила позивач, човен був придбаний в подарунок для ОСОБА_7 (т.1 а.с. 51).

Позивачем надані фотокартки та відео, з яких не вбачається, що ОСОБА_7 потребує сторонньої допомоги.

З лікарського свідоцтва про смерть (т.1 а.с. 23) вбачається, що смерть ОСОБА_7 наступила за адресою: АДРЕСА_4 . Як пояснила позивач в судовому засіданні, товариш ОСОБА_7 попросив допомогти йому, на що ОСОБА_7 погодився і поїхав до нього, де йому раптово стало погано і він помер. Наведене свідчить про те, що ОСОБА_7 міг самостійно пересуватися, без будь-якої допомоги.

Представники відповідача в судовому засіданні стверджували, що ОСОБА_7 був працевлаштований, отримував заробітну плату, крім того, пенсію, тому не потребував матеріальної допомоги від будь-кого.

За клопотанням представника відповідача була витребувана інформація про доходи ОСОБА_7 за період з 1 кварталу 2016 року по 4 квартал 2021 року, з якої вбачається, що ОСОБА_7 отримував дохід - заробітну плату від Споживчого товариства «Критий ринок» (т.2 а.с. 51-53).

Так, згідно листа Споживчого товариства «Критий ринок» № 25 від 23.11.2022 року ОСОБА_7 дійсно рахувався в СТ «Критий ринок» на посаді двірника. Його рідний брат ОСОБА_11 працював в СТ «Критий ринок» на посаді завгоспа і виявив бажання виконувати роботу за брата з червня 2020 року по квітень 2021 року з метою надання фінансової допомоги, так як брат мав інвалідність. Заробітна плата за цей період перераховувалася Споживчим товариством на картковий рахунок ОСОБА_7 (т.2 а.с. 98, зв).

З виписки з карткового рахунку ОСОБА_7 вбачається, що він отримував заробітну плату від Споживчого товариства «Критий ринок» (т.2 а.с. 99-103).

Представник позивача у судовому засіданні стверджувала, що ОСОБА_7 за станом здоров`я не міг працювати, крім того, він проживав в Одеській області, СП «Критий ринок» знаходиться в Київській області, заробітну плату отримував його брат ОСОБА_11 , який і виконував за нього роботу.

Разом з цим, суд вважає вказані доводи лише припущенням позивача та її представника, і вважає доведеним той факт, ОСОБА_7 на картковий рахунок щомісяця отримував заробітну плату. Вказана обставина у судовому засіданні не спростована.

З кредитних договорів (т.1 а.с. 68-70) вбачається, що ОСОБА_1 отримувала кредити в 2012 та 2016 р.р. Разом з цим, вказані договори самі по собі не свідчать про оформлення кредитів ОСОБА_1 у зв`язку з необхідністю лікування ОСОБА_7 .

Враховуючи викладене, суд вважає, що наявність одночасно п`яти підстав, передбачених ст. 1259 ЦК України, що дає право змінити черговість одержання права на спадкування, не знайшла свого підтвердження у судовому засіданні, позивачем не доведена, що є її процесуальним обов`язком у силу ст. 12, 81 ЦПК України, тому підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

Позовні вимоги про визнання частково недійсними договорів купівлі-продажу житлового будинку від 03.04.2020 року серії НОМ № 271261 та земельної ділянки від 03.04.2020 року серії НОМ № 271263 в частині покупця, укладених між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , посвідчених державним нотаріусом Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області Грабовенко-Ворсуляк Д.М. за реєстровими №№ 2-550, 2-551, та переведення прав покупця частини за цими договорами на ОСОБА_1 , а також встановлення, що рішення суду є підставою для проведення державної реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав, задоволенню також не підлягають, виходячи з наступного.

Ст. 217 ЦК України передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

У відповідності до договорів купівлі-продажу від 03.04.2020 року, посвідчених державним нотаріусом Біляївської районної державної нотаріальної контори Грабовенко-Ворсуляк Д.М., ОСОБА_6 передала у власність а ОСОБА_7 прийняв у власність житловий будинок загальною площею 104,60 кв.м., житловою площею 64,70 кв.м. з господарськими будівлями і спорудами: літньою кухнею, погребом, гаражем, сараєм, душем, вбиральнею, огорожею, цистерною та земельну ділянкку загальною площею 0,2045 га кадастровий номер 5121083800:02:001:0836, що розташовані за адресою: будинку АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 26-33).

Відповідно до умов вказаних договорів продаж житлового будинку було здійснено за 160317,00 грн, земельної ділянки 49800,89 грн.

Позивачем надано до суду розписку ОСОБА_6 , в якій вона вказує, що отримала від ОСОБА_7 і ОСОБА_1 20000 доларів США за придбання житлового будинку і земельної ділянки по АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 45).

Згідно п.11 договору купівлі-продажу житлового будинку та п.12 договору купівлі-продажу земельної ділянки покупець ОСОБА_7 на час їх укладення в зареєстрованому шлюбі не перебуває та купує вищевказане нерухоме майно за свої особисті кошти, про що подано відповідну заяву нотаріусу, зміст якої доведено до відома продавця (т.1 а.с. 28, 32).

Крім того, з договору купівлі-продажу від 21.02.2020 року (т.2 а.с. 130-134) вбачається, що ОСОБА_7 продав, а ОСОБА_12 купила квартиру АДРЕСА_5 , за 256940,00 грн., тобто сума коштів, отриманих від продажу квартири, повністю покриває придбання ОСОБА_7 будинку і земельної ділянки в с. Маринівка.

Позивачем не доведено, що грошові кошти від продажу квартири ОСОБА_7 поділив навпіл з рідним братом. Так, з договору вбачається, що квартира належить лише ОСОБА_7 .

Також позивач надала до суду заяви на отримання переказу, квитанції, відповідно до яких вона отримувала грошові переводи від сина - ОСОБА_13 (т.1 а.с. 67). Разом з цим, вказані докази не свідчать використання вказаних коштів на придбання частини спірного житлового будинку і земельної ділянки ОСОБА_1 .

Таким чином, наведені позивачем обставини не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, тому підстави для переведення прав покупця щодо частини спірного житлового будинку і земельної ділянки відсутні.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовну заяву слід задовольнити в частині встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , без реєстрації шлюбу, з 01.01.2012 року по 29.04.2021 року. В іншій частині позовні заява задоволенню не підлягає, з підстав, наведених вище.

Керуючись ст. 16, 317, 391, 217, 1261, 1222, 1258, 1259 ЦК України, ст. 3 СК України, ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 279, 315, 319 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_6 про встановлення факту, що має юридичне значення, зміну черговості одержання права на спадкування, надання права на спадкування у першій черзі та визнання частково недійсними договорів купівлі-продажу будинку та земельної ділянки - задовольнити частково.

Встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , без реєстрації шлюбу, з 01.01.2012 року по 29.04.2021 року.

В іншій частині позовну заяву залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, через Біляївський районний суд Одеської області.

Повний текст рішення суду складено 19.09.2023 року.

Суддя О.І. Трушина