Рішення

від 20.09.2023 по справі 472/319/23

ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 472/319/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2023 року смт.Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Тустановського А.О.,

за участю секретаря Щербини О.В.,

представника відповідача Жеребенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Веселинове Миколаївської області матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАТ Миколаївське" про розірвання договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

17 квітня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАТ Миколаївське" про розірвання договору оренди землі.

В обґрунтування позовних вимог позивача ОСОБА_1 представник позивача ОСОБА_2 зазначив, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 рідної бабусі ОСОБА_3 , унаслідок чого з дня смерті набула права на земельну ділянку. ОСОБА_3 за час життя за Державним актом на право власності на земельну ділянку Серія ЯА № 755703 отримала у власність земельні ділянки: кадастровий номер 4821780600:04:000:0287, площею 4,6028 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, рілля, адреса: Миколаївська область, Веселинівський район, Катеринівська сільська рада; кадастровий номер 4821780600:04:000:0536, площею 0,5159 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, рілля, адреса: Миколаївська область, Веселинівський район, Катеринівська сільська рада. Зазначені земельні ділянки за договорами оренди від 16.08.2018 року перебувають у користуванні відповідача ТОВ «ПРАТ Миколаївське». 17.09.2021 року позивач письмово рекомендованим листом повідомила орендаря про смерть колишнього орендодавця та про прийняття нею спадщини та надсилала неодноразово вимоги про необхідність внесення орендної плати на її банківський рахунок, крім того 09.12.2022 року, 12.12.2022 року, 16.03.2023 року та 08.04.2023 року також направляла вимоги про сплату орендних платежів та письмове повідомлення про прийняття нею спадщини.

В порушення вимог договору орендар протягом 2021-2022 року не сплачує орендну плату за договорами. Систематична несплата орендної плати є підставою для розірвання договору оренди за рішення суду, тому позивач звернулася до суду із зазначеним позовом. Просить суд розірвати договір оренди землі земельної ділянки (дата державної реєстрації речового права 16.02.2018) кадастровий номер 4821780600:04:000:0536, площею 0,5159 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, рілля, адреса: Миколаївська область, Веселинівський район, Катеринівська сільська рада, укладений між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальність «ПРАТ Миколаївське». Також стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність «ПРАТ Миколаївське» на користь ОСОБА_1 суму судових витрат з сплати судового збору 1073,60 грн. та суму витрат на правову допомогу 8500,00 грн.

20 квітня 2023 року ухвалою суду було відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

11 травня 2023 року до суду від представника відповідача ТОВ «ПРАТ Миколаївське» Жеребенко О.В. надійшов відзив, в якому остання зазначила, що позовна заява не підлягає задоволенню, адже суперечить дійсним обставинам справи, а відомості, вказані в позовній заяві не відповідають дійсності. Відповідач, в свою чергу, діяв в межах існуючого договору оренди та розрахувався з позивачем в повному обсязі. ТОВ «ПРАТ Миколаївське» повністю розрахувалося з ОСОБА_1 18.04.2023 року, тобто ще до відкриття провадження у справі. Вказаний факт відповідач не заперечує та акцентує увагу суду, що право вимоги щодо розрахунку з позивачем по договору оренди землі на земельну ділянку з кадастровим номером 4821780600:04:000:0536 площею 0,5159 га виникло у позивача лише з моменту оформлення спадкових прав на відповідну земельну ділянку, а тому Відповідач на законних підставах не мав права перераховувати орендну плату до 06.04.2023 року. Таке обґрунтування незаконних дій відповідача щодо виплати орендної плати повністю суперечить закону, адже право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна. Тобто, з дня смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивача виникло лише право на спадкування, право на подання заяви про прийняття спадщини. В подальшому нотаріус встановлює коло спадкоємців та наявність підстав для оформлення спадкових прав конкретної особи. Відповідач не має можливості перевірити коло осіб, які мають право на спадкування після смерті орендодавця та перевірити хто саме має право на спадкування до моменту надання спадкоємцем документів, які підтверджують право власності на орендовану земельну ділянку.

Орендна плата за користування земельною ділянкою має бути виплачена спадкоємцю у повному обсязі відповідно до умов договору оренди, але тільки після переоформлення права власності на земельну ділянку. Таким чином, відповідач у відповідності до вимог договору оренди, Цивільного та Земельного кодексів та Закону України «Про оренду землі» відразу після отримання (11.04.2023 року) достовірної інформації про переоформлення спадщини 06.04.2023 року здійснив перерахування орендної плати 18.04.2023 року в повному розмірі ще до відкриття провадження у справі. Враховуючи своєчасну та повну виплату орендної плати підстави для розірвання договору оренди землі, укладеного 20.08.2016 року між ТОВ «ПРАТ Миколаївське» та ОСОБА_3 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4821780600:04:000:0536 площею 0,5159 га, яка знаходиться на території Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, через систематичну невиплату орендної плати відсутні. Просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, а також в стягненні судового збору та витрат на правову допомогу.

16 травня 2023 року до суду від представника позивача ОСОБА_4 надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначив, що згідно наданого до відзиву договору оренди землі від 20.08.2016 (абз. 1 розділу «Орендна плата»), орендна плата вноситься за 1 (один) рік користування земельною ділянкою. Строк за користування земельною ділянкою у 2021 році сплив 01 січня 2022 року, а строк за користування земельною ділянкою у 2022 році, сплив 01 січня 2023 року. Відповідач (без посилання на умови договору) вважає, що сплатив всю орендну плату за 2021 та 2022 роки на дату 18.04.2023 року у належний строк, про що вказав у відзиві. Крім того відповідачем надано докази щодо розміру оренди за 2021, 2022 (8231,45 грн.), але відповідачем не надано доказів по справі з виконанням умов договору.

Державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. Отже до позивача перешли права на земельну ділянку з дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 її рідної бабусі ОСОБА_3 . Договір не містить умов про обов`язковість оформлення та державної реєстрації цих спадкових прав для набуття прав та обов`язків орендодавця. Відповідач не мав заперечень та на дату 30.12.2021 року перерахував на користь позивачки кошти у розмірі 3000 грн. в якості допомоги на поховання, оскільки це передбачено абз. 2 розділу «Орендна плата» договору оренди землі від 20.08.2016 року.

Позивачці не було відомо про договір оренди від 20.08.2016 року (отримано з відзивом 12.05.2024 року). Про наявність договірних відносин з відповідачем стосовно земельної ділянки 0,5159 га, стало відомо лише 28.11.2022 року з отриманих відомостей з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ 4800469802022 сформованого на запит позивачки. Отже позивачці до 28.11.2022 року було невідомо про договірні відносини між відповідачем та спадкодавцем стосовно земельної ділянки 0,5159 га. Отже, у відповідача не було жодних перешкод з виконання умов договору, як правових та фінансових. Такі дії відповідача є неправильними, що обумовили необхідність звернення до суду.

31 липня 2023 року до суду від представника відповідача ОСОБА_5 надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що відповідач у відповідності до вимог договору оренди, Цивільного та Земельного кодексів та Закону України «Про оренду землі» відразу після отримання (11.04.2023 року) достовірної інформації про переоформлення спадщини 06.04.2023 року здійснив перерахування орендної плати 18.04.2023 року в повному розмірі ще до відкриття провадження у справі.

В судове засідання позивач ОСОБА_6 та її представники ОСОБА_2 , ОСОБА_4 не з`явилися, але до суду від представника ОСОБА_7 , ОСОБА_4 надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутності. Позовні вимоги підтримують повністю та просить їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Суд, вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та наданих доказів, дійшов наступного висновку.

Згідно копії Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯА № 745703, виданого 07 квітня 2006 року, земельна ділянка площею 5,12 а кадастровий номер 4821780600:04:000:0536 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах території Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, належала ОСОБА_3 (а.с. 11-12).

20 серпня 2016 року між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРАТ Миколаївське» в особі директора Жулинського Івана Федоровича, який діє на підставі Статуту (далі Договір) строком на 14 (чотирнадцять) років, починаючи з 20.08.2016 року, що підтверджується копією вказаного договору (а.с. 92 на звороті 95).

Зазначений договір зареєстрований 16.02.2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, індексний номер 25079172, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 01.03.2018 року № 115822355 (а.с. 97 на звороті 98).

Згідно Акту приймання передачі земельної ділянки (об`єкта оренди ) в оренду (Додаток до Договору оренди землі № б/н від 20.8.2016 року) ОСОБА_3 в оренду передала строком на 14 (чотирнадцять) років земельну ділянку з кадастровим номером 4821780600:04:000:0536, загальною площею 0,52 га, у тому числі: ріллі 0,52 гектарів, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1082841448217, що знаходиться на території Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області (а.с. 95 на звороті).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданого 11 серпня 2021 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с. 19).

Після смерті ОСОБА_3 позивач ОСОБА_1 успадкувала земельну ділянку площею 0,5159 га з кадастровим номером 4821780600:04:000:0536, розташованої в межах території Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 06 квітня 2023 року (а.с. 22).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав № 328269504 від 06.04.2023 року ОСОБА_1 06.04.2023 року зареєструвала право власності на зазначену вище земельну ділянку (а.с. 23).

Відповідно до частинипершоїстатті15 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Неодмінним елементом правовідносин є їхній зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

Охоронюваний законом інтерес полягає у прагненні особи набути певні матеріальні або нематеріальні блага з метою задоволення певних потреб, якщо такі прагнення є абстрактними, тобто випливають із певного суб`єктивного права у конкретних правовідносинах. Тому порушення охоронюваного законом інтересу, яке дає підстави для звернення особи за судовим захистом, є створенням об`єктивних перешкод на шляху до здобуття відповідного матеріального та (або) нематеріального блага.

Статтею13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободпередбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані у цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правовідносини сторін за договором оренди землі регулюються спеціальнимЗаконом України "Про оренду землі",ЗК Українита загальними нормамиЦК Українищодо підстав дострокового розірвання такого договору.

Відповідно до положень статті1 Закону України "Про оренду землі"( далі Закон №161- XIV) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею13 Закону №161-XIVдоговір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею24 Закону№161-XIV передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з частиною першою статті32 Закону №161-XIVна вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначенихЗК Українита іншими законами України.

У пункті "д" частини першої статті141 ЗК Українивизначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Згідно зі статтями13,15,21 Закону №161-XIVосновною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Отже, наведеними положеннями закону, які регулюють спірні відносини, передбачена систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, як підстава для розірвання договору оренди.

Враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положенняЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню також підлягають положення частинидругоїстатті651 ЦК України.

Згідно з частиноюдругоюстатті651 ЦК Українидоговір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття611 ЦК Українипередбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частинипершоїстатті3 ЦК Україниналежать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до положень статті526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Винна поведінка, яка є підставою для припинення правовідносин, кореспондується з обов`язком та небажанням його виконувати на умовах, визначених договором.

17 вересня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до відповідача ТОВ «ПРАТ Миколаївське» з повідомлення про прийняття спадщини, земельна ділянка кадастровий номер 4821780600:04:000:0287 площа 4,6 га, в якій повідомила про набуття права власності на орендовану нею земельну ділянку, а також направила вимогу, в якій просила виплатити їй орендну плату(а.с. 27-31).

09 грудня 2022 року позивач ОСОБА_1 звернулася до відповідача ТОВ «ПРАТ Миколаївське» з повторною вимогою, в якій просила виплатити їй орендну плату за договором оренди землі від 20.08.2016 року за використання земельної ділянки кадастровий номер 4821780600:04:000:0287 площа 4,6 га, крім того надала реквізити для сплати орендної плати(а.с. 32-35).

12 грудня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до відповідача ТОВ «ПРАТ Миколаївське» з повідомлення про прийняття спадщини, земельна ділянка кадастровий номер 4821780600:04:000:0536 площа 0,5159 га, в якій повідомила про набуття права власності на орендовану нею земельну ділянку, а також направила вимогу, в якій просила виплатити їй орендну плату(а.с. 36 -37).

16 березня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася до відповідача ТОВ «ПРАТ Миколаївське» з повторним повідомлення про прийняття спадщини, земельна ділянка кадастровий номер 4821780600:04:000:0536 площа 0,5159 га, в якій повідомила про набуття права власності на орендовану нею земельну ділянку, а також направила вимогу, в якій просила виплатити їй орендну плату, крім того надала реквізити для сплати орендної плати(а.с. 40 -41).

Частинами першою, третьою статті148-1 ЗК України, в редакції чинній на час реєстрації позивачем права власності, визначено, що до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі). Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

За приписами статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК України).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

На виконання положень статті148-1 ЗК України, спадкоємець (новий орендодавець) повинен повідомити орендаря про прийняття ним спадщини та про перехід до нього прав та обов`язків за договором оренди.

Дотримання вищевказаних дій для власника, до якого перейшло право власності на земельну ділянку, є важливим етапом, спрямованим для налагодження виплати орендної плати за укладеним до переходу права власності договором.

Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі № 541/386/19 (провадження № 61-10491св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 341/245/19 (провадження № 61-215св21), від 16 лютого 2022 року у справі № 146/350/20 (провадження № 61-6262св21).

Отже, саме на позивача як нового орендодавця покладено обов`язок доведення до відповідача як орендаря інформації про перехід права власності із зазначенням: кадастрового номера, місця розташування та площі земельної ділянки; прізвища, ім`я, по батькові нового власника; місця проживання нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).

Відповідно до частинипершоїстатті81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, оскільки ОСОБА_1 в порядку спадкування набула право власності на спірну земельну ділянку 06 квітня 2023 року, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 06.04.2023 року із копією витягу з Державного реєстру речових прав від 06.04.2023 року, то до неї як до спадкоємця перейшли права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки, в тому числі й право на отримання орендної плати за користування землею.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правової долі земельних ділянок, власники яких померли» від 20 вересня 2016 року № 1533-VIII, який набрав чинності 19 жовтня 2016 року, статтю 31Закону України«Про орендуземлі» доповнено частиною 5 такого змісту: «Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 Земельного кодексу України».

З наведеного вбачається, що з дати набуття права власності на земельні ділянки у порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , на виконання положеньстатті 148-1 ЗК України, позивач повинен був повідомити відповідача про перехід до нього прав та обов`язків за договором оренди.

Дотримання вищевказаних дій для власника, до якого перейшло права власності на земельну ділянку, є важливим етапом, спрямованим для налагодження виплати орендної плати за укладеними до переходу права власності договорами.

08 квітня 2023 року позивачем ОСОБА_1 було направлено відповідачу ТОВ «ПРАТ Миколаївське» вимогу про сплату орендних платежів плату за договором оренди землі від 20.08.2016 року за використання земельної ділянки кадастровий номер 4821780600:04:000:0536 площа 0,5159 га, в якій повідомила про набуття права власності на орендовану нею земельну ділянку. В додатку до вимоги додала копію свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.04.2023 року із копією витягу з Державного реєстру речових прав від 06.04.2023 року. Вимога була направлена рекомендованим листом з повідомленням, трек відправлення 5401711620446. Згідно відстеження відповідачем дана вимога отримана 11.04.2023 року (а.с. 45 -51).

Відповідно до платіжної інструкції № 4419 від 18.04.2023 року відповідач ТОВ «ПРАТ Миколаївське» перерахувало позивачу ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за 2021-2022 роки в сумі 5221 грн (а.с. 146, 147).

Враховуючи викладене суд вважає, що позивачем не доведено систематичності порушення його прав, а саме орендарем не було допущено порушення обов`язку по сплаті орендної плати стосовно її строку, тому суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

За умовами ч. 1 ст. 141 ЦК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові на позивача.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, судові витрати (судовий збір) та інші судові витрати (витрати на правову допомогу), понесені ОСОБА_1 відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАТ Миколаївське" про розірвання договору оренди землі відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 вересня 2023 року.

Суддя Вселинівського районного суду

Миколаївської області А.О. Тустановський