Постанова

від 25.10.2023 по справі 472/319/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

25.10.23

22-ц/812/1202/23

Єдиний унікальний номер судової справи: 472/319/23

Номер провадження: 22-ц/812/1202/23 Суддя-доповідач апеляційного суду: Крамаренко Т.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2023 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:

головуючого - Крамаренко Т.В.,

суддів - Темнікової В.І., Тищук Н.О.,

із секретарем судового засідання Ковальським Є.В.,

за участю представника позивачки адвоката Власенка С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1 , подану в її інтересах

адвокатом Власенком Сергієм Олександровичем

на рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 20 вересня 2023року, ухвалене під головуванням судді Тустановського А.О. в приміщенні того ж суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАТ Миколаївське» (надалі ТОВ «ПРАТ Миколаївське») про розірвання договору оренди землі,

в с т а н о в и л а:

В квітні 2023 року адвокат Татарінов В.П. діючи в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «ПРАТ Миколаївське» про розірвання договору оренди землі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 є онукою та спадкоємицею ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя ОСОБА_2 на праві приватної власності належала земельна ділянка з кадастровим номером 4821780600:04:000:0536, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, рілля, що розташована в межах території Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області. Вказана земельна ділянка перебуває в оренді у відповідача, згідно договору оренди землі укладеного 20 серпня 2016 року між ОСОБА_2 та ТОВ «ПРАТ Миколаївське». 16лютого 2018 року договір зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. 17вересня 2021 року ОСОБА_1 письмово (рекомендованим листом) повідомила орендаря про смерть колишнього орендодавця ( ОСОБА_2 ), про прийняття нею спадщини та про необхідність внесення орендної плати на її банківський рахунок. Такі повідомлення нею направлялись на адресу відповідача неодноразово, зокрема 09 грудня 2022 року, 12 грудня 2022 року, 16 березня 2023 року та 08 квітня 2023року, а також направляла вимоги про сплату орендних платежів та письмове повідомлення про прийняття нею спадщини.

Однак, в порушення умов договору оренди відповідач протягом 2021-2022 року не сплачує орендну плату, що свідчить про системність, а тому наявні підстави для розірвання договору оренди землі.

Посилаючись на вказані обставини, представник позивачки просив розірвати договір оренди землі, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «ПРАТ Миколаївське» 20серпня 2016 року, а також стягнути з відповідача судовий збір та витрати на правову допомогу у розмірі 8500 грн.

У відзиві на позов, представник відповідача - адвокат Жеребенко О.В. зазначала, що відповідач, діяв в межах існуючого договору оренди та розрахувався з позивачем в повному обсязі. ТОВ «ПРАТ Миколаївське» повністю розрахувалося з ОСОБА_1 18квітня 2023 року, тобто ще до відкриття провадження у даній справі. Вказаний факт відповідач не заперечує та акцентує увагу суду на те, що право вимоги щодо розрахунку з позивачем по договору оренди землі на земельну ділянку з кадастровим номером 4821780600:04:000:0536 площею 0,5159 га виникло у позивача лише з моменту оформлення спадкових прав на відповідну земельну ділянку, а тому відповідач на законних підставах не мав права перераховувати орендну плату до 06 квітня 2023 року. Таке обґрунтування незаконних дій відповідача щодо виплати орендної плати повністю суперечить закону, адже право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна. Тобто, з дня смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивача виникло лише право на спадкування, право на подання заяви про прийняття спадщини. В подальшому нотаріус встановлює коло спадкоємців та наявність підстав для оформлення спадкових прав конкретної особи. Відповідач не має можливості перевірити коло осіб, які мають право на спадкування після смерті орендодавця та перевірити хто саме має право на спадкування до моменту надання спадкоємцем документів, які підтверджують право власності на орендовану земельну ділянку. Орендна плата за користування земельною ділянкою має бути виплачена спадкоємцю у повному обсязі відповідно до умов договору оренди, але тільки після переоформлення права власності на земельну ділянку. Отже, відповідач у відповідності до вимог договору оренди, ЦПК України, Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі» відразу після отримання (11 квітня 2023 року) достовірної інформації про переоформлення спадщини 06 квітня 2023 року здійснив перерахування орендної плати 18 квітня 2023 року в повному розмірі ще до відкриття провадження у справі, а відтак відсутні підстави для розірвання договору оренди землі.

Рішенням Веселинівського районного суду Миколаївської області від 20 вересня 2023року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «ПрАТ Миколаївське» про розірвання договору оренди землі відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що оскільки позивачем не доведено систематичності порушення його прав, а саме орендарем не було допущено порушення обов`язку по сплаті орендної плати стосовно її строку, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та про відсутність підстав для задоволення позову. Разом з тим, судові витрати (судовий збір, та витрати на правову допомогу), понесені ОСОБА_1 відшкодуванню не підлягають, оскільки у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, адвокат Власенко С.О., діючи в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, висновки якого не відповідають обставинам справи, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не взято до уваги, що згідно умов договору оренди землі, орендна плата вноситься за 1 рік користування земельною ділянкою. Строк користування ПРАТ «Миколаївське» земельною ділянкою у 2021 році сплив 01 січня 2022 року, а строк користування у 2022 році сплив - 01 січня 2023 року. Натомість відповідачем орендну плату за 2021-2022 роки нараховано та сплачено не було. При цьому, факт смерті орендодавця - ОСОБА_2 в силу умов Договору за приписів ч.6 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» не зупиняло жодних обов`язків по договору оренди для відповідача. Зазначає, що 17 вересня 2021 року ТОВ «ПРАТ Миколаївське» було повідомлено про прийняття нею всього складу спадщину та надано всю інформацію передбачену ч.3 ст. 148-1 ЗК України. В подальшому, позивачка неодноразово письмово зверталась до відповідача з вимогою про сплату орендної плати. Вказує на те, що відповідачем не доведено факту його добросовісності, як в частині нарахування на підприємстві розмірів орендної плати зі сплатою податкових зобов`язань так і матеріали справи не містять будь-яких доказів належного виконання відповідачем обов`язку зі сплати орендної плати за 2021 2022 року станом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023року. Крім того, звертає увагу на те, що судом першої інстанції не було належним чином з`ясовано розмір заборгованості зі сплати орендної плати в сумі 3010, 45 грн за 2021 рік.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ ПРАТ «Миколаївське» - адвокат Жеребенко О.В. просила рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У судове засідання представник відповідача не з`явився, про місце й час судового розгляду повідомлений належними чином, натомість надала заяву про розгляд справи у її відсутність.

Заслухавши суддю - доповідача, вислухавши представника позивачки, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.3ст. 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1ст. 4 ЦПК України).

Згідно зіст. 5 ЦПК Українисуд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Зі змістустатті 367 ЦПК Українивбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положеньст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Таким вимогам закону оскаржуване рішення в повній мірі відповідає.

З матеріалів справи вбачається і таке встановлено судом, що ОСОБА_2 згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯА №745703, виданого 07 квітня 2006 року, належала земельна ділянка площею 5,12 га кадастровий номер 4821780600:04:000:0536 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах території Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області (т. 1 а.с. 11-12).

20 серпня 2016 року між ОСОБА_2 та ТОВ «ПРАТ Миколаївське» укладено договір оренди землі строком на 14 років (т. 1 а.с. зворот. 92 - 95).

Вказаний договір зареєстрований 16 лютого 2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, індексний номер 25079172, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 01 березня 2018 року № 115822355 (т. 1 а.с. зворот 97, 98).

Згідно Акту приймання - передачі земельної ділянки (об`єкта оренди ) в оренду ОСОБА_2 передала строком на 14 років земельну ділянку з кадастровим номером 4821780600:04:000:0536, загальною площею 0,52 га, у тому числі: ріллі 0,52 гектарів, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1082841448217, що знаходиться на території Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області (т.1 а.с. 95 зворот).

За умовами договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі готівкою або у безготівковій спосіб (за вибором орендодавця), в розмірі: не менше 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 1 рік користування земельною ділянкою, що становить 1042,60 грн.

За згодою сторін розрахунку щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Орендна плата вноситься шляхом передачі орендодавцю відповідної суми грошових коштів або шляхом перерахування на рахунок, вказаний орендодавцем.

Дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, визначених законом.

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, в тому числі до спадкоємців у разі смерті фізичної особи - орендодавця, а також реорганізація (перетворення) юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання та/або припинення цього договору.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданого 11 серпня 2021 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (т. 1 а.с. 19).

Після смерті ОСОБА_2 , позивачка ОСОБА_1 успадкувала земельну ділянку площею 0,5159 га з кадастровим номером 4821780600:04:000:0536, розташованої в межах території Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 06 квітня 2023 року (т. 1 а.с. 22).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав № 328269504 від 06.04.2023року ОСОБА_1 06 квітня 2023 року зареєструвала право власності на зазначену вище земельну ділянку (т. 1 а.с. 23).

За змістом статті 13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зі статтею 77ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 89ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Основного Закону України.

Як напідставу задоволеннясвоїх вимогпозивачка посилаєтьсяна те,що відповідачемпорушуються умовидоговору орендиземлі щодосплати орендноїплати закористування належноюїй направі власностіземельною ділянкоюу період2021-2022років.

Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, що визначено пунктом 1 частини 1 статті 11 ЦК України.

Частиною другою статті 792ЦК України передбачено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексомУкраїни (далі - ЗК України) та Законом України «Про оренду землі».

Згідно з частиною четвертою статті 32 Закону України «Про оренду землі» перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Відповідно до частин першої, третьої статті 148-1ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі). Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

За приписами статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ч.5 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 Земельного кодексу України».

Отже, законом встановлено обов`язок особи у разі набуття права власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді на підставі чинного договору оренди землі, повідомити орендаря про факт переходу права власності на земельну ділянку, а також надати інформацію, що дозволить орендарю виконувати обов`язок зі сплати орендної плати, а також інші умови договору.

Відповідно до статті 526ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 629ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частинами першою і другою статті 651ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У пункті «д» частини першої статті 141ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки).

При цьому систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто неналежне виконання умов договору як і невиконання, також є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18)).

Отже, за загальним правилом у разі наявності вини орендаря у систематичній несплаті орендної плати (два та більше випадки) орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди землі.

Як встановлено, 12 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «ПРАТ Миколаївське» з повідомлення про прийняття спадщини - земельної ділянки кадастровий номер 4821780600:04:000:0536 площа 0,5159 га, в якій повідомила про набуття права власності на орендовану нею земельну ділянку, а також направила вимогу, в якій просила виплатити їй орендну плату (т. 1 а.с. 36 -37).

16 березня 2023 року позивач звернулася до відповідача з повторним повідомлення про прийняття спадщини - земельної ділянки кадастровий номер 4821780600:04:000:0536 площа 0,5159 га, в якій повідомила про набуття права власності на орендовану нею земельну ділянку, а також направила вимогу про виплату їй орендної плати, крім того надала реквізити для сплати орендної плати (т. 1 а.с. 40-41).

08 квітня 2023 року ОСОБА_1 на адресу ТОВ «ПРАТ Миколаївське» направлено вимогу про сплату орендних платежів за договором оренди землі від 20 серпня 2016 року за використання земельної ділянки кадастровий номер 4821780600:04:000:0536 площа 0,5159 га, в якій повідомила про набуття права власності на орендовану нею земельну ділянку.

В додатку до вимоги додано копію свідоцтва про право на спадщину за законом від 06квітня 2023 року із копією витягу з Державного реєстру речових прав від 06 квітня 2023року.

Вказана вимога отримана відповідачем 11 квітня 2023 року (т. 1 а.с. 45-51).

18 квітня 2023 року ТОВ «ПРАТ Миколаївське» перерахувало ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за 2021-2022 роки в сумі 5221 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 4419 від18 квітня 2023 року та випискою з банківського рахунку відповідача від 18 квітня 2023 року (т.1 а.с. 146, 147).

З урахуванням встановленого та положень вказаних вище норм суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що орендарем не було допущено порушення обов`язку по сплаті орендної плати стосовно її строку, а відтак суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позову, оскільки право вимагати у відповідача сплати орендної плати виникло у позивачки з 06 квітня 2023 року (з моменту отримання нею спадщини).

Доводи апеляційної скарги про те, що 17 вересня 2021 року ТОВ «ПРАТ Миколаївське» було повідомлено про прийняття ОСОБА_1 всього складу спадщину та надано всю інформацію передбачену ч.3 ст. 148-1 ЗК України на увагу не заслуговують, оскільки 17 вересня 2021 року позивачка повідомила відповідача про прийняття нею спадщини іншої земельної ділянки кадастровий номер 4821780600:04:000:0287 площа 4,6 га, а крім того, обов`язок щодо сплати орендної плати саме позивачці у відповідача виник після отримання, 11 квітня 2023 року, копії свідоцтва про право на спадщину за законом.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом не взято до уваги розмір заборгованості зі сплати орендної плати за 2021 рік у сумі 3010, 45 грн. також не можуть бути взяті до уваги, оскільки спростовуються розрахунками головного бухгалтера ТОВ «ПРАТ Миколаївське» за 2021-2022 роки на суму 5221 грн., які були сплачені 18 квітня 2023 року.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до заперечень на позов та які були предметом дослідження в суді першої інстанції, яким суд надав відповідну правову оцінку з урахуванням всіх фактичних обставин справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, і з якою погоджується колегія суддів.

За такихобставин,доводи апеляційноїскарги неспростовують обґрунтованихвисновків суду,а томуапеляційна скаргана підставіст.375ЦПК Українипідлягає залишеннюбез задоволення,а рішеннясуду,яке ухваленнямз додержаннямнорм матеріальногота процесуальногоправа - залишеннюбез змін.

Керуючись ст. ст.367,374,375,382ЦПК України колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в її інтересах адвокатом Власенком Сергієм Олександровичем - залишити без задоволення.

Рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 20 вересня 2023року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту у порядку та випадках, передбачених ст.389ЦПК України.

Головуючий Т.В. Крамаренко

Судді: В.І. Темнікова

Н.О. Тищук

Повний текст постанови складено 30 жовтня 2023 року.