Ухвала

від 11.09.2023 по справі 591/5074/22

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №591/5074/22 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-сс/816/96/23 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - арешт майна

УХВАЛА

Іменем України

11 вересня 2023 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:

судді-доповідача - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження № 591/5074/22 за апеляційною скаргою володільця майна ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 01.12.2022 про арешт майна,

учасників кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_7 ,

володільця майна - ОСОБА_8 ,

установила:

На початку апеляційного розгляду кримінального провадження ОСОБА_8 заявив відвід суддям Сумського апеляційного суду ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 з підстав їх упередженості та наявності сумнівів щодо об`єктивності розгляду його апеляційної скарги.

Вислухавши суддю-доповідача, доводи прокурора ОСОБА_7 , який заперечив щодо відводу суддів, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши мотиви і обґрунтування заявленого відводу, колегія суддів вважає, що усна заява про відвід суддів апеляційного суду задоволенню не підлягає з таких підстав.

Зокрема, судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними законом, а суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 1-2 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства, а згідно ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону, що також закріплено і в ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити судді відвід, який повинен бути вмотивованим (ст. 80 КПК), а перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений ст. 75, 76 КПК.

Так, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості (п. 4 ч. 1 ст. 75 КК). При цьому відповідно п. 81 рішення ЄСПЛ від 06.09.2005 «Салов проти України» (Salov v. Ukraine), заява № 65518/01), «неупередженість» у сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції, має визначатися згідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді в конкретній справі, тобто жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію, тобто чи були в суді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу».

Підходи до встановлення наявності упередженості та безсторонності суддів також викладені у рішеннях ЄСПЛ (зокрема, справа «Мироненко та Мартиненко проти України» (Mironenko and Martenko v. Ukraine), заява № 4785/02, 10.12.2009, п. 66, 69, 70), згідно яких наявність безсторонності має визначатися за допомогою об`єктивного та суб`єктивного критеріїв. У кожній окремій справі необхідно визначити, чи мають стосунки, які розглядаються, такі природу і ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Застосовуючи об`єктивний критерій, необхідно з`ясувати, чи існують певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в безсторонності судді. У справі «Білуха проти України» (рішення від 09.11.2006, заява № 33949/02) ЄСПЛ констатував, що «наявність безсторонності відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 49). При вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною».

«Безсторонність (неупередженість) суду означає відсутність упередженості та необ`єктивності; потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи; причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного, тобто існує презумпція неупередженості судді» (рішення ЄСПЛ у справі «Хаушильд проти Данії»).

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти можливій упередженості судді (суддів) під час розгляду конкретної справи, запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді (суддів), оскільки кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом (ст. 6 Конвенції). При цьому незалежність судів є прерогативою (привілеєм), що надається на користь забезпечення верховенства закону та в інтересах тих осіб, що покладають надію на правосуддя (Висновок № 1 (2001) КРЄС для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів).

Пунктом 1.5 Європейської хартії про закон «Про статус суддів» (Лісабон, 10.07.1998) встановлено, що суддя зобов`язаний підтримувати високий рівень компетентності, необхідний для вирішення справ у кожному конкретному випадку, оскільки від рішення судді залежать гарантії та права особи.

Проаналізувавши зазначені вище вимоги закону, колегія суддів вважає, що наведені володільцем майна ОСОБА_8 підстави для відводу суддів апеляційного суду не свідчать про будь-яку упередженість чи небезсторонність цих суддів, їх побічну чи пряму зацікавленість або ж наперед сформовану правову позицію щодо майбутніх результатів розгляду зазначеного кримінального провадження, наявність у суддів певного виключно суб`єктивного внутрішнього переконання щодо наведених ОСОБА_8 в апеляційній скарзі питань, неможливість ухвалення суддями об`єктивного рішення у справі, сумнівів у сторін чи інших осіб щодо неупередженості визначеного у порядку автоматизованого розподілу складу суду (включаючи суддю-доповідача) та забезпечення суддями довіри до судової влади України, збереження та підвищення її авторитету.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до переконання про необґрунтованість заяви ОСОБА_8 про відвід суддів апеляційного суду, внаслідок чого вважає за необхідне відмовити у її задоволенні.

Керуючись ст. 75, 80 КПК України,

постановила:

Відмовити ОСОБА_9 у задоволенні його відводу суддям Сумського апеляційного суду ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4