Ухвала

від 29.09.2023 по справі 591/5074/22

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №591/5074/22 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-сс/816/96/23 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - арешт майна

УХВАЛА

Іменем України

29 вересня 2023 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:

судді-доповідача - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 591/5074/22 за апеляційною скаргою володільця майна ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 01.12.2022 про арешт майна,

установила:

В поданій апеляційній скарзі володілець майна ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити слідчому в арешті майна, вилученого в ході обшуку 29.11.22 за місцем його реєстрації в АДРЕСА_1 , оскільки він є волонтером і на виконання листа військової адміністрації забезпечував доставку підготовленого іноземними донорами для потреб ЗСУ т/з Nissan X-Trail, який на підставі акту приймання-передачі майна він передав адміністрації, яка після використання протягом 5 місяців без тимчасової реєстрації цього т/з повернула йому. Він в свою чергу як волонтер звернувся до керівництва громадської організації щодо постановки вказаного т/з на тимчасовий облік у цій організації для подальшої передачі ЗСУ, але на автомобіль був незаконно накладений арешт.

30.11.2022 до Зарічного районного суду м. Суми з клопотанням, погодженим із прокурором Сумської обласної прокуратури, звернувся ст. слідчий в ОВС СУ ГУНП в Сумській області, яке обґрунтував тим, що невстановлені особи незаконно розпорядились товарами (предметами) гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку під час воєнного стану, внаслідок чого до Сумської обласної військової адміністрації не надійшли легкові та вантажні т/з, у тому числі і автомобіль Nissan X-Trail, оскільки посадові особи Сумської обласної військової адміністрації за попередньою змовою із ОСОБА_8 можливо вчинили привласнення чи розтрату вказаного т/з, який перебував у їх віддані в період воєнного стану.

22.09.2022 були внесені відомості до ЄРДР за № 42022200000000153 за ч. 3 ст. 201-2, ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК, а 29.11.2022 в ході обшуку за місцем фактичного проживання та реєстрації ОСОБА_8 в АДРЕСА_1 були виявлені тимчасовий реєстраційний талон ХХР № 031844 на т/з Nissan Х-Trail, д. н. з. НОМЕР_1 , ключ запалення до нього із шкіряним брелком Nissan СЄ 0499 та NATS і т/з Nissan Х-Trail, д. н. з. НОМЕР_1 , синього кольору, НОМЕР_2 .

Зважаючи на те, що вилучене під час обшуку майно є речовим доказом, відповідає критеріям, встановленим у ст. 98 КПК, існує необхідність у збереженні речового доказу, тому слідчий просив накласти арешт на майно.

Ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 01.12.2022 вказане клопотання слідчого задоволене. Своє рішення слідчий суддя суду першої інстанції умотивував тим, що достатньо підстав вважати, що вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК, та існує необхідність у збереженні цього майна як речового доказу.

Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду, учасники кримінального провадження в судове засідання не з`явились, від володільця майна ОСОБА_8 клопотання про відкладення судового розгляду його апеляційної скарги не надійшло, від представника володільця майна ОСОБА_9 надійшла письмова заява про розгляд апеляційної скарги у його відсутність, а від прокурора ОСОБА_10 надійшла письмова заява про відкладення судового розгляду через відрядження.

Оскільки сторони кримінального провадження надали свої пояснення під час безпосередньої участі у попередньому судовому засіданні, причини їх неявки не є поважними, вони належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду і їх участь в судовому засіданні не є обов`язковою, тому колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги у відсутності сторін кримінального провадження, що не суперечить вимогам кримінального процесуального закону.

Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого рішення слідчого судді, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вказана вище апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Зокрема, згідно ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна, а згідно ч. 2 вказаної статті арешт майна допускається з метою забезпечення, крім іншого: 1) збереження речових доказів. При цьому у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним ст. 98 цього Кодексу, тобто матеріальні об`єкти та документи, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та інше (ч. 3 ст. 170 КПК).

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, зокрема, повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного та третіх осіб (п. 1-2, 5-6 ч. 2 ст. 173 КПК).

Так, розглянувши клопотання слідчого про арешт майна та задовольнивши його, слідчий суддя дійшов цілком обґрунтованого висновку, що арешт повинен бути накладений на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, що в повній мірі відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, вимогам кримінального процесуального закону та належним чином умотивовано в ухвалі, оскільки при вирішенні зазначеного вище питання були дотримані вимоги ст. 170-173 КПК, з`ясовані і досліджені всі ті обставини, з якими кримінальний процесуальний закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а саме наявність правової підстави для арешту цього майна, можливість використання арештованого майна як доказу у кримінальному провадженні тощо.

Слідчим в ОВС СУ ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке 22.09.2022 були внесені до ЄРДР за № 42022200000000153 за ч. 3 ст. 201-2, ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК, щодо невстановлених осіб, які незаконно розпорядились товарами (предметами) гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку під час воєнного стану, внаслідок чого до Сумської обласної військової адміністрації не надійшли легкові та вантажні т/з, у тому числі і автомобіль Nissan X-Trail. Оскільки за версією слідства посадові особи Сумської обласної військової адміністрації за попередньою змовою із ОСОБА_8 можливо вчинили привласнення чи розтрату вказаного т/з, який перебував у їх віддані в період воєнного стану, тому 29.11.2022 на підставі ухвали слідчого судді був проведений обшук за місцем фактичного проживання та реєстрації володільця майна ОСОБА_8 в АДРЕСА_1 , внаслідок якого були виявлені тимчасовий реєстраційний талон ХХР № 031844 на т/з Nissan Х-Trail, д. н. з. НОМЕР_1 , ключ запалення до цього т/з із шкіряним брелком Nissan СЄ 0499 та NATS і сам т/з Nissan Х-Trail, д. н. з. НОМЕР_1 , синього кольору, НОМЕР_2 .

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про наявність підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту вилученого в ході обшуку майна, яке згідно талону тимчасової реєстрації XXP №031154, виданого 30.08.2022 належить ГС «Рух людяності», що не заперечується і самим ОСОБА_8 , оскільки дійсно на даний час існує реальна необхідність в забезпеченні збереження цього майна як речового доказу у вказаному вище кримінальному провадженні № 42022200000000153.

Доводи апеляційної скарги володільця майна ОСОБА_8 про те, що т/з не відповідає критеріям речових доказів і не доведено необхідність його арешту після тимчасової реєстрації за ГС «Рух людяності», колегія суддів вважає необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають, оскільки установлені досудовим розслідуванням фактичні обставини вчинених невстановленими особами кримінальних правопорушень щодо незаконного розпорядження товарами (предметами) гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку під час воєнного стану, внаслідок чого до Сумської обласної військової адміністрації не надійшли легкові та вантажні т/з, у тому числі і згаданий вище автомобіль Nissan X-Trail, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі слідства є підстави для обґрунтованого припущення, що т/з Nissan Х-Trail, д. н. з. НОМЕР_1 , синього кольору, НОМЕР_2 безпосередньо стосується предмета розслідування, а отже відповідає ознакам речових доказів, зазначеним в ст. 98 КПК, що згідно ч. 3 ст. 173 КПК дає правові підстави для його арешту як речового доказів з метою збереження.

Аналізуючи наведені вище обставини, колегія суддів приходить до переконання, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують втручання у права осіб, які володіють, користуються і можуть розпоряджатись певним майном, враховуючи їх приватні чи суспільні інтереси.

Зокрема, вирішуючи питання щодо законності і обґрунтованості арешту майна колегія суддів враховує і сталу судову практику ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Таким чином, втручання держави у право володіння майном у даному конкретному випадку є законним і обґрунтованим, оскільки таке втручання здійснено на підставі чинного КПК, який є доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм, сумісних з принципами Конвенції.

Втручання у вказаному вище кримінальному провадженні є виправданим, так як воно здійснено з метою задоволення «суспільного інтересу» та за наявності об`єктивної необхідності в цьому у формі публічного, загального інтересу, який включає інтерес держави, громади, а також здійснено з дотриманням принципу «пропорційності» - «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства, громади), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання, який передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. При цьому, оцінюючи пропорційність, колегія суддів виходить з того, що досягти легітимної мети за допомогою інших заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, ніж арешт майна, неможливо, застосовані слідчим суддею суду першої інстанції обмеження стосовно вказаного в ухвалі майна не є надмірними або ж такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, не надано та колегією суддів не встановлено.

У сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на зазначене у клопотанні слідчого майно, діяв у спосіб та в межах законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги ОСОБА_8 з цього приводу є необґрунтованими.

Необхідно зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, правильності правової кваліфікації дій особи, на майно якої накладено арешт, переваги одних доказів над іншими тощо.

Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення ймовірною, вірогідною та достатньою певною мірою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. При цьому ГС «Рух людяності», за якою на час апеляційного розгляду і зареєстрований т/з Nissan Х-Trail, д. н. з. НОМЕР_1 , синього кольору, НОМЕР_2 , фактично погодилась із ухвалою слідчого судді суду першої інстанції про арешт майна, до суду апеляційної інстанції з відповідною скаргою про оскарження судового рішення не зверталась, а також не уповноважувала ОСОБА_8 на представництво її інтересів в судах у встановлений кримінальним процесуальним законом спосіб.

З огляду на викладене, оскаржена ухвала слідчого судді суду першої інстанції є законною, обгрунтованою та належним чином умотивованою, внаслідок чого вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419 і 422 КПК України,

постановила:

Ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 01.12.2022 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022200000000153 від 22.09.2022 залишити без змін, а апеляційну скаргу володільця майна ОСОБА_6 на цю ухвалу без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4