Постанова

від 21.09.2023 по справі 175/2469/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-з/803/582/23 Справа № 175/2469/22 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

21 вересня 2023 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд в складі колегії:

судді-доповідача: Новікової Г.В.

суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.,

розглянувши у письмовому провадженні без виклику сторін в м. Дніпро заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Смагіна Віталія Георгійовичапро розподіл судових витрат на правничу допомогу у справі №175/2469/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради про визнання місця проживання дитини та стягнення аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - орган опіки та піклування адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради, про визнання місця проживання дитини та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Із вказаними судовим рішенням не погодилась ОСОБА_2 та подала апеляційну скаргу, яка разом із матеріалами справи надійшла до Дніпровського апеляційного суду.

Додатковим рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2023 року доповнена резолютивна частина рішення від 20.04.2023 року абзацом про стягнення витрат на правничу допомогу.

Із вказаними судовим рішенням в частині розміру витрат на правничу допомогу не погодився представник ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, яка надійшла безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 серпня 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та представника ОСОБА_1 - адвоката Смагіна В.Г. залишено без задоволення; рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2023 року та додаткове рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2023 року залишено без змін.

31 серпня 2023 року до Дніпровського апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Смагіна Віталія Георгійовичапро розподіл судових витрат на правничу допомогу,понесених в апеляційній інстанції.

Згідно із ч. 2 ст. 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Відповідно до п.3 ч. 1, ч. 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи у судове засідання.

Враховуючи відсутність необхідності виклику сторін та інших учасників справи у судове засідання апеляційний суд розглядає заяву без участі сторін та інших учасників справи.

Вивчивши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення клопотання представника відповідача з наступних підстав.

Відповідно до положень частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (частини 1, 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 та адвокатським бюро «Віталія Смагіна» в особі Смагіна В.Г. було укладено договір про надання правової допомоги від15 серпня 2022 року (т.1 а.с.25-26).

За додатковою угодою до цього договору №1 від 13.06.2023 року виконавець зобов`язувався надати клієнту правничу (правову допомогу) з апеляційного оскарження додаткового рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16.05.2023 року у справі№175/2469/22 в частині зменшення витрат на правову допомогу, а клієнт оплатити гонорар у фіксованому розмірі 15 000,00 грн. (т.3 а.с.34), що також підтверджується розрахунком витрат від 13.06.2023 року із зазначенням конкретних видів правничої (правової) допомоги наданих позивачу.

Додатковою угодою до договору від 15.08.2022 року №2 від 05.07.2023 року виконавець зобов`язувався надати клієнту правничу (правову допомогу) під час апеляційного оскарження рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20.04.2023 року у справі №175/2469/22 в частині задоволення первісного позову, а клієнт оплатити гонорар у фіксованому розмірі 25 000,00 грн., що також підтверджується розрахунком витрат від 17.07.2023 року із зазначенням конкретних видів правничої (правової) допомоги наданих позивачу.

Також з матеріалів справи вбачається, що адвокат Сагін В.Г. представляв інтереси ОСОБА_1 у Дніпровському апеляційному суді на підставі Ордеру на надання правничої (правової) допомоги Серія АЕ №1150722 від 15.08.2022 року.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.(Постанова Великої Палати Верховного Суду справа № 755/9215/15-ц від 19 лютого 2020 року).

Враховуючи те, що Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 серпня 2023 року відмовлено у задоволенні апеляційних скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , витрати, які заявлені представником ОСОБА_1 - адвокатом Смагіним В.Г. за розгляд апеляційної скарги на додаткове рішення від 16 травня 2023 року в частині розміру стягнутих з ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу, не підлягають стягненню.

Щодо витрат які представник позивач просив стягнути з відповідача за його послуги з представництва інтересів клієнта в частині оскарження ОСОБА_2 рішення суду першої інстанції від 20 квітня 2023 року, суд вважає за необхідне зменшити їх розмір до 3 000,00 грн. з огляду на наступне.

Згідно із актом №2 про надання правничої (правової) допомоги від 25.08.2023 року, Смагін В.Г. надав, а ОСОБА_1 прийняв правничу допомогу щодо апеляційного оскарження відповідачем - ОСОБА_2 рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20.04.2023 року у справі№175/2469/22 в частині задоволення позову на загальну суму 25 000,00 грн. в яку входили, аналіз (вивчення) оскаржуваного рішення та апеляційної скарги відповідача; аналіз чинного законодавства та судової практики щодо визначення місця проживання дитини; консультація та роз`яснення щодо правомірності рішення суду першої інстанції; складання, формування, роздруківка відзиву на апеляційну скаргу (з додатками), виготовлення та завірення копій документів; відправлення відзиву через відділення поштового зв`язку; підготовка та участь у судовому засіданні 2208.2023 року.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Так, відповідно до положень ч.6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат може не тільки за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, а і за власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою - п`ятою та дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічна позиція відображена в п.119 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21

Тому виходячи із положень ч.3 ст. 141 ЦПК України, враховуючи співмірність складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності подання відзиву на апеляційну скаргу та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, колегія суддів вважає, що зазначені представником Смагіним В.Г. витрати на правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн. є завищеними.

Зокрема суд звертає увагу, що предметом позову в цій справі є визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів. Розгляд справи в суді апеляційної інстанції здійснювався за наявними ній доказами, без подавання нових та в межах двохмісячного строку розгляду справи.

З огляду на викладене, апеляційний суд прийшов до висновку про часткове задоволення заяви представника позивача про стягнення з відповідача понесених витрат пов`язаних з розглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи (складання відзиву, участь у судовому засіданні), принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача 3 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді апеляційної інстанції .

Керуючись ст. 270, 141 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Смагіна Віталія Георгійовичапро розподіл судових витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу за розгляд справи у суді апеляційної інстанцій у розмірі 3 000 грн.(три тисячі гривень).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: