Постанова

від 20.09.2023 по справі 646/6520/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

20 вересня 2023 року

м. Харків

Справа № 646/6520/20

Провадження № 22-ц/818/1250/23

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Пилипчук Н.П. ,

суддів: Маміної О.В., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання : Носової К.В.,

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі- продажу недійсним, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03 квітня 2023 року, ухвалене суддею Янцовською Т.М., -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі- продажу недійсним.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03 квітня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 - залишено без розгляду, з підстав п.3. ч.1 ст.257 ЦПК України - у зв`язку з повторною неявкою позивача в судове засідання.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неповне з`ясування судом обставин справ.

Апеляційна скарга мотивована тим, що жодних судових повісток про виклик його в судове засідання призначене на 03 квітня 2023 року він не отримував, заяви щодо отримання ним СМС повідомлень до суду також не подавалось.

Крім того, поза увагою суду залишилась його письмова заява від 20 травня 2021 року в якій він просив суд розглядати справу за його відсутності. Таким чином, він скористався своїм правом передбаченим ч.3 ст.211 ЦПК України.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з`явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що позивач повторно не з`явився в судове засідання, причини неявки суду не повідомив.

Між тим, такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Частиною 3 статті 128 ЦПК України встановлено, що судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

В частині 5 цієї статті зазначено, що судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, яких викликають, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка повідомлення - завчасно.

Частинами 1, 2 статті 130 ЦПК України передбачено, що у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.

З аналізу даної норми слідує, що доказом належного повідомлення сторони про час і місце судового розгляду є розписка про одержання судової повістки.

Відповідно до частини першої, пунктів 1, 2 частини другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У разі повторної неявки позивача (усіх позивачів) в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України).

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Вказані висновки неодноразово підтверджені Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 22 березня 2021 року у справі № 757/43966/16-ц, від 01 квітня 2021 року у справі № 2-1676/11, від 05 квітня 2021 року у справі № 524/3347/18, від 19 квітня 2021 року у справі № 675/1714/19.

Частиною четвертою статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому слід зазначити, що повторною неявка в судове засідання вважається у разі якщо такі факти мали місце поспіль.

Вирішуючи питання про залишення позову без розгляду, суд повинен врахувати всі умови залишення заяви без розгляду у сукупності. Відсутність хоча б однієї із умов не дає права суду залишати позов без розгляду.

Матеріали справи свідчать, що у листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі- продажу недійсним.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09 листопада 2020 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 24 грудня 2020 року.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21 травня 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 09 серпня 2021 року.

У подальшому дану справу було передано судді Янцовській Т.М. та ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 17 грудня 2021 року прийнято до свого провадження і призначено до розгляду в судовому засіданні на 20 січня 2022 року.

Як свідчать матеріали справи в судове засідання призначене на 20 січня 2021 року позивач ОСОБА_1 не з`явився. На його телефонний номер НОМЕР_1 судом направлялося SMS повідомлення про виклик останнього в судове засідання призначене на цей день, про що свідчить довідка про доставку SMS (а.с.59). У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи розгляд справи було відкладено на 28 лютого 2022 року про що свідчить довідка суду від 20 січня 2022 року (а.с.62).

На адресу позивача ОСОБА_1 судом направлялася судова повістка з викликом його в судове засідання призначене на 28 лютого 2022 року. Разом з тим, на зворотньому поштову повідомленні, яке повернулося на адресу суду не міститься відмітка позивача про отримання ним судової повістки, конверт із відміткою пошти щодо підстав не вручення цієї судової повістки в матеріалах також відсутній (а.с.65). Згідно штрихкоду на зворотньому повідомленні 6100148706812. Згідно офіційного сайту укрпошта (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html) дані про відправлення за номером 6100148706812, який зазначений на зворотньому поштовому повідомленні, на даний час відсутні, тому що не зареєстровані в системі.

У подальшому розгляд справи було відкладено на 02 березня 2023 року.

В судове засідання призначене на 02 березня 2023 року ОСОБА_1 не з`явився. Судова повістка, яка направлялася судом на адресу позивача ОСОБА_1 повернулася до суду без вручення з відміткою суду - адресат відсутній за вказаною адресою (а.с.67). У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи розгляд справи було відкладено на 03 квітня 2023 року про що свідчить довідка суду від 02 березня 2023 року (а.с.68).

В судове засідання призначене на 03 квітня 2023 року позивач ОСОБА_1 не з`явився. На його телефонний номер НОМЕР_1 судом направлялося SMS повідомлення про виклик останнього в судове засідання призначене на цей день, про що свідчить довідка про доставку SMS (а.с.69).

Пунктом 3 частини 8 статті 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є в тому числі день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

З викладеного вбачається, що позивач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи призначене на 02 березня 2023 року. Разом з тим, щодо інших судових засідань призначених судом на 20 січня 2021 року, 28 лютого 2022 року, 02 березня 2023 року, 03 квітня 2023 року, то матеріали справи не містять доказів належного повідомлення позивача з викликом його в зазначені судові засідання.

Що стосується направлення судом на телефонний номер позивача SMS повідомлень про виклик останнього в судові засідання, то колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями ч.6 ст. 128 ЦПК України передбачено, що судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Отже чинним цивільним процесуальним законодавством інший порядок інформування учасників справи про дату, час та місце розгляду справи не визначено.

В свою чергу наказом ДСА від 01 червня 2013 № 73 було затверджено Порядок надсилання учасникам судового процесу (кримінального провадження) текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень (в редакції, яка діяла на час направлення SMS повідомлення з викликом на 20 січня 2022 року)

Матеріали справи місять довідку про доставку SMS, згідно якої позивачу було доставлено SMS-повідомлення про судове засідання призначене на 20 січня 2022 року на 11год. 30хв.

Проте ця довідка не може вважатися доказом належного повідомлення про дату, час і місце судового засідання, оскільки згідно пункту 2 Порядку надсилання учасникам судового процесу (кримінального провадження) текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 01 червня 2013 року № 73, текст судової повістки може бути надісланий судом Учаснику SMS-повідомленням лише після подання ним до суду заявки про намір отримання судової повістки в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення. Така заявка оформляється безпосередньо в суді або шляхом роздруковування та заповнення Учасником форми, яка розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.

Аналогічне положення закріплене п.5 Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затверджений Наказом Державної судової адміністрації України 23 січня 2023 року №28 - судовий виклик надсилається учаснику судового процесу за наявності відповідної заяви та технічної можливості.

У матеріалах справи відсутня заява ОСОБА_1 про намір отримання судової повістки в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення.

За таких обставин не можна вважати, що суд першої інстанції належним чином повідомив позивача про дату, час і місце судового засідання призначене на 20 січня 2022 року на 11год. 30хв. та на 03 квітня 2023 року на 13год. 00хв.

Більш того, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що 20 травня 2021 року позивачем подавалась до суду заява в якій останні просив суд розглядати справу за його відсутності.

Таким чином, ОСОБА_1 скористався своїм правом передбачене ч.3 ст.211 ЦПК України.

За таких обставин у суду першої інстанції не було правових підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду у зв`язку із його повторною неявкою в судове засідання.

Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права (пункт 4 частини першої статті 379 ЦПК України).

З урахування викладеного, ухвала суду першої інстанції від 16 березня 2021 року про залишення позову ОСОБА_3 без розгляду підлягає скасуванню з поверненням справи до того ж суду для продовження розгляду.

Що стосується клопотання ОСОБА_1 про вирішення питання щодо розподілу судових витрат, яке міститься в апеляційній скарзі, то воно є передчасним.

Пунктом 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року визначено, що якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає розгляду справи, з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної та/або касаційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03 квітня 2023 року - скасувати і справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 21 вересня 2023 року.

Головуючий - Н.П. Пилипчук

Судді - О.В. Маміна

О.Ю. Тичкова