Постанова

від 18.09.2023 по справі 917/805/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2023 року м. Харків Справа № 917/805/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А. , суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі судового засідання Ярош В.В.,

за участі представників сторін:

від відповідача, Холодов Л.Ю.,

від позивача, Євсюков Ф.Б.,

від позивача, Боровська Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача, за вх. №1677 П/1 на ухвалу господарського суду Полтавської області від 08.08.23 (суддя О. М. Тимощенко) у справі №917/805/23

за позовом ТОВ "Об`єднання "Хорс", м.Київ,

до ПрАТ "Харківське котлобудівельне підприємство "Котлоенергопроект", м.Харків,

про стягнення грошових коштів у розмірі 111 879 742,40 грн та визнання договору розірваним,

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднання "Хорс" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Харківське котлобудівельне підприємство "Котлоенергопроект" про стягнення заборгованості у розмірі 111 879 742,40 грн за договором №1917 генерального підряду від 01.10.2019 року та про визнання вказаного договору розірваним (868/23).

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 29.05.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 917/805/23 у порядку загального позовного провадження.

31.07.2023 року до господарського суду Полтавської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднання "Хорс" надійшла заява (вх. № 9349), в якій позивач просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках в фінансових установах та/або банках інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Приватному акціонерному товариству «Харківське котлобудівельне підприємство «Котлоенергопроект» (місцезнаходження: 61184, Україна, м.Харків, вул. Родникова, буд. З, кв. 115, Фактичне місцезнаходження: 61001, м.Харків, пр. Героїв Харкова, 299-А, Ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 31631883) в межах суми 42 207 670, 79 грн.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 08.08.2023 р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднання "Хорс" (вх. №9349 від 31.07.2023 року) про забезпечення позову у справі №917/805/23 задоволено.

Накладено арешт на грошові кошти, як в національній валюті (гривня) так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках в фінансових установах та/або банках інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Приватному акціонерному товариству «Харківське котлобудівельне підприємство «Котлоенергопроект» (місцезнаходження: 61184, Україна, м.Харків, вул. Родникова, буд. 3, кв. 115, фактичне місцезнаходження: 61001, м.Харків, пр.Героїв Харкова, 299-А, Ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 31631883) в межах суми 42 207 670,79 грн.

Ухвала обґрунтована наявністю підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Приватне акціонерне товариство "Харківське котлобудівельне підприємство "Котлоенергопроект» звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову. Вважає, що ухвала суду прийнята без урахування усіх обставин справи. Зокрема посилається, що зазначеною ухвалою суд першої інстанції фактично задовольнив позовну заяву. Крім того, матеріали справи не містять доказів, які підтверджують, що відповідач має на меті ухилитися від виконання рішення по цій справі.

Для розгляду справи шляхом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Хачатрян В.С.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.08.2023 р. у справі №917/805/231 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Харківське котлобудівельне підприємство "Котлоенергопроект» на ухвалу господарського суду Полтавської області від 08.08.23 у справі №917/805/23, встановлено учасникам справи строк до 18.09.2023 включно для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання (доданих до них документів) іншим учасникам справи, витребувано матеріали оскарження по справі №917/805/23 з Господарського суду Полтавської області. Розгляд справи призначено на 18.09.2023 р.

У судовому засіданні, яке відбулося 18.09.2023 р., приймали участь представники позивача та відповідача, які підтримали свої вимоги та заперечення.

Відповідно до приписів статті 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частиною 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. ( ч.1 ст.269 ГПК України)

Заслухавши доповідь головуючого по справі ( суддю доповідача), дослідивши обставини справи, апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін які приймали участь у судовому засіданні, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія зазначає наступне.

З матеріалів справи убачається, що в провадженні господарського суду Полтавської області перебуває справа № 917/805/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднання "Хорс" до Приватного акціонерного товариства "Харківське котлобудівельне підприємство "Котлоенергопроект" про стягнення заборгованості у розмірі 111 879 742,40 грн за договором №1917 генерального підряду від 01.10.2019 року та про визнання вказаного договору розірваним (868/23).

31.07.2023 року до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднання "Хорс" надійшла заява (вх. № 9349), в якій позивач просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках в фінансових установах та/або банках інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Приватному акціонерному товариству «Харківське котлобудівельне підприємство «Котлоенергопроект» (місцезнаходження: 61184, Україна, м.Харків, вул. Родникова, буд. З, кв. 115, Фактичне місцезнаходження: 61001, м.Харків, пр. Героїв Харкова, 299-А, Ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 31631883) в межах суми 42 207 670,79 грн.

В обґрунтування своєї заяви позивач посилається на те, що, позивачем в рамках договору генпідряду №1917 від 01.10.2019 року було оплачено на рахунок генпідрядника (відповідача) грошових коштів на суму 117 490 390,00 грн. Різниця між сумою коштів, яка оплачена позивачем на рахунок відповідача за договором генпідряду, та сумою коштів, яку генпідрядник перерахував субпідрядникам та іншим своїм контрагентам для виконання своїх зобов`язань за договором генпідряду, складає 42 207 670,79 грн. Ця значна сума грошових коштів, яка добросовісно була сплачена позивачем з метою виконання договірних зобов`язань та не була використана за своїм цільовим призначенням та просто зникла.

Позивач зазначає, що на даний час, за матеріалами УСБУ в Полтавській області, слідчим управлінням ГУНП в Полтавській області розслідується кримінальне провадження, відомості про яке 14.09.2022 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022170000000453 за ст. 191 КК України щодо заволодіння службовими особами ПрАТ «ХКП «Котлоенергопроект» грошовими коштами потерпілого ТОВ «Об`єднання «Хоре» під час виконання будівельних робіт з реконструкції технологічних потоків на ПрАТ «КЗТВ», з подальшою їх легалізацією та виведенням за меж України.

Управлінням служби безпеки України в Полтавській області за дорученням слідчого під час аналізу руху коштів ПрАТ «ХКП «Котлоенергопроект» по рахунку в АТ «Банк «Грант» встановлені сумнівні операції, які свідчать про можливе обготівкування та привласнення коштів директором ПрАТ «ХКП «Котлоенергопроект» Ліфшицем В.Д. Так, частина коштів в сумі 6,198 млн грн була знята готівкою, надано позик працівникам на суму 1,41 млн грн (які в подальшому не зараховувалися на рахунок підприємства), значна частина коштів була перерахована на рахунки інших підприємств, засновником яких також є ОСОБА_1 , (в сумі 2,01 млн грн - на рахунок ТОВ «Екоті» (ідентифікаційний код 32951136); в сумі 1,219 млн грн - на рахунок ТОВ «Теплотехніка» (ідентифікаційний код 31632185).

Крім того, сума 2,578 млн грн була перерахована ФОП Степаненко Н.С. за технічну документацію, 5,196 млн грн за виготовлення технічної документації ФОП Пономаренко С.Н., 0,91 млн грн - ФОП Лещенко Р.О. за проектні роботи.

Про виведення коштів за межі України свідчить той факт, що в березні 2021 Ліфшиць В.Д. став одним із засновників юридичної особи, зареєстрованої в російській федерації - ООО «СИТ «ЗК» (ИНН 3123318896), при цьому статутний капітал цієї юридичної особи одночасно був збільшений з 10 000,00 руб. до 7 594 620 руб.

Крім того, з матеріалів виконавчого провадження №71345654, відкритого з примусового виконання ухвали Господарського суду Полтавської області від 20.03.2023у справі № 917/322/23, убачається, що в результаті протиправних дій відповідача залишки грошових коштів на рахунках відповідача практично відсутні, що може істотно ускладнити чи взагалі унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист інтересів позивача.

На думку позивача, наведені в даній заяві факти та обставини прямо підтверджують, що грошові кошти, які були оплачені позивачем на рахунок відповідача в рамках виконання договору генпідряду, відсутні у відповідача та не були використані за їх цільовим призначенням в сумі 42 207 670,79 грн, а наявних у відповідача грошових коштів недостатньо для захисту інтересів позивача, що унеможливить здійснення належного захисту майнових прав та законних і охоронюваних інтересів ТОВ «Об`єднання «Хорс» та виконання судового рішення (в разі задоволення позову).

ТОВ «Об`єднання «Хорс» також зазначило про відсутність пропозиції, щодо зустрічного забезпечення позову, посилаючись на те, що метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків Відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. На відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача.

Крім того, фактично цей інститут права зберігає існуючий status quo між сторонами до ухвалення рішення суду по суті спору (постанови Верховного Суду від 17.12.2020у справі №646/6171/18, від 17.02.2021 у справі №760/19023/18, від 27.07.2021у справі № 22-з/824/477/2021, 22-з/824/535/2021).

Також позивач посилається на правову позицію, викладену в постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі №904/661/19, від 10.10.2019 у справі №916/1572/19, де зазначено, що зважаючи на частини 4 статті 141 Господарського процесуального кодексу України, ухвалення рішення про забезпечення позову без одночасного вирішення судом питання про зустрічне забезпечення не позбавляє заявника права звернутися до суду із клопотанням про зустрічне забезпечення, що може бути подано після застосування судом заходів забезпечення позову.

Як зазначалося вище, суд першої інстанції задовольнив заяву позивача та забезпечив позов шляхом накладання арешту на грошові кошти, як в національній валюті (гривня) так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках в фінансових установах та/або банках інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Приватному акціонерному товариству «Харківське котлобудівельне підприємство «Котлоенергопроект» (місцезнаходження: 61184, Україна, м. Харків, вул. Родникова, буд. 3, кв. 115, фактичне місцезнаходження: 61001, м.Харків, пр. Героїв Харкова, 299-А, Ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 31631883) в межах суми 42 207 670,79 грн.

Ухвала обґрунтована наявністю підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на нижче викладене.

Стаття 136 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до приписів частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

У постанові Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 910/16868/19 було викладено наступний правовий висновок:

«Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову».

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.

Обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору та як наслідок ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20).

Відповідно до приписів частини 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Як свідчать матеріали справи, при вирішенні заяви позивача про забезпечення позову суд першої інстанції врахував подані позивачем докази (завірені копії), а саме:

- лист Управління Служби безпеки України в Полтавській області вих. № 66/5/2/25-1235 від 17.08.2022 року щодо вчинення кримінального правопорушення, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (номер кримінального провадження 12022170000000453),

-доручення про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40 КПК України №6232/115/24/05-2022 від 21.09.2022 року,

-лист Управління Служби безпеки України в Полтавській області вих. № 66/5/2/8-3145 від 01.11.2022 року щодо виконання доручення слідчого,

-лист Управління Служби безпеки України в Полтавській області вих. № 66/5/2/8-3391 від 11.11.2022 року щодо виконання доручення слідчого (в доповнення до реєстр. №66/5/2/8-3145 від 01.11.2022),

-лист Управління Служби безпеки України в Полтавській області вих. № 66/5/2/8-1943 від 07.06.2023 року щодо виконання доручення слідчого,

-лист АТ "Східно-Український банк "Грант" від 28.03.2023 року №77/08-2 БТ щодо надання інформації ДВС про залишки коштів на рахунках,

-лист АТ "Перший Український міжнародний банк" від 06.04.2023 року №116/1943/19 БТ щодо надання інформації ДВС про залишки коштів на рахунках,

-роздруківку з сайту YOU CONTROL щодо зв`язків ПрАТ "Харкіське котлобудівельне підприємство "Котлоенергопроект" з країною-агресором,

-роздруківку щодо реєстраційних даних юридичної особи, зареєстрованої в Російській Федерації - ООО "СИТ "ЗК", засновником якої є директор відповідача Ліфшиць В. Д.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, виконання в майбутньому судового рішення у цій справі, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме він необхідну суму грошових коштів, а отже застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем, безпосередньо пов`язано із предметом позову.

Судова колегія також зазначає, що такий захід забезпечення позову, як накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах суми 42 207 670,79 грн, забезпечить реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову, а тому є адекватним.

В даному випадку, застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на кошти, не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо використання коштів, наявних у відповідача, що, в свою чергу, дозволить створити належні умови для виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Крім того, накладення арешту на кошти у межах суми 42 207 670,79 грн (різниця між сумою коштів, яка оплачена позивачем на рахунок відповідача за договором генпідряду, та сумою коштів, яку генпідрядник перерахував субпідрядникам та іншим своїм контрагентам для виконання своїх зобов`язань за договором генпідряду №1917 генерального підряду від 01.10.2019 року) гарантуватиме у майбутньому виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Що стосується твердження заявника апеляційної скарги про відсутність доказів, які підтверджували, що відповідач має на меті не виконувати рішення суду у разі задоволення позову.

Як зазначалося вище, заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

До того ж, за обставин звернення з позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи не співмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 905/446/22).

Крім того, до матеріалів справи позивач додав документи, які підтверджують обставини на які він посилався в обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову.

Що стосується твердження заявника апеляційної скарги про те, що у зв`язку з задоволенням заяви про забезпечення позову, судом фактично задоволені позовні вимоги

Судова колегія зазначає, що у разі задоволення позовних вимог, з відповідача будуть стягнути відповідні грошові кошти на рахунок позивача.

В той час, як накладання арешту призводить до того, що відповідач певний час буде обмежений у можливості щодо розпорядження грошовими коштами, які перебувають на його рахунку. Про те, грошові кошти залишаються на рахунках та у власності відповідача.

З огляду на наведене, твердження заявника апеляційної скарги про фактичне задоволення судом першої інстанції позовних вимог не відповідає дійсності.

Відповідно до приписів статті 275 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

В даному випадку судова колегія приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції прийнята судом з додержанням норм матеріального та процесуального права у зв`язку з чим, ухвала суду першої інстанції залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу ПрАТ "Харківське котлобудівельне підприємство "Котлоенергопроект", м.Харків, на ухвалу господарського суду Полтавської області від 08.08.2023 у справі № 917/805/23 залишити без задоволення.

2.Ухвалу господарського суду Полтавської області від 08.08.2023 у справі №917/805/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 -289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 20.09.2023

Головуючий суддя О.І. Склярук

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.С. Хачатрян