Рішення

від 19.09.2023 по справі 921/415/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 вересня 2023 року м. ТернопільСправа № 921/415/23

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

за участі секретаря судового засідання: Бега В.М.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Агростар (вул. Чкалова, 122, кв. 50, м. Миколаїв, 54003)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрний край (с. Постолівка, Чортківський район, Тернопільська область, 48236)

про стягнення 197319,93 грн.

За участю від:

позивача Порошина Н.Г.

відповідача Саламандра Г.М.

Зміст позовних вимог, позиція позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю Еко-Агростар звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрний край про стягнення 197319,93 грн заборгованості, з яких: 137129,50 грн боргу; 47337,69 грн пені; 2840 грн 3% річних; 10012,74 грн інфляційних нарахувань.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві б/н від 09.06.2023 (вх. №457 від 15.06.2023), відповіді на відзив б/н від 01.08.2023 (вх. №6485 від 08.08.2023), поясненнях б/н від 18.09.2023 (вх. №7524 від 18.09.2023) посилається на невиконання відповідачем умов п. 2.4 договору купівлі-продажу №3/5 від 30.05.2022, в частині оплати 50% вартості (післяплати) поставленого останньому товару, у зв`язку із збільшенням врожайності на демо ділянках на 5%, на яких використовувався придбаний товар.

На підтвердження факту збільшення врожайності позивач посилається на складений в присутності агронома ТОВ «Аграрний край» Козака В.В. та директора ТОВ «Еко-Агростар» Чернеги О.М. акт щодо звірки врожайності на ділянці 25 га при використанні мікродобрив «Мінераліс Україна» на озимій пшениці на полі №0110, яке належить ТОВ «Аграрний край» за адресою с. Постолівка, Чортківський район, Тернопільська область, на якому 01.08.2022 було проведено збирання врожаю цієї культури.

Поданий відповідачем внутрішній акт від 02.06.2022 про використання мікродобрив (зернові), кремній/калій та мідь на полі №0110 озима пшениця площею 25 га свідчить про те, що ці мікродобрива були внесені на все поле №0110 площею 25 га, тобто це поле не містило ділянку, яка не була оброблена мікродобривами позивача.

Зафіксована в акті від 01.08.2022 врожайність 6,9 т/га та 7,1 т/га свідчить про збільшення врожайності озимої пшениці, яка на той час в Тернопільській області складала середньо 4,8 т/га, тобто врожайність після обробки міндобривами зросла майже на 40%.

Єдиною підставою для звільнення відповідача від перерахунку післяплати за отриманий у власність товар сторони визначили у п. 2.4, а саме, якщо врожайність на демо ділянках (додаток №1) не збільшиться в порівнянні з врожайністю на ділянці (додаток №2), або збільшиться менше ніж на 5% покупець, звільняється від зобов`язань оплати решти 50% вартості товару, що становить 137129,50 грн.

Однак, сторони не визначили перелік демо ділянок (додаток №1), де використовувались мікродобрива, придбані у ТОВ «Еко-Агростар», та додаток №2, де не використовувались мікродобрива, придбані у ТОВ «Еко-Агростар». Вказані додатки мали бути невід`ємними частинами договору, їх відсутність виключає застосування приписів п. 2.4 договору (звільнення від перерахування післяплати), який діє лише у разі:

- визначення демо ділянкок (додатку №1 до цього договору), де використовуються мікродобрива, придбані у ТОВ «Еко-Агростар» та ділянок (додаток №2);

- запрошення представника продавця (попередивши його за три дні) для участі та контролю першого застосування кожного з виду найменування придбаної партії товару;

- під час першого застосування товару, яким є насіння, (добрива з мікроелементами для позакореневого підживлення, засоби захисту рослин), запросити представника продавця та скласти акт застосування товару на контрольній смузі, де зазначити вид застосованого товару, час його застосування, місце застосування, рослинна культура щодо якої застосований товар та інші дані;

- дотримання технології застосування мікродобрив відповідно до виду рослинної культури;

- складання акту звірки врожайності на демо ділянці (додатку №1 до цього договору), де використовуються мікродобрива, придбані у ТОВ «Еко-Агростар» та ділянок (додаток №2).

Відсутність визначених ділянок (додаток №1 та №2) виключає необхідність виклику представника позивача на перше застосування міндобрив та засобів захисту рослин та подальше складання актів порівняння врожайності. Такі акти не мають значення, оскільки за відсутності визначених переліків ділянок задля порівняння не дають підстав для звільнення від оплати отриманого у власність товару.

За таких обставин, відповідач відповідно до п. 2.3.1 договору зобов`язаний оплатити вартість товару (післяплату) у розмірі 137129,50 грн до 30.09.2022, чого не зробив до цього часу.

Звертає увагу на твердження відповідача про те, що поставка товару відбувалась відповідно до накладної та рахунку на оплату відповідно до договору № 3/5 від 26.05.2022, тобто не на підставі наявного у справі договору № 3/5 від 30.05.2022. Це свідчить про те, що умови договору, а саме п. 2.4 щодо звільнення від сплати післяплати, на ці правовідносини не розповсюджуються.

Окрім цього, позивачем стверджено, що спірний договір є саме договором купівлі-продажу, а не договором змішаної форми, з поєднанням притаманної договору поставки формі.

Позиція відповідача.

Відповідач у відзиві б/н від 22.07.2023 (вх. №6146 від 24.07.2023), поясненнях б/н, б/д (вх. №7463 від 14.09.2023) повністю заперечено проти позову.

Відповідачем визнано, що на виконання умов договору купівлі-продажу №3/5 від 30.05.2022 ТОВ «Еко - Агростар» було відвантажено ТОВ «Аграрний край» товар згідно видаткової накладної №4 від 02.06.2022.

При цьому, ним звернено увагу на те, що вказана накладна містить посилання на дату договору від 26.05.2022.

Разом з тим, зазначено, що 01.08.2022 було проведено збирання врожаю озимої пшениці на полі №0110, що належить ТОВ «Аграрний край» за адресою с. Постолівка Чортківського району Тернопільської області. За результатами збирання врожаю на демо ділянці (обробленій мікродобривами «Мінераліс Україна») показник врожайності складав 7,129 т/га, а на контрольній ділянці (не обробленій мікродобривами «Мінераліс Україна») показник врожайності складав 6,9 т/га (акт звірки врожайності додано позивачем до позовної заяви).

Отже, сторонами зафіксовано збільшення врожайності на ділянці №0110 лише на 3,32%, у зв`язку з чим відповідач звільняється від сплати решти 50% вартості товару (сплати 137129,50 грн).

Позивач не заперечує, що він володіє інформацією про демо ділянки, де використовувались мікродобрива, придбані у ТОВ «Еко-Агростар», неодноразово відвідував ці ділянки, у т.ч. був присутнім при внесенні мікродобрив та під час збору урожаю, про що свідчить його підпис під актом звірки врожайності від 01.08.2022, відповідно до якого було зафіксовано збільшення врожайності озимої пшениці на демо ділянці площею 25 га (частина ділянки 0110) на 3,32%.

Проте на інших ділянках, де застосовувались мікродобрива по інших культурах (бобові, олійні, кукурудза, соя та ін) не було зафіксовано збільшення врожайності, тому акти звірки врожайності не були підписані представником позивача.

Твердження позивача про те, що ділянка №0110 має площу 25 га і мікродобрива були внесені на все поле 0110 площею 25 га не відповідають дійсності і спростовуються іншими документами:

- актом про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив, засобів хімічного захисту рослин та насіння під урожай 2022 року від 02.06.2022, де чітко зазначено, що ділянка 0110 розташована в с. Постолівка Чортківського району, має площу 51 га. Мікродобрива вносились лише на частину цієї ділянки площею 25 га.

- актом звірки врожайності від 01.08.2022, в якому чітко зазначено, що частина ділянки 0110 була оброблена мікродобривами «Мінераліс Україна», а інша контрольна ділянка не оброблялася мікродобривами «Мінераліс Україна».

Представник позивача повідомлявся засобами телефонного зв`язку про внесення препаратів та збір врожаю, що не суперечить умовам договору.

Твердження позивача щодо не запрошення представника позивача та складання акту застосування товару на контрольній смузі є безпідставним, оскільки складання такого акту стосується умов, за яких покупець має право заявити, а продавець прийняти претензії щодо прихованих недоліків товару, які покупець виявить після застосування товару.

Покупець претензій щодо прихованих недоліків товару не заявляв.

Враховуючи те, що кінцевою метою надання мікродобрив є настання факту прибавки збільшення врожайності на 5% і вище, після чого виникає обов`язок оплати решти 50% вартості товару, відповідачем стверджено, що за своєю правовою природою укладений між ТОВ «Еко-Агростар» та ТОВ «АГРАРНИЙ КРАЙ» у справі договір купівлі-продажу №3/5 від 30.05.2022 є договором змішаного типу, який містить ознаки договору про надання послуг, а також договору купівлі-продажу.

Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 20.06.2023: прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/415/23 за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання з повідомленням учасників судового процесу призначено на 17.07.2023; встановлено відповідачу строк для подачі заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позов.

Ухвалою суду від 17.07.2023: продовжено відповідачу строк для подання відзиву на позов до 24.07.2023; відкладено судове засідання на 10.08.2023.

Надалі, ухвалою суду від 20.07.2023 судове засідання у справі № 921/415/23 призначено на 07.09.2023.

Ухвалою суду від 07.09.2023: прийнято до розгляду: відзив Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрний край на позовну заяву б/н від 22.07.2023 (вх. №6146 від 24.07.2023), з додатками; відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Агростар на відзив на позовну заяву б/н від 01.08.2023 (вх. № 6485 від 08.08.2023), з додатками; відкладено судове засідання на 14.09.2023.

В судовому засіданні 14.09.2023 оголошувалась перерва до 19.09.2023.

19.09.2023 відповідачем через канцелярію суду подано додаткові пояснення б/н, б/д (вх. №7580), з долученими в якості додатків актами №10/10/22 від 10.10.2022, №05/08/22 від 05.08.2022, №30/09/22 від 30.09.2022 звірки врожайності за договором №3/5 від 30.05.2022, складених представниками відповідача.

Зважаючи на приписи ст. ст. 80, 113-119, 165 ГПК України, судом не прийнято до розгляду додаткові пояснення б/н, б/д (вх. №7580) з додатками, оскільки відповідні документи існували до відкриття провадження у справі, були відомі відповідачу (виготовлені саме ним) та подані з порушенням визначеного ч.3 ст. 80 ГПК України строку, без зазначення причин, які б суд визнав поважними. З приводу цього судом постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання від 19.09.2023.

Представником позивача в судовому засіданні 19.09.2023 підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Представником відповідача в судовому засіданні 19.09.2023 проти позову заперечено.

Судом враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66,69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що учасникам справи було створено належні умови для підготовки до розгляду справи, надання заяв по суті справи та доказів в обґрунтування своїх вимог або заперечень, тому є підстави для розгляду справи за наявними в справі матеріалами.

Суд, у судовому засіданні 19.09.2023, після виходу з нарадчої кімнати, ухвалив скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Еко-Агростар (надалі - продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю Аграрний край (надалі покупцем) 30.05.2022 укладено договір купівлі-продажу №3/5 (надалі - договір), відповідно до п.1.1 якого продавець зобов`язався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі передати у власність покупця (поставити) товар (насіння, добрива з мікроелементами для позакореневого підживлення, засоби захисту рослин), а покупець зобов`язався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти товар належної якості та оплатити його вартість.

Факт поставки та передачі товару від продавця до покупця фіксується шляхом складання та підписання накладних (або актів приймання-передавання) повноважними представниками сторін. З моменту підписання сторонами накладних до покупця переходить право власності на товар та ризики його випадкового знищення або пошкодження (п. 1.2 договору).

Згідно п. 2.1 договору ціна товару (в т.ч. ціна за одиницю товару) кількість вказується в рахунку-фактурі та видатковій накладній. Сплата ціни товару покупцем здійснюється у національній валюті України - гривні.

У п. 2.3 договору сторонами обумовлений порядок оплати: передоплата у розмірі 50% вартості, а саме 137129,50 грн, інші 50%, а саме 137129,50 грн після збору врожаю, але не пізніше 30.09.2022.

Відповідно до п. 2.4 договору післяплата здійснюється покупцем при умові, що на демо ділянках, (перелік яких зазначено в додатку №1 до даного договору), де використовуються мікродобрива, придбані у ТОВ «Еко-Агростар», буде збільшення врожаю на 5% та більше, в порівняні з ділянками (перелік яких зазначено в додатку №2 до даного договору), де не використовувались мікродобрива, придбані у ТОВ «Еко-Агростар», про що складається «Акт звірки урожайності» та підписується зі сторони ТОВ «Аграрний край» головним агрономом Козаком В.В. та зі сторони ТОВ «Еко-Агростар» - Чернегою О.М.

Зміна способу розрахунку за поставлений товар можлива лише за письмовою згодою сторін і фіксується у додаткових угодах до цього договору (п. 2.5 договору).

У розділі 3 договору наведено перелік обов`язків продавця: передати покупцеві товар належної якості після оплати покупцем 50 % вартості товару, інші 50% вартості покупець оплачує відповідно до п. 2.3.1. договору (п. 3.1 договору); продавець гарантує, що при використані добрив за його технологією буде збільшення врожаю та збільшення якості (п. 3.2 договору); в момент здійснення поставки товару надати покупцю копію сертифікату якості (копію паспорту) на товар, копію свідоцтва про державну реєстрацію товару або інші супровідні документи товару, що постачається, якщо необхідність їх надання передбачено законодавством (п. 3.3 договору).

Разом з тим, розділ 3 договору містить перелік обов`язків покупця: сплатити вартість товару в установлені терміни та у визначеному порядку (п. 3.4 договору); приймати, транспортувати, зберігати та застосовувати товар відповідно до вимог інструкцій виробника, методичних рекомендацій, інших нормативних документів, які регламентують ці дії (п. 3.5 договору); стосовно засобів захисту рослин, з метою належної фіксації та визначення якості товару, покупець зобов`язується запросити представника продавця (попередивши його за три дні), для участі та контролю першого застосування кожного з виду найменування придбаної партії товару (п. 3.6 договору).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2022 року, але в будь-якому разі - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 7.1 договору).

Всі зміни та доповнення до договору є обов`язковими для сторін, якщо вони викладені в письмовій формі і підписані повноважними представниками сторін (п. 7.4 договору).

Зміст договору купівлі-продажу №3/5 від 30.05.2023 вказує на те, що додатками до нього є: перелік демо ділянок, де використовувались мікродобрива, придбані у ТОВ «Еко-Агростар» - додаток №1; перелік демо ділянок, де не використовувались мікродобрива, придбані у ТОВ «Еко-Агростар» - додаток №2.

В ході розгляду справи жодною із сторін до своїх заяв по суті справи не додано згаданих у договорі №3/5 від 30.05.2023 додатків.

У заявах по суті та відповідно до пояснень їх представників сторони визнали, що додатки №,1, №2 не укладались.

В матеріалах справи міститься рахунок №4 від 26.05.2022 на загальну суму 274259,09 грн, виставлений позивачем до оплати відповідачу.

На виконання умов договору, позивач передав відповідачу товар загальною вартістю 274259,09 грн з ПДВ згідно видаткової накладної №4 від 02.06.2022 на суму 274259,09 грн.

Приймання - передача товару по вказаній видатковій накладній посвідчується зробленими на ній відмітками та печатками сторін за договором та по справі.

При тому, що рахунок та видаткова накладна містять посилання на договір №3/5 від 26.05.2022 (з іншою датою), позивачем в обґрунтування підстав звернення з позовом до суду стверджується про неналежне виконання відповідачем саме умов п. 2.4 договору купівлі-продажу №3/5 від 30.05.2022 (в частині своєчасності проведення розрахунку відповідно до умов цього договору), а заявлена до стягнення сума основного боргу 137129,50 грн обґрунтовується видатковою накладною №4 від 02.06.2022 (попри посилання у ній на договір з іншою датою).

Матеріали справи не містять умов іншого укладеного між сторонами договору купівлі-продажу, з визначеним ним іншим порядком проведення розрахунків за отриманий товар.

На існування іншого правочину, на підставі якого оформлялись видаткова накладна №4 від 02.06.2022 та рахунок на оплату №4 від 26.05.2022 сторони у справі не посилаються.

Вказана у перелічених документах вартість добрив відповідає тій, що зазначена в п. 2.3.1 договору №3/5 від 30.05.2022.

Відповідачем подано до відзиву акт від 02.06.2022 про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив, засобів хімічного захисту рослин та насіння під урожай 2022 року, складений агрономом Карасненькою Г.Ю., механізаторами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , а також затверджений головним агрономом ТОВ «Аграрний край» Козаком В.В.

Даний акт вказує про фактичне внесення у с. Постолівка на полі №0110 (загальна площа якого складає 51 га) при вирощуванні озимої пшениці мінеральних добрив, а саме: мікро мінералісу зернового в кількості 50 л на площі 25 га; мікро мінералісу кремнію калію в кількості 12 л на площі 25 га; мікро мінералісу міді в кількості 25 л на площі 25 га.

01.07.2022 відповідач перерахував позивачу кошти в сумі 137129,55 грн 50% вартості переданого згідно видаткової накладної №4 від 02.06.2022 товару (копія відповідної виписки банку Креді Агріколь міститься в матеріалах справи), що відповідає умовам п. 2.3.1 договору №3/5 від 30.05.2022.

На підтвердження своїх позовних вимог представником позивача до позову долучено акт звірки врожайності на ділянці 25 га, при використанні мікродобрив «Мінеріліс Україна» на озимій пшениці на полі №0110, яке належить ТОВ «Аграрний край». У акті зафіксовано проведення збирання врожаю 01.08.2022 на вказаній земельній ділянці за адресою с. Постолівка, Чортківський район, Тернопільська область. За результатами збирання врожаю зафіксовано наступні показники: на демо ділянці (ділянці, яка була оброблена мікродобривами «Мінераліс Україна») 7,129 т/га; на контрольній ділянці (ділянці, яка не оброблялась мікродобривами «Мінераліс Україна») 6,9 т/га. Зазначений акт складено агрономом ТОВ «Аграрний край» ОСОБА_3 та директором ТОВ «Еко-Агростар» Чернегою О.М., особами зазначеними в п. 2.4 правочину.

Представниками обох сторін в судовому засіданні 19.09.2023 визнано, що згідно умов п. 2.4 договору, вказані особи уповноважені для складання акту при зборі урожаю 01.08.2022.

Позивачем стверджено, що акт збору врожаю 01.08.2022 підтверджує факт збільшення врожайності на полях відповідача на 5%, у зв`язку з чим у останнього виник обов`язок сплатити решту 50% вартості придбаного товару.

У свою чергу відповідачем зазначено, що даний акт вказує про підвищення врожайності лише на 3,32%, у зв`язку з чим у відповідача згідно умов п. 2.4 договору відсутній обов`язок щодо сплати 50% решти вартості товару, отриманого згідно видаткової накладної №4 від 02.06.2022.

На підтвердження своїх позовних вимог позивачем також долучено до справи: 1) статтю під назвою «Аграрії 5 областей завершили жнива 2022. Серед них і Тернопільщина», згідно якої у 2022 році зібрано, зокрема 20,2 млн т пшениці з площі 5 млн га (100%), при врожайності 4,05 т/га; 2) таблицю про харакретирстики урожайності (т/га) з розподілом по кліматичних зонах й областях у 2021 році, згідно якої урожайність озимої пшениці у Тернопільській області складала 4,8 т/га; 3) рекомендовані технології по внесенню добрив від ТОВ «Мінераліс Україна» при вирощуванні окремих видів зернових культур.

В судовому засіданні відповідачем заперечено передачу позивачем документів, що торкаються технології використання добрив. Рекомендації надавались позивачем в усній формі.

У тексті підписаної сторонами видаткової накладної №4 від 02.06.2022 відсутні посилання на передачу відповідачу названих матеріалів та інших документів, згаданих в п. 3.3 договору. Додаткових доказів про їх надання відповідачу позивач суду не долучив.

19.05.2023 позивачем направлено на адресу відповідача претензію б/н, б/д, з проханням оплатити 50% решти вартості отриманого товару на суму 137129,50 грн, разом з нарахованими санкціями: 42453,64 грн пені; 9719,04 грн інфляційних витрат; 2547 грн 3% річних. Претензію отримано адресатом 22.05.2023 (рекомендоване повідомлення від 19.05.2023 із штрихкодовим ідентифікатором 4602402318877 міститься в матеріалах справи).

Вказана претензія залишена Товариством з обмеженою відповідальністю Аграрний край без відповіді та реагування.

За твердженням позивача, несплата відповідачем решти 50% (137129,50 грн) вартості отриманого товару мала наслідком звернення позивача з даним позовом до суду про стягнення цієї суми в судовому порядку.

У зв`язку з порушенням виконання грошового зобов`язання, позивачем також заявлено до стягнення пеню в сумі 47337,69 грн, 3% річних в сумі 2840 грн (нараховані за період з 30.09.2022 по 09.06.2023), а також нараховані за період з жовтня 2022 року по травень 2023 року інфляційні нарахування в сумі 10012,74 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.

Відповідно до змісту п. 3 ч.2 ст.129 Конституції України, ст. ст. 13, 74, 76-79 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Принципи змагальності сторін та диспозитивності відображені і в ст. 14, ч.4 ст. 74 цього Кодексу, за змістом яких суд не може самостійно збирати докази, крім окремих визначених випадків.

Частинами 1-3 статті 13 ГПК України зазначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до змісту ст. ст. 46, 162 ГПК України право визначати підстави і предмет позову належить виключно позивачу.

Положеннями статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Однак, поданими позивачем доказами не доведено обґрунтованості заявленої ним вимоги з визначених ним же підстав.

Щодо заявленої до стягнення суми основного боргу.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виникли зобов`язання за договором купівлі-продажу.

Приписами ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 ЦК України на покупця покладається обов`язок оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Нормами ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вже зазначалось, у п. 2.3 договору сторонами обумовлений порядок оплати: передоплата у розмірі 50% вартості, а саме 137129,50 грн, інші 50%, а саме 137129,50 грн після збору врожаю, але не пізніше 30.09.2022.

При цьому, п. 2.4 договору передбачає здійснення покупцем післяплати при умові, що на демо ділянках (перелік яких зазначено в додатку №1 до даного договору), де використовуються мікродобрива, придбані у ТОВ «Еко-Агростар», буде збільшення врожаю на 5% та більше, в порівняні з ділянками (перелік яких зазначено в додатку №2 до даного договору), де не використовувались мікродобрива, придбані у ТОВ «Еко-Агростар», про що складається «Акт звірки урожайності» та підписується зі сторони ТОВ «Аграрний край» головним агрономом Козаком В.В. та зі сторони ТОВ «Еко-Агростар» - ОСОБА_4 .

Як вже зазначалось додатки №1, №2 до договору №3/5 від 30.05.2022 сторонами не укладались.

Пункт 2.4 договору від 30.05.2022 не містить застереження про існування умов, за яких він діє, а за яких цей пункт договору не діє.

Як зазначалось вище інші умови договору №3/5 від 30.05.2022 сторонами виконувались (передано товар та його вартість на 50 % оплачена). Відтак, сама відсутність додатків №1, №2 не вказує на неукладеність сторонами договору в цілому.

Окрім того, поданими обома сторонами доказами, а саме актом від 02.06.2022 про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив, засобів хімічного захисту рослин та насіння під урожай 2022 року (складного в односторонньому порядку представниками відповідача, зокрема за участі агронома ТОВ «Аграрний край» Козака В.В.) та актом збору урожаю від 01.08.2022 (складеного за участі визначених п. 2.4 договору представників сторін) зафіксовано результати використання мінеральних добрив саме на належній відповідачу ділянці №0110 за адресою с. Постолівка Чорківського району Тернопільської області, під час вирощування озимої пшениці, площа використання мінеральних добрив 25 га, при загальній площі земельної ділянки 51 га (решта площі використана для порівняння показника врожайності).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст.76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 ГПК України).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

За відсутності перелічених додатків до договору, який виконувався сторонами на власний розсуд (ризик), здійснено відступ від його умов, в частині обов`язку їх укладення.

З урахуванням наведеного та вищенаведених норм, у суду відсутні підстави вважати акт збору урожаю від 01.08.2022 неналежним чи недопустимим доказом використання відповідачем придбаних у позивача мікродобрив саме на ділянці №0110 за адресою с. Постолівка Чорківського району Тернопільської області, під час вирощування відповідачем озимої пшениці, навіть при відсутності у обох сторін додатків до договору (з визначеним переліком ділянок, де використовувались мікродобрива, а також ділянок, де такі не використовувались), адже поданий суду самим позивачем акт збору урожаю від 01.08.2022 (оформлений у двосторонньому порядку) та акт від 02.06.2022 в сукупності чітко визначають номер, місцезнаходження земельної ділянки, загальну площу, площу обробітку мікродобривами та посівну культуру.

Суд погоджується з доводами відповідача про те, що акт збору урожаю 01.08.2022 підтверджує факт збільшення врожайності на 3,32%. При обчисленні даної суми суд виходив з наступного: якщо 6,9 - т/га (100%); тоді 7,129 т/га (х %); х = 7,129 т/га * 100 / 6,9 т/га 100 = 3,32%.

Положення п. 2.4 договору пов`язує обов`язок відповідача оплатити решту вартості отриманого товару згідно видаткової накладної №4 від 02.06.2022 лише за однієї умови (при збільшенні врожайності на 5%). Такого збільшення врожайності у акті збору врожаю 01.08.2022 представниками обох сторін (посади та імена яких чітко вказані у договорі) не зафіксовано.

Вини відповідача у цьому, в т.ч. через недотримання технологій та інших умов застосування добрив, позивачем не доведено.

Зважаючи на наведене, в порядку п. 2.4 договору, у відповідача не виник обов`язок щодо сплати 137129,50 грн, як решти вартості отриманого товару (мікродобрив).

Тому, позовна вимога ТОВ Еко-Агростар про стягнення з ТОВ Аграрний край 137129,50 грн боргу не підлягає до задоволення, як необґрунтовано заявлена.

Щодо стягнення нарахованих сум пені, 3% річних та інфляційних нарахувань.

У зв`язку з порушенням виконання грошового зобов`язання, позивачем також заявлено до стягнення пеню в сумі 47337,69 грн, 3% річних в сумі 2840 грн (нараховані за період з 30.09.2022 по 09.06.2023), а також нараховані за період з жовтня 2022 року по травень 2023 року інфляційні нарахування в сумі 10012,74 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором (ст. 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

В силу ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема може забезпечуватися неустойкою.

Частиною 1 статті 230 ГК України вказано, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Разом з цим, відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549).

Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань № 543/96-ВР від 22.11.1996, регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Статтею 1 даного Закону передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. А згідно статті 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 статті 343 ГК України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З урахуванням зроблених судом висновків щодо відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрний край обов`язку по сплаті Товариству з обмеженою відповідальністю Еко-Агростар 137129,50 грн, із кінцевою датою 30.09.2022 відсутні підстави для ствердження про факт виникнення прострочення виконання відповідачем такого грошового зобов`язання, а відтак відсутні підстави для стягнення інфляційних нарахувань, 3% річних.

Окремо суд звертає увагу на те, що у постанові від 10.12.2019 зі справи №904/4156/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила про те, що: "… за змістом статей 549, 550, 551 ЦК України та 230, 231, 343 ГК України розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом. Отже, у випадку, якщо сторони не погодили розмір штрафних санкцій за порушення виконання грошового зобов`язання у договорі, а лише зазначили про їх нарахування відповідно до частини шостої статті 231 ГК України, штрафні санкції стягненню не підлягають".

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Умовами договору №3/5 від 30.05.2022 не обумовлений розмір нарахування такого виду неустойки як пеня, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовної вимоги про її стягнення.

Тому, позовні вимоги ТОВ Еко-Агростар про стягнення з ТОВ Аграрний край 47337,69 грн пені, 2840 грн 3% річних, 10012,74 грн інфляційних нарахувань також не підлягають до задоволення, як необґрунтовано заявлені.

З урахуванням викладених судом висновків, що стали підставою для відмови у позові, суд не вбачає підстав надавати оцінку твердженням відповідача про те, що договір №3/5 від 30.05.2022 має змішаний характер.

Слід зазначити, що обов`язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та ч.4 ст. 11 ГПК України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Розподіл судових витрат.

В порядку ст. ст. 123,126,129 ГПК України судові витрати покладається на позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 12, 13, 16, 20, 73-80, 86, 91, 123, 126, 129, 233, 236-240, 247-252 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.В задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 21 вересня 2023 року.

Суддя І.П. Шумський