Постанова

від 11.01.2024 по справі 921/415/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2024 р. Справа №921/415/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий - суддя О.В. Зварич

суддів В.М. Гриців

Н.М. Кравчук,

розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Агростар»</a> б/н від 19.10.2023 року (вх. № 01-05/3245/23 від 19.10.2023 року)

на рішення господарського суду Тернопільської області від 19.09.2023 року (суддя І.П. Шумський; повний текст рішення складено 21.09.2023 року)

у справі № 921/415/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Агростар»</a> (надалі ТзОВ «Еко-Агростар»)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний край»</a> (надалі ТзОВ «Аграрний край»)

про стягнення 197319,93 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог, відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив

09.06.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко-Агростар»</a> звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний край»</a> про стягнення 197319,93 грн заборгованості, з яких: 137129,50 грн - боргу; 47337,69 грн - пені; 2840 грн - 3% річних; 10012,74 грн - інфляційних нарахувань.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов п. 2.4 договору купівлі-продажу №3/5 від 30.05.2022 в частині оплати 50% вартості (післяплати) поставленого відповідачу товару, у зв`язку із збільшенням врожайності на демо ділянках на 5%, на яких використовувався придбаний товар.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти позову, посилаючись на те, що свої зобов`язання за договором купівлі-продажу №3/5 від 30.05.2022 року виконав, а саме перерахував на поточний рахунок позивача попередню оплату у розмірі 50% вартості товару у сумі 137129,50 грн. Також відповідач зазначив, що 01.08.2022 року було проведено збирання врожаю озимої пшениці на полі, яке належить відповідачу, і за результатами збирання врожаю було зафіксовано збільшення врожайності на ділянці №0110, де було застосовано придбані у позивача міндобрива тільки на 3,32%. У спірному договорі сторони передбачили умови, за яких покупець звільняється від 50% оплати товару, а саме: ненастання факту збільшення врожайності культур на 5% та більше.

Позивач з доводами відповідача не погодився, посилаючись на те, що відсутні належні, допустимі та достовірні докази на підтвердження наявності підстав для звільнення від перерахування післясплати, оскільки відповідачем не виконано умови договору купівлі-продажу №3/5 від 30.05.2022 року та не доведено факт не збільшення врожайності по видам культур за дотриманням технології застосування мікродобрив (товару) та засобів захисту рослин, Вказав, що матеріали справи не містять додатків до договору №1 та №2, перелік ділянок, які обробляються товаром позивача, та ділянок, на яких не застосовується товар позивача. Зазначає, що вказані додатки мали бути невід`ємними частинами Договору, їх відсутність виключає застосування приписів п.2.4. спірного Договору (звільнення від перерахування післясплати), а відтак наявні підстави для задоволення позову.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Тернопільсої області від 19.09.2023 року у справі №921/415/23 в задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції встановив, що у п. 2.3 договору сторонами обумовлений порядок оплати: передоплата у розмірі 50% вартості, а саме 137129,50 грн, інші 50%, а саме 137129,50 грн після збору врожаю, але не пізніше 30.09.2022. При цьому, п. 2.4 договору передбачає здійснення покупцем післяплати при умові, що на демо ділянках (перелік яких зазначено в додатку №1 до даного договору), де використовуються мікродобрива, придбані у ТОВ «Еко-Агростар», буде збільшення врожаю на 5% та більше, в порівняні з ділянками (перелік яких зазначено в додатку №2 до даного договору), де не використовувались мікродобрива, придбані у ТОВ «Еко-Агростар», про що складається «Акт звірки урожайності» та підписується зі сторони ТОВ «Аграрний край» головним агрономом ОСОБА_5 та зі сторони ТОВ «Еко-Агростар» - ОСОБА_1 Додатки №1, №2 до договору №3/5 від 30.05.2022 сторонами не укладались. Інші умови договору №3/5 від 30.05.2022 сторонами виконувались (передано товар та його вартість на 50 % оплачена). Положення п. 2.4 договору пов`язує обов`язок відповідача оплатити решту вартості отриманого товару згідно видаткової накладної №4 від 02.06.2022 лише за однієї умови (при збільшенні врожайності на 5%). Такого збільшення врожайності у акті збору врожаю 01.08.2022 представниками обох сторін (посади та імена яких чітко вказані у договорі) не зафіксовано. Вини відповідача у цьому, в т.ч. через недотримання технологій та інших умов застосування добрив, позивачем не доведено. Зважаючи на наведене, в порядку п. 2.4 договору, у відповідача не виник обов`язок щодо сплати 137129,50 грн, як решти вартості отриманого товару (мікродобрив). Тому, позовна вимога ТОВ Еко-Агростар про стягнення з ТОВ Аграрний край 137129,50 грн боргу не підлягає до задоволення, як необґрунтовано заявлена. Також з урахуванням зроблених судом висновків щодо відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрний край обов`язку по сплаті Товариству з обмеженою відповідальністю Еко-Агростар 137129,50 грн, із кінцевою датою 30.09.2022 відсутні підстави для ствердження про факт виникнення прострочення виконання відповідачем такого грошового зобов`язання, а відтак відсутні підстави для стягнення інфляційних нарахувань, 3% річних. Умовами договору №3/5 від 30.05.2022 не обумовлений розмір нарахування такого виду неустойки як пеня, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовної вимоги про її стягнення. Тому, позовні вимоги ТОВ Еко-Агростар про стягнення з ТОВ Аграрний край 47337,69 грн пені, 2840 грн 3% річних, 10012,74 грн інфляційних нарахувань також не підлягають до задоволення, як необґрунтовано заявлені.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подали апеляційну скаргу

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з рішенням суду першої інстанції. Вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі. Зазначає, що суд першої інстанції не визначився із характером спірних правовідносин, не надав належну правову оцінку умовам Договору, залишив поза увагою той факт, що п.2.4. Договору не змінює порядку оплати товару, передбаченого п.2.3.1 Договору. Зазначає, що недосягнення врожайності понад 5% на визначених Договором ділянках при дотриманні відповідачем технології застосування товару може свідчити про приховані недоліки товару та як наслідок, виникнення права відповідача на подачу претензії, але в порядку встановленому сторонами у п.4.3.4.4 Договору, та лише за умови дотримання умов Договору відповідач може скористатися правом, встановленим п.2.4. Договору. Відтак, виникнення права на звільнення від оплати 50% післясплати за п.2.4 Договору можливо лише за умови виконання відповідачем передбачених Договором зобов`язань. Вважає, що за невиконання умов Договору з боку відповідача заборгованість та виконані розрахунки 3% річних, інфляційних та пені відповідає умовам Договору та вимогам чинного законодавства. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Апеляційне провадження у справі

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2023 року головуючим-суддею (суддею-доповідачем) у справі №921/415/23 визначено суддю О.В. Зварич, суддів: Н.М. Кравчук, В.М. Гриців.

Згідно з ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 13.11.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою у справі №921/415/23 та ухвалено здійснити перегляд рішення господарського суду Тернопільської області від 19.09.2023 року у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи на підставі частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За вимогами частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

З`ясовуючи обставини стосовно ознайомлення позивача та відповідача з порядком розгляду даної справи, суд встановив, що 13.11.2023 року ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 13.11.2023 року доставлено до електронних кабінетів сторін, що підтверджується довідками про доставку електронних листів, які містяться в матеріалах справи.

Обставини справи

Як видно із наявних у справі копій документів, 30.05.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко-Агростар» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрний край» (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу №3/5 відповідно до п.1.1 якого продавець зобов`язався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі передати у власність покупця (поставити) товар (насіння, добрива з мікроелементами для позакореневого підживлення, засоби захисту рослин), а покупець зобов`язався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти товар належної якості та оплатити його вартість.

Згідно з п. 1.2 договору факт поставки та передачі товару від продавця до покупця фіксується шляхом складання та підписання накладних (або актів приймання-передавання) повноважними представниками сторін. З моменту підписання сторонами накладних до покупця переходить право власності на товар та ризики його випадкового знищення або пошкодження.

В пункті п. 2.1 договору ціна товару (в т.ч. ціна за одиницю товару) кількість вказується в рахунку-фактурі та видатковій накладній. Сплата ціни товару покупцем здійснюється у національній валюті України - гривні.

У відповідності до п. 2.3 договору сторонами обумовлений порядок оплати: передоплата у розмірі 50% вартості, а саме 137129,50 грн, інші 50%, а саме 137129,50 грн після збору врожаю, але не пізніше 30.09.2022.

Згідно п. 2.4 договору післяплата здійснюється покупцем при умові, що на демо ділянках, (перелік яких зазначено в додатку №1 до даного договору), де використовуються мікродобрива, придбані у ТОВ «Еко-Агростар», буде збільшення врожаю на 5% та більше, в порівняні з ділянками (перелік яких зазначено в додатку №2 до даного договору), де не використовувались мікродобрива, придбані у ТОВ «Еко-Агростар», про що складається «Акт звірки урожайності» та підписується зі сторони ТОВ «Аграрний край» головним агрономом ОСОБА_5 та зі сторони ТОВ «Еко-Агростар» - ОСОБА_1 . Якщо врожайність на демо ділянці (Додаток № 1) не збільшиться в порівнянні з врожайністю на ділянці (Додаток № 2), або збільшиться менше ніж на 5% покупець звільняється від зобов`язань оплати решта 50% вартості товару, що становить 137129,50 грн.

Зміна способу розрахунку за поставлений товар можлива лише за письмовою згодою сторін і фіксується у додаткових угодах до цього договору (п. 2.5 договору).

Згідно з пунктами 3.1. - 3.3. договору продавець зобов`язаний: передати покупцеві товар належної якості після оплати покупцем 50 % вартості товару, інші 50% вартості покупець оплачує відповідно до п. 2.3.1. договору; продавець гарантує, що при використані добрив за його технологією буде збільшення врожаю та збільшення якості; в момент здійснення поставки товару надати покупцю копію сертифікату якості (копію паспорту) на товар, копію свідоцтва про державну реєстрацію товару або інші супровідні документи товару, що постачається, якщо необхідність їх надання передбачено законодавством.

Покупець зобов`язаний: сплатити вартість товару в установлені терміни та у визначеному порядку; приймати, транспортувати, зберігати та застосовувати товар відповідно до вимог інструкцій виробника, методичних рекомендацій, інших нормативних документів, які регламентують ці дії; стосовно засобів захисту рослин, з метою належної фіксації та визначення якості товару, покупець зобов`язується запросити представника продавця (попередивши його за три дні), для участі та контролю першого застосування кожного з виду найменування придбаної партії товару (п. 3.4., 3.5., 3.6 договору).

У відповідності до п. 4.1. договору продавець гарантує, що якість поставленого товару відповідає вимогам стандартів і технічних умов, встановлених в Україні, товар маркований у відповідності до встановлених для цього виду товарів стандартами та технічними умовами, а також іншими вимогами, що пред`являються до зазначених товарів для реалізації їх на території України.

Згідно п. 4.2. договору приймання товару по кількості та якості проводитья покупцем у присутності уповноваженого представника продавця в момент отримання товару від продавця. Покупець зобов`язаний перевірити комплектність, цілісність тари, а також відсутність ознак пошкодження або псування товару. Приймання товару покупцем за кількістю підтверджується належним чином оформленою видатковою накладною. Після приймання товару а кількістю, претензії покупця щодо кількості, пакування (крім претензій щодо нестач товару всередині упаковки або тари) чи зовнішнього вигляду товару не приймаються. У випадку виявлення невідповідності товару по кількості чи якості під час приймання товару, покупець повинен письмово заявити про це продавцю негайно шляхом складання акту, в якому фіксується виявлена невідповідність товару по кількості чи якості.

Стосовно товару, яким є насіння, добрива з мікроелментами для позакореневого підживлення, засобів захисту рослин, претензії щодо прихованих недоліків товару, які заявляються після застосування товару, приймаються та можуть бути задоволені продавцем лише у випадку присутності представника продавця під час першого застосування товару покупцем. Під час такого першого застосування товару представники сторін складають Акт застосування товару на контрольній смузі. В Акті зазначається вид застосування товару, час його застосування, місце застосування, рослинна культура щодо якої застосований товар та інші дані. При розгляді претензії продавецм беруться до уваги результати застосування товару на контрольній смузі (п. 4.3. договору).

Відповідно до п. 4.4. договору претензії покупця розглядаються продавцем в місячний строк, який обчислюється з дня одержання претензії і можуть бути визнані обґрунтованими тільки при умові дотримання покупецм вимог згідно п. договору, а також вимог інструкцій виробника, інших нормативних документів по транспортуванню, зберіганню та застосуванню товару.

За змістом п. 5.1. у випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть вілповідальність визначену цим договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

В силу положень п. 5.3. договору у випадку порушення сторонами своїх зобов`язань інша сторона має право застосовувати оперативно-господарьскі санкції визначені ст. 236 Господарського кодексу України.

Згідно п. 5.5. договору усі спори, пов`язані із цим договором, його укладання або такі, що виникають в процесі виконання кмов цього договору, вирішуються шляхом переговорів між представниками сторін. Якщо спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку, визначеному відповідним чинним в Україні законодавством.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2022 року, але в будь-якому разі - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 7.1. договору).

За змістом п. 7.2. договору усі правовідносини, що виникають з цього договору або пов`язані із ним, у тому числі пов`язані дійсністю, укладенням, виконанням, зміною або припиненням цього договору, тлумаченням його умов, визначенням наслідків недійсності або порушення договору, регламентуються цим договором відповідно нормами чииного в Україні законодавства, а також застосованими до таких правовідносин звичаями ділового обороту на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до п. 7.4. договору всі зміни та доповнення до договору є обов`язковими для сторін, якщо вони викладені в письмовій формі і підписані повноважними представниками сторін.

В матеріалах справи наявний рахунок № 4 від 26.05.2022 року на загальну суму 274259,09 грн, виставлений позивачем до оплати відповідачу.

На виконання умов договору купівлі-продажу № 3/5 від 30.05.2022 року позивач передав відповідачу товар загальною вартістю 274259,09 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 4 від 02.06.2022 року.

01.07.2022 року відповідач перерахував на рахунок позивача 137129,55 грн. в якості попердньої оплати за договором (50%), що підтверджується випискою з рахунку від 01.07.2022 року.

Позивач на підтвердження позовних вимог долучив акт звірки врожайності на ділянці 25 га, при використанні мікродобрив «Мінераліс Україна» на озимій пшениці на полі №0110, яке належить ТОВ «Аграрний край». У акті зафіксовано проведення збирання врожаю 01.08.2022 на вказаній земельній ділянці за адресою с. Постолівка, Чортківський район, Тернопільська область. За результатами збирання врожаю зафіксовано наступні показники: на демо ділянці (ділянці, яка була оброблена мікродобривами «Мінераліс Україна») 7,129 т/га; на контрольній ділянці (ділянці, яка не оброблялась мікродобривами «Мінераліс Україна») 6,9 т/га. Акт складено агрономом ТОВ «Аграрний край» ОСОБА_5 та директором ТОВ «Еко-Агростар» ОСОБА_1 згідно п. 2.4 договору. Також позивачем долучено: статтю під назвою «Аграрії 5 областей завершили жнива 2022. Серед них і Тернопільщина», згідно якої у 2022 році зібрано, зокрема 20,2 млн т пшениці з площі 5 млн га (100%), при врожайності 4,05 т/га; таблицю про харакретирстики урожайності (т/га) з розподілом по кліматичних зонах й областях у 2021 році, згідно якої урожайність озимої пшениці у Тернопільській області складала 4,8 т/га; рекомендовані технології по внесенню добрив від ТОВ «Мінераліс Україна» при вирощуванні окремих видів зернових культур.

Відповідачем до матеріалів справи додано акт від 02.06.2022 про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив, засобів хімічного захисту рослин та насіння під урожай 2022 року, складений агрономом ОСОБА_2 , механізаторами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а також затверджений головним агрономом ТОВ «Аграрний край» ОСОБА_5

Даним актом підтверджено фактичне внесення у с. Постолівка на полі №0110 (загальна площа якого складає 51 га) при вирощуванні озимої пшениці мінеральних добрив, а саме: мікро мінералісу зернового в кількості 50 л на площі 25 га; мікро мінералісу кремнію калію в кількості 12 л на площі 25 га; мікро мінералісу міді в кількості 25 л на площі 25 га.

19.05.2023 року позивач звернувся з претензією про порушення умов договору та стягнення заборгованості разом із штрафними санкціями.

Вказану претензію відповідач залишив без відповіді та задоволення, що слугувало підставою звернення позивача до суду з даним позовом.

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційних скарг

Щодо заявленої вимоги щодо стягнення основної суми боргу

Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з статтею 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування (ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України).

У відповідності до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, унормовано, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу приписів статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В ході розгляду справи суд встановив, що відповідно до договору купівлі-продажу №3/5 від 30.05.2022 року позивач зобов`язався передати товар відповідачу, а останній зобов`язкувався прийняти товар та оплатити його в порядку та на умовах, визначених у договорі.

Позивач просив суд стягнути з відповідача 197319,93 грн заборгованості, з яких: 137129,50 грн - боргу у відповідності до п. 5.1., 5.3. договору за порушення своїх зобов`язань за цим договором.

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Вищеописаними доказами у справі підтверджено, що відповідач здійснив попередню оплату (50%) за наданий позивачем товар.

Як вже зазначалось, у п. 2.3 договору сторони обумовили порядок оплати за товар: передоплата у розмірі 50% вартості, а саме 137129,50 грн, інші 50%, а саме 137129,50 грн після збору врожаю, але не пізніше 30.09.2022.

З аналізу змісту пункту 2.4 договору встановлено, що післяплата здійснюється покупцем при умові, що на демо ділянках (перелік яких зазначено в додатку №1 до даного договору), де використовуються мікродобрива, придбані у ТОВ «Еко-Агростар», буде збільшення врожаю на 5% та більше, в порівняні з ділянками (перелік яких зазначено в додатку №2 до даного договору), де не використовувались мікродобрива, придбані у ТОВ «Еко-Агростар», про що складається «Акт звірки урожайності» та підписується зі сторони ТОВ «Аграрний край» головним агрономом ОСОБА_5, зі сторони ТОВ «Еко-Агростар» - ОСОБА_1 . Якщо врожайність на демо ділянці (Додаток № 1) не збільшиться в порівнянні з врожайністю на ділянці (Додаток № 2), або збільшиться менше ніж на 5% покупець звільняється від зобов`язань оплати решта 50% вартості товару, що становить 137129,50 грн.

В матеріалах справи №921/415/23 відсутні докази про те, чи підписували сторони додатки, про які йдеться в тексті договору №3/5 від 30.05.2022, а саме: додаток №1 (перелік демо ділянок, де використовувались мікродобрива, придбані у ТОВ «Еко-Агростар») та додаток №2 (перелік демо ділянок, де не використовувались мікродобрива, придбані у ТОВ «Еко-Агростар»).

В той же час, умови договору № 3/5 від 30.05.2022 року сторонами виконувались належним чином, а саме: позивачем передано товар, а відповідачем здійснено попередню оплату (50%) товару. Вказане підтверджує укладеність договору між сторонами, незважаючи на відсутніть додатків №1, №2.

Сторони подали докази, а саме акт від 02.06.2022 про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив, засобів хімічного захисту рослин та насіння під урожай 2022 року (складений в односторонньому порядку представниками відповідача, зокрема за участі агронома ТОВ «Аграрний край» ОСОБА_5) та акт звірки врожайності на ділянці 25 га, при використанні мікродобрив «Мінераліс Україна» на озимій пшениці на полі №0110, яке належить ТОВ «Аграрний край», в якому зафіксовано проведення збирання врожаю 01.08.2022 на земельній ділянці за адресою с. Постолівка, Чортківський район, Тернопільська область.

За результатами збирання врожаю зафіксовано наступні показники: на демо ділянці (ділянці, яка була оброблена мікродобривами «Мінераліс Україна») 7,129 т/га; на контрольній ділянці (ділянці, яка не оброблялась мікродобривами «Мінераліс Україна») 6,9 т/га.

Цей акт підписаний агрономом ТОВ «Аграрний край» ОСОБА_5 та директором ТОВ «Еко-Агростар» ОСОБА_1 ( у відповідності до вимог п. 2.4 договору). У ньому зафіксовано результати використання мінеральних добрив саме на належній відповідачу ділянці №0110 за адресою с. Постолівка Чорківського району Тернопільської області, під час вирощування озимої пшениці, площа використання мінеральних добрив 25 га, при загальній площі земельної ділянки 51 га.

З урахуванням вищенаведених правових норм та досліджених доказів, суд першої інстанції дійшов обґрунованого висновку про те, що відсутні підстави вважати акт звірки врожайності під час збору урожаю від 01.08.2022 неналежним чи недопустимим доказом використання відповідачем придбаних у позивача мікродобрив саме на ділянці №0110 за адресою с. Постолівка Чорківського району Тернопільської області, під час вирощування відповідачем озимої пшениці, навіть при відсутності у обох сторін додатків до договору (з визначеним переліком ділянок, де використовувались мікродобрива, а також ділянок, де такі не використовувались), адже поданий суду самим позивачем акт збору урожаю від 01.08.2022 (оформлений у двосторонньому порядку) та акт від 02.06.2022 в сукупності чітко визначають номер, місцезнаходження земельної ділянки, загальну площу, площу обробітку мікродобривами та посівну культуру.

Суд надав правильну оцінку положенням п. 2.4 договору, зазначивши, що цей пункт договору пов`язує обов`язок відповідача оплатити решту вартості отриманого товару згідно видаткової накладної №4 від 02.06.2022 лише за однієї умови (при збільшенні врожайності на 5%). Такого збільшення врожайності у акті збору врожаю 01.08.2022 представниками обох сторін не зафіксовано. Вини відповідача у цьому, в т.ч. через недотримання технологій та інших умов застосування добрив, позивачем не доведено.

Будь-яких інших доказів, на підставі яких можна було б дійти протилежного висновку, матеріали даної справи не містять.

Зважаючи на наведене, у відповідача не виник обов`язок щодо сплати 137129,50 грн за отриманий товар.

Тому колегія суддів вважає оскаржене судове рішення в цій частині позовних вимог правомірним та обгрунтованим, а доводи апеляційної скарги - безпідставними.

Щодо стягнення нарахованих сум пені, 3% річних та інфляційних нарахувань

Позивач просив суд стягнути з відповідача, крім основної заборгованості, також 47337,69 грн пені; 2840 грн - 3% річних та 10012,74 грн - інфляційних нарахувань.

В силу положень частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У відповідності до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).

В статті 611 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 2 статті 343 ГК України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням зроблених Апеляційним судом висновків щодо відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний край» обов`язку по сплаті Товариству з обмеженою відповідальністю «Еко-Агростар» 137129,50 грн, у позивача відсутні підстави для ствердження про факт виникнення прострочення виконання відповідачем такого грошового зобов`язання, а відтак відсутні підстави для стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3% річних.

Окремо суд звертає увагу на те, що у постанові від 10.12.2019 зі справи №904/4156/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила про те, що: "… за змістом статей 549, 550, 551 ЦК України та 230, 231, 343 ГК України розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом. Отже, у випадку, якщо сторони не погодили розмір штрафних санкцій за порушення виконання грошового зобов`язання у договорі, а лише зазначили про їх нарахування відповідно до частини шостої статті 231 ГК України, штрафні санкції стягненню не підлягають".

Згідно частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Умовами договору купівлі-продажу №3/5 від 30.05.2022 року не передбаений розмір нарахування такого виду неустойки як пеня, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовної вимоги про її стягнення.

З урахуванням вищенаведеного, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь 47337,69 грн пені, 2840 грн 3% річних та 10012,74 грн інфляційних нарахувань..

Доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують висновків, наведених в рішенні господарського суду Тернопільскої області від 19.09.2023 року у справі №921/415/23.

За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Обов`язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладається на апелянта відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст.ст. 8, 86, 129, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Агростар»</a> б/н від 19.10.2023 року (вх. № 01-05/3245/23 від 19.10.2023 року) залишити без задоволення, рішення господарського суду Тернопільскої області від 19.09.2023 року у справі №921/415/23 - без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта.

Справу повернути в господарський суд Тернопільської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.В. Зварич

Суддя В.М. Гриців

Суддя Н.М. Кравчук