Ухвала

від 21.09.2023 по справі 908/3345/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 908/3345/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульський Г. М. - головуючий, Могил С. К., Міщенко І. С.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Волна-плюс"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.10.2022 та рішення Господарського суду Запорізької області від 21.07.2022

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волна-плюс"

до: 1) Запорізького обласного відділення комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України;

2) Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України

про визнання поновленим договору оренди державного нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

21.06.2023 (згідно реєстраційного номера та дати Верховного Суду) Товариство з обмеженою відповідальністю "Волна-плюс" (далі - Товариство, скаржник) безпосередньо звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.10.2022 (повний текст складено 17.10.2022) та рішення Господарського суду Запорізької області від 21.07.2022 разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.07.2023 касаційну скаргу залишено без руху на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у зв`язку з тим, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнано неповажними, тому запропоновано скаржнику навести інші підстави для поновлення строку та надати докази на їх підтвердження; надано скаржнику строк для усунення недоліків.

10.08.2023 (згідно з накладною кур`єрської служби) подало заяву про усунення недоліків із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження. Разом з тим, у заяві зазначено, що станом на цей день (10.08.2023) ухвала Суду від 06.07.2023 у паперовому вигляді та засобами електронного зв`язку до Товариства не надійшла, а з її змістом скаржник ознайомився на офіційному вебпорталі Судової влади України в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

У поданій заяві про усунення недоліків касаційної скарги, скаржник повторно зазначає ті ж самі підстави пропуску строку на касаційне оскарження, які ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.07.2023 були визнанні не поважними, а саме: повний текст оскаржуваної постанови Товариство не отримувало ані за допомогою почтового зв`язку, ані на електронну пошту, разом з тим повний текст постанови Центрального апеляційного господарського суду від 13.10.2022 був направлений 17.10.2022 на адресу адвоката Кириченка Олександра Павловича, який діяв від імені Товариства на підставі договору про надання правової допомоги від 18.07.2022 та приймав участь в судовому засіданні 13.10.2022 під час винесення оскаржуваної постанови Центрального апеляційного господарського суду, проте скаржник звертає увагу, що додатковою угодою від 15.10.2022 договір про правову допомогу з адвокатом Кириченко О. П. було розірвано, а тому його повноваження діяти від імені та в інтересах Товариства припинилися, так само як і припинилося право на оскарження судових рішень, що є беззаперечною підставою для поновлення Товариству строку на касаційне оскарження судових рішень.

Перевіривши заяву скаржника про усунення недоліків касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що підстави наведені скаржником у заяві не є поважними, з огляду на таке.

Частиною 2 статті 288 ГПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Право господарського суду при вирішенні питання, що виникає у зв`язку із відновленням пропущеного процесуального строку, унормовуються процесуальним законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Як убачається з оскаржуваної постанови в судовому засіданні в Центральному апеляційному господарському суду, яке відбулося 13.10.2022 брав участь представник Товариства - адвокат Кириченко О. П.

За змістом статті 61 ГПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки (ч.1); обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері (ч.2); підстави і порядок припинення представництва за довіреністю визначаються Цивільним кодексом України, а представництва за ордером - законодавством про адвокатуру (ч.3); про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю або ордером має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви (ч.4); у разі припинення повноважень представника на здійснення представництва особи у справі представник не може бути у цій самій справі представником іншої сторони, третьої особи на іншій стороні або третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору (ч.5).

До касаційної скарги та заяви про усунення недоліків Товариством не надано доказів надсилання до апеляційного господарського суду заяви про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю або ордером адвоката - Кириченка О. П.

Згідно довідки про доставку документа в кабінет електронного суду: ?За інформацією, отриманою з автоматизованої системи документообігу суду КП "ДСС", документ в електронному вигляді: ЄДРСР ст. 282 ГПК (п.1 ч.1 ст.275 ГПК) Постанова про залиш. суд. ріш. без змін, а скарги без задоволення від 13.10.2022 у справі № 908/3345/21 (суддя Кощеєв Ігор Михайлович) надіслано в електронний кабінет одержувача: Адвокат Кириченко Олександр Павлович. Документ доставлено: 17.10.22 13:33?.

Пунктом 2 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено особі, яку він представляє (частина 7 статті 242 ГПК України).

Отже, датою вручення оскаржуваного судового рішення є 17.10.2022, тому передбачений положеннями частини 2 статті 288 ГПК України двадцятиденний строк, який обчислюється з дня вручення скаржнику повного тексту оскаржуваного судового рішення, закінчився 07.11.2022, у той час як касаційну скаргу було подано 21.06.2023, тобто більше ніж через 6 місяців.

При цьому слід зазначити, що як роз`яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), № 3236/03, 03.04.2008, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Вказане рішення Європейського суду з прав людини застосовується у даній справі як джерело права і його висновки про можливість відновлення процесуального строку лише за умови наведення відповідних причин, а можливість їх наведення, як вже зазначалось, залежить від їх доведення, не дають правових підстав зробити мотивований висновок по суті заявленого клопотання.

Таким чином, відносини клієнта (Товариство) з його адвокатом (Кириченко О. П.) не є тими об`єктивними чинниками (підставами), які унеможливили своєчасне подання касаційної скарги на оскаржувані судові рішення.

Разом з тим, Суд звертає увагу на те, що ухвала Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху від 06.07.2023 була направлена Товариству на адресу зазначену ним у касаційній скарзі, яка також підтверджується інформацією, що знаходиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Силова, буд. 32-А, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69096.. Крім того, ухвала Верховного Суду від 06.07.2023 у цій справі була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 07.07.2023.

Утім це поштове відправлення 17.08.2023 повернулося до Верховного Суду без вручення адресату з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до частин 3 і 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) погодилася із висновками суду, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення особи «належним», зазначивши, що отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

При цьому слід зазначити, що Товариство безпосередньо звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою 21.06.2023, а із заявою про усунення недоліків із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження - 10.08.2023 (згідно з накладною кур`єрської служби).

Згідно частини 3 статті 294 ГПК України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги.

Отже, зазначені строки є загально відомими, а з урахуванням наведеного Товариство ще у липні 2023 мало правомірні очікування та в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Оскільки ухвалу Верховного Суду від 06.07.2023 надіслано скаржнику за адресою, вказаною скаржником у касаційній скарзі, то слід вважати, що його належним чином повідомлено про постановлення судом касаційної інстанції цієї ухвали.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Як зазначалося раніше, ухвала Верховного Суду також оприлюднена 07.07.2023 в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є відкритим.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Нормами статті 4 цього Закону передбачено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Згідно з частиною 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень, а особливо у випадку, коли скаржник зацікавлений у вирішенні питання про відкриття провадження у справі, оскільки саме він не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій і ставить під сумнів їх законність.

Водночас отримання поштової кореспонденції за вказаними скаржником адресами перебуває поза межами контролю відправника.

Відповідно до частини 1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

За приписами частин 1-4 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й усіх осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" (Case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справах "Олександр Шевченко проти України" (Case of Aleksandr Shevchenko v. Ukraine) від 26.04.2007, № 8371/02 та "Трух проти України" (Trukh v.Ukraine) від 14.10.2003.

Скаржник, подавши касаційну скаргу, з метою добросовісного користування процесуальними правами учасника судового процесу згідно з вимогами статті 43 ГПК України, повинен був виявляти інтерес до відомого йому провадження, зокрема, щодо руху поданої ним скарги та результату розгляду її судом, а саме щодо усунення можливих недоліків касаційної скарги на стадії відкриття касаційного провадження у справі чи вчинення інших процесуальних дій, зокрема за даними Єдиного державного реєстру судових рішень або ознайомившись з матеріалами справи.

Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 292 ГПК України, якщо заяву про поновлення строку не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 цього Кодексу.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для відмови у відкритті касаційного провадження у справі №908/3345/21 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Волна-плюс" на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 ГПК України.

Відповідно до положень частини 6 статті 293 ГПК України, копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Дана ухвала постановлена Верховним Судом у розумні строки після виходу судді - доповідача Мачульського Г. М. з відпустки.

Керуючись статтями 234, 235, 292, 293 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №908/3345/21 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Волна-плюс" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.10.2022 та рішення Господарського суду Запорізької області від 21.07.2022.

2. Копію цієї ухвали та касаційну скаргу разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, іншим учасникам - копію ухвали.

3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді С. К. Могил

І. С. Міщенко