Рішення

від 20.09.2023 по справі 380/10218/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2023 рокусправа № 380/10218/23м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Топаз Захід до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю Хотел Менеджмент Груп про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Топаз Захід, з вимогами:

- визнати протиправним та скасування Рішення ГУ ДПС у Львівській області (ідентифікаційний номер ВП: 43968090) про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накпадних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8398157/44729571 від 09.03.2023 року;

- зобов`язати ДПС України (ідентифікаційний номер: 43005393) провести в Єдиному реєстрі податкових накладних реєстрацію Податкової накладної № 16 від 22.02.2023 року;

- зобов`язати ДПС України (ідентифікаційний номер: 43005393) провести в Єдиному реєстрі податкових накладних реєстрацію Розрахунку коригування № 6 від 01.03.2023 року до податкової накладної № 16 від 22.02.2023 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №16 від 22.02.2023 року, проте, така складена помилково. Комісією Головного управління ДПС у Львівській області прийнято рішення про відмову в реєстрації вказаної накладної. Враховуючи, що податкову накладну №16 від 22.02.2023 року складено помилково, господарської операцій по ній не було проведено, товариством подано повідомлення про надання пояснень та розрахунок коригування кількісних і вартісних показників. Однак, податковим органом вказаний розрахунок не прийнято з тих підстав, що відсутня зареєстрована податкова накладна для покупця №16 від 22.02.2023.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (вх. №44816 від 15.06.2023 року), в якому просив відмовити у задоволенні позову. Вказав, що Комісією Головного управління ДПС у Львівській області прийнято рішення №8398157/44729571 від 09.03.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №16 від 22.02.2023 на загальну суму з ПДВ 2 251 547,88 грн., яка виписана ТзОВ «Торговий дім «Топаз Захід» на ТзОВ «Хотел Менеджмент Груп», оскільки надані платником податку копії документів не є достатніми для прийняття відповідного рішення про реєстрацію зазначеної податкової накладної. Позивачем подано до контролюючого органу Повідомлення №4 від 06.03.2023 про надання пояснень та копій документів щодо ПН №16 від 22.06.2023, реєстрацію якої зупинено та до такого повідомлення долучено 4 додатки: контракт від 30.10.2022, митна декларація, договір поставки від 20.10.2022, інвойс від 30.10.2022 (повідомлення з копіями документів, які надані до нього стосовно розблокування реєстрації податкової накладної додаємо). В зазначеному повідомленні позивач надав пояснення, що ним допущена помилка в написанні кількості товару при складанні податкової накладної та ним буде робитись розрахунок коригування кількості після розблокування податкової накладної. Рішенням комісії про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8398157/44729571 від 09.03.2023 відмовлено у реєстрації податкової накладної №16 від 22.02.2023, оскільки надані платником податку копії документів не є достатніми для прийняття відповідного рішення про реєстрацію зазначеної податкової накладної. Станом на день прийняття Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, а саме 09.03.2023, платником жодних доказів помилковості подання на реєстрацію податкової накладної №16 від 22.02.2023 надано не було, а тому у контролюючого органу були всі законні підстави відмовити у реєстрації зазначеної податкової накладної. Як свідчать документи долучені до позовної заяви, позивачем лише 31.03.2023 подано розрахунок коригування кількісних та вартісних показників від 01.03.2023 №6 до податкової накладної №16 від 22.02.2023 (яким скореговано суми податкового зобов`язання та податкового кредиту на суму ПДВ 375 257,98 грн.), тобто після прийняття комісією рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідач зазначив, що на момент винесення оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН, позивач не виконав вимоги Податкового кодексу України та Порядку № 520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, і саме з цих підстав контролюючий орган відмовив в реєстрації податкової накладної.

Позивач подав до суду відповідь на відзив у якій наводить спростування доводів відповідача викладених у відзиві на позовну заяву.

Третя особа подала до суду письмові пояснення в яких вказала, що ТОВ «Хотел Менеджмент Груп» підтверджує, що 22.02.2023 року на користь ТОВ «ТД «Топаз Захід» жодних оплат не здійснювало та, більше того, жодних поставок від Позивача не отримувало. Тобто, підстав для формування податкової накладної у ТОВ «ТД «Топаз Захід» 22.02.2023 року не було, відтак така є помилковою. У підтвердження таких обставин ТОВ «Хотел Менеджмент Груп» було видано лист від 27.04.2023 року. Водночас, при зупиненні реєстрації помилкової податкової накладної № 16 від 22.02.2023 року позивачем було наголошено про таку помилковість та зазначено про подальше подання розрахунку коригування. Водночас, в силу законодавчих приписів реєстрація розрахунку коригування можливе щодо зареєстрованих податкових накладних. Оскільки оскаржуваним рішенням від 09.03.2023 року № 8398157/44729471 у реєстрації податкової накладної № 16 від 22.02.2023 року, поданий розрахунок коригування прийнятий також не був. При цьому, в силу п. 192.1. ст. 192 ПК України, механізмом для виправлення допущеної помилки щодо складення податкової накладної № 16 від 22.02.2023 року є складення і реєстрація розрахунку коригування до такої. З урахуванням наведеного, просив позов задовольнити.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 11.05.2023 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20.09.2023 року у задоволенні клопотання представника відповідачів про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та у судовому засіданні з викликом сторін відмовлено.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20.09.2023 року у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін відмовлено.

Суд, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Топаз Захід» (надалі - Позивач; ТОВ «ТД «Топаз Захід») є платником податку на додану вартість та здійснює господарську діяльність у сфері, зокрема, оптової торгівлі іншими товарами господарського призначення (КВЕД 46.49.).

ТОВ «ТД «Топаз Захід», як постачальник, перебуває у господарських правовідносинах із ТОВ «Хотел Менеджмент Груп», як покупцем, на підставі договору № HMG20102022 від 20.10.2022 року.

В межах здійснення своєї господарської діяльності ТОВ «ТД «Топаз Захід» помилково за відсутності першої події в розумінні п. 187.1. ст. 187 ПК України, сформувало податкову накладну № 16 від 22.02.2023 року на загальну суму коштів (з врахуванням ПДВ) - 2 251 547,88 грн. (з яких ПДВ - 375 257,98 грн.).

Вище вказану податкову накладну 06.03.2023 року було направлено на реєстрацію, проте, реєстрація вищевказаної податкової накладної була зупинена на підставі того, що коди обсяг постачання товару/послуги 6302 дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів.

За результатами отриманого повідомлення позивачем 06.03.2023 направлено повідомлення щодо подачі пояснень та копії документів щодо податкової накладної №16 від 22.02.2023 року, реєстрацію якої зупинено, у якому повідомлено, що товариством допущена помилка в написанні кількості товару при складанні податкової накладної, товариством буде складено розрахунок коригування після розблокування податкової накладної.

ТОВ «Хотел Менеджмент Груп» складено Розрахунок коригування кількісних та вартісних показників № 6 до податкової накладної № 16 від 22.02.2023 року (яким скореговано суми податкового зобов`язання та податкового кредиту на суму ПДВ «-375 257,98 грн.»).

Згідно з отриманою позивачем квитанцією від 31.03.2023 документ не прийнято з тих підстав, що відсутня зареєстрована податкова накладна для покупця від 22.02.2023 №16.

Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8398157/44729571 від 09.03.2023 року відмовлено у реєстрації податкової накладної №16 від 22.02.2023 року з підстав надання платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства, а саме: копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Позивач вважаючи вказане рішення протиправним, подав скаргу на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

За результатами розгляду скарги рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України №34049/44729571/2 від 11.04.2023 року скаргу залишено без задоволення, а рішення Комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням відповідача, позивач звернувся із даним позовом до суду про його скасування та зобов`язання зараєструвати податкову накладну та розрахунок коригування кількісних і вартісних показників.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України), Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 (далі - Порядок №1165) та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520.

Відповідно до підпунктів 16.1.2,16.1.3, пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Правовими положеннями пункту 201.1 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. (абзац 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Згідно з пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165.

У відповідності до пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пунктів 10-11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області про відмову в реєстрації податкових накладних №8398157/44729571 від 09.03.2023 року, суд зазначає наступне.

За змістом статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

За правилами частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі частини 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

За змістом пункту 9 частини 5 статті 160 КАС України зазначається, що у позовній заяві повинно бути обґрунтовано порушення оскаржуваним рішенням, прав, свобод або інтересів позивача.

Отже, адміністративне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин.

Обов`язковою умовою визнання протиправними рішення суб`єкта владних повноважень є доведеність позивачем порушених його прав та інтересів цим рішенням суб`єкта владних повноважень, тобто, обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення його прав та інтересів з боку відповідача.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 12.12.2011 №19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України. При цьому, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення. Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок.

Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах. В постанові Верховного Суду України від 24.02.2015 по справі №21-34а15 зазначено, що за змістом статті 6 КАС України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Водночас суб`єктивна оцінка порушення права не є абсолютною.

В деяких випадках сам законодавець визначає коло осіб, права яких можуть бути порушені внаслідок бездіяльності, вчинення суб`єктом владних повноважень певних дій чи прийняття актів, правомірно обмежуючи право інших осіб на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод або інтересів.

У рішенні від 01.12.2004 №18-рп/2004 Конституційний суд України розтлумачив, що поняття охоронюваний законом інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Отже, охоронюваний законом інтерес полягає у прагненні особи набути певних матеріальних або нематеріальних благ з метою задоволення певних потреб, якщо такі прагнення є абстрактними, тобто випливають із певного суб`єктивного права у конкретних правовідносинах. Тому порушення охоронюваного законом інтересу, яке дає підстави для звернення особи за судовим захистом, є створення об`єктивних перешкод на шляху до здобуття відповідного матеріального та/або нематеріального блага.

При цьому, позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об`єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

Суд наголошує, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).

Таким чином адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права у зв`язку із прийняттям рішення суб`єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.

При цьому, порушення вимог Закону бездіяльністю владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання її протиправною є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Тобто, обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо бездіяльність суб`єкта владних повноважень є протиправною, підстав для задоволення позову немає. Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах. Відсутність порушеного права встановлюються при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Правова позиція щодо обов`язкової умови надання правового захисту судом, як то наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, висловлена Верховним Судом у постанові від 22.05.2022 по справі № 826/14230/16.

Суд зазначає, що таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи - позивача з боку відповідача, яка стверджує про їх порушення. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №826/4406/16 та від 15.08.2019 у справі №1340/4630/18.

Суд зауважує, що позивач вважає протиправним та просить суд скасувати рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області про відмову в реєстрації податкових накладних №8398157/44729571 від 09.03.2023 року, в той же час, в обґрунтування позовних вимог стверджує, що податкова накладна №16 від 22.02.2023 року складена помилково.

Відтак, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №16 від 22.02.2023 року, яка, за твердженням позивача, помилково складена, не порушує права позивача.

Ба більше, як встановлено судом, позивачем подано до контролюючого органу Повідомлення №4 від 06.03.2023 про надання пояснень та копій документів щодо ПН №16 від 22.06.2023, реєстрацію якої зупинено до якого долучено 4 додатки: контракт від 30.10.2022, митна декларація, договір поставки від 20.10.2022, інвойс від 30.10.2022.

В зазначеному повідомленні позивач вказав, що ним допущена помилка в написанні кількості товару при складанні податкової накладної та ним буде робитись розрахунок коригування кількості після розблокування податкової накладної.

Рішенням комісії про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8398157/44729571 від 09.03.2023 відмовлено у реєстрації податкової накладної №16 від 22.02.2023, оскільки надані платником податку копії документів не є достатніми для прийняття відповідного рішення про реєстрацію зазначеної податкової накладної.

Суд зазначає, що станом на день прийняття Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, а саме 09.03.2023, платником жодних доказів помилковості подання на реєстрацію податкової накладної №16 від 22.02.2023 надано не було, а тому у контролюючого органу були всі законні підстави відмовити у реєстрації зазначеної податкової накладної.

З матеріалів справи слідує, що Позивачем лише 31.03.2023 подано розрахунок коригування кількісних та вартісних показників від 01.03.2023 №6 до податкової накладної №16 від 22.02.2023 (яким скореговано суми податкового зобов`язання та податкового кредиту на суму ПДВ 375 257,98 грн.), тобто після прийняття комісією рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд зазначає, що положення пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України встановлюють необхідність коригування сум податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача шляхом складання розрахунку коригування до податкової накладної, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи, зокрема, повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг. Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Відтак, чинним законодавством передбачено можливість подання розрахунку коригування до податкової накладної, яка складена з помилками.

Однак, такий розрахунок подається лише щодо зареєстрованої податкової накладної.

Прийняття комісією рішення про відмову у реєстрації податкової накладної жодним чином не порушує права позивача. З позиції суду, рішення прийнято відповідно до норм Порядку 1165, оскільки відсутні будь-які документи, які дають право зареєструвати таку накладну.

Крім того, позивач обґрунтовує позов лише тим, що ним було помилково виписано податкову накладну, у зв`язку з чим подано розрахунок коригування показників. Разом з тим, суд наголошує, що коригування можливе лише за наявності здійснення господарської операції та реєстрації податкової накладної, та за умови, що в подальшому змінилися кількісні та вартісні показники.

Проте, матеріали справи свідчать, що господарської операції не було, як і змін кількісних та вартісних показників.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача та відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області про відмову в реєстрації податкових накладних №8398157/44729571 від 09.03.2023 року.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Державну податкову службу України провести в Єдиному реєстрі податкових накладних реєстрацію податкової накладної №16 від 22.02.2023, та розрахунку коригування №6 від 01.03.2023 до податкової накладної №16 від 22.02.2023, суд зазначає, що вказані позовні вимоги є похідними, оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення Головного управління ДПС у Львівській області про відмову в реєстрації податкових накладних №8398157/44729571 від 09.03.2023 року, відтак позовні вимоги про зобов`язання здійснити реєстрацію такої накладної, а також розрахунку коригування до податкової накладної задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проаналізувавши вищенаведене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову належить відмовити.

Відповідно до встановлених статтею 139 КАС України правил розподілу судових витрат понесені позивачем витрати на сплату судового збору відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Топаз Захід до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю Хотел Менеджмент Груп про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяГрень Наталія Михайлівна