Постанова

від 21.09.2023 по справі 460/1061/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 460/1061/21

адміністративне провадження № К/990/33423/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, Міністра оборони України, Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Командування Повітряних Сил Збройних Сил України, про визнання протиправним та скасування пунктів наказів, поновлення на службі, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2022 року (колегія суддів у складі: Друзенко Н. В., Дорошенко Н. О., Дудар О. М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року (колегія суддів у складі: Судової-Хомюк Н. М., Онишкевича Т. В., Сеника Р. П.),

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. 17 лютого 2021 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовною заявою (з урахуванням заяв позивача від 27 квітня 2021 року, від 12 травня 2021 року та від 03 серпня 2021 року про збільшення розміру позовних вимог та залучення співвідповідача у справі № 460/1061/21) до Міністерства оборони України (далі також - відповідач 1, Міноборони), Міністра оборони України (далі також - відповідач 2, Міністр), військової частини НОМЕР_1 (далі також - відповідач 3), Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (далі також - відповідач 4, Університет), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів, - Командування Повітряних Сил Збройних Сил України (далі також - третя особа 1, Командування), в якій позивач просив суд першої інстанції, зокрема:

- визнати протиправним і скасувати пункт 3 розпорядчої частини наказу Міністерства оборони України від 14 січня 2021 року № 1 КП ДСК «Про деякі питання авіаційних подій у Збройних Силах України» (далі також - Наказ № 1);

- визнати протиправним і скасувати пункт 5 параграфу 3 наказу Міністра оборони України (по особовому складу) від 09 квітня 2021 року № 108 (далі також - Наказ № 108);

- визнати протиправним і скасувати пункт 8 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20 травня 2021 року № 95 (далі також - Наказ № 95);

- визнати протиправним і скасувати пункт 2 наказу начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (по стройовій частині) від 07 травня 2021 року № 100 (далі також - Наказ № 100) (в редакції пункту 21 наказу начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (по стройовій частині) від 21 травня 2021 року № 112 (далі також - Наказ № 112));

- поновити ОСОБА_1 на військовій службі з 08 травня 2021 року.

2. Позов обґрунтовано тим, що на думку позивача застосування пунктом 3 Наказу № 1 щодо нього дисциплінарного стягнення «звільнення з військової служби через службову невідповідність», яке реалізоване пунктом 5 параграфу 3 Наказу № 108, пунктом 8 Наказу № 95, пунктом 2 Наказу № 100 (в редакції пункту 21 Наказу № 112), які є похідними від Наказу № 1 і якими позивача на підставі підпункту «д» (через службову невідповідність) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (зі змінами) (далі - Закон № 2232-ХІІ), було звільнено з військової служби у запас і виключено зі списків особового складу Університету та всіх видів забезпечення, відбулося з порушенням встановленого законом порядку та процедури, зокрема, з порушенням вимог частин 3, 4, 5 статті 47, частини 1 статті 84, частини 1, 3 статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, абзацу 4 пункту 2 розділу І, абзаців 1, 2 пункту 1, пункту 3 розділу II, абзацу 1 пункту 1, пункту 2, абзацу 1 пункту 3, пунктів 5, 13 розділу III Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України (далі також - Порядок № 608), затвердженого наказом Міністерства оборони України від 27 листопада 2017 року № 608, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2017 року за №1503/31371 (далі - Наказ № 608), пункту 8 розділу І Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 06 лютого 2001 року № 36, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360 (далі - Інструкція № 36), тобто без обов`язкового у спірних правовідносинах призначення і проведення відносно позивача службового розслідування.

Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

3. Судами установлено, що наказом Міністра оборони України від 14 лютого 2018 року № 27-кп на генерал-майора ОСОБА_1 покладено тимчасове виконання обов`язків начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.

4. Відповідно до наказу Міністра оборони України від 06 травня 2019 року № 234, ОСОБА_1 призначено начальником Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.

5. 25 вересня 2020 року, о 20:44:49 год. поблизу міста Чугуєва Харківської області під час виконання планових польотів при виконанні заходу на посадку на аеродром «Чугуїв» сталася катастрофа літака Ан-26Ш бортовий номер 76 (заводський номер 5608) Повітряних Сил Збройних Сил України, що перебував в експлуатації військової частини НОМЕР_2 (203 навчальна авіаційна бригада, яка дислокується у АДРЕСА_1 ), внаслідок якої з 27 військовослужбовців військової частини НОМЕР_3 та ХНУПС, які перебували на борту повітряного судна, загинули 26 військовослужбовців, а сам літак повністю зруйнований і не підлягає відновленню.

6. Наказом Міністра оборони України від 26 вересня 2020 року № 351 було призначено спеціальне розслідування нещасних випадків, випадків зникнення та випадків смерті військовослужбовців, аварії. За результатами вказаного спеціального розслідування було складено і 12 жовтня 2020 року Міністром оборони України затверджено Акт проведення спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався внаслідок катастрофи літака Ан-26Ш, бортовий № 76 за формою НВ-2, а на кожного потерпілого складені та затверджені акти про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов`язків військової служби за формою НВ-3. У пункті 6 Акту НВ-2 зроблено висновок комісії, що в рамках проведення спеціального розслідування встановити винних осіб, які допустили порушення законодавчих та інших нормативно-правових актів, внаслідок яких стався нещасний випадок, та пропозиції щодо притягнення їх до відповідальності, неможливо і що зазначені особи будуть встановлені по завершенню досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62020000000000791 від 25 вересня 2020 року, яке проводиться Управлінням з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених військовослужбовцями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань (а. с. 47-50, том 1).

7. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2020 року № 1174-р утворено Урядову комісію з розслідування причин катастрофи літака Ан-26Ш, яка сталася 25 вересня 2020 року у Харківській області, за результатами роботи якої складено відповідний звіт. «Звіт Урядової комісії з розслідування причин катастрофи літака Ан-26Ш, яка сталася 25 вересня 2020 року у Харківській області, утвореної відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2020 року № 1174-р» долучений до матеріалів справи (а. с. 242б-242, том 6; а. с. 141-216, том 7).

8. Висновки про результати розслідування причин катастрофи літака Ан-26Ш, заводський номер НОМЕР_4 (бортовий номер 76), визначені станом на 22 жовтня 2020 року, містяться у розділі 14 Звіту і включають, як висновки про безпосередню причину катастрофи, так і про причини катастрофи, які сприяли її виникненню.

9. Окрім цього, наказом Міністерства оборони України від 26 вересня 2020 року № 350 призначено комісію з проведення технічного розслідування катастрофи літака Ан-26Ш, за результатами роботи якої складено, а 20 листопада 2020 року Міністром оборони України затверджено, відповідний акт. «Акт технічного розслідування катастрофи з літаком Ан-26Ш бортовий номер 76 (заводський номер 5806) військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 ) Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, що сталася 25 вересня 2020 року, у п`ятницю, о 20.45 в районі аеродрому «Чугуїв», до складу якого увійшли:

- «Справа технічного розслідування катастрофи літака Ан-26Ш бортовий номер 76 (заводський номер 5608) військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 ) Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, що сталася 25 вересня 2020 року, у п`ятницю, о 20.45 в районі аеродрому «Чугуїв»;

- «Звіт льотної підкомісії комісії з технічного розслідування катастрофи літака Ан-26Ш бортовий номер 76 (заводський номер 5608) військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 ) Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, що сталася 25 вересня 2020 року, у п`ятницю, о 20.45 в районі аеродрому «Чугуїв» у восьми томах;

- «Звіт інженерно-технічної підкомісії комісії з технічного розслідування катастрофи лепта Ан-26Ш бортовий номер 76 (заводський номер 5608) військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 ) Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, що сталася 25 вересня 2020 року, у п`ятницю, о 20:45 в районі аеродрому «Чугуїв» в чотирьох томах;

- «Звіт групи опитування посадових осіб, свідків і очевидців катастрофи літака Ан-26Ш бортовий номер 76 (заводський номер 5608) військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 ), шо сталася 25 вересня 2020 року, у п`ятницю о 20:45 в районі аеродрому «Чугуїв»;

- Звіт адміністративної підкомісії комісії з технічного розслідування катастрофи літака Ан-26Ш бортовий номер 76 (заводський номер 5608) військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 ) Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, що сталася 25 вересня 2020 року, у п`ятницю, о 20.45 в районі аеродрому «Чугуїв»;

- Звіт групи дослідження засобів аварійного покидання повітряного судна адміністративної підкомісії комісії з проведення технічного розслідування катастрофи літака Ан-26 (бортовий номер 76) військової частини НОМЕР_5 ч. Чугуїв, Харківської області) Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, яка сталася 25 вересня 2020 року о 20 годині 45 хвилині в районі аеродрому «Чугуїв» (а. с.105-250, том 2, а. с.1-247, том 3, а. с.1-154, том 4).

10. 23 жовтня 2020 року Міністром оборони України на підставі статті 47 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України видано наказ № 10, яким на час проведення технічного розслідування катастрофи літака Ан-26Ш, призначеного наказом № 350, позивача було усунуто від виконання службових обов`язків начальника ХНУПС (а. с.153, том 1).

11. Згодом, 14 січня 2021 року Міністром оборони України видано наказ «Про деякі питання авіаційних подій у Збройних Силах України» № 1 КП ДСК, пунктом 3 якого ОСОБА_1 звільнено з військової служби через службову невідповідність (а. с.16-35, том 2).

12. 09 квітня 2021 року Міністром оборони України видано наказ № 108, пунктом 5 параграфу 3 якого генерал-майора ОСОБА_1 , який перебував у розпорядженні Міністра оборони України, колишнього начальника Харківського національного університету Повітряних Сил, відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» звільнено з військової служби у запас за підпунктом «д» (через службову невідповідність). В наказі зазначено про те, що позивач звільняється на підставі накладеного Міністром оборони України дисциплінарного стягнення - звільнення з військової служби через службову невідповідність (наказ Міністра оборони України від 14.01.2021 № 1 КП ДСК)» (а. с. 187, том 4).

13. На підставі і на реалізацію пункту 5 параграфу 3 наказу № 108 у Командуванні Повітряних Сил Збройних Сил України 16 квітня 2021 року командиром військової частини НОМЕР_1 було видано наказ (по стройовій частині) № 73, у пункті 1 (в редакції пункту 10 наказу командира військової частини. НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23 квітня 2021 року № 78) зазначено про звільнення позивача, який перебуває в розпорядженні Міністра оборони України, колишнього начальника ХНУПС, відповідно до пункту 5 параграфу 3 наказу №108 з військової служби в запас за підпунктом «д» (через службову невідповідність) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а також про використані позивачем відпустки, про виплату йому компенсації за невикористані дні щорічних основних і додаткових відпусток, про виплату позивачу грошової допомоги на оздоровлення і надбавки за особливості проходження військової служби та невиплату грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань і позбавлення грошової премії. Згодом, пунктом 7 виданого 20 травня 2021 року командиром військової частини НОМЕР_1 наказу № 95 були скасовані пункт 1 наказу № 73 та пункт 10 наказу № 78, що підтверджується листом військової частини НОМЕР_6 Командування Повітряних Сил Збройних Сил України від 09 липня 2021 року № 350/104/2689 (а.с. 110-115, том 6).

14. Також на підставі і на реалізацію пункту 5 параграфу 3 наказу №108, пункту 1 наказу № 73 (в редакції пункту 10 наказу № 78) начальником ХНУПС 07 травня 2021 року було видано наказ № 100, пунктом 2 якого генерал-майора ОСОБА_1 , який перебував у розпорядженні Міністра оборони України, колишнього начальника ХНУПС, звільненого наказом Міністра оборони України від 09 квітня 2021 року № 108 з військової служби у запас відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» за підпунктом «д» (через службову невідповідність), наказано вважати, що справи та посаду начальника ХНУПС здав, з університетом розрахувався і направлено його для зарахування на військовий облік до Острозького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Рівненської області. З 07 травня 2021 року виключено зі списків особового складу ХНУПС та всіх видів забезпечення (а.с. 116, том 6).

15. Також на підставі витягу з пункту 8 наказу № 95 начальником ХНУПС 21 травня 2021 року було видано наказ №112, пунктом 21 якого внесено зміни до пункту 2 наказу № 100 щодо розрахунку, виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення позивача, як колишнього начальника ХНУПС, а саме щодо підстав його видання (а.с. 117, том 6).

16. Судами також установлено, що комісією з технічного розслідування причин катастрофи літака Ан-26 були виявлені недоліки в профілактичній роботі з запобігання авіаційним подіям, зокрема, з боку посадових осіб Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, який очолював позивач, щодо усунення негативного впливу небезпечних факторів на функціонування авіаційної системи, у зв`язку з чим мали місце систематичні порушення у роботі щодо забезпечення безпеки польотів, створювалися додаткові ризики у льотній роботі, профілактична робота запобігання авіаційним подіям та інцидентам виявилась неефективною і не сприяла безаварійній льотній роботі у військовій частині.

17. Також, виявлено факти системних порушень вимог нормативно-правових актів з питань організації, виконання, управління польотами та в підготовці екіпажу літака Ан-26 до виконання польотів.

18. Суди установили, що обставини справи вказують на недотримання позивачем військової дисципліни та невиконання службових обов`язків за посадою, а саме, що останній: не виконував вимог Положення про запобігання авіаційних подій в авіації Повітряних Сил Збройних Сил України, затвердженого наказом командувача Повітряних Сил від 30 квітня 2020 року № 84, у порушення пунктів 2.1.1, 2.1.4, 2.1.17, 2.3.1 якого системою забезпечення безпеки польотів в Університеті не керував, готовність підпорядкованої Військової частини НОМЕР_3 до польотів з урахуванням рівня забезпечення безпеки польотів не контролював, роботу із забезпечення безпеки польотів у підпорядкованій Військовій частині НОМЕР_3 не організував, дієву систему контролю за підпорядкованою Військовою частиною НОМЕР_3 не встановив, не виконав обов`язки щодо виявлення небезпечних факторів у льотній роботі в Університеті та підпорядкованій Військовій частині НОМЕР_3 ; у порушення пункту 8.17 Керівництва з організації та проведення льотного навчання курсантів (слухачів), введеного в дію наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 14 жовтня 2008 року № 600 не здійснював безпосереднє керівництво командирськими польотами 17 січня 2020 року у військовій частині НОМЕР_3 , командирські польоти проводились під безпосереднім керівництвом командира військової частини НОМЕР_3 ; у порушення Положення про командування Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, затвердженого наказом від 30 вересня 2019 року № 1871 не виконав вимоги з питань забезпечення безпеки під час організації і проведення польотів у підпорядкованій авіаційній частині згідно з нормативними документами, які регламентують організацію їх проведення, здійснення контролю за дотриманням безпеки польотів, дієві заходи з безпеки польотів щодо попередження аварійності з вини особового складу, не встановив та не довів їх до командира військової частини НОМЕР_3 ; особистий контроль за проведенням польотів у військовій частині НОМЕР_3 не здійснював; через незадовільну організацію профілактичної роботи з запобігання, авіаційним подіям не отримував фактичні дані про загрози безпеці польотів, не забороняв або не обмежував польоти під час виявлення порушень, установлених правил у процесі підготовки та проведення польотів.

19. Крім цього установлено, що слідчими Управління з досудового розслідування військових кримінальних правопорушень Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснювалося досудове розслідування в кримінальному провадженні № 62020000000000791, в межах якого 30 квітня 2020 року ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру, а саме про те, що він підозрюється у недбалому ставленні військової службової особи до служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчиненому в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 425 Кримінального кодексу України (а.с. 8-43, том 6).

20. Установлено, що Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба є юридичною особою, яка в межах компетенції здійснює діяльність в галузі державної авіації та відповідно до чинного законодавства України належить до суб`єктів авіаційної діяльності державної авіації України.

21. Керівники суб`єктів авіаційної діяльності здійснюють безпосереднє управління безпекою польотів повітряних суден і персонально несуть відповідальність за забезпечення безпеки польотів згідно із законодавством України.

Короткий зміст оскаржених судових рішень

22. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року, відмовлено повністю у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, Міністра оборони України, Військової частини НОМЕР_1 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Командування Повітряних Сил Збройних Сил України, про визнання протиправним і скасування пункту 3 розпорядчої частини наказу Міністерства оборони України від 14 січня 2021 року № 1 КП ДСК «Про деякі питання авіаційних подій у Збройних Силах України», про визнання протиправним і скасування пункту 5 параграфу 3 наказу Міністра оборони України (по особовому складу) від 09 квітня 2021 року № 108, про визнання протиправним і скасування пункту 8 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20 травня 2021 року № 95, про визнання протиправним і скасування пункту 2 наказу начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (по стройовій частині) від 07 травня 2021 року № 100 (в редакції пункту 21 наказу начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (по стройовій частині) від 21 травня 2021 року № 112) та про поновлення на військовій службі з 08 травня 2021 року.

23. Судові рішення судів попередніх інстанцій мотивовано тим, що перед винесенням оспореного Наказу № 1 окреме службове розслідування стосовно позивача не призначалося і не проводилося, що є основним доводом позивача, яким обґрунтовується позов у цій справі. Однак призначення службового розслідування в спірній ситуації є правом, а не обов`язком особи, яка приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Міністр оборони України маючи відповідні дискреційні повноваження, прийняв обґрунтоване рішення про відсутність необхідності у призначенні службового розслідування, оскільки усі обставини, які мали значення для прийняття ним рішення про накладення дисциплінарних стягнень, були встановлені під час розслідування катастрофи з літаком Ан-26Ш бортовий номер 76 (заводський номер 5806) військової частини НОМЕР_3 Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, що сталася 25 вересня 2020 року, яке оформлене відповідним Актом технічного розслідування, Звітом Урядової комісії та іншими дослідженнями указаної катастрофи.

24. Наказ № 1 стосовно притягнення позивача містить відповідні висновки Міністра про наявність в діяннях позивача складу дисциплінарного правопорушення.

25. Суди попередніх інстанцій вважали, що, у контексті підстав для накладення на позивача дисциплінарного стягнення, позивач, як начальник Університету, не дотримав належного керування системою забезпечення безпеки польотів в очолюваному ним закладі, не встановив дієвої системи контролю за виконанням польотів у військовій частині НОМЕР_3 та усунувся від належного виконання обов`язків щодо виявлення небезпечних факторів у льотній роботі в Університеті та у військовій частині НОМЕР_3 , що підтверджується Актом про результати інспекційної перевірки військової частини НОМЕР_3 від 12 лютого 2020 року № 221/515 (далі - Акт № 221/515), іншими актами перевірки військової частини НОМЕР_3 з питань безпеки польотів, відсутністю у військовій частині НОМЕР_3 Змін до Керівництва з льотної експлуатації літака Ан-26. Позивачем було видано наказ про готовність військової частини НОМЕР_3 до проведення льотного навчання курсантів у 2020 році і затверджено відповідний акт перевірки її готовності в той час, коли у військовій частині були відсутні Зміни до Керівництва з льотної експлуатації літака Ан-26. Наявність в Університеті посади заступника начальника Університету з льотної підготовки не спростовує підстав притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки саме останній має обов`язок організації роботи із забезпечення безпеки польотів у підпорядкованих військових частинах та дієвої системи контролю за такою безпекою і в цьому випадку не важливо, чи буде він це робити особисто, чи через підлеглого заступника.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

26. 29 листопада 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, в якій він просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року в цій справі та ухвалити нове судове рішення, яким його позов задовольнити повністю.

27. Касаційне провадження у цій справі відкрите з підстав, що передбачені пунктами 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв`язку із пунктами 1, 4 частини другої статті 353 КАС України. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій у цій справі допустили порушення норм матеріального та процесуального права. Висновки судів попередніх інстанцій не місять доказів про склад та вину позивача у вчиненні дисциплінарного правопорушення (проступку), немає причинно-наслідкового зв`язку між виконанням адміністративних функцій на посаді начальника ХНУПС та наслідками у вигляді катастрофи літака, що мала місце 25 вересня 2020 року, у п`ятницю, о 20:45 в районі аеродрому «Чугуїв». На думку позивача, накладення на нього дисциплінарного стягнення відбулося з порушенням встановленого законом порядку, процедури та вимог частин третьої, четвертої, п`ятої статті 47, частини першої статті 84, частини першої, третьої етапі 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, абзацу четвертого пункту 2 розділу І, абзаців першого, другого пункту 1, пункту 3 розділу II, абзацу першого пункту 1, пункту 2, абзацу першого пункту 3, пунктів 5, 13 розділу Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 608 від 27 листопада 2017 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2017 за № 1503/31371, пункту 8 розділу І Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 36 від 06 лютого 2001 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360. Звертає увагу, що накладення стягнення проведено без обов`язкового у спірних правовідносинах призначення і проведення відносно нього службового розслідування, зокрема протягом триденного строку після видання наказу Міністерства оборони України № 10 КП ДСК від 23 жовтня 2020 року про усунення позивача від виконання службових обов`язків на час проведення технічного розслідування, на виконання якого було видано пункт 5 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09 листопада 2020 року № 216. На думку скаржника, зазначені у Наказі № 1 підстави накладення на нього дисциплінарного стягнення «звільнення з військової служби через службову невідповідність» є необґрунтованими та протиправними через недоречне використання відповідачем 1 як підстав для дисциплінарної відповідальності позивача причин катастрофи, зазначених у Акті технічного розслідування катастрофи з літаком Ан-26Ш бортовий номер 76 (заводський номер 5608) військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 ) Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, що сталася 25 вересня 2020 року, що є порушенням вимог статті 119 розділу XVII Повітряного кодексу України та пункту 3.1 розділу III Правил розслідування авіаційних подій та інцидентів в авіації Збройних Сил України, затверджених наказом Міністерства оборони України від 19 травня 2010 року № 256, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 червня 2010 року за № 386/17681.

Позиція інших учасників справи

28. 02 січня 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив Міністерства оборони України на подану в цій справі касаційну скаргу, вимоги якого зводяться до залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржених рішень - без змін.

29. Відзив обґрунтовано тим, що є законним притягнення ОСОБА_1 пунктом 3 наказу №1 до дисциплінарної відповідальності за порушення ним вимог статей 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, статей 11, 16, 37, 58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пунктів 2.10., 4.2. Статуту, пунктів 2.1., 2.1.1, 2.1.4, 2.1.17, 2.3.1 Положення № 84, пункту 8.17 Керівництва № 600, пункту 3.1. Положення №1871. На момент катастрофи ХНУПС належав до органів військового управління та був суб`єктом авіаційної діяльності внаслідок здійснення експлуатації повітряних суден, виконання і забезпечення польотів, підготовку авіаційного персоналу. Наявність підозри щодо позивача у відповідному кримінальному провадженні та ймовірність притягнення військовослужбовця до кримінальної відповідальності в спірному випадку сама по собі виключає бездоганне та неухильне дотримання ним порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України, є несумісним із визначенням військової дисципліни і суперечить йому. Заявник вважає, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, та такими, що не спростовують висновки судів попередніх інстанцій.

30. 04 січня 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив військової частини НОМЕР_1 на подану в цій справі касаційну скаргу, вимоги якого зводяться до залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржених рішень - без змін.

31. Відзив обґрунтовано тим, що після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової частини або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення, військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання. Виключення особового складу зі списків військової частини здійснюється на підставі наказів по стройовій частині. У керівництва військової частини були відсутні підстави не видавати винесені ними оспорені накази. Заявник вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій обґрунтованими та просить відхилити касаційну скаргу.

32. 06 січня 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив начальника ХНУПС на подану в цій справі касаційну скаргу, вимоги якого зводяться до залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржених рішень - без змін.

33. Відзив обґрунтовано тим, що коли командиру (начальнику) військовослужбовця про вчинення військовослужбовцем правопорушення стало відомо в будь який спосіб, який є достовірним (результати перевірки, особисте виявлення) - командир (начальник) вправі накласти дисциплінарне стягнення, що спростовує доводи касаційної скарги. Підставою винесення Наказу № 1 стали обставини, встановлені у кількох комісійних перевірках обставин спірної катастрофи. Заявник вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій обґрунтованими та просить відхилити касаційну скаргу.

Рух касаційної скарги

34. 29 листопада 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року у цій адміністративній справі.

35. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 листопада 2022 року визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів: Жука А. В., Мартинюк Н. М. - для розгляду цієї адміністративної справи.

36. Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року у справі № 460/1061/21. Витребувано з Рівненського окружного адміністративного суду справу № 460/1061/21.

37. Ухвалою Верховного Суду від 20.09.2023 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

Позиція Верховного Суду

Релевантні джерела права та акти їх застосування. Оцінка висновків суду, судове рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

38. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

39. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

40. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

41. Зазначеним вимогам процесуального закону оскаржені судові рішення відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника не містять підстав для скасування указаних судових рішень з огляду на таке.

42. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження військової служби здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі також - Закон № 2232-ХІІ).

43. Відповідно до статті 2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

44. Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах, визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 548-ХІУ (далі також - Статут внутрішньої служби).

45. Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України. Згідно пункту 11 Статуту, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців обов`язки, зокрема, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок.

46. Відповідно до статті 16 Статуту внутрішньої служби кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

47. Приписами статті 58 Статуту внутрішньої служби передбачено, що командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу) за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, збереження життя і зміцнення здоров`я особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості.

48. Командир (начальник) відповідно до посади, яку він займає, повинен діяти самостійно і вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів.

49. Статтею 26 Статуту внутрішньої служби визначено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

50. Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, визначено Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24 березня 1999 року №551 -XIV (далі - Дисциплінарний статут).

51. Приписами статей 1, 2 Дисциплінарного статуту визначено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі. Положеннями наведених правових норм встановлено, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені, сумлінному і чесному виконанню військового обов`язку, службових обов`язків, доручених за посадою, а також визначеними статутами Збройних Сил України, відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

52. Згідно зі статтею 5 Дисциплінарного статуту за стан військової дисципліни у з`єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов`язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.

53. Відповідно до статті 84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

54. Крім того, підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, а також військовозобов`язаних та резервістів, які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби регламентовано Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністерства оборони України 21 листопада 2017 року № 608, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13 грудня 2017 року за № 1503/31371.

55. Відповідно до пункту 1 Розділу ІІ «Підстави призначення та предмет службового розслідування» Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України службове розслідування може призначатися у разі:

невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров`ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду;

невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань;

неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті;

дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця;

втрати або викрадення зброї чи боєприпасів;

порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки;

недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів;

внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення;

повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення;

вчинення корупційного злочину або правопорушення, пов`язаного з корупцією;

скоєння військовослужбовцем під час виконання обов`язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи;

надходження повідомлення (у тому числі анонімного) щодо порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції», а наведена в ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.

Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.

За рішенням відповідного командира (начальника) службове розслідування може призначатися за письмовим рапортом (доповідною або пояснювальною запискою) військовослужбовця з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.

56. Таким чином, положення як Дисциплінарного статуту, так і Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України передбачено можливість, а не обов`язок командира призначити службове розслідування перед накладенням на підлеглого дисциплінарного стягнення.

57. При цьому, згідно з пунктом 6 Розділу І «Загальні положення» Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України розслідування авіаційних подій проводиться відповідно до Правил розслідування авіаційних подій та інцидентів в авіації Збройних Сил України, затверджених наказом Міністра оборони України від 19 травня 2010 року № 256, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 червня 2010 року за № 386/17681.

58. Відповідно до Положення про командування Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, затвердженого наказом начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба від 30 вересня 2019 року № 1871, з питань забезпечення безпеки під час організації і проведення польотів (перельотів) начальник Університету відповідає за виконання польотів у підпорядкованій авіаційній частині згідно з нормативними документами, які регламентують організацію їх проведення, здійснення контролю за дотриманням безпеки польотів (перельотів) і об`єктивність аналізу причин інцидентів. На нього покладається контроль за правильним та раціональним використанням матеріальних та технічних засобів забезпечення польотів, встановлення та доведення до командира навчальної авіаційної бригади заходів безпеки щодо попередження аварійності з вини особового складу. З питань забезпечення безпеки польотів начальник Університету зобов`язаний, зокрема: здійснювати контроль за проведенням польотів особисто, через заступників і оперативного чергового, вживати заходів щодо недопущення порушень встановленого режиму польотів; аналізувати повноту і якість виконання польотів (перельотів) Університету і давати вказівки на планування чергових польотів.

59. Згідно з приписами пункту 2.1 Положення про запобігання авіаційних подій в авіації Повітряних Сил Збройних Сил України, затвердженого наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 30.04.2020 № 84, в авіації Повітряних Сил Збройних Сил України системою забезпечення безпеки польотів керують керівники суб`єктів авіаційної діяльності за підтримки відділу (служб) безпеки польотів та інших служб.

60. Керівники суб`єктів авіаційної діяльності здійснюють безпосереднє управління безпекою польотів повітряних суден і персонально несуть відповідальність за забезпечення безпеки польотів згідно із законодавством України.

61. Керівний склад з`єднань, установ та Харківського національного університету Повітряних Сил Збройних Сил України контролюють готовність підпорядкованих військових частин (підрозділів) та їх командирів до польотів з урахуванням рівня забезпечення безпеки. Робота із забезпечення безпеки польотів повинна постійно контролюватися. Керівники суб`єктів авіаційної діяльності з фахівцями безпеки польотів організовують роботу та встановлюють систему контролю підпорядкованих військових частин (підрозділів), яка повинна забезпечувати: однозначне розуміння принципів забезпечення безпеки польотів; своєчасне попередження порушень; здатність своєчасно реагувати на зміни; володіння реальною ситуацією; умілий підбір питань та об`єктів перевірки; результативність (досягнення мети перевірки).

62. Суди попередніх інстанцій за наслідком дослідження матеріалів справи установили недотримання позивачем військової дисципліни та невиконання службових обов`язків за посадою (див. пункт 18 цієї постанови).

63. Указані обставини позивач не спростував.

64. Суди обґрунтовано встановили, що Міністр оборони України, видаючи наказ «Про деякі питання авіаційних подій у Збройних Силах України» №1 КП ДСК від 14 січня 2021 року мав усі підстави для використання даних, зафіксованих і відображених у Акті технічного розслідування катастрофи з літаком Ан-26Ш бортовий номер 76 (заводський номер 5806) військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 ) Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, що сталася 25 вересня 2020 року, у п`ятницю, о 20.45 в районі аеродрому «Чугуїв».

65. Окрім цього, в розпорядженні Міністра оборони України був також і Звіт Урядової комісії з розслідування причин катастрофи літака Ан-26Ш, яка сталася 25 вересня 2020 року у Харківській області. Більше того, Міністр оборони України входив до складу даної Урядової комісії, як заступник її керівника, а тому безпосередньо брав участь в розслідуванні причин катастрофи і був обізнаний з усіма її причинами.

66. Що стосується обрання Міністром оборони України найсуворішої міри відповідальності до позивача за вказаним наказом, то суди попередніх інстанцій зауважили, що відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Міністр оборони України користується дисциплінарною владою в повному обсязі цього Статуту. Приписами статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег; ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов`язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів). Разом із цим, Дисциплінарний статут Збройних Сил України не встановлює конкретної послідовності та черговості накладення дисциплінарних стягнень за ступенем їх суворості, що в свою чергу наділяє уповноважену особу правом самостійно визначати вид стягнення в залежності від конкретних обставин дисциплінарного проступку. В даному випадку, повноваження Міністра оборони України є дискреційними, як і його оцінка з приводу наявності чи відсутності пом`якшуючих чи обтяжуючих обставин, а також його оцінка попередньої поведінки тієї особи, яка притягується до дисциплінарної відповідальності.

67. Згідно висновків судів попередніх інстанцій зібраними у справі доказами підтверджено, що начальник ХНУПС не забезпечив належне керування системою забезпечення безпеки польотів в очолюваному ним закладі, не встановив дієвої системи контролю за виконанням польотів у підпорядкованій військовій частині НОМЕР_3 та усунувся від належного виконання обов`язків щодо виявлення небезпечних факторів у льотній роботі в університеті та підпорядкованій військовій частині НОМЕР_3 , у зв`язку із чим оспорений позивачем пункт 3 розпорядчої частини наказу Міністерства оборони України від 14 січня 2021 року № 1 КП ДСК «Про деякі питання авіаційних подій у Збройних Силах України» винесений у відповідності вимог чинного законодавства і підстави для його скасування відсутні. Також відсутні підстави для задоволення решти позовних вимог, які є похідними від основної.

68. З таким висновком судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі колегія суддів Верховного Суду погоджується.

69. Доводи касаційної скарги про відсутність встановленої у передбаченому законом порядку вини позивача безпосередньо у спірній катастрофі літака не дають підстав для скасування оскаржених судових рішень, оскільки предметом розгляду у цій справі є не встановлення зазначених скаржником обставин його вини у катастрофі, а законність і підставність винесення оспореного наказу Міністерства оборони України від 14 січня 2021 року № 1 КП ДСК «Про деякі питання авіаційних подій у Збройних Силах України» та похідних від нього наказів (див. пункт 2 цієї постанови).

70. Доводи касаційної скарги про непроведення Міністром оборони України службового розслідування перед застосуванням до позивача дисциплінарного стягнення, у взаємозв`язку із встановленими судами фактичними обставинами цієї справи, також не дають підстав для скасування оскаржених судових рішень, оскільки ці рішення судів мають вичерпні посилання на підстави прийняття оспореного наказу та похідних наказів від нього із посиланням на низку актів компетентних органів, які досліджували обставини катастрофи, зокрема крізь призму виконання відповідальними посадовими особами їх службових обов`язків. Висновки указаних актів змістовно узгоджуються між собою. На суперечності між відповідними актами, висновки яких підтверджують підстави винесення оспореного наказу та похідних наказів від нього, скаржник не посилається.

71. Не посилається скаржник також і на те, яким чином проведення чергового розслідування, пов`язаного зі спірною катастрофою (бажаного для скаржника службового розслідування), змінило би обсяг доказів та обставин, якими керувався Міністр оборони України приймаючи в межах своїх дискреційних повноважень дисциплінарне рішення щодо позивача, яке оформлено Наказом № 1.

72. Доводи касаційної скарги в їх сукупності зводяться до незгоди із висновками судів, невірного розуміння скаржником вимог чинного законодавства та власного тлумачення характеру спірних правовідносин. Такі доводи оцінені судом першої інстанції, були предметом перегляду судом апеляційної інстанції та не знайшли свого підтвердження.

73. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків судів, Верховний Суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному розуміннях, а доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів попередніх інстанцій.

74. Згідно вимог частин першої і другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

75. Відповідно до сталої та послідовної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Пономарьов проти України» (пункт 40) та інших подібних) одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду.

76. Враховуючи викладене, Верховний Суд не встановив порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

77. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки щодо розподілу судових витрат

78. З огляду на результат касаційного розгляду, витрати понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЖ.М. Мельник-Томенко А.В. Жук Н.М. Мартинюк