Постанова

від 13.09.2023 по справі 752/646/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 752/646/23 Головуючий у І інстанції Ольшевська І.О.

Провадження №22-ц/824/9156/2023 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 вересня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Таргоній Д.О.,

суддів: Голуб С.А., Писаної Т.А.,

за участі секретаря Спис Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Авдєєва Бориса Миколайовича на рішенняГолосіївського районного суду м. Києва від 24 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Сіваченко Володимир Васильович, до Комунального некомерційного підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київський міський пологовий будинок №3» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2023 року в інтересах позивачки ОСОБА_1 до суду звернувся її представник - адвокат Сіваченко В.В. з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Київський міський пологовий будинок №3» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позову зазначав, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 13.10.2022 р. позивачка була поновлена на роботі, однак позовна вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у справі про поновлення на роботі судом не розглянута, позивачка має право звернутися до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу без обмеження будь-яким строком.

Представником позивачки наведено розрахунок сум, що підлягають стягненню.Так, середній заробіток за час вимушеного прогулу позивачки з 24 вересня 2021 року (дата незаконного звільнення) по 12 грудня 2022 року (дата фактичного поновлення на роботі) за розрахунками позивачки становить 513 209,09 грн. (1650,19 грн * 311 робочих днів), які остання просила стягнути на її користь з відповідача.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 24 березня 2023 року позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Сіваченко Володимир Васильович, до Комунального некомерційного підприємства «Київський міський пологовий будинок №3» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково. Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київський міський пологовий будинок № 3» на користь ОСОБА_1 216 659 грн 00 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київський міський пологовий будинок № 3» судовий збір у розмірі 2 166 грн 59 коп. у дохід держави. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального некомерційного підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київський міський пологовий будинок № 3» судові витрати у розмірі 6933 грн 60 коп.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, в інтересах ОСОБА_1 звернувся її представник - адвокат Авдєєв Б.М., який, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

За своїм змістом апеляційна скарга є аналогічна викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, наведеному у позовній заяві.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача Комунального некомерційного підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київський міський пологовий будинок № 3» - Братищенко Ю.О. заперечує проти задоволення скарги, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване. Зазначає також про понесення відповідачем витрат на оплату правничої допомоги та просить вирішити питання про їх стягнення в розмірі 8 000,00 грн в разі відмови у задоволенні апеляційної скарги.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник Авдєєв Б.М. підтримали апеляційну скаргу, просили скасувати рішення суду першої інстанції у повному обсязі та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. У своїх поясненнях суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 зазначила, що не погоджується із визначеним судом першої інстанції розміром середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки ця сума значно менша, ніж виплачена їй заробітна плата за останній рік, що передував звільненню.

Представник відповідача - Гудзера Т.С. у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, звернув увагу апеляційного суду на ту обставину, що доводи апеляційної скарги фактично не містять обґрунтування у чому полягає неправильність висновків суду першої інстанції, які норми процесуального або матеріального права порушені. Зазначив також, що вирішуючи спір, суд обґрунтовано взяв до уваги в якості доказу Довідку про середній заробіток за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 № 13 від 16.02.2023 року, та здійснив розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу у відповідності до вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, не включаючи до розрахунку виплати, які були здійснені позивачу у липні, серпні 2021 року, однак які не повинні враховуватися при обчисленні середньої заробітної плати.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення зазначеним вимогам процесуального закону відповідає.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 13.10.2022 року Голосіївським районним судом м. Києва у справі № 752/25396/21 постановлено рішення, яким позов ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Київський міський пологовий будинок № 3» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про поновлення на роботі задоволено частково, визнано незаконним та скасовано наказ № 188к/тр від 24.09.2021 року директора Комунального некомерційного підприємства «Київський міський пологовий будинок № 3» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Назарія Гички «Про звільнення із займаної посади лікаря акушера-гінеколога жіночої консультації ОСОБА_1 », поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді лікаря акушера-гінеколога відділення жіночої консультації Комунального некомерційного підприємства «Київський міський пологовий будинок № 3» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Визнаючи звільнення незаконним та поновлюючи ОСОБА_1 на роботі, питання щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд не вирішував.

На виконання вказаного рішення суду в.о. директора Комунального підприємства «Київський міський пологовий будинок № 3» Камєневою Т. видано наказ № 316к/тр про поновлення на роботі ОСОБА_1 від 09.12.2022 р. із допуском до виконання посадових обов`язків з 12.12.2022р.

Відповідно до частини другої статті 235 Кодексу Законів про працю України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Задовольняючи частково заявлені позовні вимоги щодо стягнення середнього заробітку, суд першої інстанції взяв до уваги подану відповідачем довідку № 13 від 16.02.2023 та при обчисленні середнього заробітку не враховував виплати, передбачені пунктами, 3 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 № 100.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають вимогам чинного законодавства та ґрунтуються на матеріалах справи.

Згідно п. 8 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі - Порядку) нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до п. 3 Порядку, при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку. Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт. Згідно з п.4 цього Порядку при обчисленні середньої заробітної плати не враховуються: одноразові виплати (компенсація невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо).

Так, з доданої відповідачем до відзиву на позовну заяву Довідки № 13 від від 16.02.2023 вбачається, що позивачем ОСОБА_1 за липень 2021 року відпрацьовано 14 календарних днів. Нарахування, які не входять в середньомісячну заробітну плату:

- надбавка за пролікований випадок за квітень-8187,12 грн;

- надбавка за пролікований випадок за травень - 6 866,98 грн;

- безповоротна фінансова допомога за липень - 3 181,82 грн;

- щорічна відпустка - 431,40 грн. Загальна сума - 18 667,32 грн. Нарахування, які входять в середньомісячну заробітну плату:

- оклад - 4 111,55 грн;

- вислуга років 30% - 1 233,46 грн;

- індексація заробітної плати - 51,48 грн;

- надбавка за пролікований випадок за липень - 10 584,72 грн. Загальна сума - 15 981,21 грн.

За серпень 2021 року ОСОБА_1 відпрацьовано 21 календарний день. Нарахування, які не входять в середньомісячну заробітну плату:

- надбавка за пролікований випадок за червень - 7 509,99 грн;

- безповоротна фінансова допомога за липень - 5 000,00 грн;

- щорічна відпустка - 8 858,80 грн;

- допомога на оздоровлення - 6 461,00 грн. Загальна сума - 27 829,79 грн. Нарахування, які входять в середньомісячну заробітну плату:

- оклад - 6 461,00 грн;

- вислуга років 30% - 1 938,30 грн;

- індексація заробітної плати - 80,89 грн. Загальна сума - 8 480,19 грн.

Час вимушеного прогулу з дня звільнення (24.09.2021 року) по день поновлення на роботи (11.12.2022 року) становить 310 робочих днів.

Враховуючи вище викладену інформацію по нарахованій заробітній платі, яка входить в розрахунок, судом першої інстанції вирахувано середній заробіток за час вимушеного прогулу:

15 981,21 + 8 480,19 / 35 = 698,90 грн (середньоденна заробітна плата).

698,90 грн * 310 р.д. =216 659,00 грн.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Обставини, наведені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять обґрунтованих доводів щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду ухвалено на підставі наявних у справі доказів, є законним та обґрунтованим, що у відповідності до ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Авдєєва Бориса Миколайовича -залишити без задоволення.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 24 березня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складений 15 вересня 2023 року.

Суддя-доповідач Таргоній Д.О.

Судді: Голуб С.А.

Писана Т.А.