Ухвала

від 19.09.2023 по справі 357/369/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2023 року місто Київ

єдиний унікальний номер справи: 357/369/20

номер провадження: 22-з/824/1116/2023

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),

суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А,

за участю секретаря - Мазурок О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою представника державного реєстратора комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Євка Володимира Володимировича - адвоката Василенко Наталії Станіславівни про ухвалення додаткового рішення та за заявою представника товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» - адвоката Тетері Світлани Ігорівни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , товариства з додатковою відповідальністю «Шамраївській цукровий завод», державного реєстратора комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Євка Володимира Володимировича про визнання недійсним договору про надання права користування земельною ділянкою (емфітевзис), скасування державної реєстрації права користування земельною ділянкою, припинення права користування земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» (далі - ТОВ Агрофірма «Матюші») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , товариства з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод» (далі - ТДВ «Шамраївський цукровий завод»), державного реєстратора комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» (далі - КП «Агенція адміністративних послуг») Євка В.В. про визнання недійсним договору про надання права користування земельною ділянкою (емфітевзис), скасування державної реєстрації права користування земельною ділянкою, припинення права користування земельною ділянкою.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 грудня 2020 року позов ТОВ Агрофірма «Матюші» задоволено.

Визнано недійсними договори про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 05 січня 2019 року, укладені між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ТДВ «Шамраївський цукровий завод» щодо земельних ділянок, які розташовані у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права користування зазначеними земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) за ТДВ «Шамраївський цукровий завод». Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на користь ТОВ Агрофірма «Матюші» судовий збір у розмірі по 3 562 грн 05 коп., з кожного.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 лютого 2021 року апеляційну скаргу ТДВ «Шамраївський цукровий завод» залишено без руху та надано йому строк терміном у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали для виправлення недоліків (а.с.88-89, т.7).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 березня 2021 року апеляційну скаргу ТДВ «Шамраївський цукровий завод» визнано неподаною та повернуто особі, що її подала (а.с.141-142, т.7).

Постановою Київського апеляційного суду від 27 травня 2021 року апеляційну скаргу державного реєстратора КП «Агенція адміністративних послуг» Євка В.В. задоволено.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 грудня 2020 року у частині задоволення позовних вимог ТОВ Агрофірма «Матюші» до державного реєстратора КП «Агенція адміністративних послуг» Євка В.В. про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) ТДВ «Шамраївський цукровий завод» та у частині розподілу судових витрат скасовано та ухвалено у цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ТОВ Агрофірма «Матюші».

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на користь ТОВ Агрофірма «Матюші» судовий збір у розмірі по 4 007 грн 31 коп., з кожного (а.с.167-173, т.7).

У червні 2021 року представник державного реєстратора КП «Агенція адміністративних послуг» Євка В.В. - адвокат Василенко Н.С. подала до Київського апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій просила стягнути з ТОВ Агрофірма «Матюші» на користь державного реєстратора КП «Агенція адміністративних послуг» Євка В.В. сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 5 763 грн 00 коп.

Заява мотивована тим, що Київським апеляційним судом при ухваленні постанови від 27 травня 2021 року не вирішено питання про судові витрати у розмірі 5 763 грн 00 коп., які поніс державний реєстратор КП «Агенція адміністративних послуг» Євко В.В. за подання та розгляд його апеляційної скарги на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 грудня 2020 року. Вказує, що оскільки постановою Київського апеляційного суду від 27 травня 2021 року апеляційну скаргу державного реєстратора КП «Агенція адміністративних послуг» Євка В.В. задоволено, то з ТОВ «Агрофірма «Матюші» на користь державного реєстратора підлягає стягненню судовий збір у вказаному вище розмірі (а.с.232-236, т.7).

Також у червні 2021 року представник ТОВ Агрофірма «Матюші» - адвокат Тетеря С.І. подала до Київського апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій просила стягнути у рівних частинах з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та з ТДВ «Шамраївський цукровий завод» на користь ТОВ Агрофірма «Матюші» понесені цим товариством витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 141 862 грн 56 коп.

Заява представника ТОВ Агрофірма «Матюші» мотивована тим, що за подання відзиву на апеляційну скаргу державного реєстратора КП «Агенція адміністративних послуг» Євка В.В. на рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 грудня 2020 року позивачем було понесено витрати на надання професійної правничої допомоги у загальному розмірі 141 862 грн 56 коп. Вказує, що в судовому засіданні 27 травня 2021 року представник позивача - адвокат Саврук С.М. відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України звернувся до апеляційного суду із заявою про те, що ТОВ Агрофірма «Матюші» протягом п`яти днів після ухвалення апеляційним судом у даній справі надасть додаткові докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу ТОВ Агрофірма «Матюші» у порядку та строки, передбачені ч.3 ст. 137, ч.8 ст.141 ЦПК України надало апеляційному суду засвідчену копію додаткової угоди від 22 лютого 2021 року № 22/02/21-1 до договору про надання правової допомоги від 22 грудня 2018 року № 18/12-06, засвідчену копію рахунку адвокатського об`єднання «Еверлігал» від 22 лютого 2020 року № 41, засвідчену копію платіжного доручення ТОВ Агрофірма «Матюші» від 25 лютого 2021 року № 43269, засвідчену копію акту приймання-передачі наданих юридичних послуг/правової допомоги від 28 травня 2021 року № 22/02/21-1, детальний опис наданих послуг та здійснених витрат у процесі надання адвокатами АО «Еверлігал» професійної правничої (правової) допомоги ТОВ Агрофірма «Матюші» під час розгляду справи, роздруківки з веб-сайтів «Юридична газета» та видання «Юридична практика» (а.с.1-32, т.8).

Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 24 червня 2021 року заяву представника ТОВ Агрофірма «Матюші» - адвоката Тетері С.І. про ухвалення додаткового рішення залишено без задоволення. Заяву представника державного реєстратора КП «Агенція адміністративних послуг» Євка В.В. - адвоката Василенко Н.С. про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнуто з ТОВ Агрофірма «Матюші» на користь державного реєстратора КП «Агенція адміністративних послуг» Євка В.В. 5 763 грн 00 коп. судових витрат (а.с.34-36, т.8).

Постановою Верховного Суду від 16 серпня 2023 року касаційну скаргу ТОВ Агрофірма «Матюші» задоволено частково. Додаткову постанову Київського апеляційного суду від 24 червня 2021 року скасовано та передано справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Цією ж постановою Верховного Суду у задоволенні заяви ОСОБА_2 про закриття провадження у справі відмовлено.

Постанова Верховного Суду мотивована тим, що апеляційний суд прийняв додаткову постанову від 24 червня 2021 року без повідомлення (виклику учасників справи). Суд апеляційної інстанції не врахував, що положення ч.4 ст.270 ЦПК України про те, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання, не виключають обов`язку суду повідомити сторони про призначення судового засідання з розгляду заяви про розподіл судових витрат відповідно до ч.2 ст.246 ЦПК України чи повідомити їх про прийняття заяви до розгляду (якщо провадження у справі є письмовим). Апеляційний суд не звернув уваги на те, що правила щодо реалізації учасниками справи їх права на участь в судовому засіданні з розгляду заяви про розподіл судових витрат згідно з ч.4 ст. 270 ЦПК України є спеціальними та повинні застосовуватися системно з приписами ч.2 ст.246 ЦПК України, яка визначає обов`язок суду призначити судове засідання відповідно до процедури розгляду справи яка була визначена судом для розгляду справи в цілому (загального, спрощеного чи письмового провадження). Аналіз матеріалів справи свідчить, що у справі відсутні докази повідомлення судом апеляційної інстанції учасників справи про розгляд заяв про ухвалення додаткового рішення, не зважаючи на те, що розгляд справи по суті відбувався у відкритому судовому засіданні. За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку, що ТОВ Агрофірма «Матюші» не було належним чином повідомлено про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення судом апеляційної інстанції 24 червня 2021 року, що є підставою для скасування додаткової постанови з переданням справи на новий апеляційний розгляд (а.с.146-151, т.8).

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлені апеляційним судом належним чином, що підтверджується зворотніми повідомленнями про вручення судових повісток (а.с.162-170, т.8).

Зважаючи на положення ч.4 ст.270 ЦПК України, якою передбачено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, колегія суддів визнала неявку відповідачів такою, що не перешкоджає розгляду заяв.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника ТОВ Агрофірма «Матюші» - адвоката Кравець О.І., яка просила задовольнити заяву представника ТОВ Агрофірма «Матюші» - адвоката Тетері С.І. про ухвалення додаткового рішення, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи заяв, колегія суддів вважає, що заява представника державного реєстратора КП «Агенція адміністративних послуг» Євка В.В. - адвоката Василенко Н.С. про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню, а заява представника ТОВ Агрофірма «Матюші» - адвоката Тетері С.І. про ухвалення додаткового рішення - залишенню без задоволення, з таких підстав.

У ч.1 ст.270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ЦПК України).

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У ч.2 ст.141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.141 ЦПК України).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.137 ЦПК України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

У ч.ч. 4-6 ст.137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно зі ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зроблено висновки, що «розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

… саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19 вказано, що «суд з огляду на умови договору про надання правової допомоги, враховуючи складання і підписання адвокатом всіх процесуальних документів від імені і в інтересах позивача, дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу в сумі 12350 грн є реальними, підтвердженими матеріалами справи. Щодо відсутності детального опису робіт на виконання положень частини четвертої статті 134 КАС України, суд звертає увагу на зміст цієї норми, яка запроваджена «для визначення розміру витрат», в той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року в справі № 357/380/20 (провадження № 14-20цс22) зроблено висновок, що «загальні норми ЦПК України спрямовані на відшкодування судових витрат стороні, яка виграла справу, тобто права якої були невизнані, оспорені або порушені іншою стороною та поновлені лише в результаті розгляду справи судом. ЦПК України містить норми щодо розподілу судових витрат у разі ухвалення судового рішення (ч.2 ст.141 ЦПК України) та у випадках, коли вимоги позивача судом по суті не розглядалися, але справа провадженням закінчується у зв`язку із закриттям такого чи залишенням справи без розгляду (ст.142 ЦПК України). Перегляд судових рішень (як рішень, постанов та ухвал) у апеляційному та касаційному порядках унормовано спеціальними статтями ЦПК України. Доступ до апеляційного та касаційного переглядів є одним із принципів цивільного процесу і передбачений у п.8 ч.3 ст.2 та ст.17 ЦПК України. За результатами апеляційного та касаційного переглядів відповідно суд має право як на певні висновки щодо розгляду справи по суті (ст.ст.374, 409 ЦПК України), так і певні процесуальні висновки, які унеможливлюють подальший апеляційний чи касаційний розгляд (ст.ст.362 та 396 ЦПК України). Однією з таких підстав закриття апеляційного провадження є заява особи, яка падала апеляційну скаргу, після відкриття апеляційного провадження, про відмову від скарги та за відсутності заперечень проти цього інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що апеляційне провадження має певні етапи, які вимагають як дій суду, так і дій інших учасників справи. А саме: суд апеляційної інстанції перевіряє відповідність апеляційної скарги щодо форми і змісту вимогам ст.356 ЦПК України, дотримання строку, встановленого ст.354 ЦПК України, повноважень особи, яка подала таку скаргу, сплату судових витрат та постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. З цією процесуальною дією суду пов`язано право учасників справи подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого апеляційним судом в ухвалі про відкриття апеляційного провадження (ч.1 ст.360 ЦПК України). У ч.ч.2, 4 ст.360 ЦПК України встановлено вимоги до форми та змісту відзиву та вказано на необхідність надання доказів надсилання його копій та документів, доданих до нього, іншим учасникам справи. Тобто надання відзиву на апеляційну скаргу є реалізацією принципу змагальності сторін (п.4 ч.3 ст. 2 та ст.12 ЦПК України). Подача апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження вимагає від інших учасників справи вчинення дій на захист своїх інтересів та спонукає до здійснення певних дій, які б не були реалізовані за відсутності апеляційної скарги. Тому і у випадку закриття апеляційного провадження мають бути враховані судові витрати, які понесли інші учасники справи у зв`язку зі зверненням з апеляційною скаргою та відкриттям апеляційного провадження. У такому випадку в апеляційного суду немає необхідності обґрунтовувати добросовісність чи недобросовісність особи, яка подала апеляційну скаргу, оскільки така особа реалізує своє право на апеляційний перегляд судового рішення, однак самостійно прийняла рішення в межах принципу диспозитивності (п. 5 ч.3 ст. 2, ст.13 ЦПК України) про відмову від апеляційної скарги, усвідомлюючи наслідки такої відмови, а саме згідно з частиною п`ятою статті 364 ЦПК України унеможливлення для цієї особи апеляційного перегляду судового рішення. Отже, у разі закриття апеляційного провадження у зв`язку з відмовою особи, яка падала апеляційну скаргу, від такої, унеможливлюється повторне звернення цієї особи з апеляційною скаргою на оскарження судового рішення, однак інші учасники справи, які добросовісно реагували на відкриття апеляційного провадження поданням відзиву на апеляційну скаргу, понесли судові витрати, оскільки, у цьому випадку, звернулися за правничою допомогою до адвоката (ст.15 ЦПК України), а відтак могли розраховувати на відшкодування вказаних витрат у випадку відмови у задоволенні апеляційної скарги. Однак такий же за своїми наслідками результат вони б отримали і у разі закриття апеляційного провадження, оскільки судове рішення, ухвалене судом першої інстанції по суті спору, залишається без змін. Тому у випадку закриття апеляційного провадження відсутні будь-які обставини, які б унеможливлювали або нівелювали загальний принцип відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ЦПК України). З огляду на зазначене, враховуючи фактичний обсяг наданих позивачу юридичних послуг, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), а також відсутність клопотання ТДВ «Шамраївський цукровий завод» про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованими вимоги представника ТОВ Агрофірма «Матюші» Тетері С.І. про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №357/380/20, понесених у суді апеляційної інстанції. Посилання Київського апеляційного суду на те, що нормами ЦПК України не передбачено ухвалення додаткового рішення судом, що постановив ухвалу про закриття апеляційного провадження, не є підставою для відмови у задоволенні вимоги сторони про відшкодування понесених нею судових витрат».

У відповідності до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З матеріалів справи вбачається, що державний реєстратор КП «Агенція адміністративних послуг» Євко В.В. за подання апеляційної скарги сплатив судовий збір у розмірі 5 763 грн 00 коп., що підтверджується квитанцією №0.0.2014155977.1 від 14 лютого 2021 року (а.с.98, т.7).

Зі змісту апеляційної скарги державного реєстратора КП «Агенція адміністративних послуг» Євка В.В. вбачається, що ним оскаржено рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 грудня 2020 року лише в частині позовних вимог ТОВ Агрофірма «Матюші» до нього як суб`єкта реєстраційних дій.

Постановою Київського апеляційного суду від 27 травня 2021 року апеляційну скаргу державного реєстратора КП «Агенція адміністративних послуг» Євка В.В. задоволено. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 грудня 2020 року у частині задоволення позовних вимог ТОВ Агрофірма «Матюші» до державного реєстратора КП «Агенція адміністративних послуг» Євка В.В. про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) ТДВ «Шамраївський цукровий завод» - скасовано та ухвалено у цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ТОВ Агрофірма «Матюші».

Однак апеляційний суд відповідно до положень ст.141 ЦПК України не вирішив питання про розподіл судових витрат, понесених державним реєстратором за подання апеляційної скарги, у зв`язку зі сплатою ним судового збору у розмірі 5 763 грн 00 коп.

Враховуючи, що постановою Київського апеляційного суду від 27 травня 2021 року апеляційну скаргу державного реєстратора КП «Агенція адміністративних послуг» Євка В.В. задоволено і за подання апеляційної скарги ним сплачено судовий збір у розмірі 5 763 грн 00 коп., колегія суддів вважає за необхідне прийняти додаткову постанову про стягнення з ТОВ Агрофірма «Матюші» на користь державного реєстратора КП «Агенція адміністративних послуг» Євка В.В. судового збору у розмірі 5 763 грн 00 коп.

Разом з тим, основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність (п.5 ч.3 ст.2 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч.ч.1, 3 ст.13 ЦПК України).

У заяві про ухвалення додаткового рішення представник ТОВ Агрофірма «Матюші» - адвокат Тетеря С.І. просила стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ТДВ «Шамраївський цукровий завод» на користь ТОВ АФ «Матюші» понесені товариством витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 141 862 грн 56 коп.у зв`язку з переглядом справи в апеляційному суді.

Проте ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 апеляційну скаргу (відзив на апеляційну скаргу) не подавали, тобто погодилися з рішенням суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу ТДВ «Шамраївський цукровий завод» ухвалою Київського апеляційного суду від 11 лютого 2021 року залишено без руху, а в подальшому цю апеляційну скаргу ухвалою Київського апеляційного суду від 12 березня 2021 року визнано неподаною та повернуто ТДВ «Шамраївський цукровий завод».

Тобто, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТДВ «Шамраївський цукровий завод» апеляційним судом не відкривалось, що відповідно не вимагало від позивача вчинення дій на захист своїх інтересів та не спонукало його до здійснення певних процесуальних дій.

Саме тому відсутні підстави для покладення витрат позивача у справі ТОВ Агрофірма «Матюші» на оплату правничої допомоги у зв`язку з розглядом справи апеляційним судом на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ТДВ «Шамраївський цукровий завод».

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29 червня 2020 року у справі № 357/410/20 (провадження № 61-5871св21).

За таких обставин заява представника ТОВ Агрофірма «Матюші» - адвоката Тетері С.І. про розподіл судових витрат на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи апеляційним судом підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст.141, 270 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,

П О С Т А Н О В И В :

Заяву представника державного реєстратора комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Євка Володимира Володимировича - адвоката Василенко Наталії Станіславівни про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» на користь державного реєстратора комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Євка Володимира Володимировича судовий збір у розмірі 5 763 грн 00 коп.

Заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» - адвоката Тетері Світлани Ігорівни про ухвалення додаткового рішення залишити без задоволення.

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий

Судді: