Рішення

від 21.09.2023 по справі 947/843/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/843/23

Провадження № 2/947/1131/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2023 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Калініченко Л.В.

при секретарі Матвієвої А.В.,

за участі представника позивача Житлово-будівельного кооперативу «ВИМПЕЛ-19» - адвоката Вуж Дмитра Володимировича

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою

Житлово-будівельного кооперативу «ВИМПЕЛ-19»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

05 січня 2023 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява Житлово-будівельного кооперативу «ВИМПЕЛ-19» до ОСОБА_1 простягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, в якій позивач з урахуванням заяви про зменшення заявлених вимог від 18.08.2023 року, просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за житлово-комунальні послуги в загальній сумі у розмірі 47004,74 грн., яка складається з: заборгованості за житлово-комунальними послугами в сумі 26544,97 грн., трьох відсотків річних в сумі 1562,29 грн., інфляційних збитків в сумі 4240,15 грн., пені в сумі 14657,33 грн., а також судових витрат, з посиланням на невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, як власника квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу за вказаним позовом було розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 07.02.2023 року вказану позовну заяву прийнято до свого провадження, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено дату, час і місце проведення судового засідання з повідомленням сторін у справі.

18.08.2023 року представник позивача скористався своїм процесуальним правом та подав до суду заяву про зменшення розміру заявлених вимог зі стягнення з відповідача загальної суми заборгованості 52813,47 грн., до вищезазначеної у розмірі 47004,74 грн.

Вказану заяву судом було прийнято до розгляду у відкритому судовому засіданні 21.08.2023 року.

У судове засідання призначене на 21.09.2023 року з`явився представник позивача, який позовні вимоги, з урахуванням зменшення розміру позовних вимог, та просив суд їх задовольнити в повному обсязі. Також зазначив, що має намір скористатись своїм правом на подання додаткових доказів на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу на протязі п`яти днів після ухвалення судового рішення за наслідком розгляду справи.

Відповідач по справі у судове засідання призначене 21.09.2023 року не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомляв, жодних заяв не подавав, процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Щодо повідомлення відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно з відповіддю з відділу адресної довідкової роботи ГУДМС України в Одеській області встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованим в місті Одесі та Одеській області не значиться.

За наслідком викладеного, повідомлення відповідача про дату, час і місце проведення судового засідання здійснювалось шляхом надання оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України,з опублікуванням якого, відповідач у відповідності до приписів ч.11 ст. 128 ЦПК України вважається повідомленим належним чином.

Одночасно судом здійснювалось повідомлення останнього про дату, час і місце проведення судового засідання шляхом скерування судових повісток, разом з копією ухвали про відкриття провадження по справі та копією позовної заяви з додатками до неї за відомим місцем проживання відповідача, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , однак уся поштова кореспонденція, яка була скерована для вручення відповідачу, була повернута до суду без вручення.

Частиною 8 ст. 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є зокрема день проставленняу поштовомуповідомленні відміткипро відмовуотримати судовуповістку чивідмітки провідсутність особиза адресоюмісцезнаходження,місця проживаннячи перебуванняособи,повідомленою цієюособою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За наслідком викладеного, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, однак не з`явився без поважних причин, не скориставшись процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву.

При викладених підставах, судом було ухвалено провести розгляд справи за відсутності сторін по справі.

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Статтею 275 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно із ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 282 ЦПК України, розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Приймаючи викладене, судом було ухвалено провести розгляд справи в судовому засіданні за відсутності сторін по справі, на підставі наявних документів в матеріалах справи та у відповідності до ст.ст. 280, 281 ЦПК України Київським районним судом м. Одеси була постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Дослідивши, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою ЖБК «ВИМПЕЛ-19» від 23.07.2023 року, якою підтверджується що ОСОБА_2 є членом ЖБК «ВИМПЕЛ-19» з 1987 року, у 1991 році сплатив пайовий внесок за квартиру АДРЕСА_1 у повному обсязі у розмірі 14610,00 грн., яка складається з 4-ох кімнати, загальною площею 78,9 кв.м. та наразі йому належить на праві власності, однак не зареєстрував своє право власності, що підтверджується довідкою КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради від 15.06.2023 року за №24267/04-04 та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за №316258466 від 29.11.2022 року.

Також судом встановлено, що Житлово-будівельний кооператив «ВИМПЕЛ-19» (надалі за текстом ЖБК «ВИМПЕЛ-19») створений шляхом об`єднання фізичних та юридичних осіб, які добровільно об`єднались на основі членства, для ведення спільної господарської діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на основі самоврядування, за місцезнаходженням ЖБК: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 142, корпус2.

ЖБК «ВИМПЕЛ-19» зареєстрована як юридична особа, за ідентифікаційним №20998118, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №523871221589 від 10.12.2021 року, та діє на підставі Статуту затвердженого протоколом №5 від 25.10.2016 року.

У відповідності до Статуту ЖБК «ВИМПЕЛ-19», ЖБК є непідприємницьким товариством, кооперативом обслуговуючого типу. Метою ЖБК є забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного житлового будинку для подальшої експлуатації та управління багатоквартирним будинком. Метою діяльності ЖБК є задоволення економічних, соціальних, житлових та інших потреб членів ЖБК на основі поєднання їх особистих інтересів; розподіл між ними ризиків і витрат; розвиток їх самоорганізації, самоврядування і самоконтролю. До переліків видів діяльності ЖБК належать зокрема: управління нерухомістю, експлуатація багатоквартирних будинків, споруд, прибудинкових територій; ремонт, реконструкція і технічне переоснащення житлових будинків ЖБК; сприяння мешканцям будинку в отриманні комунальних та інших послуг; захист майнових інтересів членів ЖБК та їхніх прав.

Пунктом 4.2 Статуту передбачено, що власники квартир, житлових та/або нежитлових приміщень, які не були членами ЖБК, або одержали у власність квартиру, житлове та/або нежитлове приміщення в будинку ЖБК після реєстрації цього статуту, приймаються в члени ЖБК за їхньою письмовою заявою на загальних зборах членів ЖБК.

Пунктом 4.8 встановлено, що якщо власник квартири, житлового та/або нежитлового приміщення не є членом ЖБК, то з ним укладається договір про відшкодування витрат на утримання будинку, споруд і прибудинкової території, оплату комунальних послуг, проведення ремонту, реконструкції та технічного переоснащення будинку.

Відповідно до п.4.9 Статуту, ухилення власника від укладення договору, не звільняє його від участі у витратах на утримання будинків, споруд та прибудинкової території, оплати комунальних послуг, проведення ремонту, реконструкції та технічного переоснащення будинку.

Пунктом 7.25 Статуту передбачено обов`язки членів ЖБК відповідно до яких член ДБК зобов`язаний зокрема:

- вчасно здійснювати оплату житлово-комунальних послуг, вносити внески і платежі в розмірі, встановленому загальними зборами членів ЖБК (пункт 7.2.3); заборгованість по внескам і платежам, які перевищують 60 діб є порушенням обов`язків членів ЖБК, та з цього моменту починає обкладатись пенею в розмірі 1% від суми заборгованості.

На виконання вказаних положень Статуту, Рішеннями загальних зборів членів ЖБК «ВИМПЕЛ-19» затверджено зокрема:

- внески на управління багатоквартирним будинком на 2016 рік у розмірі 2,61 грн.м2, з загальної площі квартири, яки починають діяти з 01.01.2016 року та внески на вивіз твердих побутових відходів на 2016 рік, у розмірі 11.50 грн.люд.міс., що починаючи діяти з 01.01.2016 року, що затверджено протоколом №3 від 21.12.2015 року та підтверджується відповідним наявним в матеріалах справи витягом з протоколу;

- внески на управління багатоквартирним будинком на 2018 рік у розмірі 4,5 грн.м2, з загальної площі квартири, яки починають діяти з 01.01.2018 року та внески на вивіз твердих побутових відходів на 2018 рік, у розмірі 11,50 грн.люд.міс., що починаючи діяти з 01.01.2018 року, що затверджено протоколом №10 від 16.12.2017 року та підтверджується відповідним наявним в матеріалах справи витягом з протоколу;

- внески на управління багатоквартирним будинком на 2019 рік у розмірі 5,55 грн.м2, з загальної площі квартири, яки починають діяти з 01.01.2019 року та внески на вивіз твердих побутових відходів на 2019 рік, у розмірі 17,11 грн.люд.міс., що починаючи діяти з 01.01.2019 року, що затверджено протоколом №11 від 16.12.2018 року та підтверджується відповідним наявним в матеріалах справи витягом з протоколу.

Отже, з поданих до суду вищевказаних доказів вбачається, що позивач здійснює дії з утримання житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_3 .

У відповідності до наданої до суду копії списку членів ЖБК «ВИМПЕЛ-19», за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 142, корп. 2, затвердженого загальними зборами членів кооперативу протоколом №1 від 08.02.2004 року, до членів ЖБК «ВИМПЕЛ-19» належить ОСОБА_1 , як власник квартири АДРЕСА_4 , у списку за №39.

На підставі вищевикладеного вбачається, що відповідач, як співвласник будинку АДРЕСА_3 , зокрема власник квартири АДРЕСА_4 , є членом ЖБК «ВИМПЕЛ-19», погодився на усі умови та зобов`язання встановлені Статутом кооперативу, у тому числі здійснювати оплату житлово-комунальних послуг, вносити внески і платежі в розмірі, встановленому загальними зборами членів ЖБК.

У відповідності до наданого до суду розрахунку заборгованості вбачається, що у відповідача з підстав неналежної сплати коштів по внескам до ЖБК «ВИМПЕЛ-19», станом на 01.01.2023 року, наявна заборгованість у розмірі 26544,97 грн.

Частиною 1 статті 6 Закону передбачено, що кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.

Відповідно до ст. 7 Закону, Кооператив створюється його засновниками на добровільних засадах.

Засновниками кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, а також юридичні особи України та іноземних держав, які беруть участь у діяльності кооперативів через своїх представників.

Статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність (ч.1 ст.8 Закону України "Про кооперацію").

Статтею 11 Закону України «Про кооперацію» передбачено, що вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом.

Основними обов`язками члена кооперативу є:

додержання статуту кооперативу;

виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу;

виконання своїх зобов`язань перед кооперативом;

сплата визначених статутом кооперативу внесків.

Таким чином, Закон покладає на члена кооперативу обов`язок сплачувати визначені статутом кооперативу внески, які відповідач виконує неналежним чином.

Відповідно до п. 5 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування.

Статтею 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем,колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач(співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку),колективний споживач).

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.

Крім того, вимогами ст.322 ЦК України визначено, що тягар утримання майна покладається на власника, а саме: власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, правомочність володіння, з-поміж іншого, покладає на власника тягар утримання майна, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 і 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності дост. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1ст. 526 ЦК України,зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Право вимоги кредитора визначив у своїй постанові Верховний Суд від 15.03.2018 у справі №401/710/15-ц, відповідно до змісту якої «Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням. Таким чином, правовідношення, у якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто у якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням. З огляду на викладене правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги».

Частина 1ст. 611 ЦК Українипередбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Статтею 610 ЦК Українипередбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1ст. 612 ЦК Україниборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно достатті 89ЦПК України,суд оцінюєдокази засвоїм внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивному табезпосередньому дослідженнінаявних усправі доказів. Жоднідокази немають длясуду заздалегідьвстановленої сили.Суд оцінюєналежність,допустимість,достовірність кожногодоказу окремо,а такождостатність івзаємний зв`язокдоказів уїх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Досліджуючи подані до суду докази, судом встановлено, що позивачем забезпечено надання житлово-комунальних послуг, за адресою: АДРЕСА_3 , в якому відповідачеві на праві власності належить квартира АДРЕСА_4 , за наслідком чого останній є належним споживачем відповідних послуг.

Суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем заявленої до стягнення вищевказаної заборгованості.

Доказів на підтвердження невідповідності проведеного розрахунку, стороною відповідача до суду також не надано, як і доказів надання позивачем послуг неналежної якості.

Проміж викладене, вбачається, що відповідачем не в повній мірі та несвоєчасно виконувались покладені на нього зобов`язання зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території та за сплати грошових коштів за спожиті житлово-комунальні послуги,внаслідок чого в останнього виникла заборгованість, станом на 01.07.2023 року у сумі 26544,97 грн., яка є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Також в матеріалах справи міститься детальний розрахунок, з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206, 3 % річних а також інфляційних витрат, які необхідно стягнути з відповідача, за неналежне виконання зобов`язання, які за період з лютого 2017 року по 23.02.2022 року становить: інфляційні витрати в розмірі 4240,15 грн., та 3% річних в розмірі 1562,29 грн.

Більш того, згідно з п. 7.2.3 Статуту, заборгованість по внескам і платежам, яка перевищує 60 діб є порушенням обов`язків членів ЖБК, та з цього моменту починає обкладатися пенею в розмірі 1% від заборгованості.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

З урахуванням строку позовної давності для стягнення пені та Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206, розмір пені позивачем розраховано за період з 28.12.2021 року по 23.02.2022 року та складає 14657,33 грн.

Відповідальність передбаченаст. 625 ЦК України, є особливою мірою відповідальності боржника за порушення грошового зобов`язання, незалежною та відмінною від інших видів відповідальності або інших забезпечувальних заходів, зокрема неустойки (штрафів, пені).

Відшкодування збитків та стягненню неустойки регулюєтьсяст. 624 ЦК України, поняття неустойки та ї різновиди, а саме - штраф, пеня-визначені вст. 549 ЦК України. Право нарахування і стягнення трьох відсотків річних та інфлянційних втрат в якості відповідальності за порушення грошового зобов`язання містяться в ч. 2ст. 625 ЦК Українита ці положення не є тотожними до положеньст. 624 ЦК Українищодо стягнення неустойки (шрафу, пені).

У постановівід 18.03.2019року усправі №210/5796/16-цВерховний судУкраїни прийшовдо висновків,що інфляційненарахування насуму боргуза порушенняборжником грошовогозобов`язання,вираженого внаціональній валютіта 3%річних відпростроченої сумиполягає увідшкодуванні матеріальнихвтрат кредиторавід знеціненнягрошових коштівунаслідок інфляційнихпроцесів таотриманні компенсації(плативід боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами, що підлягають сплаті кредиторові.

Приймаючи вищевикладене, неналежне виконання відповідачем у встановлений строк взятих на себе зобов`язань зі сплати грошових коштів за отримані послуги за житлово-комунальні послуги та по внескам до ЖБК «ВИМПЕЛ-19», суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про наявність підстав для стягнення з відповідача вищевказаних сум заборгованості по внескам до ЖБК, разом з трьома відсотками річних та інфляційних втрат за неналежне виконання зобов`язання, та заявленої до стягнення суми пені.

Ухвалюючи рішення суду в цій справі, судом враховується щовідповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи викладене, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і доведеними, за наслідком чого підлягають задоволенню, а стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за житлово-комунальні послуги в загальній сумі у розмірі 47004,74 грн., яка складається з: заборгованості за житлово-комунальними послугами в сумі 26544,97 грн., трьох відсотків річних в сумі 1562,29 грн., інфляційних збитків в сумі 4240,15 грн., пені в сумі 14657,33 грн.

Пунктом 6 частиною 1 статті 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання зокрема як розподілити між сторонами судові витрати.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Щодо судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за пред`явлення вказаного позову було сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

Приймаючи положення ст. 141 ЦПК України, задоволення позовних вимог, суд вважає наявними підстави для стягнення з відповідача на користь позивача у відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору 2481,00 грн.

Також, представником позивача в судовому засіданні у справі було заявлено про пред`явлення до суду доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, у відповідності до положень ч.8 ст. 141 ЦПК України, за наслідком чого судом вказане питання одночасно з ухваленням судового рішення не вирішується.

Приймаючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 5, 10, 12,13, 76-82, 89, 141, 263-265, 273, 280-282, 352, 354ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Житлово-будівельногокооперативу«Вимпел-19»(місцезнаходження:65114,м.Одеса,вул.Люстдорфська дорога,142,корп..2)до ОСОБА_1 (місцепроживання: АДРЕСА_5 )про стягненнязаборгованості зажитлово-комунальніпослуги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Житлово-будівельногокооперативу «Вимпел-19» (місцезнаходження: 65114, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 142, корп..2; код ЄДРПОУ 20998118) заборгованість за житлово-комунальні послуги станом на 01.07.2023 року в сумі 26544 (двадцять шість тисяч п`ятсот сорок чотири) гривні 97 (дев`яносто сім) копійок, три відсотки річних від простроченої суми за період з 31.01.2017 року по 23.02.2022 року в сумі 1562 (одна тисяча п`ятсот шістдесят дві) гривні 29 (двадцять дев`ять) копійок, інфляційні збитки за період з лютого 2017 року по лютий 2022 року в сумі 4240 (чотири тисячі двісті сорок) гривень 15 (п`ятнадцять) копійок, пеню за період з 28 грудня 2021 року по 23.02.2022 року в сумі 14657 (чотирнадцять тисяч шістсот п`ятдесят сім) гривень 33 (тридцять три) копійки, що в загальній сумі складає 47004 (сорок сім тисяч чотири) гривні 74 (сімдесят чотири) копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Житлово-будівельногокооперативу «Вимпел-19» (місцезнаходження: 65114, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 142, корп..2; код ЄДРПОУ 20998118) у відшкодування витрат зі сплати судового збору 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий Калініченко Л. В.