Рішення

від 19.09.2023 по справі 645/1916/21

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 19.09.2023Справа № 645/1916/21 Провадження № 2/554/3038/2023

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2023 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Сініцина Е.М.,

за участю секретаря судового засідання Леуської Л.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального спеціалізованого підприємства «Інженерні мережі», приватного акціонерного товариства «ВФ Україна», про визнання недійсною додаткової угоди та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Комунального спеціалізованого підприємства «Інженерні мережі», приватного акціонерного товариства «ВФ Україна», про визнання недійсною додаткової угоди та зобов`язання вчинити певні дії.

В позовній заяві він вказує, що він є співвласником квартири АДРЕСА_1 . Наприкінці жовтня 2020 року на даху будинку АДРЕСА_2 працівники ПАТ «ВФ Україна» почали проводити роботи із встановлення вишки мобільного зв`язку, згоди на яку жителі будинку не надавали. 04.11.2020 року мешканці будинку звернулися з колективним листом до Харківського міського голови Кернеса Г.А. з проханням заборонити встановлення вишки мобільного зв`язку. 30.11.2020 року отримали лист від 25.11.2020 №1644/0/580-20 за підписом директора Департаменту цифрової трансформації Харківської міської ради Харківської області Литвинець Г.М., з якого слідує, що між ПрАТ «ВФ Україна» та КСП «Інженерні мережі» укладено договір про надання місця для розміщення об`єктів телекомунікаційних мереж та технічних засобів телекомунікацій у житлових, нежитлових будівлях спорудах та місцях розташування, що належать територіальній громаді м. Харкова, а додатковою угодою до зазначеного договору визначено, що об`єкт, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , входить до переліку об`єктів розміщення, в яких ПрАТ «ВФ Україна» надається право для розміщення технічних засобів телекомунікації. 18.11.2020 року в ході зустрічі між представниками ПрАТ «ВФ Україна» та мешканцями будинку АДРЕСА_2 , які висловили свою категоричну незгоду із встановленням на даху будинку телекомунікаційного обладнання, була отримана копія договору розміщення №БС-01092014/06від 01.09.2014 між ПрАТ «МТС Україна» та КСП «Інженерні мережі», копія додаткової угоди до договору розміщення № БС-01092014/06від 01.09.2014 № 29 від 09.09.2020 між ПрАТ «ВФ Україна» та КСП «Інженерні мережі», технічних засобів телекомунікації за адресою: м. Харків, вул. Олімпійська, 15, де балансоутримувачем є КП «Жилкомсервіс».

Він просить визнати Додаткову угоду №29 від 09.09.2020 до договору розміщення №БС-01092014/06від 01.09.2014 недійсною, оскільки є співвласником спільного майна багатоквартирного будинку, в тому числі і даху, на підставі ч.2 ст.382 ЦК України. Розміщення технічних засобів телекомунікації здійснює перешкоди у праві власності згідно до ч.1 ст.391 ЦК України. Додаткова угода прямо суперечить діючому законодавству, в частині заборони вчиняти дії щодо власності особи без її згоди. Встановлення ж телекомунікаційного обладнання на дах будинку, співвласником якого він є, являється обтяженням його права власності без будь-яких законних підстав. Дана правова позиція підтверджується висновком Верховного Суду України, викладеним в ухвалі від 10.03.2011 у справі № 6-37666св10.

Згідно з ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 09.11.2017 встановлено повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг, серед яких відсутні повноваження на розпорядження майном, що перебуває у власності мешканців будинку без їхньої згоди.

У п.5 ч.3 ст.8 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що за рішенням співвласників багатоквартирного будинку Управитель багатоквартирного будинку має право надавати в оренду, встановлювати сервітут щодо спільного майна багатоквартирного будинку. Проте, рішення про надання дозволу на встановлення телекомунікаційного обладнання на даху будинку мешканцями будинку не приймалося. Більш того, за приписами п.2 ч.4 ст.8 вищевказаного Закону, Управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний від імені співвласників багатоквартирного будинку вживати заходів для забезпечення захисту спільного майна багатоквартирного будинку від протиправних посягань та стягнення з осіб, винних у знищенні, пошкодженні або викраденні спільного майна, відшкодування завданих збитків. КП «Жилкомсервіс», яке у додатку №2 до Рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 22.07.2020 №438 зазначено як Балансоутримувач будинку АДРЕСА_2 , погодилося з такою правовою позицією та директор даного підприємства повідомив, що КП «Жилкомсервіс» без згоди мешканців багатоквартирного будинку не має права на укладення договорів оренди, встановлення сервітуту щодо спільного сумісного майна мешканців.

Крім того, він зазначає, що будинок АДРЕСА_2 не є об`єктом комунальної власності територіальної громади м. Харкова, а КП «Жилкомсервіс» не є балансоутримувачем цього будинку із визначеним в оспорюваних документах правом на розпорядження майном, оскільки згідно з абз.7 ч.2 ст.2 Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності», не можуть бути об`єктами передачі з державної у комунальну власність об`єкти, щодо яких є відповідне рішення про їх приватизацію.

Окрім очевидного порушення права власності позивача, він зазначає, що згідно з даними науково-технічної літератури, практичних досліджень фахівців у сфері санітарного благополуччя населення, захисту населення від електромагнітних випромінювань,

встановлення ретрансляторів мобільних операторів в безпосередній близькості від місця проживання людей не допускається, адже це призводить до погіршення стану здоров`я людей, загострення хронічних, серцево-судинних, соматичних захворювань, погіршення імунітету та навіть спричинення онкології. При розміщенні радіотехнічних об`єктів слід керуватися Державними санітарним нормами і правилами захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань, згідно яких майданчик радіотехнічного об`єкту обладнується згідно з будівельними нормами та правилами, на його території не допускається розміщення житлових та громадських будинків. 3 метою захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань, які створюються радіотехнічними об`єктами, встановлюються санітарно-захисні зони та зони обмеження забудови.

Тому він просить визнати недійсною Додаткову угоду № 29 від 09.09.2020 до Договору розміщення № БС-01092014/06від 01.09.2014, укладену між ПрАТ «ВФ УКРАЇНА» та Комунальним спеціалізованим підприємством «Інженерні мережі» про надання права для розміщення технічних засобів телекомунікації на даху будинку за адресою: АДРЕСА_2 ; зобов`язати відповідачів демонтувати за власний рахунок та власними зусиллями телекомунікаційне та допоміжне технічне обладнання, що було встановлено на дах будинку АДРЕСА_2 на виконання Додаткової угоди 29 від 09.09.2020 до Договору розміщення № БС-01092014/06від 01.09.2014, укладену між ПрАТ «ВФ УКРАЇНА» та Комунальним спеціалізованим підприємством «Інженернімережі»; стягнути з відповідачів в солідарному порядку витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу адвоката.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 31 березня 2021 року у цивільній справі за вказаним позовом відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 09 червня 2021 року справа призначена до судового розгляду по суті.

На виконання розпорядження голови Верховного суду від 08.03.2022 року № 2/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності справ в умовах воєнного стану» вказана справа була направлена за підсудністю до Октябрського районного суду м. Полтави.

Згідно акту передачі справ від 30 березня 2022 року вище вказану справу передано з Фрунзенського районного суду м. Харкова до Октябрського районного суду м. Полтави, яка зареєстрована Октябрським районним судом м. Полтави 12 січня 2023 року за Вх №2489/23.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2023 року суддю Сініцина Е.М. визначено головуючим по справі.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 16 січня 2023 року цивільну справу за вказаним позовом прийнято до провадження зі стадії підготовчого провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 14 березня 2023 року у цивільній справі за вказаним позовом закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Зеленський С.В. наполягав на заявлених позовних вимогах та пояснив, що антена встановлена безпосередньо над квартирою позивача, вона працює таким чином, що постійно видає звуки, які в нічний час найбільше чутні, вони порушують право позивача на відпочинок. Крім того, вказав, що використання даху будинку третіми особами, не вплинуло на зменшення розміру квартирної плати чи інших платежів. А також зазначив, що повністю підтримує підстави звернення до суду, що викладені в позовній заяві і просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ПАТ «ВФ Україна» - Лисих Р.В., у судовому засіданні проти позову заперечував та пояснив, що ним наданий відзив на позовну заяву, в якому викладена позиція ПАТ «ВФ Україна», вони не погоджуються з заявленими вимогами в зв`язку з наступним.

01.09.2014 року між КСП «Інженерні Мережі» та ПрАТ «ВФ УКРАЇНА» було укладено Договір розміщення №БС-01092014/06, відповідно до якого надані місця для розміщення телекомунікаційних мереж та технічних засобів телекомунікацій у житлових, нежитлових будівлях, спорудах та місцях розташування, що належить територіальній громаді м. Харкова. Додатковою угодою №29 від 09.09.2020 року Сторони внесли зміни до Договору, згідно якої надається право для розміщення технічних засобів телекомунікацій в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , що перебуває на балансі КП «ЖИЛКОМСЕРВІС». Тобто, за умовами зазначеного Договору та Додаткової угоди будь-яке спільне майно багатоквартирного будинку від КСП «Інженерні Мережі» до ПрАТ «ВФ УКРАЇНА» не передавалося, сама покрівля або її частина, як об`єкт спільної власності, залишилась в розпорядженні власників та продовжує виконувати свої прямі, передбачені конструктивом будівлі, функції. Виникли правовідносини регулюються Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 р. №417-VIII, який є спеціальним. Він вказує, що Позивачем не надані копії Протоколів зборів мешканців будинку АДРЕСА_2 щодо їх бажання або прагнення будь-яким чином розпоряджатись спільним майном багатоквартирного будинку на власний розсуд або встановлювали будь які обмеження на користування спільним майном. Позивачем не надано будь-яких доказів передачі нерухомого майна (багатоквартирних будинків) комунальної власності у приватну, а також доказів державної реєстрації за співвласниками будинку права приватної власності на багатоквартирний будинок АДРЕСА_2 . А також не надані будь-які докази підтвердження факту створення Відповідачами перешкод у здійсненні як Позивачу, так і іншим співвласникам, у здійсненні ними права володіння, користування або розпорядження своїм приватним майном або спільним майном багатоквартирного будинку; факту порушення Відповідачами встановлюваних співвласникам будинку обмежень на користування спільним майном; наявності порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів Позивача або інших співвласників спільного майна.

Зазначають, що посилання позивача на правові позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 02.03.2004 року №4-p/2004 та додатковому роз`ясненні y Рішенні від 09.11.2011 року №14-pп/2011 є необґрунтованим та недопустимим, так як в зазначеному випадку Судом були винесені Рішення в аспекті конституційного звернення відносно застосування положення пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» №2482 і стосувались допоміжних приміщень багатоквартирного будинку. Дах будинку не відноситься до «допоміжних споруд» (відсутній такій термін в зазначених Рішеннях та зазначених нормативних актах), так як за своїм призначенням дах будинку відноситься до «несучих, огороджувальних та несуче-огороджувальних конструкцій» будинку. А також не підлягають уваги суду копії рішення Господарського суду м. Києва від 12.11.2014 р. та Постанови Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2015 р. винесені по справі №910/22443/14 - так як Позивачем в зазначеній справі про визнання недійсним правочину виступала безпосередньо одна із Сторін спірного правочину.

Також зазначають, що Органи місцевого самоврядування з питань управління (розпорядження) комунальним майном спільної власності територіальних громад, на підставі ч.1 ст.10, ст.26, ст.29, ст.30, ч.ч.1,5 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 № 280/97-BP мають право, від імені та в інтересах територіальних громад, передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Вони стверджують, що будинок АДРЕСА_2 відноситься до комунальної власності територіальної громади міста Харкова, про що зазначено в офіційної загальнодоступної інформації, розміщеної на сайті «Веб-портал відкритих даних Харкова» (за повним посиланням https://data.city.kharkov.ua/passport/QsKc-9kel-9HX5-EIAE.html), де міститься «Перелік об`єктів комунальної власності». А також вказують, що у комунальній власності громади міста Харкова перебувають Комунальне підприємство «ЖИЛКОМСЕРВІС» (код ЕДРПОУ 34467193) та Комунальне спеціалізоване підприємство «Інженерні мережі» (код ЕДРПОУ 37577078). Харківською міською радою на 19 сесії 6 скликання було прийнято Рішення від 26.09.2012. №870/12 «Про впорядкування діяльності суб`єктів господарювання у сфері інформаційних технологій та зв`язку» згідно до якого КСП «Інженерні Мережі» було доручено: в установленому законом порядку укладати договори на розміщення телекомунікаційних мереж у житлових, нежитлових будівлях і на земельних ділянках комунальної власності.

Вони вважають, що наведені ними вище доводи та надані докази підтверджують правомірність та законність дій Відповідачів, щодо укладання Додаткової угоди №29 від 09.09.2020 року до Договору розміщення № БС-01092014/06від 01.09.2014 року та встановленню телекомунікаційного обладнання на даху будинку за адресою: АДРЕСА_2 , тому просять в позові відмовити.

Представник відповідача Комунального спеціалізованого підприємства «Інженерні мережі», в судове засідання не з`явився, надав Відзив на позовну заяву, в якому зазначив про необхідність застосування Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 р. №417-VIII, який є спеціальним; відсутність Протоколів зборів мешканців будинку АДРЕСА_2 щодо незгоди з розміщенням антени на даху будинку; невірне посилання позивача на правові позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 02.03.2004 року №4-p/2004 та додатковому роз`ясненні y Рішенні від 09.11.2011 року №14-pп/2011; наявність повноважень Органів місцевого самоврядування передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, а

будинок АДРЕСА_2 відноситься до комунальної власності територіальної громади міста Харкова; КП «Жилкомсервіс» є балансоутримувачем та управителем житлового фонду територіальної громади м. Харкова згідно Рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 22.07.2007 р. №188; Комунальне спеціалізоване підприємство «Інженерні мережі» має право укладати договори на розміщення телекомунікаційних мереж відповідно до Рішення Харківської міської ради 19 сесії 6 скликання від 26.09.2012. №870/12 «Про впорядкування діяльності суб`єктів господарювання у сфері інформаційних технологій та зв`язку». Вказані ним обставини повністю виключають законність та обґрунтованість вимог позивача, тому в позові просив відмовити.

Вислухавши представників сторін що з`явилися, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.ст.12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що позивач є співвласником квартири АДРЕСА_1 . На даху вищевказаного будинку працівниками ПАТ «ВФ Україна» встановлена вишка мобільного зв`язку, на підставі Договору розміщення №БС-01092014/06від 01.09.2014 та Додаткової угоди від 09.09.2020 року, укладеними між ПрАТ «МТС Україна» та КСП «Інженерні мережі». Жителі будинку дозвіл на розміщення вишки не надавали, здійснювали дії, направлені на заборону встановлення вишки мобільного зв`язку.

Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку №417-VІІІ від 14.05.2015 року, внесені зміни в частину 2 статті 382 ЦК України - усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

З зазначеного слідує, що позивач ОСОБА_1 як співвласник квартири та співвласник спільного майна багатоквартирного будинку, має право на звернення до суду за захистом порушеного права відносно будинку, його допоміжних приміщень та несучих, огороджувальних та несуче-огороджувальних конструкцій.

Враховуючи, що на даху будинку співвласником якого є позивач, була встановлена вишка мобільного зв`язку, відповідно, відбулося втручання в право власності мешканців будинку АДРЕСА_2 , тому підлягає встановленню - чи відбулося воно відповідно до вимог законодавства та чи потребує право власності ОСОБА_1 захисту.

В ч.1 ст.322 ЦК України закріплений обов`язок власника утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд вважає, що оскільки законодавець поклав обов`язок на власника утримувати майно, то власник майна зобов`язаний слідкувати за ним, дбати, вчиняти дії для збереження майна, саме це закріплено в ч.1 ст.317 та ч.1,2 ст.319 ЦК України - власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону , при здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Позивачем наданий Лист від 04.11.2020 року направлений на адресу Харківського міського голови, підписаний ним та мешканцями будинку АДРЕСА_2 , в якому співвласники будинку просять заборонити встановлення радіотехнічного обладнання на даху будинку.

Сторони не оспорювали, що співвласники будинку АДРЕСА_2 не давали згоду на розміщення вишки мобільного зв`язку на даху їх будинку, зазначене свідчить про втручання без згоди власників в їх право власності.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскільки позивач ОСОБА_1 є співвласником в спільному майні багатоквартирного будинку, то будь-яке втручання в його право власності повинно бути узгоджено з ним, саме таку позицію висловив Верховний Суд України в Ухвалі від 10.03.2011 року у справі № 6-37666св10.

Згідно зч.1ст.391ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

З Договору розміщення №БС-01092014/06від 01.09.2014 та Додаткової угоди від 09.09.2020 року, вбачається, що вони були укладені між ПрАТ «МТС Україна» та КСП «Інженерні мережі» про надання місця для розташування телекомунікаційних мереж та технічних засобів телекомунікацій у житлових, нежитлових будівлях, спорудах та місцях розташування, що належить територіальній громаді м. Харкова, а саме будинку АДРЕСА_2 , балансоутримувачем якого є КП «Жилкомсервіс».

Договір розміщення та Додаткова угода підписані лише двома сторонами ПрАТ «МТС Україна» та КСП «Інженерні мережі» за погодженням з КП «Жилкомсервіс», про що зазначали сторони.

Комунальне спеціалізоване підприємство «Інженерні мережі» входять до Переліку комунальних підприємств, які перебувають у комунальній власності громади міста Харкова.

Рішенням 19 сесії 6 скликання Харківської міської Ради від 26.09.2012 року №870/12 доручено КСП «Інженерені мережі» в установленому законом порядку укладати договори на розміщення телекомунікаційних мереж у житлових, нежитлових будівлях і на земельних ділянках комунальної власності.

Суд зазначає, що в ст.24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»закріплено, що балансоутримувач має право визначати порядок утримання, експлуатації та ремонту майна; укладати договори на надання житлово-комунальних послуг. Балансоутримувач зобов`язаний укладати договір з власником (співвласниками) на утримання на балансі відповідного майна; утримувати на балансі майно, визначене договором з власником (співвласниками); забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном;забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі. Перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій наведено у додатку до Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869.

Зазначений Перелік не містить послуг з розміщення телекомунікаційних мереж та їх технічного обслуговування.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» надано право Управителю надавати в оренду, встановлювати сервітут щодо спільного майна багатоквартирного будинку лише за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, саме це закріплено в п.5 ч.3 ст.8 вищезазначеного Закону.

Доказів того, що КП «Жилкомсервіс» є Управителем, суду не надано, а враховуючи, що співвласники багатоквартирного будинку не надавали згоду на розміщення антени на даху будинку, то і КП «Жилкомсервіс» не мав права узгоджувати Додаткову угоду від 09.09.2020 року.

Позивачем ОСОБА_1 в позовні заяві зазначено, що будинок АДРЕСА_2 не є об`єктом комунальної власності територіальної громади м. Харкова, оскільки його адреса в Рішенні 6 сесії 6 скликання від 06.04.2011 №245/11 та в Рішення 13 сесії 7 скликання від 21.06.2017 №690/11 Про комунальну власність, де в Додатках 2 Перелік майна, яке прийнято до комунальної власності станом на 06.04.2011 та на 21.06.2017 року, інформація відсутня.

Відповідач зазначав, що будинок АДРЕСА_2 є об`єктом комунальної власності територіальної громади м. Харкова, про що зазначено на офіційному сайті «Веб-портал відкритих даних Харкова» (за повним посиланням https://data.city.kharkov.ua/passport/QsKc-9kel-9HX5-EIAE.html).

З інформації у формі відкритих даних джерелом якої є Держгеокадастр України, будинок АДРЕСА_2 відноситься до об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова.

Законодавство не містить поняття спільної приватної та комунальної власності, але фактично, відповідно до Цивільного Кодексу України та Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку №417-VІІІ від 14.05.2015 року, спільно володіють, користуються та розпоряджаються власністю як співвласники багатоквартирного будинку так і територіальна громада.

Відповідно до положень частин 1-5 стаття 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону; при здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства; усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав; власність зобов`язує; власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Згідно з зазначеними положеннями, територіальна громада або органи місцевого самоврядування мають право укладати договори, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням майна, але суд наголошує, що такі Договори повинні відповідати чинному законодавству з додержанням моральних засад суспільства, рівністю умов всіх власників, тим більше, забороняється використання права власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.

Суд наголошує, що використання власності без згоди співвласників є порушенням змісту права власності, а надання в оренду чи встановлення сервітуту порушує моральні засади суспільства, ставить співвласників багатоквартирного будинку в нерівні умови, нехтується відповідачем КСП «Інженерні мережі» заборона використання права власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.

Відповідно до ч.2 ст.369 ЦК України, розпоряджання майном,що єу спільнійсумісній власності,здійснюється зазгодою всіхспіввласників,якщо іншене встановленозаконом. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

Оскільки позивач є співвласником спільного майна в багатоквартирному будинку, то від нього необхідна письмова згода на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном.

Суд погоджується з зазначенням відповідачів, що Рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку, яке повинно бути оформлено протоколом, відповідно до ч.7 ст.10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», з приводу надання в оренду чи встановлення сервітуту не приймалося, про це зазначають і позивач і відповідач ПрАТ «ВФ Україна».

Але враховуючи, що співвласники будинки заперечували проти надання дозволу, що підтверджено в тому числі і письмовими доказами, то відсутні підстави для оформлення своєї незгоди саме Протоколом зборів.

Згідно з ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Суд вважає, що укладаючи Додаткову угоду від 09.09.2020 року, сторонами - ПрАТ «ВФ УКРАЇНА» та КСП «Інженерні мережі» було порушено закріплене за співвласниками будинку право на розпорядження майном, що є у їх спільної власності, передбачене статтею 369 ЦК України, а відтак, вказаний договір не відповідає вимогам закону та підлягає визнанню недійсним, оскільки укладений без згоди власників спірного майна.

Частиною 1 статті 217 ЦК України визначені правові наслідки недійсності окремих частин правочину.

Додаткова угода №29 від 09.09.2020 не є окремою частиною правочину до Договору розміщення № БС-01092014/06від 01.09.2014, але вона є похідною від Договору розміщення, і по суті є такою, що порушує права стосовно майна позивача, тому суд вважає можливим визнати Додаткову угоду недійсною.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та пояснень представника позивача, підставами для звернення до суду з позовом з`явилися: використання майна, що перебуває у спільній власності мешканців будинку, без згоди співвласників; вплив електромагнітних випромінювань, які створюються радіотехнічними об`єктами; постійний акустичний вплив, чим порушується право позивача на відпочинок.

Суд вважає, що на даний час позивач не довів вплив електромагнітних випромінювань, які створюються радіотехнічними об`єктами на його здоров`я, а також не надав доказів постійного акустичного впливу, томі зазначені підстави не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Позивачем доведено та обґрунтовано належними, допустимими доказами - використання майна, що перебуває у спільній власності мешканців будинку, без згоди співвласників і такий встановлений факт не оспорювався відповідачами.

На підставі встановлених в судовому засіданні обставин, суд дійшов висновку, що позивач ОСОБА_1 для захисту свого порушеного права та усунення перешкод, обрав вірний спосіб захисту, що передбачений пунктами 2 та 4 ч.2 ст.16 ЦК України - визнання правочину недійсним, відновлення становища, що існувало до порушення.

Представник відповідача ПАТ «ВФ Україна» посилався на частину шостустатті 31 Закону України «Про телекомунікації», де закріплено право суб`єкту господарювання здійснювати будівництво телекомунікаційних мереж загального користування, установлювати в приміщеннях, що їм належать на правах найму, телекомунікаційне обладнання, використовувати дахи будинків і технічні приміщення для встановлення антен та необхідного обладнання на підставі договору з власником приміщення.

Суд вважає, що таке право ПАТ «ВФ Україна» не оспорюється позивачем, а предметом розгляду є порушення вимог законодавства при укладанні Додаткової угоди №29 від 09.09.2020 до Договору розміщення № БС-01092014/06від 01.09.2014, укладеної між ПрАТ «ВФ УКРАЇНА» та Комунальним спеціалізованим підприємством «Інженерні мережі» за згодою балансоутримувача КП «Жилкомсервіс», але без згоди співвласників будинку.

Питання про стягнення судового збору суд вирішує відповідно до ст.141 ЦПК України, а саме: з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню 1816,00 грн. судового збору.

На підставі ст.ст.3,15,16,203, 215,217,317,319,322,369,391 ЦК України, Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», керуючись ст.ст.12,13,76,81,141, 259,263-265,268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Комунального спеціалізованого підприємства «Інженерні мережі», приватного акціонерного товариства «ВФ Україна», про визнання недійсною додаткової угоди та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати недійсною Додаткову угоду № 29 від 09.09.2020 до Договору розміщення №БС-01092014/06від 01.09.2014, укладену між Приватним Акціонерним Товариством «ВФ УКРАЇНА» та Комунальним спеціалізованим підприємством «Інженерні мережі» про надання права для розміщення технічних засобів телекомунікації на даху будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

Зобов`язати Приватне Акціонерне Товариство «ВФ УКРАЇНА» демонтувати за власний рахунок та власними зусиллями телекомунікаційне та допоміжне технічне обладнання, що було встановлено на даху будинку АДРЕСА_2 на виконання Додаткової угоди 29 від 09.09.2020 до Договору розміщення № БС-01092014/06від 01.09.2014, укладену між ПрАТ «ВФ УКРАЇНА» та Комунальним спеціалізованим підприємством «Інженерні мережі».

Стягнути з Приватного Акціонерного Товариства «ВФ УКРАЇНА» та Комунального спеціалізованого підприємства «Інженерні мережі» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1816,00 гривень, з кожного по 908,00 гривень.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду як суду апеляційної інстанції, шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Комунальне спеціалізоване підприємство «Інженерні мережі», місцезнаходження: 61202, м. Харків, пр. Перемоги, 50-Б, код в ЄДРПОУ 37577078.

Відповідач: приватне акціонерне товариство «ВФ Україна», місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 15, код в ЄДРПОУ 14333937.

Повний текст рішення суду буде виготовлено до 24 вересня 2023 року.

Суддя Е.М. Сініцин.