Ухвала

від 14.09.2023 по справі 905/771/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

У Х В А Л А

14.09.2023 Справа № 905/771/22

Господарський суд Донецької області у складі судді Кучерявої О.О.,

при секретарі судового засідання Мухіній А.С.,

розглянувши заяву Малого приватного підприємства «БМД И КО» про розстрочення виконання судового рішення

у справі за позовом Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до Малого приватного підприємства «БМД И КО»

про стягнення 136 000,00 гривень

за участі представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

В С Т А Н О В И В

Рішенням Господарського суду Донецької області від 25.04.2023 позовні вимоги Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Малого приватного підприємства «БМД И КО» задоволено.

Стягнуто з відповідача на користь позивача штраф в сумі 68 000, 00 гривень, пеню в сумі 68 000, 00 гривень, судовий збір у розмірі 2481,00 гривень.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.08.20223 рішення Господарського суду Донецької області від 25.04.3023 у справі №905/771/23 залишено без змін.

26.08.2023 до Господарського суду Донецької області через систему «Електронний суд» надійшла заява Малого приватного підприємства «БМД И КО» про розстрочення виконання рішення по справі №905/771/22.

В обґрунтування заяви про розстрочення боржник посилається на той факт, що станом на лютий 2022 здійснювало господарську діяльність у м. Слов`янськ Донецької області, де реалізовувало проекти з відновлення інфраструктури Донецької і Дніпропетровської областей, у тому числі виконувало будівельні роботи за відповідними договорами підряду. Зазначив, що внаслідок повномасштабного російського вторгнення підприємством втрачено розміщену на захопленій території України техніку, обладнання та будівельні матеріали. Шкода та втрачена вигода за цими договорами склала 10 700 000 грн, збитки від втрати основних засобів 3 221 000 грн. Наказом №К-01/03-01 від 15.03.2022 МПП «БМД И КО» оголошено простій трудовому колективу. З метою налагодження господарської діяльності, збереження колективу та частини майна, підприємство вимушено переїхало до м. Києва.

Боржник зазначив, що вказане свідчить про кризовий стан компанії та фактично підприємство перебуває на межі банкрутства.

Крім того зазначив, що 06.07.2023 адміністративною колегією Антимонопольного комітету України за результатами розгляду справи № 54/44-20 про порушення МПП «БМД И КО» законодавства про захист економічної конкуренції на підприємство накладено штраф у розмірі 283 475 грн, у зв`язку з чим подано звернення щодо перевірки рішення та зменшення розміру штрафу.

Разом із заявою надав рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 06.07.2023 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу; заява про перевірку рішення у справі від 02.08.2023; оборотно-сальдові відомості по рахунку №10 за 2023 рік та №112 за 2023 рік; договір підряду 26/08 від 26.08.2021; договір підряду 37б-21 від 08.04.2021; витяги з єдиного реєстру досудових розслідувань.

На підставі викладеного просив розстрочити виконання рішення Господарського суду Донецької області від 25.04.2023 у справі №905/771/22 на строк 11 місяців по 12 589, 18 грн щомісяця.

01.09.2023 матеріали справи №905/771/22 повернулись до Господарського суду Донецької області після перегляду справи Східним апеляційним господарським судом.

Разом з тим, з 21.08.2023 до 04.09.2023 включно суддя Кучерява О.О. перебувала у відпустці.

Ухвалою суду від 06.09.2023 прийнято заяву Малого приватного підприємства «БМД И КО» про розстрочення виконання судового рішення до розгляду у судовому засіданні. Призначено до розгляду заяву Малого приватного підприємства «БМД И КО» про розстрочення виконання судового рішення в судовому засіданні на 14.09.2023.

08 вересня 2023 року через систему «Електронний суд» надійшли заперечення Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на заяву про розстрочення виконання судового рішення, в яких стягувач просив відмовити в задоволенні вказаної заяви.

Представник позивача (стягувача) та представник відповідача (боржника) у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання буди належним чином повідомлені.

Приймаючи до уваги, що ухвалою суду від 06.09.2023 явка учасників справи у судове засідання 14.09.2023 не визнавалась обов`язковою, неявка останніх не перешкоджає розгляду заяви по суті за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши представлені в порядку статті 74 ГПК України докази, вивчивши матеріали заяви, суд дійшов висновку, що заява про розстрочення виконання рішення суду не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Стаття 129-1 Конституції України передбачає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За приписом ст.326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України).

Приписами ч.1-5 ст.331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Наведена норма не містить конкретного переліку обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового акта, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України

Винятковість обставин, які мають бути встановлені судом щодо надання розстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Виходячи з наведеного, розстрочення є правом, а не обов`язком суду, яке ним реалізується протягом року від дня ухвалення рішення, але виключно за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Таким чином, зазначена норма не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких суд може розстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при застосуванні розстрочення є їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення, що має бути підтверджено відповідними засобами доказування, зокрема, до заяви повинні бути додані як докази щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення у даний час, так і докази на підтвердження реальної можливості виконання рішення суду у строк, який буде встановлений за наслідками розстрочення.

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру», а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком порушення вимог щодо розумності строку.

На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України», заява № 6962/02).

Таким чином, питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви, зокрема, про відстрочення виконання рішення суду, є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.

Відповідно до вимог статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно положень ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

В обґрунтування наявності підстав для розстрочення виконання судового рішення боржник надав пояснення щодо наявності надзвичайних подій та фактичних обставин ускладнення (неможливості) виконання рішення, в т.ч. щодо наслідків впливу збройної агресії РФ проти України на господарську діяльність підриємства, зокрема, втрату техніки та обладнання, розміщену на захопленій території України; неможливості виконання зобов`язань за договорами підряду №26/08 від 26.08.2021 та №37б-21 від 08.04.2021.

Заявник зазначає, що обставинами, які впливають на виконання судового рішення є складний фінансовий стан підприємства, оскільки шкода та втрачена вигода за вказаними договорами склала 10 700 000 грн, збитки від втрати основних засобів 3 221 000 грн. Вказав на те, що наказом №К-01/03-01 від 15.03.2022 МПП «БМД И КО» оголошено простій трудовому колективу.

Окрім того, 06.07.2023 адміністративною колегією Антимонопольного комітету України за результатами розгляду справи № 54/44-20 про порушення МПП «БМД И КО» законодавства про захист економічної конкуренції на підприємство накладено штраф у розмірі 283 475 грн.

На думку боржника вказане свідчить про кризовий стан компанії та фактично підприємство перебуває на межі банкрутства.

Зазначені обставини, як обґрунтовує заявник (боржник) підтверджуються оборотно-сальдовими відомостями по рахункам №10 за 2023 рік та №112 за 2023 рік; договором підряду №26/08 від 26.08.2021; договором підряду №37б-21 від 08.04.2021; витягами з єдиного реєстру досудових розслідувань; рішенням тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 06.07.2023 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Обов`язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний матеріальний стан відповідача (боржника) для цілей розстрочення виконання судового покладається саме на відповідача (боржника).

Додані до матеріалів заяви оборотно-сальдові відомості визначають перелік матеріальних цінностей підприємства, водночас, заявником не надано суду балансу та звітності про фінансову діяльність, що б підтвердила відсутність власних коштів на оплату штрафу, також суду не надано бухгалтерської документації з виведенням фінансових результатів роботи підприємства та не підтверджені належними та допустимими доказами понесенні збитки від втрати основних засобів в розмірі 3 221 000 грн.

Окрім того, зважаючи на відсутність в матеріалах справи наказу про перебування підприємства у стані простою, суд не приймає аргументи заявника про зупинення господарської діяльності підприємства.

Суд враховує, що здійснюючи підприємницьку діяльність, відповідач повинен самостійно нести всі ризики: як щодо дотримання норм чинного законодавства України, так і щодо належного виконання добровільно взятих на себе договірних зобов`язань, а також самостійно нести юридичну відповідальність за допущені у своїй діяльності правопорушення.

Враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів розірвання договорів підряду №26/08 від 26.08.2021 та №37б-21 від 08.04.2021, бухгалтерських відомостей щодо фінансового стану підприємства, суд виходить з недоведеності факту наявності шкоди та втраченої вигоди за вказаними договорами.

Суд зазначає, що розв`язання повномасштабної збройної агресії та введення воєнного стану є виключними важкими обставинами, які у рівній мірі впливають на обидві сторони. У даному випадку відповідачем не доведено прямого причино-наслідкового зв`язку між несплатою штрафу та війною в Україні. Аргументи відповідача щодо наслідків впливу військової агресії Російської Федерації проти України на господарську діяльність підприємства, суд відхиляє.

Щодо посилань відповідача на наявність рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 06.07.2023 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу у розмірі 283 475 грн як додатковий тягар для підприємства з огляду на скрутне фінансове становище, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів заяви, 02.08.2023 заявником направлено заяву про перевірку рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 06.07.2023 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу у розмірі 283 475 грн. Результатів розгляду даної заяви матеріали справи не містять.

Окрім того, суд зазначає, що законодавчо передбачено можливість АМКУ за заявою особи своїм рішенням відстрочити або розстрочити сплату накладеного ним штрафу (ч. 6 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

Враховуючи викладене, суд не приймає посилання заявника в частині скрутного фінансового становище, з огляду на те, що матеріали справи не місять жодних бухгалтерських відомостей на підтвердження скрутного матеріального становища боржника або наявності загрози банкрутства юридичної особи боржника, тобто, відповідач не довів належними та допустимими доказами наявність виключних обставин, які можуть бути підставою для надання такого розстрочення.

Також, заявником не наведено жодних доводів та доказів того, що ним вживаються та чи вживатимуться на майбутнє заходи щодо покращення результатів господарської діяльності, поповнення обігових коштів, тощо.

Доказів реальної можливості виконати рішення суду у справі за умови надання розстрочення виконання на 11 місяців боржником не надано, згоди стягувача на розстрочення виконання рішення суду не отримано.

Таким чином боржник при зверненні до суду з заявою про розстрочення виконання рішення суду у справі не надав жодних доказів на підтвердження виняткових обставин в розумінні статті 331 Господарського процесуального кодексу України, які б ускладнювали чи робили неможливим своєчасне виконання судового рішення та які б могли бути підставою для розстрочки його виконання.

Враховуючи наведене, суд відмовляє у задоволенні заяви боржника про розстрочення виконання судового рішення.

Керуючись статтями 233-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

У задоволенні заяви Малого приватного підприємства «БМД И КО» про розстрочення виконання судового рішення у справі №905/771/22 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Суддя О.О. Кучерява