Рішення

від 07.09.2023 по справі 910/4057/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.09.2023Справа № 910/4057/23

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ОКТАНТ"

про ухвалення додаткового рішення

у справі № 910/4057/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАРТЕХНОТРЕЙД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ОКТАНТ"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал Джірінг",

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Юніко Фінанс"

про визнання недійсним договору факторингу від 10.02.2021 № 10/02/2021f та застосування наслідків недійсності такого договору

Суддя Удалова О.Г.

Секретар судового засідання Бенчук О.О.

За участі представників учасників справи:

від позивача Мурга О.Г.

від відповідача не з`явився

від третьої особи-1 не з`явився

від третьої особи-2 не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадження Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/4057/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАРТЕХНОТРЕЙД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ОКТАНТ", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал Джірінг" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Юніко Фінанс", про визнання недійсним договору факторингу від 10.02.2021 № 10/02/2021f та застосування наслідків недійсності такого договору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 у задоволенні позову відмовлено повністю.

03.08.2023 від відповідача надійшла заява про стягнення судових витрат (здана до відправлення відділенню зв`язку 31.07.2023), в якій останній просить суд стягнути з позивача судові витрати в розмірі 25 000,00 грн.

У період з 03.08.2023 по 20.08.2023 включно суддя Удалова О.Г. перебувала у відпустці.

Ухвалою суду від 25.07.2023 судом призначено проведення судового засідання для прийняття додаткового рішення на 07.09.2023.

10.08.2023 від позивача через підсистему "Електронний суд" надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якій позивач просить зменшити розмір витрат відповідача на надання правничої допомоги до 10 000,00 грн.

07.09.2023 від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд заяви за його відсутності.

У судовому засіданні 07.09.2023 представник позивача вимоги клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги підтримав.

Представники відповідача та третіх осіб в судове засідання 07.09.2023 не з`явились.

Приймаючи додаткове рішення у справі № 910/4057/23 щодо витрат відповідача на правову допомогу, суд виходив з наступного.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до положень ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, у відзиві на позову заяву відповідачем в попередньому (орієнтованому) розрахунку суми судових витрат вказувалось про понесення судових витрат в розмірі 25 000,00 грн. Остаточний розрахунок судових витрат та доказів їх понесення будуть надані після ухвалення рішення суду у даній справі.

03.07.2023 від відповідача надійшла заява про стягнення судових витрат (здана до відправлення 31.07.2023).

Тобто заява про ухвалення додаткового рішення подана позивачем в строк, передбачений ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, а також порядок і умови надання правової допомоги, права й обов`язки адвокатів визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження понесення таких витрат відповідачем надано суду:

- копію договору від 02-02/21 від 10.02.2021 про надання правової допомоги, укладеним між Адвокатським бюро «Архіпова» та відповідачем;

- копію додаткової угоди № 7 від 20.04.2023;

- копію рахунку № 6 від 31.07.2023 на суму 25 000,00 грн;

- копію акту від 31.07.2023 про надання правової допомоги (послуг) за додатковою угодою № 7 від 20.04.2023;

- платіжне доручення від 31.07.2023 на суму 25 000,00 грн.

Оцінивши подані докази, суд зазначає наступне.

Представник відповідача у даній справі Архіпов О.Ю. є адвокатом, що підтверджується його даними є Єдиного реєстру адвокатів України, а також керівником Адвокатського бюро «Архіпова».

Відповідно до укладеного між відповідачем (клієнт) та Адвокатським бюро «Архіпова» (Адвкатське бюро/Бюро) договору від 10.02.2021 № 02-02/21 бюро бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу клієнту за його дорученням на умовах та в порядку, визначному цим договором, а клієнт зобов`язався прийняти та оплатити надану правову допомогу.

Відповідно до п. 4.1 договору обсяги та види правової допомоги, порядок і строки оплати, а також розміри винагороди Адвокатського бюро за надання правової допомоги за цим договором (гонорар) визначаються сторонами в додаткових угодах до цього договору.

Як погоджено сторонами в п.п. 4.2, 4.3 договору, протягом 3 днів з дати завершення надання правової допомоги за відповідною додатковою угодою до договору бюро надає або надсилає клієнтові факсимільним зв`язком, поштою або іншим способом виставляє рахунок для оплати його клієнтом.

На вимогу клієнта бюро може надавати акти про надання правової допомоги, в яких буде вказано перелік наданої правової допомоги з ідентифікацією та кількістю витрачених годин відповідного адвоката або спеціаліста.

Клієнт зобов`язується в повному обсязі оплачувати надану правову допомогу бюро відповідно до виставлених бюро рахунків, не пізніше 3 днів з дати їх отримання клієнтом (п. 4.4 договору).

Відповідно до п. 7.1 договору вказаний договір укладений та набирає чинності з моменту його припинення або розірвання за письмовою згодою сторін.

Відповідно до додаткової угоди № 7 бюро та відповідачем погоджено про надання останньому правової допомоги щодо належного представлення інтересів клієнта у Господарському суді міста Києва при розгляді справи № 910/4057/23 за позовом ТОВ «Спартехнотрейд» до клієнта про визнання недійсним договору та застосування наслідків його недійсності.

Пунктом 2.1 договору сторонами погоджено, що вартість правової допомоги, що надається клієнтом згідно з цією додатковою угодою, становить фіксований гонорар у розмірі 25 000,00 грн, що підлягають сплаті клієнтом після розгляду справи № 910/4057/22 (незалежно від результату розгляду), підписання сторонами акту приймання-передачі послуг (надання правової допомоги), на підставі виставленого бюро рахунку.

Бюро виставлено відповідачу рахунок № 6 від 31.07.2023 на суму 25 000,00 грн.

Крім того, між бюро та відповідачем 31.07.2023 складено акт про надання правової допомоги (послуг), згідно з яким бюро у період з 20.04.2023 по 26.07.2023 надано клієнту, а клієнтом прийнято послуги в кількості 23,5 годин, згідно з переліком, вказаномим в акті.

Також підписанням цього акту сторони підтверджують факт належного надання бюро та прийняття клієнтом правової допомоги, а також відсутність претензій щодо якості, повноти та своєчасності їх надання (п. 2 договору).

Відповідно до п. 3 акту гонорар бюро за надання послуг становить 25 000,00 грн.

Згідно з платіжним дорученням від 31.07.2023 відповідачем сплачено бюро 25 000,00 грн.

Заперечуючи проти покладення на позивача витрат відповідача (просить зменшити до 10 000,00 грн), позивач вказав на невідповідність часу судових засідань згідно з протоколами судового засідання (близько трьох годин) та часу, вказаного відповідачем та бюро в акті (7,5 годин), а також на наявність в акті дублюючих послуг.

Судом не беруться до уваги вказані заперечення позивача з огляду на наступне.

Про понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн відповідач зазначалось у відзиві на позов.

Крім того, суд зазначає, що посилання на невідповідність часу, вказаного в акті від 31.07.2023, до реально витраченого часу, а також на дублюючі послуги, вказані в акті, є безпідставними, оскільки додатковою угодою № 7 сторонами погоджено фіксований розмір гонорару, який визначено в розмірі 25 000,00 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.

Рішенням суду від 26.07.2023 у даній справі в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Проте суд вважає за можливе зменшити розмір гонорару, який підлягає покладенню на позивача з огляду на таке.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок міститься в п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, в п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, п. 24 додаткової постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 903/326/21).

Водночас, у пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, вказано що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи".

У вказаній постанові зазначено, що колегія суддів вважає, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited" проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухвалення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Поряд з цим, як вказувалось судом вище, згідно з позиціями Верховного Суду з урахуванням конкретних обставин суд може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Таким чином, суд вважає витрати позивача на надання правової допомоги в розмірі 25 000,00 грн такими, що не відповідають критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, з огляду на що обмежує такий розмір до 12 500,00 грн, відповідно, у покладенні на позивача витрат відповідача на правничу допомогу в розмірі 12 500,00 грн суд відмовляє.

Керуючись ст.ст. 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Октант" про відшкодування судових витрат у справі № 910/4057/23 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАРТЕХНОТРЕЙД" (03035, м. Київ, вул. Липківського Василя Митрополита, 45, код 36008788) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Октант" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21А, офіс 107, ідентифікаційний код 42123252) 12 500 (дванадцять тисяч п`ятсот грн 00 коп.) витрат на правову допомогу.

3. У задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 22.09.2023.

Суддя О.Г. Удалова