Ухвала

від 08.09.2023 по справі 935/2652/23

КОРОСТИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/2652/23

Провадження № 2/935/620/23

У Х В А Л А

08 вересня 2023 року м.Коростишів

Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Василенко Р.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спадкового майна в натурі,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом про поділ спадкового майна в натурі.

Відповідно до ч.1 ст.175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити повне ім`я (прізвище ім`я та по батькові) для фізичних осіб сторін та інших учасників справи, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), зміст позовних вимог: спосіб захисту прав або інтересів, передбачений законом або договором, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Вказаним вимогам закону позовна заява не відповідає.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Згідно ст. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Щодо визначення ринкової вартості нерухомого майна, суд звертає увагу позивачки, що дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до вказаного Закону на підтвердження оцінки проведеної оцінки майна складається звіт чи акт про оцінку майна.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Термін дії звіту про оцінку нерухомого майна становить не більш як шість місяців з моменту оцінки.

Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна.

Якщо законами або нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, договором на проведення оцінки майна або ухвалою суду не зазначено вид вартості, який повинен бути визначений в результаті оцінки, визначається ринкова вартість (ст.9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»). При цьому, відповідно до п. 3 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1440 від 10.09.2003 року, ринкова вартість - це вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов`язок покладається на позивача.

Ціна позову повинна відповідати дійсній ринковій вартості майна на момент подачі позову. Власники, або користувачі майна мають можливість безперешкодно зробити оцінку майна.

У позовній заяві позивачка ставить вимогу про визнання за нею права власності на частину житлового будинку та погосподарських будівель.

Натомість з позову вбачається, що позивачкою не визначено ринкову вартість майна, яке є предметом позову, відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», зокрема, не подано звіт про оцінку його ринкової вартості у відповідності до вимог п. 56 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1440 від 10.09.2003 року, згідно з яким передбачено, що звіт про оцінку майна, повинен бути складений у повній формі, містити дату оцінки та дату завершення складання звіту, та строк дії звіту та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства.

Оскільки позивачкою не надані суду неналежні докази вартості спірного майна на час розгляду справи, тому з цих причин не можливо визначити ціну позову. Тому позивачці необхідно надати суду звіт про оцінку спірного майна.

Позивачкою не зазначено доказів, що на момент звернення до суду з даним позовом житловий будинок не перебуває під арештом або забороною, в іпотеці та інше.

Позивач подає до суду заяву про поділ спадкового майна, що регулюється ст. 1278 ЦК України, хоча фактично заявлені позовні вимоги про поділ майна в натурі.

Також не визначений правовий режим земельної ділянки, на якій розташований будинок, що обов`язково має враховуватись судом при оцінці доказів, не зазначено документів про право власності чи користування спірною земельною ділянкою - свідоцтво про право власності на землю, або докази виділення її в натурі із визначенням меж земельної ділянки.

Зазначені обставини перешкоджають вирішенню питання про призначення даного позову до розгляду.

Від змісту позовної заяви залежать дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження у справі і проведення подальших підготовчих дій для розгляду справи у судовому засіданні та при її розгляді по суті, у тому числі і про її судову юрисдикцію та підсудність, про визначення обставин, що мають значення для її вирішення, про залучення в процес інших осіб, дослідження доказів тощо.

Від змісту позовної заяви залежать позиція відповідача, котрий, як і позивач, має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідно до ст.185 ЦПК України якщо заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.185 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спадкового майна в натурі - залишити без руху.

Установити термін для усунення виявлених судом недоліків заяви десять днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити, що при невиконанні вимог даної ухвали у встановлений строк, заява бути вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Роман ВАСИЛЕНКО