Ухвала

від 22.09.2023 по справі 2-563/10

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Іменем України

22.09.2023 Справа №2-563/10 Провадження № 6/607/176/2023

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючої судді Марциновської І.В.,

за участю секретаря судового засідання Хавщ Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія», учасники справи Товариство з обмеженою відповідальністю «Гроуф Капітал Факторинг», ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання,

УСТАНОВИВ:

Заявник ТОВ «Українська факторингова компанія» звернулося до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Заява мотивована тим, що 31.08.2010 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області ухвалив рішення у справі № 2-563/10 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ВАТ «БМ Банк» заборгованості за кредитним договором № 13/33/111/0908 від 11.09.2008 у сумі 66808,80 доларів США, що становить 533134,22 грн, державного мита у сумі 1700 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 120 грн, а всього стягнути 534954,22 грн.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05.06.2019 у виконанні рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31.08.2010 замінено стягувача з ПАТ «БМ Банк» на його правонаступника ТОВ «Гроуф Капітал Факторинг».

Також ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03.11.2022 замінено стягувача з ТОВ «Гроуф Капітал Факторинг» на його правонаступника ТОВ «Українська факторингова компанія» у виконавчих листах, боржниками у яких є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , щодо виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31.08.2010 за позовом ВАТ «БМ Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 13/33/111/0908 від 11.09.2008.

Заявник зазначив, що у кредитній справі, яка була передана ТОВ «Українська факторингова компанія» від ТОВ «Гроуф Капітал Факторинг», відсутній виконавчий лист, боржником у якому є ОСОБА_1 , щодо виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31.08.2010 у цивільній справі № 2-563/10.

При цьому з відповіді Тернопільського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вбачається, що на примусовому виконанні перебував виконавчий лист № 2-563/10, який був повернутий стягувачу ПАТ «БМ Банк». Однак докази направлення виконавчого документа стягувачу державним виконавцем надані не були.

З урахуванням викладених обставин заявник вважає, що факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що такий лист було втрачено.

Також заявник зазначив, що з урахуванням того, що рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31.08.2010 у справі № 2-563/10 станом на день звернення стягувача з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання ще не виконано, наявні достатні підстави для поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Крім цього, заявник зазначив, що у зв`язку з тривалим отриманням інформації від державної виконавчої служби щодо стану виконавчого провадження та тривалим часом здійснення відповідних дій щодо заміни стягувача у справі ТОВ «Українська факторингова компанія» були пропущені строки для пред`явлення виконавчого листа до виконання з причин, які не залежали від його волі.

При цьому попереднім стягувачем ТОВ «Гроуф Капітал Факторинг» вживались усі необхідні заходи з метою з`ясування місця знаходження виконавчого листа, проте внаслідок бездіяльності органів державної виконавчої служби відповідна відповідь не була отримана стягувачем.

За таких підстав заявник просить видати дублікат виконавчого листа у цивільній справі № 2-563/10 про стягнення з ОСОБА_3 користь ВАТ «БМ Банк» заборгованості за кредитним договором № 13/33/111/0908 від 11.09.2008 у сумі 66808,80 доларів США, що становить 533134,22 грн, державного мита у сумі 1700 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 120 грн, а всього стягнути 534954,22 грн, та поновити пропущений строк для пред`явлення цього виконавчого листа до виконання.

13.09.2023 заяву прийнято до свого провадження та призначено судове засідання на 22.09.2023.

У судове засідання учасники судового провадження не з`явилися.

Указане відповідно до ч. 3 ст. 433 ЦПК України не перешкоджає розгляду заяви, а згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши зміст заяви та додані до неї документи, а також матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з вимогами ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Положеннями ст. 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України, а судове рішення є обов`язковим до виконання.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд встановив, що 31.08.2010 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області ухвалив рішення у цивільній справі № 2-563/10 за позовом ВАТ «БМ Банк» в особі відділення № 13 ВАТ «БМ Банк» м. Тернопіль до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та позовом ОСОБА_1 до ВАТ «БМ Банк» в особі відділення № 13 ВАТ «БМ Банк» м. Тернопіль про визнання недійсним кредитного договору. Вказаним рішенням позов ВАТ «БМ Банк» в особі відділення № 13 ВАТ «БМ Банк» м. Тернопіль задоволений повністю, солідарно стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ВАТ «БМ Банк» заборгованість за кредитним договором № 13/33/111/0908 від 11.09.2008 у сумі 66808,80 доларів США, що становить 533134,22 грн, державного мита у сумі 1700 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 120 грн, а всього стягнуто 534954,22 грн. У позові ОСОБА_1 відмовлено повністю. Вказане рішення набрало законної сили.

27.09.2010 Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області виданий виконавчий лист, боржником у якому є ОСОБА_1 , про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ВАТ «БМ Банк» заборгованості за кредитним договором № 13/33/111/0908 від 11.09.2008 у сумі 66808,80 доларів США, що становить 533134,22 грн, державного мита у сумі 1700 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 120 грн, а всього стягнуто 534954,22 грн,

05.06.2019 ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі № 2-563/10 замінено стягувача з ВАТ «БМ Банк» на його правонаступника ТОВ «Гроуф Капітал Факторинг» згідно з рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31.08.2010 у цивільній справі № 2-563/10.

03.11.2022 ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області замінено стягувача з ТОВ «Гроуф Капітал Факторинг» на його правонаступника ТОВ «Українська факторингова компанія» у виконавчих листах, боржниками у яких є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , щодо виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31.08.2010 у справі № 2-563/10.

Так, ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на час видачі виконавчого листа) передбачено, що виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом трьох років. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішень і вироків судів у частині майнових стягнень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а у випадках, коли рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю повного або часткового виконання рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після перерви встановлюється з дня повернення виконавчого документа стягувачу (ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на 27.09.2010).

Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Так само і згідно з ч. 1, 2 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

При цьому поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям та має встановлюватися в кожному окремому випадку на підставі відповідних доказів, які у свою чергу оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як зазначив Верховний Суд в постанові від 23.09.2020 у справі № 27/2-3538/10, поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.

При зверненні з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа ТОВ «Українська факторингова компанія» в обґрунтування заявлених вимог зазначило,що у зв`язку з тривалим отриманням інформації від державної виконавчої служби щодо стану виконавчого провадження та тривалим часом здійснення відповідних дій щодо заміни стягувача, а також внаслідок бездіяльності органів державної виконавчої служби стягувачем були пропущені строки для пред`явлення виконавчого листа до виконання з причин, які не залежали від його волі. Крім цього, заявник звернув увагу, що рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31.08.2010 у справі № 2-563/10 не виконано ні в примусовому, ні в добровільному порядку. Відтак заявник вважає, що ці обставини є достатніми для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, оскільки не залежали від волі стягувача.

Так, з відповіді головного державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Конопади М. № 11248 від 26.05.2023 вбачається, що за даними Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби перебував виконавчий лист, виданий 27.09.2010 у справі 2-563/10 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ВАТ «БМ Банк» заборгованості за кредитним договором № 13/33/111/0908 від 11.09.2008 у сумі 66808,80 доларів США, що становить 533134,22 грн, державного мита у сумі 1700 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 120 грн, а всього 534954,22 грн (виконавче провадження № 43433633). Відповідно до вимог п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» 23.06.2018 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, яку разом з оригіналом виконавчого документа направлено рекомендованим поштовим відправлення на поштову адресу стягувача ВАТ «БМ Банк» за адресою: вул. Замкова, буд. 7, м. Тернопіль. Матеріали вказаного виконавчого провадження передано до архіву.

Відтак строк пред`явлення такого виконавчого листа з урахуванням дати його повернення державним виконавцем закінчився 24.06.2021.

Заявником не доведено наявність обставин, які б давали суду підстави вважати, що у ВАТ «БМ Банк» в період з 24.06.2018 до 25.06.2019, тобто до заміни стягувача, та у ТОВ «Гроуф Капітал Факторинг» у періодз 26.10.2019до 04.11.2022, а також у подальшому у період з 04.11.2022 і в ТОВ «Українськафакторингова компанія»були наявніповажні причини,які б перешкоджали поданню виконавчого листа до виконання повторно, або що ці юридичні особи були позбавлені можливості звернутися до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа у разі його втрати, щоб пред`явити такий виконавчий лист до виконання у передбачений законом строк.

При цьому суд відхиляє доводи заявника про те, що строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання був пропущений у зв`язку з тривалим часом на здійснення відповідних дій щодо заміни стягувача, а також тривалим отриманням інформації від державної виконавчої служби та бездіяльністю органів державної виконавчої служби, оскільки такі дії мали місце вже після закінчення строку для пред`явлення виконавчого листа від 27.09.2010 у справі 2-563/10 до виконання.

Суд зауважує, що заявник як новий кредитор у зобов`язанні, де боржником є ОСОБА_1 , повинен був усвідомлювати усі наслідки пропуску зазначеного вище строку пред`явлення виконавчого листа до виконання ще під час укладення з ТОВ «Гроуф Капітал Факторинг» Договору відступлення права вимоги грошових зобов`язань від 15.02.2022.

Таким чином обставини, зазначені заявником, не свідчать про наявність виключних непереборних обставин, які не залежали від волі стягувача та стали на заваді для вчасного звернення до державного виконавця для примусового виконання рішення суду. Відтак відсутні підстави вважати, що строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа від 27.09.2010 у справі 2-563/10, боржником за яким є ОСОБА_1 , пропущений з поважних причин, а тому суд не вбачає підстав для поновлення цього строку.

Також пунктом 17.4 Перехідних положеньЦПК України визначено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналіз наведеної норми приводить до висновку, що обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого документа є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання.

У постанові від 21.08.2019 у справі №2-836/11 Велика Палата Верховного Суду виклала правову позицію, згідно з якою, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Ураховуючи, що суд не знайшов підстав для поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа № 2-563/10, де боржником є ОСОБА_1 , вимога заявника про видачу дубліката цього виконавчого документа також не може бути задоволена, оскільки із такою заявою можливо звернутись лише до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання або в разі поновлення такого строку судом.

Більше того суд звертає увагу, що заявник не довів суду, що ТОВ «Гроуф Капітал Факторинг» чи ТОВ «Українська факторингова компанія» зверталося до ВАТ «БМ Банк» з запитом про надання оригіналу виконавчого листа № 2-563/10 від 27.09.2010, боржником у якому є ОСОБА_1 , а також те, що у наданні такого виконавчого листа було відмовлено у зв`язку з його втратою чи відсутністю. Докази на підтвердження таких обставин заявником не надані.

За такихпідстав суддоходить висновку,що заява ТОВ «Українська факторингова компанія» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання не є обґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 247 ч. 2, 258-261, 263-265, 354, 433, п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія», учасники справи Товариство з обмеженою відповідальністю «Гроуф Капітал Факторинг», ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяІ. В. Марциновська