Ухвала

від 13.09.2023 по справі 240/1488/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Справа № 240/1488/23

13 вересня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П.

за участю:

секретаря судового засідання: Довганюк В.В.,

представника позивача: Нестерчук С.С.,

представника особи, що подала апеляційну скаргу: Гупяк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" про закриття апеляційного провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 24.07.2023 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії.

10.08.2023 від представника позивача надійшло клопотання про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року мотивована тим, що спірні правовідносини у цій справі не пов`язані з розпорядженням Кабінетом Міністрів України відповідно до ст. 122 Земельного Кодексу України спірними земельними ділянками. Такі повноваження надані Головному управлінню Держгеокадастру у Житомирській області.

Також із посиланням на постанові Верховного Суду від 24.03.2021 у справі № 12091/09/1570 зазначає, що неможливість сплати судового збору та недостатнє фінансування органу державної влади не свідчить про наявність виключного випадку, за якого прокурор може представляти інтереси держави. Неналежне фінансування органів влади на сплату судового збору не є передбаченою законом обставиною для надання підстав прокурору для звернення з апеляційною скаргою до суду. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.06.2023 у справі №160/1319/21, від 04.05.2022 у справі №240/2186/21.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи клопотання про закриття апеляційного провадження, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, правовий статус прокурора визначено Конституцією України та Законом України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII).

Зі змісту частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII видно, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Проте підстави представництва інтересів держави прокуратурою в цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту інтересів держави або здійснює їх неналежно.

Таке нездійснення захисту полягає в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень: він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їхнього захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Водночас здійснення захисту неналежним чином полягає в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Проте неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їхнього захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача/відповідача.

Отже, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, та які є підставами для звернення прокурора до суду.

Аналогічна позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 13 лютого 2019 року в справі № 826/13768/16.

Разом з тим, підстави для представництва прокурором інтересів держави повинні існувати на час звернення до суду, зокрема і з апеляційною скаргою та повинні бути доведені відповідними доказами. Прокурор повинен надати суду докази, які свідчать про те, що відповідний орган державної влади (інший суб`єкт владних повноважень) не здійснює захисту інтересів держави або здійснює його неналежним чином. Такими доказами, зокрема, можуть бути звернення прокурора до відповідного органу щодо захисту інтересів держави, відповіді на них та інші письмові докази, що стосуються справи. Самого лише твердження прокурора про те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття апеляційної скарги до розгляду недостатньо.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 263/2038/16-а.

З матеріалів справи встановлено, що в цій справі підставою для подання апеляційної скарги слугував факт скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 26.11.2018 № 6-4355/14-18-СГ «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель», яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення (за межами населених пунктів) на території Народицької селищної ОТГ Народицького району Житомирської області, зокрема на підставі якої здійснена державна реєстрація земельних ділянок за кадастровими номерами 1823782000:09:000:0004, 1823780400:05:007:0002, 1823780400:02:002:0009, 1823780400:02:002:0010, 1823780400:03:002:0010, 1823780400:05:009:0001.

Тобто, у правовідносинах, які виникли у цій справі, уповноваженим органом, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин є Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, як суб`єкт владних повноважень, розпорядчий акт якого оскаржено позивачем щодо затвердження технічної документації із землеустрою при проведенні інвентаризації земель та проведення державної реєстрації спірних земельних ділянок на його підставі з внесення відомостей до Державного земельного кадастру про обтяження у їх використанні у вигляді безпідставного віднесення до зони гарантованого добровільного відселення.

Крім того, з поданої апеляційної скарги встановлено, що Житомирська обласна прокуратура звернулася до суду апеляційної інстанції в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області - відповідача по справі.

При цьому, відповідно до ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2023 апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року у цій справі залишено без руху у зв`язку із відсутністю доказів сплати судового збору.

Відповідно до ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2023 Головному управління Держгеокадастру у Житомирській області було продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги на десять днів з моменту отримання ухвали.

Разом з тим, ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2023 апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області було повернуто заявникові через невиконання вимог ухвали у визначений судом строк. в задоволенні повторного клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовлено.

Також, колегія суддів вважає, що прокурором дотримано встановлений статтею 53 КАС України та статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» порядок звернення до суду з позовом для захисту інтересів держави та про наявність підстав для такого захисту.

Окрім того, колегія суддів враховує, що у постанові від 29 листопада 2022 року у справі №240/401/19 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформулював висновки про те, що положення статті 53 КАС України у системному зв`язку з положеннями статті 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо права прокурора на звернення до адміністративного суду з метою захисту інтересів держави в особі територіальної громади необхідно розуміти так:

- прокурор, звертаючись до суду з метою захисту інтересів держави, що охоплюють собою й інтереси певної територіальної громади, фактично діє в інтересах держави; оскільки відсутні чіткі критерії визначення поняття інтереси держави, яке є оціночним, суди під час розгляду кожної конкретної справи повинні встановлювати наявність/відсутність інтересів держави та необхідність їх захисту у судовому порядку;

- прокурор має право самостійно звертатися до адміністративного суду із позовом у разі відсутності органу, який має повноваження на звернення до суду з таким самим позовом; передбачене законами загальне повноваження державного органу на звернення до суду або можливість бути позивачем чи відповідачем у справі, не свідчить про право такого органу на звернення з адміністративним позовом в конкретних правовідносинах, оскільки Законом має бути прямо визначено, у яких випадках та який орган може/повинен звернутися до суду;

- у разі, якщо адміністративні суди доходять висновку про відсутність у прокурора права на звернення з позовом до суду в інтересах держави з підстави наявності органу, що має повноваження на звернення з таким позовом до суду, суди повинні чітко вказати, до компетенції якого саме органу належить повноваження на звернення до суду та яким Законом це право передбачено.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає помилковими доводи позивача стосовно того, що прокурор є неналежним позивачем у цій справі.

Крім того колегія суддів звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18 дійшла висновку, що сам факт не звернення до суду належного суб`єкта владних повноважень з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства (в т.ч., неможливість самостійно звернутись до суду через відсутність коштів для сплати судового збору) та відповідно мав змогу захистити інтереси, свідчить про те, що цей орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці ЄСПЛ.

Окрім іншого, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 визначила, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу…Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.

В даному випадку, колегія суддів вважає, що неналежне фінансування органів влади щодо сплати судового збору в сукупності через призму неможливості реалізації оскарження рішення суду першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги у встановлений законодавством спосіб є передбаченою законом обставиною для надання підстав прокурору для звернення з апеляційною скаргою до суду.

Доводи позивача щодо застосування до спірних правовідносин правових позицій Верховного Суду від 08.06.2023 у справі №160/1319/21, від 04.05.2022 у справі №240/2186/21, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки в справі №240/2186/21 від 04.05.2022 Верховний Суд зазначив, що з матеріалів справи встановлено, що жоден з відповідачів не подавав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції разом з клопотанням про відстрочення сплати судового збору.

Тобто, фактично підставою звернення до суду стала не лише незгода прокурора з висновками суду першої інстанції за наслідками розгляду справи №240/1488/23, а і неможливість уповноваженого органу державної влади здійснити захист інтересів держави у визначений законодавством спосіб (в тому числі і відсутність коштів для сплати судового збору).

Відтак, спірні правовідносини обумовлені реалізацією прокурором передбачених статтею 53 КАС України та статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» повноважень щодо захисту інтересів держави і спрямовані на усунення можливих порушень законодавства.

З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що заступника керівника Житомирської обласної прокуратури доведено факт неналежного виконання відповідачем своїх обов`язків по захисту державних інтересів як підстави для звернення до суду з апеляційною скаргою в порядку ст. 23 ЗУ Про прокуратуру, тому в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 243, 305, 310, 321, 325 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.