Постанова

від 11.10.2023 по справі 240/1488/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/1488/23

Головуючий у 1-й інстанції: Шимонович Р.М.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

11 жовтня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П.

за участю:

секретаря судового засідання: Франчук А.О.,

представника позивача: Нестерчук С.С.,

представника особи, яка подала апеляційну скаргу: Гупяк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в січні 2023 року позивач, ТОВ Злагода, звернулося в суд із позовом до Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області (відповідача), у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області від 26.11.2018 №6-4355/14-18-СГ Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель";

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Житомирській області скасувати державну реєстрацію земельних ділянок за кадастровими номерами 1823782000:09:000:0004,1823780400:05:007:0002,1823780400:02:002:0009,1823780400:02:002:0010, 1823780400:03:002:0010, 1823780400:05:009:0001.

Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 18.05.2023 позов задовольнив. Судове рішення мотивоване тим, що затвердження наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 26.11.2018 № 6-4355/14-18-СГ технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель і формування в процесі такої інвентаризації земельних ділянок з кадастровими номерами 1823782000:09:000:0004, 1823780400:05:007:0002, 1823780400:02:002:0009, 1823780400:02:002:0010, 1823780400:03:002:0010, 1823780400:05:009:0001 порушує права позивача на розпорядження землями колективної власності реформованого КСП ім. Щорса, які частково відносяться до вказаних земельних ділянок.

Разом з тим суд першої інстанції зазначає, що право колективної власності реформованого КСП ім. Щорса на земельні ділянки площею 1443,27 га поновлено судовим рішенням у справі № 240/2186/21, а тому саме позивач в особі утвореної комісії повинен визначити розміри паїв земельних ділянок площею 1443,27 га, а їх віднесення до інвентаризованих земель порушує його право розпоряджатися ними у процесі розпаювання.

Не погоджуючись з рішенням суду, заступник керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що відповідно до додатка 1 до постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23 липня 1991 року N 106 "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" села Базар та Голубієвічі віднесено до зони безумовного (обов`язкового) відселення.

Рішенням 18 сесії Житомирської обласної ради народних депутатів XXI скликання від 15.02.1994 затверджено межі зон безумовного (обов`язкового) відселення.

Пунктом 2 цього рішення обласної ради припинено право користування землями з високим рівнем радіаційного забруднення, забрудненість цезієм більше 15 Кі/кв. км та від 5 до 15 Кі/кв. км на органогенних грунтах у Народицькому районі на площі 17998,3 га, Овруцькому - 4305 га, Олевському - 1932,1 га, Коростенському - 883,9 га, Лугинському - 2704,5 га, Малинському - 75 га в розрізі господарств згідно з додатками №№ 1-6.

За п. п. 3, 4 вищезазначеного рішення обласної ради, надано в користування строком на 15 років новоствореній Житомирській обласній спеціалізованій станції по догляду за землями зони безумовного відселення вказані вище ділянки загальною площею 27899,3 га згідно з додатками. Відділам земельних ресурсів згаданих районів передбачено внести відповідні зміни в земельно-облікові документи та планово-картографічні матеріали.

Після цього, проектами формування території і встановлення меж Базарської та Голубієвицької сільських рад народних депутатів Народицького району, розробленими Житомирським філіалом Інституту землеустрою Української академії аграрних наук в 1994 році, визначено земельні ділянки загальною площею 2903,7 га, які віднесено до зони безумовного (обов`язкового) відселення, а також до радіоактивно забруднених земель, що не використовуються в сільськогосподарському виробництві, землекористувачем яких є Житомирська обласна спеціалізована станція по догляду за землями безумовного (обов`язкового) відселення.

Також, визначено, що на території вказаних сільських рад незабрудненими є лише земельні ділянки загальною площею 107,8 га.

Рішенням Народицької районної ради Народицького району Житомирської області від 17.08.1995 №82 КСП ім. Щорса передано у колективну власність 4782,6 га земель на території Базарської та Голубієвицької сільських рад Народицького району, в тому числі 1924,0 га земель загального користування. На підставі чого було видано державний акт на право колективної власності серії ЖТ від 23.11.1995, зареєстрований в книзі за №18-01-000002. У Плані зовнішніх меж земельних ділянок, переданих у колективну власність членів вказаного КСП, відображено землі зони безумовного (обов`язкового) відселення.

У подальшому, на підставі технічних документацій із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Народицької селищної ради ОТГ, розробленої Київською обласною філією ДГ1 «Центр державного земельного кадастру», за рахунок частини радіаційно забруднених земель загальною площею 2903,7 га, у Державному земельному кадастрі здійснено 24.11.2018 та 26.11.2018 державну реєстрацію земельних ділянок із такими кадастровими номерами: 1823780400:02:002:0009,1823780400:02:002:0010,1823780400:03:002:0010,1823780400:05:009:0001, 1823782000:09:000:0004, 1823780400:05:007:0002.

Відповідно до витягів і Державного земельного кадастру, відносно спірних земельних ділянок, станом на 23.11.2018 та 26.11.2018 в розділі «Відомості про обмеження у використанні земельної ділянки» зазначено вид обмеження - територія, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», строк дії обмеження - безстроково.

Відповідно Плану зовнішніх меж земельних ділянок, переданих у колективну власність згідно з державним актом на право колективної власності на землю КСП ім. Щорса» серія ЖГ № 18-01-000002 від 23.11.1995 та матеріалів технічної інвентаризації (Викопіювань проекту роздержавлення земель колективної власності КСП ім. Щорса), спірні земельні ділянки відносяться до зони безумовного (обов`язкового) виселення, перебувають у користуванні Житомирської обласної спеціалізованої станції, та у колективну власність не передавалися.

Вважає, що вищезазначені обставини судом першої інстанції при ухвалені рішення не враховано. Крім цього, рішенням Господарського суду Житомирської області від 12.12.2022та постановою Північно-західний апеляційного господарського суду від 21.03.2023 у справі №906/1421/21, які набрали законної сили, встановлено обставини щодо розпорядження Народицькою селищною радою всупереч вимогам п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 12, 93, 122-124 Земельного кодексу України земельними ділянками з кадастровими номерами 1823780400:02:002:0010, 1823780400:03:002:0010, які віднесені до зони радіоактивно забрудненої території, розпорядження якими належить до повноважень Кабінету Міністрів України.

Крім того зазначає, що висновки суду першої те, що спірні земельні ділянки частково відносяться до складу земель колективної власності реформованого КСП ім. Щорса, ґрунтуються лише на відповіді Народпцької селищної ради від 09.05.2022 №01-16/618/1 на адвокатський запит №05-1/22 від 07.05.2022. Вищевказана відповідь селищної ради не є належним доказом про віднесення спірних земель колективної власності, оскільки викладені у ній відомості не підкріпленні жодною землевпорядною документацією, а селищна рада не є уповноваженим органом з ведення державного земельного кадастру.

Зазначає, що скасування оскаржуваного наказу в цілому призведе до втрати чинності технічної документації з інвентаризації щодо інших земельних ділянок, які не є предметом спору у цій справі, та порушення прав інших власників і користувачів земельних ділянок. Також, станом на дату прийняття рішення Житомирським окружним адміністративним судом, на земельні ділянки накладено арешт, проте, судом першої інстанції вказані обставини не досліджено та постановлено незаконне рішення про скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 1823782000:09:000:0004, 1823780400:05:007:0002,1823780400:02:002:0009,1823780400:02:002:0010, 1823780400:03:002:0010, 1823780400:05:009:0001 з припиненням обтяжень у їх використанні у вигляді віднесення до зони гарантованого добровільного відселення.

Також в апеляційній скарзі зазначено, що автоматичного переходу права колективної власності у приватну власність у зв`язку зі змінами законодавства, якими визначено інші форми власності, ніж ті, що існували раніше, відповідне законодавство не передбачало. Вказана правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 20.12.202 у справі №924/250/19. Оскільки позивач захищає своє порушене, на його думку, право на земельні ділянки, а відтак у даному випадку відсутній публічно-правовий характер правовідносин, а наявний спір про право, який підлягає розгляду за правилами визначеними Господарським процесуальним кодексом.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача зазначає, що ТОВ «Злагода» є правонаступником всіх прав та обов`язків КСП ім. Щорса, про що вказано в п. 1.12 Статуту. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13.05.2021 у справі №240/2186/21 визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Народицької районної державної адміністрації Житомирської області від 02.08.2005 №142 в частині пунктів 1,2, а також визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Народицької районної державної адміністрації Житомирської області від 10.11.2005 №222 в частині пунктів 2,3.

Вважає, що на підставі цих розпоряджень з розпаювання протиправно вилучено сільгоспугіддя на площі 1443,27 га, в тому числі ріллі - 995,02 га, сіножаті - 110,07 га, пасовища - 338,18 га, класифіковано їх згідно акта обстеження земельних угідь як чагарники - 1216,27 га, болота - 227,00 га та передано вказані площі до земель запасу. Окрім цього, припинено право колективної власності земельними ділянками площею 1443,27 га, в тому числі: сіножаті - 110,07 га, пасовища - 338,18 га, ріллі - 995,02 га, які відведено до земель запасу Базарської та Голубієвицької сільських рад. Вказане рішення набрало законної сили 17.11.2021,

Зауважив, що як правонаступник КСП ім. Щорса має організувати розпаювання земель колективної власності площею 1443,27 га, в тому числі: сіножаті - 110,07 га, пасовища - 338,18 га, ріллі - 995,02 га, які були протиправно вилучено до земель запасу на підставі скасованого судом розпорядження голови Народицької районної державної адміністрації Житомирської області.

Проте, позивач позбавлений можливості провести розпаювання цих земель, оскільки як стало відомо з відповіді ГУ Держгеокадастру в Житомирській області від 28.10.2022 про те, що за результатами проведеної відповідачем інвентаризації земель на території Народицької селищної ОТГ Народицького району Житомирської області були сформовані та зареєстровані в Державному земельному кадастрі земельні ділянки за такими кадастровими номерами 1823782000:09:000:0004,1823780400:05:007:0002,1823780400:02:002:0009,1823780400:02:002:0010,1823780400:03:002:0010, 1823780400:05:009:0001.

З огляду на відповідь Народицької селищної ради від 09.05.2022 №01-16/618/1 на адвокатський запит №05-1/22 від 07.05.2022 площі земельних ділянок, що розташовані на території Народицької селищної ради та зареєстровані за вказаними кадастровими номерами частково відносяться до складу земель колективної власності реформованого КСП ім. Щорса.

Разом з цим, надано наказ Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області від 26.11.2018 №6-4355/14-18-СГ «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель», яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо Інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення (за межами населених пунктів) на території Народицької селищної ОТГ Народицького району Житомирської області, зокрема на підставі якої здійснена державна реєстрація земельних ділянок за кадастровими номерами1823782000:09:000:0004,1823780400:05:007:0002,1823780400:02:002:0009,1823780400:02:002:0010, 1823780400:03:002:0010, 1823780400:05:009:0001.

Також зауважує, що за рішенням відповідача проводилася інвентаризація земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів. Проте на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, яка затверджена оскаржуваним рішенням відповідача, до Державного земельного кадастру внесено недостовірні відомості про обмеження у використанні земель, посилаючись як на підставу виникнення обмеження у використанні - Постанову КМУ від 23.07.1991 №106, згідно з якою затверджено перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення, так згідно з додатком №1 село Базар як населений пункт віднесене до зони безумовного (обов`язкового) відселення. В той же час згідно з указаною Постановою КМУ не встановлювалися межі зони безумовного (обов`язкового) відселення та відповідно не визначено, що землі, які знаходяться поза межами населеного пункту відносяться до території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Вважає, що рішення Господарського суду Житомирської області від 12.12.2022 у справі №906/1421/21 та рішення Господарського суду Житомирської області від 19.12.2022 у справі №906/1427/21 не мають преюдиціальне значення у цій справі, оскільки господарський суд зробив висновок про те, що земельні ділянки з кадастровими номерами 1823780400:02:002:0010, 1823780400:03:002:0010 віднесені до зони радіоактивно забрудненої території, посилаючись на відомості з Державного земельного кадастру про обмеження у використанні земельних ділянок - «зона радіоактивного забрудненої території», підстава для виникнення обмеження - Постанова Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106 "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української PCP про порядок введення в дію законів Української PCP "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". Проте у цій справі суд першої інстанції надав оцінку щодо правомірності внесення відповідачем вказаних відомостей до Державного земельного кадастру про обмеження у використанні земельних ділянок.

Крім того вважає безпідставними твердження скаржника щодо неправильного застосування судом положень Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» та відсутності правонаступництва ТОВ «Злагода» за КСП ім. Щорса. У свою чергу КСП ім. Щорса не було припинено, а реформовано у ТОВ «Злагода» та має єдиний ідентифікаційний код. Відповідно ТОВ «Злагода» як правонаступник КСП ім. Щорса має організувати розпаювання земель колективної власності площею 1443,27 га, які були протиправно вилучено до земель запасу на підставі скасованого судом розпорядження голови Народицької районної державної адміністрації Житомирської області.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13.09.2023 відмовив в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та ГУ Держгеокадастру в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Згідно з положеннями ч. 3ст. 308 Кодексу адміністративного судочинстваУкраїни (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до рішення Народицької районної ради Народицького району Житомирської області від 17.08.1995 №82 Колективному сільськогосподарському підприємству ім. Щорса передано у колективну власність 4782,6 га земель на території Базарської та Голубієвицької сільських рад Народицького району, в тому числі 1924,0 га земель загального користування. На підставі чого було видано державний акт на право колективної власності серії ЖТ від 23 листопада 1995 року, зареєстрований в книзі за №18-01-000002.

Згідно з протоколом №1 від 24.03.2000 Колективне сільськогосподарське підприємство ім. Щорса реформовано у ТОВ «Злагода».

Відповідно до акту приймання-передачі, який складений 21.06.2000 між головою комісії з питань реформування КСП ім. Щорса та ТОВ «Злагода» в особі уповноваженого представника Помінчук Н.О. на виконання рішення загальних зборів членів КСП ім. Щорса щодо реорганізації КСП ім. Щорса про те, що землі колективної власності реформованого КСП ім. Щорса Базарської та Голубієвицької сільських рад відповідно до державного акта серії ЖТ від 23 листопада 1995 року, зареєстрованого в книзі за №18-01-000002, передано правонаступнику КСП ім. Щорса ТОВ «Злагода».

У подальшому розпорядженнями голови Народицької районної державної адміністрації Житомирської області від 02.08.2005 №142 і 10.11.2005 №222 вилучено с\г угіддя площею 1443,27 га з розпаювання земель реформованого КСП ім. Щорса та відведено їх до земель запасу Базарської і Голубієвицької сільських рад.

Вказані розпорядження у частині визнані протиправними і скасовані рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року по справі № 240/2186/21, яке набрало законної сили.

Із матеріалів справи встановлено, що земельні ділянки за кадастровими номерами 1823782000:09:000:0004, 1823780400:05:007:0002, 1823780400:02:002:0009, 1823780400:02:002:0010, 1823780400:03:002:0010, 1823780400:05:009:0001 сформовані на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Народницької селищної ОТГ Народицького району Житомирської області.

За її результатами були сформовані та зареєстровані в Державному земельному кадастрі земельні ділянки за кадастровими номерами 1823782000:09:000:0004,1823780400:05:007:0002, 1823780400:02:002:0009, 1823780400:02:002:0010,1823780400:03:002:0010, 1823780400:05:009:0001. Витяги з Кадастру свідчать про те, що форма власності на них відсутня, разом з тим встановлено обмеження у використанні зона гарантованого добровільного відселення безстроково на підставі Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 27.02.1991.

Така технічна документація затверджена наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 26.11.2018 № 6-4355/14-18-СГ, що підтверджується матеріалами справи і визнається сторонами.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Так, статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною третьою статті 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Відтак, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Тобто, для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що у зв`язку з прийняттям рішення, дією або бездіяльністю суб`єктом владних повноважень порушуються права позивача.

При цьому, таке порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у відповідних законодавчих актах право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Вирішуючи спір, суд має пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення).

Так, відповідно до п. 1 Указу Президента України № 720/95 від 08.08.1995 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» установлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Згідно з п. 2 зазначеного Указу право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками, особливості розпорядження землями та використання земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) регламентовано Законом України від 05.06.2003 № 899-IV "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (далі за текстом - Закон № 899-IV).

Статтями 1 та 2 вказаного Закону визначено, що право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай); громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов`язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості.

Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай); трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства (за наявності) чи нотаріально засвідчена виписка з неї (за наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Цим Законом повноваження щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) надані сільським, селищним, міським радам в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) (стаття 5 цього Закону).

Слід також зазначити, що згідно ст. 14-1 Закону № 899-IV (в редакції чинній на момент подання позову) у разі якщо власники земельних часток (паїв) після розподілу земельних ділянок, що підлягали паюванню, до 1 січня 2019 року не прийняли рішення про розподіл інших земель, що залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, що не було припинено як юридична особа, та якщо такі землі не передані у власність у порядку, визначеному законом, розподіл таких земель проводиться згідно з вимогами цієї статті за згодою більшості осіб, визначених абзацами другим - четвертим частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю).

Організація розподілу земель, що залишилися у колективній власності, здійснюється сільською, селищною, міською радою, на території якої такі землі розташовані.

Аналогічні норми передбачені і Земельним Кодексом України, зокрема відповідно до п. 21 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, установлено, що з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності (Розділ X доповнено пунктом 21 згідно із Законом № 2498-VIII від 10.07.2018).

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції, що саме позивач в особі утвореної комісії повинен визначити розміри паїв земельних ділянок площею 1443,27 га, а їх віднесення до інвентаризованих земель порушує його право розпоряджатися ними у процесі розпаювання. Оскільки такий обов`язок покладений безпосередньо на відповідну раду на території якої знаходяться спірні земельні ділянки.

Разом з тим колегія суддів зазначає, що жодним нормативно правовим актом не передбачено передачу земель колективної власності реформованого підприємства його правонаступнику.

Із прийняттям Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ, законодавець виключив із форм власності на землю окремі форми, режим яких встановлювався раніше діючим Земельним кодексом України від 18.12.1990 № 561-ХІІ, таких як колективна власність.

Також слід зазначити, ТОВ «Злагода» створено з новою організаційно-правовою формою, а також із новим складом його учасників, а відтак в жодному разі не може бути правонаступником земель колективної власності реформованого підприємства КСП ім. Щорса.

Водночас, висновок суду першої інстанції ґрунтувався зокрема на акті приймання-передачі, який складений 21.06.2000 між головою комісії з питань реформування КСП ім. Щорса та ТОВ «Злагода» в особі уповноваженого представника Помінчук Н.О. на виконання рішення загальних зборів членів КСП ім. Щорса щодо реорганізації КСП ім. Щорса про те, що землі колективної власності реформованого КСП ім. Щорса Базарської та Голубієвицької сільських рад відповідно до державного акта серії ЖТ від 23 листопада 1995 року, зареєстрованого в книзі за №18-01-000002, передано правонаступнику КСП ім. Щорса ТОВ «Злагода», та на відповіді Народицької селищної ради від 09.05.2022 №01-16/618/1 на адвокатський запит №05-1/22 від 07.05.2022, що площі земельних ділянок, які розташовані на території Народицької селищної ради та зареєстровані за вказаними кадастровими номерами, частково відносяться до складу земель колективної власності реформованого КСП ім. Щорса.

При цьому, колегія судів вважає, що відповідь Народицької селищної ради не є належним доказом про віднесення спірних земель колективної власності, оскільки викладені у ній відомості не підкріпленні жодною землевпорядною документацією, також селищна рада не є уповноваженим органом з ведення державного земельного кадастру.

Водночас, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що право колективної власності реформованого КСП ім. Щорса на земельні ділянки площею 1443,27 га поновлено судовим рішенням у справі № 240/2186/21, а тому саме позивач в особі утвореної комісії повинен визначити розміри паїв земельних ділянок площею 1443,27 га, а їх віднесення до інвентаризованих земель порушує його право розпоряджатися ними у процесі розпаювання, оскільки ґрунтується лише на припущеннях, без наведення жодних норм права.

Таким чином колегія суддів вважає помилковим та необґрунтованим висновок суду першої інстанції, що затвердження наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 26.11.2018 № 6-4355/14-18-СГ технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель і формування в процесі такої інвентаризації земельних ділянок з кадастровими номерами 1823782000:09:000:0004, 1823780400:05:007:0002, 1823780400:02:002:0009, 1823780400:02:002:0010, 1823780400:03:002:0010, 1823780400:05:009:0001 порушує права позивача на розпорядження землями колективної власності реформованого КСП ім. Щорса, які частково відносяться до вказаних земельних ділянок.

Відповідно, не підлягали задоволенню і похідні позовні вимоги про зобов`язання відповідача скасувати державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 1823782000:09:000:0004,1823780400:05:007:0002,1823780400:02:002:0009,1823780400:02:02:0010, 1823780400:03:002:0010, 1823780400:05:009:0001, оскільки вони жодним чином не стосуються позивача.

Доводи апеляційної скарги, що оскільки позивач захищає своє порушене, на його думку, право на земельні ділянки, а відтак у даному випадку відсутній публічно-правовий характер правовідносин, а наявний спір про право, який підлягає розгляду за правилами визначеними Господарським процесуальним кодексом, колегія суддів вважає необґрунтованими зважаючи на наступне.

Спір, стороною в якому є орган державної влади чи місцевого самоврядування, суть якого полягатиме в основному в тому, що ці органи не діють у законодавчо визначеному порядку або діють поза межами повноважень чи з порушеннями, набуває ознак публічно-правового спору, оскільки юридичний характер державного розсуду в цих спірних правовідносинах надає діям і рішенням суб`єкта владних повноважень ознак публічності, які регулюються публічноправовими нормами.

У такому правовому відношенні суб`єкт владних повноважень не має можливості вирішувати спір, приміром подібний до того, що виник у цій справі, автономно, керуючись власною волею, вільно від законодавчих положень чи іншим способом, характерним для приватноправових відносин.

Колегія суддів вважає, що цей спір пов`язаний безпосередньо із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку безпосередньо органу державної влади, що виключає його розгляд у порядку іншого судочинства.

Вищезазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 807/2306/16.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, керуючись статтею 315 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України задовольнити частково.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Постанова виготовлена в повному обсязі 18 жовтня 2023 року.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.