Постанова

від 19.09.2023 по справі 910/2359/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2023 р. Справа №910/2359/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Ходаківської І.П.

Демидової А.М.

при секретарі судового засідання Нікітенко А.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2.

від відповідача: керівник Губан С.М., Барановська В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пекеджінг Груп Україна"

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2023 (повний тест рішення складено 30.06.2023)

у справі №910/2359/23 (суддя Картавцева Ю.В.)

за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пекеджінг Груп Україна"

про стягнення 375 098,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - Військова частина) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пекеджінг Груп Україна" (далі - ТОВ "Пекеджінг Груп Україна") про стягнення штрафних санкцій у розмірі 375 098,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Військова частина посилається на порушення ТОВ "Пекеджінг Груп Україна" умов договору від 11.04.2022 №123/В33-2022, в частині прострочення поставки товару, у зв`язку з чим позивач, на підставі пункту 7.3 договору, здійснив нарахування пені у сумі 229 701,00 грн та штрафу в розмірі 145 397,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.06.2023 у справі №910/2359/23 позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Пекеджінг Груп Україна" на користь Військової частини 229 701,00 грн пені, 145 397,00 грн штрафу та судовий збір у розмірі 5 626,47 грн.

Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції виходив з того, що поставка товару здійснена відповідачем з порушенням строку, визначеного у відповідних заявках. Крім того, перевіривши розрахунки пені та штрафу, судом встановлено, що вказані розрахунки здійснено правильно, визначені позивачем періоди нарахування та база нарахування є обґрунтованими, а відтак, вимоги про стягнення 229 701,00 грн пені та 145 397,00 грн штрафу, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, ТОВ "Пекеджінг Груп Україна" звернулося до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2023 у справі №910/2359/23 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2023 у справі №910/2359/23 є незаконним та необґрунтованим внаслідок невірної оцінки доказів у справі та безпідставному неврахуванні доказів позивача.

Так, скаржник посилається на те, що до позовної заяви додано скріншот з листом, який містить відповідну заявку, але скерований на електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1, яка не являється електронною адресою відповідача.

Апелянт зазначає, що рапорт начальника відділення зберігання матеріально-технічних засобів Національної гвардії відділу закупівлі та зберігання матеріально-технічних засобів Національної гвардії України старшого лейтенанта ОСОБА_1. від 20.04.2022 є лише внутрішнім документом позивача.

Скаржник вказує, суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку, що позивачем належним чином виконано умови договору від 11.04.2022 №123/В33-2022 щодо направлення заявки/заявок на поставку товару на електронну адресу відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 та отримання її/їх відповідачем.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2023 апеляційну скаргу ТОВ "Пекеджінг Груп Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2023 у справі №910/2359/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Євсіков О.О., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 витребувано Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/2359/23. Відкладено розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Пекеджінг Груп Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2023 у справі №910/2359/23.

Матеріали справи №910/2359/23 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 31.07.2023.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2023, у зв`язку із перебуванням судді Ткаченка Б.О., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2023 справу №910/2359/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Євсіков О.О., Ходаківська І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Пекеджінг Груп Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2023 у справі №910/2359/23. Учасникам справи надано право подати відзив на апеляційну скаргу, заяви, клопотання, пояснення до 30.08.2023. Апеляційну скаргу ТОВ "Пекеджінг Груп Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2023 у справі №910/2359/23 призначено до розгляду на 05.09.2023 о 14 год 00 хв.

17.08.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив Військової частини на апеляційну скаргу відповідача, в якому просить суд апеляційну скаргу ТОВ "Пекеджінг Груп Україна" залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, посилаючись на те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

У своєму відзиві, позивач, зокрема зазначає, що він надав більш вірогідні докази порушення відповідачем строків поставки товару, а в свою чергу на підставі доказів наявних у матеріалах справи, місцевий господарський суд прийняв вірне рішення.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 у зв`язку із перебуванням судді Ходаківської І.П. з 28.08.2023 по 10.09.2023 у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2023 справу №910/2359/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ТОВ "Пекеджінг Груп Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2023 у справі №910/2359/23 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Євсіков О.О.

У судовому засіданні 05.09.2023 оголошено перерву до 19.09.2023 о 12 год 20 хв.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2023 у зв`язку із перебуванням судді Євсікова О.О. з 18.09.2023 по 01.10.2023 у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2023 справу №910/2359/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2023 прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П. апеляційну скаргу ТОВ "Пекеджінг Груп Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2023 у справі №910/2359/23.

Представники відповідача у судовому засіданні 19.09.2023 підтримали вимоги та доводи апеляційної скарги, просили суд апеляційної інстанції її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2023 у справі №910/2359/23 та ухвалити нове рішення, яким відмовити Військовій частині у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні 19.09.2023 заперечив проти задоволення апеляційної скарги відповідача, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2023 у справі №910/2359/23 залишити без змін.

Розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 11.04.2022 між Військовою частиною (замовник) та ТОВ "Пекеджінг Груп Україна" (учасник) укладено договір №123/В33-2022, за умовами якого учасник зобов`язується поставити замовникові якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору (додаток №1), а замовник - прийняти і оплатити такі товари.

Згідно з пунктом 1.2 договору найменування (номенклатура, асортимент, кількість) товару зазначена в додатку №1 до цього договору, Код ДК 021:2015:39220000-0 - Кухонне приладдя, товари для дому та господарства і приладдя для закладів громадського харчування.

Ціна договору складає 3 890 000,00 грн, у тому числі податок на додану вартість 20% - 648 333,33 грн (пункт 3.1 договору).

Відповідно до пункту 4.1 договору розрахунки за товар, що поставляється, замовником проводяться шляхом оплати за фактично поставлену кількість товару (партію товару) з відстрочкою платежу до 10 календарних днів з дати прийняття товару на склад замовника, факт чого засвідчується підписами уповноважених на це осіб учасника та замовника на відповідній видатковій накладній.

За умовами пункту 5.1 договору дата та місце поставки товару зазначається у письмовій заявці замовника, сканкопія якої надсилається замовником з його офіційної електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_3 на електронну пошту учасника ІНФОРМАЦІЯ_2, вказану у розділі 13 цього договору. Учасник зобов`язаний засобами телефонного зв`язку підтвердити замовнику (його уповноваженій особі) отримання заявки. У заявці зазначається найменування товару, місце поставки товару, кількість товару та інша необхідна інформація для поставки товару. У випадку корегування інформації яка зазначена у заявці, замовник має право здійснити таке корегування засобами зв`язку, з обов`язковим письмовим підтвердженням в подальшому. В разі відсутності письмового підтвердження таке корегування вважається не дійсним.

Пунктом 5.2 договору встановлено, що передача (приймання-здача) товару здійснюється в пункті відвантаження за адресою: м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 8-А; м. Львів; м. Одеса; м. Дніпро та інші міста згідно заявок замовника.

Згідно з пунктом 5.5 договору на кожну партію товару, що постачається, учасник обов`язково надає замовнику наступні документи, а саме:

-товарно-транспортну накладну (у разі перевезення товару автомобільним транспортом). Товарно-транспортна накладна, оформлена належним чином відповідно до вимог Закону України від 23.12.1997-ВР "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" та наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 (зі змінами), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568) "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні";

- рахунок-фактуру, підписану особою, уповноважену на підписання господарських та фінансових документів;

- видаткову накладну (у трьох примірниках), підписану особою, уповноваженою на підписання господарських та фінансових документів;

- оригінал (або завірена постачальником копія) декларації виробника або сертифікат якості.

Право власності на товар переходить від учасника до замовника після прийняття товару на склад замовника, факт чого засвідчується підписами уповноважених на це осіб учасника та замовника на відповідній видатковій накладній (пункт 5.6 договору).

Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до завершення воєнного стану, оголошеного указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в України" та продовженого указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", а в частині оплати за поставлений товар - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов`язань. Строк дії договору може бути продовжений за згодою сторін у разі продовження строку дії воєнного стану в Україні понад період, визначеним указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", але не довше ніж до 31.12.2022 (пункт 10.1 договору).

Замовником з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_4 на електронні адреси ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_1 надіслано постачальнику:

- заявку від 14.04.2022 №78/8/2-142/2 до договору наступного змісту: найменування товару - тарілка пластикова; місце постачання - м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 8-А та м. Одеса, Люстдорфська дорога, 7; кількість товару та одиниця виміру - 2400000 та 600000 шт; дата поставки товароодержувачу - 20.04.2022;

- заявку від 14.04.2022 №78/8/2-142/3 до договору наступного змісту: найменування товару - стакан пластиковий; місце постачання - м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 8-А та м. Одеса, Люстдорфська дорога, 7; кількість товару та одиниця виміру - 2100000 та 400000 шт; дата поставки товароодержувачу - 20.04.2022;

- заявку від 14.04.2022 №78/8/2-142/4 до договору наступного змісту: найменування товару - ложка пластикова; місце постачання - м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 8-А та м. Одеса, Люстдорфська дорога, 7; кількість товару та одиниця виміру - 2100000 та 400000 шт; дата поставки товароодержувачу - 20.04.2022.

Згідно із заявками доставка товару здійснюється на склад замовника (в/ч НОМЕР_1 НГУ АДРЕСА_1 ).

Крім того, відповідач засобами телефонного зв`язку підтвердив позивачу отримання засобами електронного поштового зв`язку заявок від 14.04.2022 №78/8/2-142/2, №78/8/2-142/3 та №78/8/2-142/4, що підтверджується рапортом начальника відділення зберігання матеріально-технічних засобів Національної гвардії відділу закупівлі та зберігання матеріально-технічних засобів Національної гвардії України старшого лейтенанта ОСОБА_1. від 20.04.2022.

На виконання умов договору, замовник прийняв, а постачальник передав товар загальною вартістю 3 236 470,00 грн, що підтверджується видатковими накладними: від 04.05.2022 №РН-0000257 на суму 389 500,00 грн, від 10.05.2022 №РН-0000226 на суму 221 050,00 грн, від 10.05.2023 №РН-0000249 на суму 1 108 900,00 грн, від 11.06.2022 №РН-0000349 на суму 637 580,00 грн, від 23.06.2022 №РН-0000388 на суму 1 007 040,00 грн та від 10.05.2022 №РН-0000228 на суму 93 450,00 грн.

В подальшому замовник звернувся до постачальника з повідомленням від 02.12.2022 №78/8/2-2335 про одностороннє розірвання договору та претензією від 12.12.2022 №78/8/2-2389 про сплату пені та штрафу за змістом яких повідомив про розірвання договору з 12.12.2022 та вимагав сплатити пеню у розмірі 229 701,00 грн та штраф у розмірі 145 397,00 грн.

Однак вимоги претензії від 12.12.2022 №78/8/2-2389 про сплату пені та штрафу залишились без задоволення.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилається на неналежне виконанням відповідачем умов договору від 11.04.2022 №123/В33-2022 у частині порушення строку поставки товарів, з огляду на що просить суд стягнути з відповідача 229 701,00 грн пені та 145 397,00 грн штрафу на підставі пункту 7.3 договору.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

За приписами статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За своїм змістом та правовою природою укладений сторонами договір є договором поставки.

Відповідно до пункту 1 статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами частини 1 статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно з частиною 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі укладеного між сторонами договору у позивача виник обов`язок здійснити поставку товару, а у відповідача - прийняти та оплатити такий товар на умовах викладених у спірному договорі.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що між ними укладено договір від 11.04.2022 №123/В33-2022, за умовами якого відповідач зобов`язується поставити та передати у власність позивача товар, а останній зобов`язується прийняти товар і оплатити його вартість на умовах договору.

Заперечуючи проти задоволення позову скаржник зазначає, що він відвантажив товар замовнику на його телефонний запит без конкретизації строків та об`ємів, а також, що позивачем по телефону повідомлено відповідача про те, що замовник самостійно забере товар власним транспортом.

Разом із тим, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем, згідно з умовами пункту 5.1 договору, було надіслано відповідачу засобами електронного зв`язку заявки від 14.04.2022 №78/8/2-142/2, №78/8/2-142/3 та №78/8/2-142/4.

При цьому, обов`язок підтвердити отримання заявки, встановлений пунктом 5.1 договору, покладено саме на постачальника.

Як вбачається з матеріалів справи, отримання заявок від 14.04.2022 №78/8/2-142/2, №78/8/2-142/3 та №78/8/2-142/4 підтверджується рапортом начальника відділення зберігання матеріально-технічних засобів Національної гвардії відділу закупівлі та зберігання матеріально-технічних засобів Національної гвардії України старшого лейтенанта ОСОБА_1. від 20.04.2022.

Також, відповідач вказував на те, що відвантажив позивачу товари 14.04.2022, 15.04.2022 та 26.04.2022.

Разом із тим, суд першої інстанції вірно встановив, що відповідно до видаткових накладних від 04.05.2022 №РН-0000257, від 10.05.2022 №РН-0000226, від 10.05.2023 №РН-0000249, від 11.06.2022 №РН-0000349, від 23.06.2022 №РН-0000388 та від 10.05.2022 №РН-0000228 відповідач передав позивачу товар у відповідні дати видаткових накладних, які свідчать про перехід від відповідача до позивача права власності на товар прийнятий позивачем за вказаними видатковими накладними згідно з пунктом 5.6 договору, а отже, поставка товару здійснена відповідачем з порушенням строку, визначеного в заявках, з чим також погоджується судова колегія.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 216 ГК України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписами пункту 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 1 статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 2 статті 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

За приписами частини 2 статті 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Отже, застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, штрафних санкцій у вигляді пені або штрафу, передбачених частиною 4 статті 231 ГК України, можливо, оскільки суб`єкти господарських відносин при укладанні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов`язань встановленням договірної санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань і пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов`язань, а не тільки невиконання грошового зобов`язання.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 19.09.2019 у справі №904/5770/18 та у постанові від 31.03.2021 у справі №916/3848/19.

Згідно з пунктом 7.3 договору за порушення строку поставки товару, зазначеного у письмовій заявці замовника, учасник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару. У випадку порушення строку поставки понад 30 календарних днів чи не надання товарно-супровідних документів у термін, визначений у пункті 5.7 договору, замовник залишає за собою право на одностороннє розірвання цього договору.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафних санкцій, апеляційний господарський суд погоджується з судом першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення пені та штрафу підлягають задоволенню у заявленому розмірі, оскільки розрахунок позивача є арифметично вірним.

Крім того, заперечень щодо невірності розрахунку пені та штрафу доводи апеляційної скарги не містять.

Посилання апелянта на витяг з журналу обліку заїзду/виїзду завантажених транспортних засобів в обґрунтування поставки позивачу товару 14.04.2022, 15.04.2022 та 26.04.2022 не заслуговують на увагу через невідповідність договірним умовам, визначеним пунктом 5.6 договору, та спростовуються наданими позивачем видатковими накладними.

Інші доводи апеляційної скарги, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Доводи наведені апелянтом в апеляційній скарзі не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, при цьому апеляційним судом при винесені даної постанови було надано обґрунтовані та вичерпні висновки доводам сторін із посиланням на норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до вирішення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2023 у справі №910/2359/23 прийняте з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Згідно зі статтею 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пекеджінг Груп Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2023 у справі №910/2359/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2023 у справі №910/2359/23 залишити без змін.

3. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Пекеджінг Груп Україна".

4. Матеріали справи №910/2359/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано суддями - 22.09.2023.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді І.П. Ходаківська

А.М. Демидова