Ухвала

від 25.09.2023 по справі 522/9058/23

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/9058/23

Провадження № 1-кс/522/3465/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2023 року Приморський районний суд м. Одеси у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі захисників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023162510000133, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 звернулась до суду із клопотанням, в якому просить накласти арешт на наступне майно, яке належить цивільному відповідачу ОСОБА_7 (паспорт НОМЕР_1 , виданий Куйбишевським РВДМУ УМВС України в Донецької області 08.08.2000 року, ІПН НОМЕР_2 ), а саме: на квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_7 ; на квартиру АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_7 ; на квартиру АДРЕСА_3 , що належить на праві власності ОСОБА_7 ; на житловий будинок АДРЕСА_4 , що належить на праві власності ОСОБА_7 , посилаючись на те, що слідчим відділенням відділу поліції № 2 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023162510000133 від 30.01.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 270 КК України, тобто за фактом порушення встановлених законодавством вимог пожежної або техногенної безпеки, якщо воно спричинило виникнення пожежі або аварії, якою заподіяно шкоду здоров`ю людей або майнову шкоду у великому розмірі, розвиток якої мав місце 29.01.2023 в готелі « ІНФОРМАЦІЯ_1 », реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 268127051101 приміщення № 502, розташований за адресою: АДРЕСА_5 , власником якого є ОСОБА_6 . Підставами внесення відомостей до ЄРДР є ч. 1 ст. 214 КПК України (повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення).

12 травня 2023 року ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси у справі № 522/9058/23, провадженні № 1-кс/522/2771/23 ОСОБА_6 визнано потерпілою в рамках кримінального провадження за № 12023162510000133.

ОСОБА_6 є власником нежилого напівпідвального приміщення № 502, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 267 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_5 , що підтверджується витягом з держаного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.01.2021 року, індексній номер витягу: 242203467.

29.01.2023року внежиле напівпідвальнеприміщення АДРЕСА_6 ,орендар БФ«За Одесу»(з03травня 2022року знаходятьсяв орендіу Благодійногофонду «ЗаОдесу»,код ЄДРПОУ 37137310,та уфізичної особи ОСОБА_7 ),о 22годину 00хвилин буловиявлено пожежу,а повідомленняпро пожежунадійшло о22годин 08хвилин.Пожежу ліквідованоо 22год.42хв.За результатамипожежі комісієюу складіпровідного інспекторавідділу ЗНСпо Приморськомурайонну ОдеськоїМТГ ОдеськогоРО ГУДСПС Українив Одеськоїобласті старшимлейтенантом службицивільного захисту ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ( АДРЕСА_7 тел. НОМЕР_3 (свідкапожежі)), ОСОБА_10 ,1991р.н.( АДРЕСА_8 тел. НОМЕР_4 (волонтерБФ «ЗаОдесу»))складений актпро пожежу,в якомуустановленою причиноюпожежі вказано(встановленачи ймовірна) аварійний режим роботи електромережі приміщення.

Нежиле напівпідвальне приміщення № 502, за адресою: місто Одеса, вулиця Жуковського, 31,з 03 травня 2022 року знаходиться у користування Благодійного фонду «За Одесу» і ОСОБА_7 по даний час, тому згідно із п. 6. Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, уразі передачі в оренду приміщення, права та обов`язки щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди переходять до орендарів.

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець передав орендарю у тимчасове платне користування майно - нежитлові приміщення, які розташовані у АДРЕСА_9 , а орендар прийняв вказане майно і користується ним відповідно до умов цього договору, терміном на 1 рік до 02 травня 2023 року.

Відповідно до п. 3.1 договору приміщення вважається переданим орендарю з моменту підписання сторонами договору оренди, а орендар несе повну матеріальну відповідальність за збереження об`єкта оренди, а відповідно до п. 6.2.4 вказаного договору орендарі повністю забезпечують безпеку приміщення.

Виходячи з умовах договорів оренди саме на орендарів покладено обов`язки щодо забезпечення пожежної безпеки на орендованих об`єктах, а також покладено повну відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки на таких об`єктах. Тож орендодавець (власник будівлі) не повинен нести відповідальність за недотримання таких правил орендарями.

Підтверджують цей висновок й інші положення Правил № 1417: пп. 1 п. 1 глави 2 розділу V Правил № 1417, згідно із яким відповідальними за технічний стан пожежних гідрантів, установлених на мережі водопроводу на території підприємств є орендарі; п. 3.22 глави 3 розділу V Правил № 1417, відповідно до якого відповідальними особами за своєчасне і повне оснащення об`єктів вогнегасниками та іншими засобами пожежогасіння, забезпечення їх технічного обслуговування, навчання працівників правилам користування вогнегасниками є орендарі згідно з договором оренди; глава 6 розділу VI Правил № 1417, за яким орендар або інша особа, у користуванні якої перебуває об`єкта має забезпечувати вільний доступ (проїзд) до пожежних кранів (гідрантів) у будь-яку пору року (за їх наявності).

03 травня 2022 року після передачі в оренду, відповідальними особами за своєчасне і повне оснащення об`єктів вогнегасниками та іншими засобами пожежогасіння, забезпечення їх технічного обслуговування, навчання працівників правилам користування вогнегасниками є Благодійний фонд «За Одесу» та фізична особа ОСОБА_7 , що підтверджується вимогами п. 3.22 глави 3 розділу V Правил № 1417.

Власник приміщення № 502, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Жуковського, 31, ОСОБА_6 , вважає, що пожежа сталась внаслідок порушення орендарями БФ «За Одесу» та фізичної особою ОСОБА_7 правил пожежної безпеки, внаслідок якої знищено та пошкоджено конструктивні елементи приміщення, товарно-матеріальні цінності, техніка, які належать власнику.

У зв`язку із пожежею, яка сталась 29.01.2023 року в орендованому БФ «За Одесу» та у фізичної особою ОСОБА_7 приміщенні власником якого є ОСОБА_6 , орендоване приміщення було зруйноване, чим завдано ОСОБА_6 збитків у великому розмірі, саме з вини Благодійного фонду «За Одесу» та фізичної особи ОСОБА_7 завдано власнику збитків у сумі більш 5000000 гривен (на сьогоднішній вказана суму у подальшому буде уточнюватися) згідно орієнтованої суми збитків та витрат, які власник мусить зробити для відновлення приміщення № 502, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Жуковського, 31. До складу згідно орієнтованої суми витрат та збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди.

Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_7 було завдано ОСОБА_6 майнову шкоду в розмірі 4000000 грн., що є вартістю відновлювального ремонту зруйнованого пожежею приміщення та 500000 грн., що є вартістю знищених пожежею меблів, електропобутової техніки, електроінструментів, які належали позивачу.

Також власнику приміщення ОСОБА_6 було завдано моральну шкоду внаслідок втрати майна, яку вона оцінює у 500000,00 грн.

Крім того, за п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову є співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Крім того, за пунктом 4 частиною 2 даної статі визначено, що арешт майна допускається з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Станом на сьогодні ОСОБА_6 вважає, що існує реальна загроза того, що під час досудового розслідування в межах цього кримінального провадження цивільним відповідачем будуть здійснені дії щодо приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, яке належить її ОСОБА_7 .

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.

Захисник ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала клопотання та просила його задовольнити.

Захисник ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення клопотання, вважає його передчасним та необґрунтованим, таким, що безпідставно порушить право особи, яка є потерпілою по справі, на вільне розпорядження власним майном.

Розглянувши клопотання, вислухавши захисників, приходжу до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню.

Встановлено, що 24.05.2023 р. ОСОБА_6 звернулась до слідчого СВ ВП № 2 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_11 з цивільним позовом до ОСОБА_7 про відшкодування майнової шкоди у розмірі 4500000 грн. та моральної шкоди у розмірі 500000 грн.

30.05.2023 р. ОСОБА_6 звернулась до слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси з клопотанням про накладення арешту на майно, подане в кримінальному провадженні № 12023162510000133 від 30.01.2023 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 270 КК України.

В клопотанні ОСОБА_6 просить накласти арешт на майно, що належить цивільному відповідачу ОСОБА_7 .

Обраний ОСОБА_6 цивільний відповідач в особі ОСОБА_7 не є підозрюваною особою чи особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна дійсно допускається, крім іншого, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

У цьому випадку арешт накладається на майно підозрюваного, фізичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.

З викладеного вбачається, що можливість накладення арешту кореспондується із наявністю певного процесуального статусу особи у кримінальному провадженні, на майно якої накладається арешт.Зокрема, арешт накладається на майно особи, яка у кримінальному провадженні має статус підозрюваної чи особи, яка несе цивільну відповідальність за іншу особу.

Колегією суддів Апеляційного суду м. Києва була задоволена апеляційна скарга підприємства та скасована ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно апелянта. Зокрема, судом апеляційної було звернуто увагу та не, щоу кримінальному провадженні не повідомлено про підозру жодній особі, а це, в свою чергу, свідчить, що у цій справі орган досудового розслідування на даному етапі кримінального провадження не зібрав достатньої сукупності доказів, які б в тій чи іншій мірі доводили існування обґрунтованої підозри у вчиненні службовими особами кримінального правопорушення (ухвала Апеляційного суду м. Києва від 11.09.2018 у справі №757/33502/18-к).

У іншій справі судом апеляційної інстанції також було скасовано ухвалу слідчого судді про арешт майна, оскільки прокурор обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення. Зокрема, в матеріалах провадження відсутні відомості, що службові особи і працівники підприємства є підозрюваними у вказаному кримінальному провадженні, тому арешт майна не може бути накладений з підстав зазначених у клопотанні органу досудового розслідування та слідчого судді (ухвала Київського апеляційного суду від 20.11.2018 у справі №757/44463/18-к).

Вимоги до клопотання про накладення арешту з метою забезпечення позову викладені у частинах 2 та 3 ст. 171 КПК України. Зокрема, у клопотанні потерпілого про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Крім цього, до клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими потерпілий обґрунтовує доводи клопотання.

Потерпілою ОСОБА_6 не надано доказів розміру позовних вимог та розміру шкоди. Зазначені розміри майнової шкоди у сумі 4500000 грн. та моральної шкоди у сумі 500000 грн. нічим не обґрунтовані, відсутні жодні висновки про оцінку розміру шкоди, збитків та відновлювального ремонту.

П. 6.2.4. договору оренди приміщень, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Жуковського, 31 від 03.05.2022 р. передбачено забезпечувати безпеку об`єкту оренди. При цьому не зазначено яку саме безпеку має забезпечувати Орендар.

При цьому цивільний позивач не вказує на п. 7.2.4. зазначеного договору оренди, що передбачає обов`язок саме орендодавця забезпечити об`єкт оренди необхідними інженерними системами та комунікаціями, підключеними для нормального користування комунальними послугами, системою протипожежної безпеки.

При цьому інженерні системи були зношені, а система протипожежної безпеки не функціонувала, що призвело до пожежі, а також неможливості запобігання її розвитку в приміщенні.

Відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» система протипожежного захисту це комплекс технічних засобів, що змонтований на об`єкті, призначений для виявлення, локалізації та ліквідування пожеж без втручання людини, захисту людей, матеріальних цінностей та довкілля від впливу небезпечних чинників пожежі.

Системи протипожежного захисту поділяються на: системи пожежної сигналізації комплекс технічних засобів, призначений для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів (наприклад: евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, запуск протидимних систем та систем пожежогасіння, здійснення управління протипожежними клапанами, дверима, воротами та завісами (екранами), вимкненням або блокуванням (розблокуванням) інших інженерних систем та устаткування при сигналі «пожежа» тощо); автоматичні системи пожежогасіння системи пожежогасіння, які виконують функції виявлення ознак горіння, оповіщення про пожежу та подавання вогнегасної речовини без втручання людини; автономні системи пожежогасіння локального застосування системи пожежогасіння, які виконують функції виявлення ознак горіння та подавання вогнегасної речовини без втручання людини незалежно від зовнішніх джерел живлення та систем управління і призначені для подавання і розподілення вогнегасної речовини по частині простору або поверхні об`єкта протипожежного захисту; системи оповіщування про пожежу та управління евакуюванням людей комплекс технічних засобів, призначений для оповіщення людей, що перебувають у будинку (споруді), про виникнення пожежі з метою створення умов для їх своєчасного евакуювання; системи протидимного захисту комплекс технічних засобів і пристроїв (димо- та тепловидалення, припливу/підпору повітря, управління та запуску), призначених для створення бездимного прошарку нижче стабільного шару диму шляхом видалення диму (димових газів, легких продуктів згоряння, нагрітого повітря з приміщення (будинку, споруди) та шляхів евакуації у разі пожежі; системи централізованого пожежного спостереження комплекс технічних засобів, призначений для передавання у заданому вигляді повідомлень про виникнення пожеж і технічний стан систем протипожежного захисту з об`єкта протипожежного захисту, їх приймання, обробляння та реєстрування; системи диспетчеризації систем протипожежного захисту забезпечують контроль, сигналізацію і електрокерування роботою систем протипожежного захисту, а також інших інженерних систем, що змінюють режим роботи при виникненні пожежі.

Жодна з перелічених систем не функціонувала на об`єкті ще до укладення договору оренди.

Згідно ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту, обов`язок забезпечити пожежну безпеку суб`єктів господарювання покладається на власників.

Якщо в оренду передаються приміщення, то за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов`язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди (п. 6 Правил, затверджених наказом МВС від 30.12.2014 р. №147).

Згідно до вищезазначеного договору оренди на орендаря не було покладено обов`язок дотримуватися протипожежних правил або забезпечувати переданих у користування приміщень. Таким чином, обов`язок забезпечувати пожежну безпеку та відповідати за порушення вимог пожежної безпеки в порядку ч. 3 ст. 55 КЦЗ покладено на орендодавця, як на власника приміщення.

Тому суд вважає, що клопотання про накладення арешту з метою забезпечення цивільного позову може бути подане цивільним позивачем на будь-якій стадії кримінального провадження за умови, що на момент подання вказаного клопотання вже, як мінімум, пред`явлено повідомлення про підозру особі, яка є цивільним відповідачем, а також подано безпосередньо сам цивільний позов з обґрунтуванням факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди належними доказами.

Керуючись ст.ст. 170-172 КПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023162510000133 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

25.09.2023