Рішення

від 25.09.2023 по справі 462/1288/23

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/1288/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2023 року головуючий суддя Залізничного районногосуду м.Львова БориславськийЮ.Л.розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовом Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

ЛКП «Залізничнетеплоенерго» звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості по оплаті за спожиту теплову енергію за період з 01.09.2018 р. по 30.11.2022 р. у розмірі 29943,49 грн. та судовий збір в сумі 2684 грн. Свої позовні вимоги мотивує тим, що згідно Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» ЛКП «Залізничнетеплоенерго» є організацією, яка надає послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, які надаються, в томі числі і за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачі зареєстровані у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 і у повному обсязі отримують послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, які надає ЛКП «Залізничнетеплоенерго» за даною адресою. Факт надання теплоносія до будинку підтверджується актами. Договір між відповідачами і позивачем про надання послуг з центрального опалення та гарячого водопостачання не укладено, проте зобов`язання сторін виникають із закону та типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання гарячої води та про надання послуги з постачання теплової енергії, що є публічним договором приєднання було опубліковано 30.10.2021 року на офіційному сайті ЛКП «Залізничнетеплоенерго». Плату за спожиті послуги споживачі зобов`язані вносити не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу. Однак відповідачі не виконують покладені на них обов`язки, зокрема за період з 01.09.2018 р. по 30.11.2022 р. допустили заборгованість за надані їм послуги, а тому позивач ЛКП «Залізничнетеплоенерго» звернувся до суду. Просить позов задовольнити.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 06.04.2023 року відкрито провадження у справі розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення /виклику/ сторін. Відповідачам встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву, роз`яснено ст. 178, 193 ЦПК України.

Судом вжитозаходів длязабезпечення дотриманняправ відповідачівщодо належногоповідомлення пророзгляд справисудом,зокрема,неодноразово відповідачамза адресоюмісця їхньоїреєстрації судом скеровано копію ухвали про відкриття провадження у справі разом із примірником матеріалів позовної заяви, на веб-сторінці Залізничного районного суду м. Львова в мережі Інтернет на офіційному веб-порталі судової влади України було розміщено оголошення, яким суд повідомив відповідачів про те, що у провадженні суду перебуває дана справа та роз`яснено зміст ст. 178, 193 ЦПК України, ухвалами суду від 06.06.2023 року та 02.08.2023 року було продовжено строк розгляду справи.

Скеровані судом відповідачу ОСОБА_2 поштові відправлення із копією ухвали про відкриття провадження у справі та примірником матеріалів позовної заяви за адресою місця її реєстрації, повернуто відділенням поштового зв`язку до суду у зв`язку із закінченням терміну зберігання, востаннє 12.09.2023 року.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Відповідач ОСОБА_1 подала суду відзив на позов, у якому заперечила позовні вимоги та вказала, що позивач не пропонував їй укласти договір про надання послуг та не надав усієї інформації щодо такого договору та вказала, що рабство та примус заборонені міжнародними нормами. Крім цього, вказала, що розрахунки, надані позивачем необґрунтовані. Також, просила застосувати строк позовної давності.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 19.09.2023 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.

У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи наведене, відповідно до ч.8 ст. 178 та ч.5 ст. 279ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст.247ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст.12ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 4 визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до вимог ст. 76, 77, ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.1Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно ч. 1, 3 ст.9Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Пунктом 5 ч. 2 ст.7Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» визначено, що споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Судом встановлено,що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані уквартирі АДРЕСА_2 ,що стверджуєтьсякопією довідки№ 1154з місцяпроживання просклад сім`їі реєстрації/а.с.10/та інформацією відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Львівській області /а.с.23, 24/.

Як вбачається із долучених до матеріалів справи відомостей про нарахування та оплату послуги за центральне опалення відповідачі допустили виникнення заборгованості за період з вересня 2018 р. по листопад 2022 р. за адресою АДРЕСА_1 , розмір якої становить 27891,15 грн.

Згідно долучених до матеріалів справи відомостей про нарахування та оплату послуги за гарячу воду відповідачі допустили виникнення заборгованості за період з жовтня 2019 р. по листопад 2022 р. за адресою АДРЕСА_1 , розмір якої становить 2052,34 грн.

Загальний розмір заборгованості станом на 01.12.2022 року становить 29943,49 грн.

Факт надання теплоносія до будинку АДРЕСА_3 підтверджується долученими до матеріалів справи копіями актів, складеними у період з жовтня 2020 по квітень 2022 /а.с.11(зворот) -17/.

Згідно ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому законом порядку тарифами.

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Відповідно до ст. 64, 67, 68 ЖК України та Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про теплопостачання», Постанови КМ України від 21 липня 2005р. N 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться за затвердженими у встановленому порядку тарифами. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. Наймач (орендар) квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація.

Відтак, у даному випадку, ЛКП «Залізничнетеплоенерго» є виробником та виконавцем послуг з надання теплової енергії та гарячої води населенню, є юридичною особою, господарюючим суб`єктом, згідно його статуту має на меті отримання прибутку, а серед видів його діяльності, зазначених у статуті та у відомостях, що містяться в ЄДРПОУ, є надання теплової енергії та гарячої води усім категоріям споживачів.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 23.03.2017 р. №342 ЛКП «Залізничнетеплоенерго» переоформлено ліцензії АВ № 597442 на право провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, АВ № 597443 на право провадження господарської діяльності з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, АВ № 597444 на право провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії, видані ЛКП «Залізничнетеплоенерго» на безстрокові /а.с. 7-8/.

Однак, як встановлено судом, відповідачі отримавши послуги з постачання теплової енергії гарячої води, від виконання обов`язку по оплаті наданих послуг ухилилися та допустили утворення заборгованості.

Відповідно до ч. 2 ст.12Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).

Згідно до ч. 1, 4 ст.13Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку. З пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або внесення змін до нього може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.

Відповідно до п. 3 прикінцевих таперехідних положеньЗакону України«Про житлово-комунальніпослуги» договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цьогоЗакону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.

Згідно висновку Верховного суду України викладеного у постанові від 30.10.2013 р. по справі 6-59цс13, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Таким чином, законодавством передбачений двосторонній обов`язок, щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, у зв`язку з чим у разі відмови на оплату таких послуг споживачем з посиланням на відсутність укладеного договору не беруться до уваги, оскільки споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Тому відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення відповідачів, як споживачів від оплати послуг у повному обсязі.

Крім цього, як ствердив позивач, ЛКП «Залізничнетеплоенерго» було підготовлено та опубліковано договір про надання послуг з централізованого опалення в газеті «Високий Замок» від 01.07.2014 № 92 (5156).

Також, типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання гарячої води та про надання послуги з постачання теплової енергії, що є публічним договором приєднання було опубліковано 30.10.2021 року на офіційному сайті ЛКП «Залізничнетеплоенерго».

Доказів того, що позивач неналежним чином чи не в повному обсязі надає відповідачам послуги з постачання теплової енергії, відповідачами суду не надано, так як і не надано доказів відмови відповідачів від отримання вказаних послуг, які постачає позивач.

Відтак, незалежно від наявності укладеного договору між сторонами, законодавством передбачено обов`язок відповідачів здійснити оплату послуг, які вони фактично отримали.

Відповідачі не надали суду належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог, як і не надали свого розрахунку спірних сум та доказів необґрунтованості розрахунку заборгованості за послуги, надані позивачем.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідачі отримали за спірний період послуги з постачання теплової енергії та гарячої води та мали обов`язок оплатити їх вартість у повному розмірі, розрахованому на підставі діючих тарифів.

Водночас, у відповідності до вимог ст. 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Згідно ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Враховуючи зазначене, а також те, що відповідач ОСОБА_1 заявила про застосування строку позовної давності, суд приходить до висновку, що позивач звернувся до суду із позовом з пропуском строку позовної давності, а саме 22.02.2023 року про стягнення заборгованості за період з 01.09.2018 р. по 30.11.2022 р., не надав суду доказів поважності причин пропуску строку позовної давності та не просить такий поновити, а тому у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості по оплаті за спожиту теплову енергію за період з 01.09.2018 р. по січень 2020 р. слід відмовити у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Таким чином, оскільки відповідачами допущено утворення заборгованості, тому позовні вимоги є підставними та підлягають частковому задоволенню та з відповідачів на користь позивача слід стягнути заборгованість по оплаті за спожиту теплову енергію за період з лютого 2020 року по 30.11.2022 року у розмірі 19203,57 грн.

У відповідності до вимог ст.141ЦПК України з відповідачів на користь позивача слід стягнути порівно судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1721,32 грн.

Керуючись ст. 67 ЖК України, ст. 1, 7, 9, 12, 13, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 267 ЦК України, ст. 2, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 264, 265, 268, 274, 275, 279 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

позовну заяву Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» задовольнити частково.

Стягнути солідарно із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,які зареєстрованіза адресою: АДРЕСА_4 на користь Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго», ЄДРПОУ 20784943, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. С.Петлюри, 4а 19203 / дев`ятнадцять тисяч двісті три/ гривні 57 копійок заборгованості по оплаті за спожиту теплову енергію за період з лютого 2020 року по 30 листопада 2022 року.

Стягнути порівно із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,які зареєстрованіза адресою: АДРЕСА_4 на користь Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго», ЄДРПОУ 20784943, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. С.Петлюри, 4а - понесені судові витрати зі сплати судового збору при поданні позову до суду у розмірі 1721 /одну тисячу сімсот двадцять одну/ гривню 32 копійки.

У решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, або в строки та порядку, передбаченому ст. 354, 355 ЦПК України.

Текст судового рішення складено 25 вересня 2023 року.

Суддя: Бориславський Ю. Л.