Рішення

від 20.06.2023 по справі 761/4199/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/4199/22

Провадження № 2-др/761/162/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

20 червня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Аббасової Н.В.,

за участю секретаря Сухини А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лайтаренка Олексія Вікторовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «УНН» про захист немайнових прав на використання імені та захист честі, гідності та ділової репутації,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебувала вищезазначена цивільна справа.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 24.04.2023 задоволено позов ОСОБА_1 до ТОВ «Інформаційне агентство «УНН» про захист немайнових прав на використання імені та захист честі, гідності та ділової репутації.

28.04.2023 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Лайтаренка О.В. про ухвалення додаткового рішення по справі, у якому представник позивача просив суд стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати: на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 300 000,00 грн та витрати на оплату послуг Дочірнього підприємства «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» з видачі звітів за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет в розмірі 23 700,00 грн.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду заяву передано для розгляду судді Аббасовій Н.В.

На підставі положень ст. 270 ЦПК України, учасники справи не викликались в судове засідання.

Дослідивши зміст заяви про ухвалення додаткового рішення та долучені до неї документи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 24.04.2023 задоволено позов ОСОБА_1 до ТОВ «Інформаційне агентство «УНН» про захист немайнових прав на використання імені та захист честі, гідності та ділової репутації

Питання стосовно стягнення витрат, понесених стороною позивача на оплату правової допомоги судом не вирішувалось.

Пунктами 1, 2 частини 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Представник позивача у позовній заяві зазначив попередній орієнтовний розрахунок судових витрат пов`язаних з професійною правничою допомогою адвоката, зазначивши, що орієнтовна сума очікуваних судових витрат становить 50 000,00 грн.

У заяві про зміну предмету позову представник зазначив, що позивач очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 300 000,00 грн.

Сама заява про ухвалення додаткового рішення також представником позивача була подана в строки, визначені статтею 141 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В обґрунтування стягнення витрат на правничу допомогу представник позивача посилався на те, що 29 квітня 2020 року між АО «Правова та економічна безпека» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання правової допомоги №б/н. В подальшому між сторонами укладено шість додаткових угод до вищевказаного Договору. У п.3 кожної з шести додаткових угод визначено, що сторони погодили розмір гонорару Адвоката за надання Клієнту правової допомоги, передбаченої п. 1 та 2 кожної з цих Додаткових угод, що становить 50 000 грн. Також в рахунок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правової допомоги представник позивача просить стягнути 23 700,00 грн за оплату послуг Дочірнього підприємства «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів та адрес» з видачі звітів за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет, оскільки такі витрати були понесені адвокатом у межах надання позивачу правової допомоги, мають бути компенсовані за рахунок відповідача відповідно до умов договору про надання правової допомоги, а тому мають бути розподілені в порядку компенсації витрат на правову допомогу.

На підтвердження витрат на правничу допомогу до матеріалів справи долучено Договір про надання правової допомоги від 29.04.2020, шість Додаткових угод від 22.12.2021, 10.01.2022 та 11.01.2022, акт приймання-передачі наданих послуг відповідно до договору про надання правової допомоги від 29.04.2020 та шести додаткових угод, копія рахунку про оплату № 1 від 21.01.2022, копія платіжної інструкції № МВ97501669 від 28.01.2022, копія рахунку про оплату № 2 від 21.01.2022, копія платіжної інструкції № МВ97503733 від 28.01.2022, а також до матеріалів заяви долучені докази оплати послуг Дочірнього підприємства «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів та адрес» з видачі звітів на загальну суму 23 700,00 грн.

Так, на день заявлення вимог про компенсацію витрат на правову допомогу, документально підтверджується, що позивачем понесено витрати в розмірі 100 000,00 грн.

Посилаючись на правовий висновок Верховного Суду у справі 686/28627/18 представником позивача зазначено, що компенсації підлягають також ті витрати, які будуть оплачені позивачем в майбутньому, оскільки це відповідає умовам договору, в сумі 200 000,00 грн.

Заперечуючи проти заяви про стягнення витрат на правову допомогу представник відповідача подав заяву, в якій зазначив, що зазначена у заяві про ухвалення додаткового рішення сума витрат на надання правової допомоги є безпідставно завищеною, адже надані послуги не потребували вчинення великої кількості юридичних та процесуальних дій та витраченого часу, дані суми не узгоджуються з ринковою вартістю юридичних послуг та не є таким, що відповідають критеріям реальності адвокатських витрат та розумності їх розміру.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на правничу допомогу.

Так, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 р. у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 р. у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 р. «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст. 137 ЦПК України)

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст. 137 ЦПК України).

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 р. у справі № 910/906/18.

Враховуючи положення статті 28 Правил адвокатської етики (затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

Верховний Суд у додатковій постанові у справі № 201/14495/16-ц від 30.09.2020, провадження № 61-22962св19, зазначив, що підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, її розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Враховуючи положення статті 141 ЦПК України, суд дійшов до висновку що заявлені витрати представником позивача у розмірі 300 000,00 грн не відповідають критерію розумності, не співмірні із виконаною роботою, а їх відшкодування, за відсутності достатнього обґрунтування з огляду на обставини справи, матиме надмірний характер.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення заяви представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн.

Щодо понесених витрат адвокатом в межах надання правової допомоги, а саме на оплату послуг Дочірнього підприємства «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів та адрес» з видачі звітів за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет в розмірі 23 700,00 грн. суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Представником позивача долучено до матеріалів заяви докази понесення витрат на оплату послуг з видачі звітів за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет в розмірі 23 700,00 грн., проте представником не доведено що такі витрати були неминучі та необхідні, у зв`язку з чим в цій частині заява не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 133, 141, 258-259, 270, 354-355, ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лайтаренка Олексія Вікторовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «УНН» про захист немайнових прав на використання імені та захист честі, гідності та ділової репутації - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «УНН» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 50 000,00 грн.

В іншій частині заяви - відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Позивач ОСОБА_1 : РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «УНН» (вул. Хрещатик, 6, офіс 5, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 37535221).

Суддя Н.В. Аббасова