Постанова

від 14.09.2023 по справі 621/1339/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 621/1339/20 Номер провадження 22-ц/814/1254/23Головуючий у 1-й інстанції Бібік О.В. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Одринської Т.В.,

суддів Пікуля В.П., Лобова О.А.,

за участю секретаря Чемерис А.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за позовом заступника керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Державного агентства лісових ресурсів України, Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, Національного природного парку «Гомільшанські ліси» до Чугуївської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Департамент екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсними державного акта на право власності та договору купівлі-продажу, витребування земельної ділянки у власність держави

за апеляційною скаргоюЧугуївської окружної прокуратури Харківської області на ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 04 червня 2021 року,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2020 року заступник керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області Черкашина О. Ю., в інтересах держави, в особі: Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Державного агентства лісових ресурсів України, Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, Національного природного парку «Гомільшанські ліси» звернулася до суду із вказаним позовом.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 04 червня 2021 року позовну заяву заступника керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Державного агентства лісових ресурсів України, Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, Національного природного парку «Гомільшанські ліси» - залишено без розгляду.

Не погодившись із вказаною ухвалою, її в апеляційному порядку оскаржила Чугуївська окружна прокуратура Харківської області, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, прохала скасувати ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 04 червня 2021 року, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що позивачам було відомо про порушення, однак ними не вжито заходів щодо повернення спірних ділянок у власність держави, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави.

Вказано, що Чугуївською окружною прокуратурою дотримано розумні строки, достатні для самостійного звернення компетентного органу до суду з відповідною позовною заявою.

Зазначено, що матеріали справи містять інформацію про обізнаність позивача щодо виявлених порушень та про достатність часу для необхідного реагування.

Від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Павлова Є.О., надійшов відзив, у якому зазначено, що прокурор, ігноруючи положення ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» протягом розумного строку, не дочекавшись реакції компетентних органів, самостійно подав позов, чим незаконно взяв на себе ці повноваження.

Вказував, що прокурором належним чином не додержано вимог подачі доказів та надсилання копій іншим учасникам справи.

Прохав апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Заслухавши суддю - доповідача, прокурора, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 6ст. 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В силу вимогст. 379 ЦПК Українипідставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Судом встановлено, що прокуратурою в порядку ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» до Міністерства енергетики та захисту довкілля України, Державного агентства лісових ресурсів України, Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, Національного природного парку «Гомільшанські ліси» були направлені відповідні повідомлення в порядку ч. 4ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру", датовані 08.05.2020 за вих. № №41/3-4888вих-20, 41/3-4884вих-20, 41/3-4917вих20, 41/3-4885вих 20 (т. 1 а.с. 27, т. 2 а.с. 38, т. 3 а.с. 38, т. 4 а.с. 28)

В той же час, позови до суду було пред`явлено 25.05.2020 та 26.05.2020.

Прокурором надані додаткові докази, які містять в собі інформацію стосовно повідомлень, направлених прокурором 08.05.2020 в порядку ч. 4ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру".

Залишаючи без розгляду заяву заступника прокурора Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, Державного агентства лісових ресурсів України, Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, Національного природного парку «Гомільшанські ліси», суд першої інстанції виходив з того, що позивачем недотримано положення ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», а тому у заступника прокурора Харківської області відсутні правові підстави для звернення до суду з даним позовом.

Проте, судова колегія не погоджується з наведеним висновком виходячи з наступного.

Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», який набрав чинності 30 вересня 2016 року, доКонституції Українивнесені зміни, а самеКонституцію доповненостаттею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно дост.56 ЦПК Україниу визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбаченихстаттею 185 цього Кодексу.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано устатті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру», який набрав чинності 15 липня 2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Однак суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомоюстатті 23 Закону України «Про прокуратуру»передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (статті12,81 ЦПК України).

Відповідно до пункту 5 частини третьоїстатті 175 ЦПК України позовназаява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Наявність бездіяльності компетентного органу повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин.

Як убачається з матеріалів справи, на виконаннястатті 56 ЦПК України ічастин третьої, четвертоїстатті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне, на його думку, здійснення захисту інтересів держави, а саме Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, Державне агентство лісових ресурсів України, Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства, Національний природний парку «Гомільшанські ліси»,які не вжили заходів до оспорювання підстав та права власності відповідача на спірну земельну ділянку у судовому порядку (тобто навів підставу для представництва інтересів держави та навів підстави для звернення з позовом.

Після встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, Державне агентство лісових ресурсів України, Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства, Національний природний парку «Гомільшанські ліси», про що їх було попередньо повідомлено листом від 08.05.2020 року, свою позицію щодо порушення інтересів держави жодним чином не висловили, про наміри самостійно звернутися з позовом чи провести перевірку щодо виявлених прокуратурою фактів не заявили, водночас не спростували й твердження прокурора щодо виявлених порушень законодавства. Такі дії були оцінені прокурором як бездіяльність.

З огляду на вищевикладене помилковим є висновок суду першої інстанції про ненаведення прокурором у цій справі підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року, винесеною у справі №912/2385/18, провадження №12-194гс19 дійшла наступного висновку.

Відповідно до частини третьоїстатті 23 Закону України «Про прокуратуру»прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченомустаттею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченогостаттею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четвертастатті 23 Закону України «Про прокуратуру»передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Матеріали справи не містять інформації щодо намірів самостійного звернення Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Державного агентства лісових ресурсів України, Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, Національного природного парку «Гомільшанські ліси» з позовом чи незгоди з представництвом прокурором своїх інтересів щодо встановлених прокуратурою фактів.

З огляду на наведене, беручи до уваги положення п.3 ч.1ст.379 ЦПК Україниапеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвалаЗміївського районного суду Харківської області від 04 червня 2021 рокупідлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Щодо вимоги апеляційної скарги про стягнення з відповідачів на користь позивача судового збору сплаченого за подання скарги слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.13ст.141 ЦПК Україниякщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно доп.37 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року за №10,якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції, передбачену в частині першій статті 293ЦПК( що кореспондується зіст.353 ЦПК Українив чинній редакції) з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 88ЦПК(ст.141 ЦПК Українив чинній редакції).

Отже, у зв`язку зі скасуванням ухвали, що передбаченаст.353 ЦПК Українита направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, вирішення питання щодо розподілу судових витрат належить до компетенції районного суду.

Керуючись ст.ст. 367,374,379 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Чугуївської окружної прокуратури Харківської області - задовольнити.

Ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 04 червня 2021 року- скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 19 вересня 2023 року.

Головуючий Т.В. Одринська

Судді О.А. Лобов

В.П. Пікуль