Постанова

від 22.09.2023 по справі 643/7191/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

22 вересня 2023 року

м. Харків

справа № 643/7191/23

провадження № 22-ц/818/1920/23

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого Пилипчук Н.П.,

суддів Мальованого Ю.М., Тичкової О.Ю.,

учасники справи:

заявник: ОСОБА_1 ,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи цивільну справу за заявою ОСОБА_1 проскасування ухвали,якою встановленийзахід забезпеченняпозову,та скасуваннязабезпечення позовуу виглядіарешту квартири,за апеляційноюскаргою ОСОБА_1 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 28 липня 2023 року, постановлену суддею Кононенко Т.О., -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування ухвали, якою встановлений захід забезпечення позову, та скасування забезпечення позову у вигляді арешту квартири.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 28 липня 2023 року заяву ОСОБА_1 про скасування ухвали, якою встановлений захід забезпечення позову, та скасування забезпечення позову у вигляді арешту квартири повернуто без розгляду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову про задоволення його заяви в повному обсязі.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що у суду першої інстанції не було правових підстав для повернення його позовної заяви з підстав відсутності можливості дослідження матеріалів справи, оскільки для розгляд його заяви по суті ним були надані необхідні докази.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 31 серпня 2023 року відповідно до вимог ч.1 ст.369 ЦПК України розгляд справи призначено без повідомлення (виклику) учасників справи.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про повернення зави ОСОБА_1 про скасування ухвали, якою встановлений захід забезпечення позову, та скасування забезпечення позову у вигляді арешту квартири, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки у 2008 році матеріали даної справи знищені за спливом строків зберігання у суду відсутні можливості дослідження її матеріалів та вирішення заяви по суті. Судом роз`яснено заявнику його право на повторне подання цієї заяви після вирішення питання про відновлення втраченого провадження відповідно до розділу Х ЦПК України.

Проте, погодитися з таким висновком суду колегія суддів не може, виходячи з наступного.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до положень ст.ст.55, 124 Конституції України, ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, визначеному ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Матеріали справи за заявою ОСОБА_1 про скасуванняухвали,якою встановленийзахід забезпеченняпозову,та скасуваннязабезпечення позовуу виглядіарешту квартирисвідчать,що у липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування ухвали, якою встановлений захід забезпечення позову, та скасування забезпечення позову у вигляді арешту квартири.

В обгрунтування заяви зазначає, що протягом 1998-2002 років у Московського районному суді м. Харкова розглядалася цивільна справа №2-106/2002 за позовом ОСОБА_2 до нього. Про відшкодування шкоди заподіяної джерелом підвищеної небезпеки. Під час розгляду даної справи за клопотанням ОСОБА_2 02 червня 2000 року судом було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 . Ухвала Московського районного суду м. Харкова від 02 червня 2000 року була пред`явлена до виконання до державної нотаріальної контори м. Харкова, КП «ХМ БТІ», ЖБК «Промстрой-2» та ВДВС Московського району. У подальшому ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2022 року позов ОСОБА_2 до нього був залишений без розгляду. Вказує, що про арешт вказаної квартири він дізнався наприкінці 2022 року під час спроби отримання свідоцтва про право власності на спадкове майно у Шостій міській ДНК після смерті матері ОСОБА_3 , а із її змістом зміг ознайомитися лише 03 липня 2023 року. Зазначає, що з моменту накладення арешту минуло 23 роки. За весь цей час ОСОБА_2 не звертався до нього із будь-якою вимогою. У зв`язку з чим вважає, що потреба в забезпеченні позову відпала, а тому наявні правові підстави для скасування заходів забезпечення позову вжиті ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 02 червня 2000 року.

Забезпечення позову - це вжиття комплексу заходів цивільного процесуального характеру, направлених на припинення дій, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду. Вжиття цих заходів має гарантувати реалізацію позовних вимог у разі задоволення позову і застосовуються лише до позовів про визнання та про присудження.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно частини 2 статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

В силу вимог частини 3 статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У разі, якщо потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпаде або зміняться обставини, що зумовили його застосування, сторони у справі не позбавлені права звернутись до суду з питанням скасування заходів забезпечення позову.

Так, згідно частин 1, 2 статті 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

При цьому, частиною 7 та 8 вказаної статті передбачено, що уразі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Разом з тим, відповідно до довідки Московського районного суду мм. Харкова, на яку посилається суд в оскаржуваній ухвалі, цивільна справа №2-106/2002 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки знищена у 2008 році за спливом строків зберігання (наказ ДСА №27/5 від 07 липня 2000 року).

Оскільки длявирішення питаннязазначеного взаяві ОСОБА_1 проскасування ухвали,якою встановленийзахід забезпеченняпозову,та скасуваннязабезпечення позовуу виглядіарешту квартири необхідно дослідження матеріалів цивільної справи, зазначена заява може бути розглянута судом лише після вирішення питання про відновлення втраченого провадження у вищезазначеній цивільній справі. З цих підстав ухвалою суду від 28 липня 2023 року вказану заяву було повернуто заявнику з підстав ч.4 ст.183 ЦПК України.

Колегія суддівпогоджується звисновком судупершої інстанціїпро те,що розглядзаяви ОСОБА_1 проскасування ухвали,якою встановленийзахід забезпеченняпозову,та скасуваннязабезпечення позовуу виглядіарешту квартири можливий лише після відновлення втраченого провадження.

Разом з тим, ані ст.183 ЦПК України на яку посилається суд, ані в ст.185 ЦПК України (залишення позовної заяви без руху, повернення) не містить такої підстави для повернення заяви про скасування ухвали, якою встановлений захід забезпечення позову, та скасування забезпечення позову у вигляді арешту квартири, як знищення справи у зв`язку з закінченням строків зберігання.

Положенням ст.488 ЦПК України передбачено, що відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно ст.489 ЦПК України втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативи суду.

За змістом ст.490 ЦПК України заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Отже, відновлення втраченого судового провадження може здійснюватися місцевим судом, як за заявою учасника справи так і з власної ініціативи суду.

З урахування викладеного, суд першої інстанції не позбавлений був можливості ініціювати питання про відновлення втраченого провадження та після його вирішення здійснити розгляд зазначеної заяви.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.374ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з п.4 ч.1 ст.379ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Судом першої інстанції безпідставно повернуто заяву ОСОБА_1 про скасування ухвали, якою встановлений захід забезпечення позову, та скасування забезпечення позову у вигляді арешту квартири, тому ухвала суду першої інстанції, як така, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Пунктом 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року визначено, що якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає розгляду справи, з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної та/або касаційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ЦПК України.

Оскільки наразі вирішується лише процесуальне питання, а не розглядається справа по суті, підстав для розподілу судового збору за розгляд справи апеляційним судом не вбачається, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.367,368,369,374,379,381,382,383,384 ЦПК Українисуд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 28 липня 2023 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 22 вересня 2023 року.

Головуючий Н.П. Пилипчук

Судді Ю.М. Мальований

О.Ю. Тичкова