Рішення

від 20.09.2023 по справі 953/5341/22

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/5341/22

н/п 2/953/2461/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2023 року м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Демченко С. В.,

секретар судового засідання - Кошова О. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу,

УСТАНОВИВ:

27 вересня 2022 року адвокат Кравцов С. О., який діє в інтересах позивачки ОСОБА_1 на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АХ №1095520 від 26 вересня 2022 року, звернувся засобами «Електронний суд» до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить розірвати договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 21 лютого 2019 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Коссе Л. М. за реєстровим № 239.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 21 лютого 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_3 з одного боку та ОСОБА_2 з іншого боку уклали договір купівлі-продажу житлового будинку, загальною площею 66,1 кв.м та земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:05:024:0026, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . У п.3 вказаного договору зазначено, що купівля-продаж зазначеного житлового будинку здійснюється за 800 000 грн, а купівля-продаж земельної ділянки за 1 873 000 грн, загальна сума становить за договором купівлі-продажу становить 2 673 000 грн, з яких покупець сплатив 41 250 грн до підписання даного договору. Сторони договору домовились, що оплата покупцем іншої частини грошових коштів у розмірі 2 631 750 грн буде здійснюватися: до 28 лютого 2019 року - 33 000 грн, після чого, щомісячно, до 30 числа по 74 250 грн, терміном до 01 лютого 2022 року. Умовами договору визначено, що про повний розрахунок між сторонами буде свідчити заява продавців про отримання грошових коштів, справжність підписів на якій засвідчується нотаріально. Положеннями договору встановлено, що у разі несплати повної суми грошових коштів покупцем за цим договором, договір підлягає розірванню, а сплачені грошові кошти поверненню не підлягають. Відповідно до п. 9 договору право власності на житловий будинок, що відчужується, виникає у покупця з моменту державної реєстрації права у Державному реєстрації речових прав на вищевказане майно за умови виконання п. 3 вказаного договору. Станом на 14 лютого 2022 року відповідач сплатив за договором купівлі-продажу від 21 лютого 2019 року грошові кошти у розмірі 1 291 582 грн 41 коп., залишок, який необхідно сплатити за вказаним договором становить 1 340 167 грн 59 коп. З метою виконання відповідачем належним чином умов договору купівлі-продажу від 21 лютого 2019 року позивач звернулась до відповідача з вимогою про сплату суми заборгованості за вищевказаним договором у розмірі 1 340 167 грн 59 коп. у строки встановлені у п. 3 договору, та у разі не виконання вказаних вимог просила у строк до 20 липня 2022 року звільнити будинок та повернути оригінали документів.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 15 листопада 2022 року справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу передано на розгляд до Полтавського районного суду Полтавської області за підсудністю.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 26 січня 2023 року справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу передано на розгляд до Київського районного суду м. Харкова за підсудністю.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 березня 2023 року вищевказану цивільну справу передано в провадження суді Київського районного суду м. Харкова Демченко С. В.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 30 березня 2023 року позовну заяву було залишено без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків 10 днів з дня вручення копії ухвали. У встановлений законом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 10 травня 2023 року провадження по справі відкрито в порядку загального позовного провадження, справа призначена до розгляду в підготовчому засіданні.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 24 серпня 2023 року підготовче провадження у цивільній справі закрито, справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Позивачка у судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву, в якій просила проводити судове засідання за її відсутності, а також просила суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання двічі не з`явився, про дату, час і місце судових засідань був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, правом надання відзиву на позовну заяву не скористався, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.

Оскільки сторони у судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Відповідно до ухвали суду від 10 травня 2023 року, враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши надані сторонами докази, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що 21 лютого 2019 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_3 від імені якого діє ОСОБА_1 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Алексєєвою Л. В. від 07 листопада 2018 року та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки.

Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Коссе Л. М. за реєстровим № 239.

Відповідно до п. 1 договору продавці - подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 передають у власність, а покупець приймає у власність житловий будинок та земельну ділянку з кадастровим номером 6310136600:05:024:0026, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . На земельній ділянці розташовані: житловий будинок літ. «Е-1», житловою площею 66,1 кв.м, загальною площею 116, 6 кв.м з надвірними будівлями.

Згідно з п. 3 договору продаж житлового будинку вчинено на суму 800 000 грн, продаж земельної ділянки вчинено на суму 1 873 000 грн, загальна сума 2 673 000 грн (по курсу валют на 21 лютого 2019 року складає 97 200 доларів США), з яких покупець сплатив продавцям 41 250 грн у відповідних частинах для кожного, а ОСОБА_1 отримала вказані гроші для себе особисто та для ОСОБА_3 , у відповідних частинах для кожного до підписання цього договору.

У абз. 2 п. 3 договору зазначено, що сторони за цим договором домовилися про те, що оплата покупцем залишку суми грошей, а саме 2 631 750 грн буде здійснюватися таким чином: до 28 лютого 2019 року - 33 000 грн, після цього, щомісячно до 30 числа - по 74 250 грн, терміном до 01 лютого 2022 року. Повний розрахунок за цим договором може бути також проведений раніше вказаного терміну. Про повний розрахунок буде свідчити заява продавців про отримання грошей, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально.

Згідно з абз. 6 п. 3 договору у разі несплати повної суми грошей покупцем за цим договором договір підлягає розірванню, а сплачені гроші поверненню не підлягають.

Вимогами п. 9 договору встановлено, що право власності на житловий будинок, що відчужується, виникає у покупця з моменту державної реєстрації права у Державному реєстрі речових прав на вищевказане нерухоме майно за умови виконання п. 3 цього договору.

Відповідно до абз. 2 п. 9 договору право власності на земельну ділянку, що відчужується, виникає у покупця з моменту державної реєстрації права у Державному реєстрі речових прав на вищевказане майно за умови виконання п. 3 цього договору.

З долучених до матеріалів справи стороною повивача доказів вбачається, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем положень п. 3 договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 21 лютого 2019 року у частині повної оплати грошових коштів за нерухоме майно, яке є предметом вищевказаного договору, представник позивача - адвокат Кравцов С. О. 01 липня 2022 року на поштову адресу ОСОБА_2 направив заяву, в якій вимагав сплатити суму заборгованості за договором купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 21 лютого 2019 року у розмірі 1 340 167 грн 59 коп. у строки, встановлені у п. 3 вказаного договору, а у випадку несплати заборгованості необхідно повернути оригінали всіх документів на будинок та земельну ділянку, а також звільнити будинок у строк до 20 липня 2022 року. Зазначено, що у випадку несплати ОСОБА_1 буде вимушена звернутися до суду з вимогою про розірвання договору.

Як слідує зі змісту позовної заяви та долучених до неї матеріалів відповідач не надав позивачу жодної відповіді, а також не повернув частину несплачених ним грошових коштів відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 21 лютого 2019 року.

Положеннями ч. 1 та 2 ст. 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно зі ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 6 ЦК України визначено право сторін на укладення договору та врегулювання в ньому своїх відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У ст. 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За загальним правилом, передбаченим ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання його сторонами, а цивільні права, які випливають із договору, захищаються у тій самій мірі та у той самий спосіб, що і права, які прямо чи опосередковано передбачені актами цивільного законодавства.

У постанові Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 181/598/19 (провадження № 61-10997св20) зроблений правовий висновок про те, що тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що «в ній закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право», - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду)».

Стабільність та обов`язковість договірних відносин втілена також у положеннях ст. 651 ЦК України, якими не допускається одностороння зміна або розірвання договору, крім випадків, коли це передбачено законом або самим договором.

Підстави для зміни або розірвання договору визначені у статті 651 ЦК України.

Так, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою статті 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.

У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватись з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та/або упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Тобто йдеться про таке порушення договору однією із сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, у постанові Верховного від 24 червня 2021 року у справі №686/19271/19.

Вирішальне значення для застосування положення частини другої статті 651 ЦК України має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

З матеріалів справи вбачається, що сума, яку відповідачу залишилось сплатити за договором купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 21 лютого 2019 року у строк до 01 лютого 2022 року становить 1 340 167 грн 59 коп.

Відповідач не надав суду жодних доказів щодо належного виконання ним умов договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 21 лютого 2019 року та сплати суми у розмірі 1 340 167 грн 59 коп., яку повинен був сплатити у строк до 01 лютого 2022 року.

Позивачка, звертаючись до суду з вимогою про розірвання договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 21 лютого 2019 року, посилалась на ту обставину, що вона бажає розірвати вказаний договір у зв`язку з невиконанням своїх зобов`язань відповідачем.

Так, згідно з умовами п. 3 договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 21 лютого 2019 року несплата повної суми грошей покупцем за вказаним договором є підставою для розірвання такого договору, при цьому сплачені гроші поверненню не підлягають.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно із вимогами ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Умовами договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 21 лютого 2019 року передбачено, що проведення кінцевого розрахунку за вказаним договором, а саме - сплати ОСОБА_2 остаточної суми за придбання нерухомого майна має відбутися до 01 лютого 2022 року, що повинно бути підтверджено відповідною заявою продавців про отримання грошей, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально.

Суд встановив, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, які могли б свідчити про виконання ОСОБА_2 умов договору купівлі-продажу у строк до 01 лютого 2022 року або ж намагання здійснити розрахунки, що свідчить про порушення ОСОБА_2 умов вказаного договору.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідженими у судовому засіданні письмовими матеріалами справи підтверджується, що відповідач не виконав умови договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 21 лютого 2019 року та взятих на себе зобов`язань зі здійснення оплати у строки, встановлені вказаним договором, а саме - до 01 лютого 2022 року, чим порушив умови п. 3 договору та права позивача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим, обставини, на які посилається позивач, підтверджені належними та допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи, а тому права позивача підлягають захисту в обраний нею спосіб, у зв`язку з чим позов потрібно задовольнити та розірвати у судовому порядку спірний договір.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 992,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу - задовольнити.

Розірвати договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 21 лютого 2019 року, укладений між ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Коссе Л. М. за реєстровим № 239.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків, зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складений та підписаний без проголошення 20 вересня 2023 року.

Суддя С.В. Демченко