Постанова

від 21.09.2023 по справі 923/73/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2023 рокум. ОдесаСправа № 923/73/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.

секретар судового засідання: Кратковський Р.О.

за участю представників сторін:

від прокуратури Волкова Н.М., посвідчення №073704 від 01.03.2023;

від позивача-1 не з`явився;

від позивача -2 - не з`явився;

від відповідача - не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області

на ухвалу Господарського суду Херсонської області від „04 лютого 2022р. про повернення позовної заяви

у справі №923/73/22

за позовом Керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі

позивача-1: Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області позивача-2: Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області

до: Фермерського господарства "Планета-Південь"

про розірвання договору оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку, -

головуючий суддя Немченко Л.М.

місце прийняття ухвали: Господарський суд Херсонської області

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги. В судовому засіданні 21.09.2023 згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В :

У січні 2022 року Керівник Бериславської окружної прокуратури Херсонської області звернувся до Господарського суду Херсонської області в інтересах держави в особі Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області та Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області до Фермерського господарства "Планета-Південь" про:

- розірвання Договору оренди земельної ділянки від 22.03.2006, укладений Бериславською районною державною адміністрацією та ФГ «Планета - Південь» зі змінами, внесеними додатковою угодою від 04.09.2010, укладеною між Бериславською районною державною адміністрацією та ФГ «Планета-Південь» зареєстрований у відділі Держкомзему у Бериславському районі, про що в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за № 4АА002134-040671500003 від 22.03.2006, щодо земельної ділянки площею 9,40 га (кадастровий номер 652068500:03:003:0002), із земель запасу Ольгівської сільської ради Бериславського району Херсонської області;

- зобов`язання ФГ «Планета-ІІівдень» (код 34174978, адреса реєстрації: 73000, м Херсон, вул. Карбишева бул. 2. кв.149 повернути земельну ділянку площею 9,40 га, кадастровий номер 652068500:03:003:0002, із земель запасу фонду Ольгівської сільської ради Бериславського району Херсонської області, вартістю 634 970 млн. грн. до земель комунальної власності Тягінської сільської ради Бериславського району Херсонської області (код ЄДРПОУ 04401345, адреса реєстрації 74330, Херсонська область, Бериславський район, с. Тягинка, вул. Вишнева 1д).

Зокрема, позовні вимоги прокурора, який посилається на наявність підстав для його представництва інтересів держави в особі Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області та Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області у даній справі, обґрунтовано істотним порушенням відповідачем умов Договору оренди земельної ділянки щодо щомісячної та у повному обсязі оплати орендної плати у встановленому розмірі за користування земельною ділянкою. Крім того, прокурор вказує про нецільове використання земельної ділянки, що є підставою для розірвання спірного договору оренди землі, а земельна ділянка поверненню державі в особі Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 04.02.2022 у справі №923/17/22 позовну заяву керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області та Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області про розірвання договору оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку повернуто заявнику на підставі п. 4 ч. 5 ст. 174 ГПК України.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції зазначив про відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави, оскільки в матеріалаї позовної зави відступні докази того, що Тягинська сільська рада Бериславського району Херсонської області та Бериславська районна державна адміністрація Херсонської області не бажали здійснювати захист інтересів держави та звертатися до суду з відповідним позовом до Фермерського господарства "Планета-Південь", а сама по собі обставина незвернення з позовом протягом короткого/доволі замалого періоду часу, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неможливість виконання позивачами функцій із захисту інтересів держави. Крім того, судом зазначено, що прокурором не встановлено невжиття позивачами заходів щодо захисту інтересів держави у розумний строк та не отримано від них невмотивованої відмови.

Керівник Бериславської окружної прокуратури Херсонської області з ухвалою суду першої інстанції не погодився, тому звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд ухвалу Господарського суду Херсонської області від 04.02.2023 року про повернення позовної заяви у справі №923/17/23 скасувати та направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права і неповним з`ясуванням всіх обставин справи.

Зокрема, прокурор, посилаючись на зазначені ним у позовній заяві обставини та підстави для представництва прокурором інтересів держави, а також норми матеріального права, вказав, що у даному випадку прокурором надано позивачам достатньо часу для того, щоб відреагувати та здійснити захист порушених інтересів держави. Так, запити та повідомлення про порушення інтересів держави прокурором скеровано позивачам 26.11.2021 та 23.12.2021, а з позовом до суду прокурор звернувся 24.01.2022 року.

Крім того, орендна плата орендарем за оскаржуваним договором не сплачувалась з 2019 року, про що Бериславська районна державна адміністрація, як орендодавець, повинна бути обізнана, проте заходів щодо розірвання договору не вжила.

Посилаючись на сталу практику Верховного Суду у подібних спорах, прокурор зазначив, що у своїх запитах, окружною прокуратурою зроблено нагадування позивачам про належне виконання своїх обов`язків в частині контролювання виконання умов договору, як стороною договору - Бериславською районною державною адміністрацією, так яку повноваженим розпорядником землі Тягинською сільською радою Бериславського району Херсонської області, а потім вже уточнення про вжиття чи не вжиття з їх боку належних заходів на усунення наявних тривалих порушень.

У відповідях на запити прокурора у даній справі позивачі не спростували з посиланням на відповідні докази факт істотного порушення умов договору оренди земельної ділянки відповідачем. Водночас позивачі не вказали про намір звернутися до суду з позовом і не звернулися з таким позовом до суду протягом розумного строку.

Виходячи з викладеного прокурор вважає, що невжиття уповноваженим державним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як йому стало відомо про можливе порушення інтересів держави, свідчить про бездіяльність компетентного органу з огляду на що, прокурор правомірно звернувся з позовом до суду в інтересах держави в особі позивачів.

Відтак, підсумовуючи свої твердження щодо неправомірності ухвали суду першої інстанції, прокурор вказав, що ухвала Господарського суду Херсонської області від 04.02.2022 року у справі №923/17/22 суперечить вимогам ст.236 Господарського процесуального кодексу України, ґрунтується на помилкових висновках, а тому відповідно до п.6 ч.1 ст. 255, п.п. 3, 4 ч.1 ст. 280 Господарського процесуального кодексу України, потребує скасування, а справа - направлення для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.08.2023 року клопотання Керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено; поновлено Керівнику Бериславської окружної прокуратури Херсонської області строк на апеляційне оскарження; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області на ухвалу Господарського суду Херсонської області від „04 лютого 2022р. про повернення позовної заяви у справі №923/73/22; зобов`язано керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області надати оригінал позовної заяви з додатками; призначено розгляд апеляційної скарги Керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області на 07 вересня2023 року о 10:30 год.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2023 продовжено розгляд апеляційної скарги Керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області на ухвалу Господарського суду Херсонської області від „04 лютого 2022р. про повернення позовної заяви у справі №923/73/22 на розумний строк; зобов`язано керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області надати оригінал позовної заяви з додатками; повідомлено учасників справи про те, що розгляд апеляційної скарги у справі №923/73/22 відбудеться 21 вересня 2023 року о 10:00 год.

18.09.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області надійшла заява з оригіналом позовної заяви з додатками.

Відповідач своїм правом згідно ч.1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на апеляційну скаргу не надав, що відповідно до ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку.

В судовому засіданні 21.09.2023 представник прокуратури просив задовольнити апеляційну скаргу.

Інші представники сторін в судове засідання не з`явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов`язковою, строк розгляду апеляційної скарги закінчився, а затягування строку розгляду скарги в даному випадку може призвести до порушення прав особи, яка з`явилася до суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності інших представників сторін.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У січні 2022 року Керівник Бериславської окружної прокуратури Херсонської області звернувся до Господарського суду Херсонської області в інтересах держави в особі Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області та Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області до Фермерського господарства "Планета-Південь" про:

- розірвання Договору оренди земельної ділянки від 22.03.2006, укладений Бериславською районною державною адміністрацією та ФГ «Планета - Південь» зі змінами, внесеними додатковою угодою від 04.09.2010, укладеною між Бериславською районною державною адміністрацією та ФГ «Планета-Південь» зареєстрований у відділі Держкомзему у Бериславському районі, про що в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за № 4АА002134-040671500003 від 22.03.2006, щодо земельної ділянки площею 9,40 га (кадастровий номер 652068500:03:003:0002), із земель запасу Ольгівської сільської ради Бериславського району Херсонської області;

- зобов`язання ФГ «Планета-ІІівдень» (код 34174978, адреса реєстрації: 73000, м Херсон, вул. Карбишева бул. 2. кв.149 повернути земельну ділянку площею 9,40 га, кадастровий номер 652068500:03:003:0002, із земель запасу фонду Ольгівської сільської ради Бериславського району Херсонської області, вартістю 634 970 млн. грн. до земель комунальної власності Тягінської сільської ради Бериславського району Херсонської області (код ЄДРПОУ 04401345, адреса реєстрації 74330, Херсонська область, Бериславський район, с. Тягинка, вул. Вишнева 1д).

Зокрема, позовні вимоги прокурора, який посилається на наявність підстав для його представництва інтересів держави в особі Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області та Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області у даній справі, обґрунтовано істотним порушенням відповідачем умов Договору оренди земельної ділянки щодо щомісячної та у повному обсязі оплати орендної плати у встановленому розмірі за користування земельною ділянкою. Крім того, прокурор вказує про нецільове використання земельної ділянки, що є підставою для розірвання спірного договору оренди землі, а земельна ділянка поверненню державі в особі Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області.

Обґрунтовуючи порушення інтересів держави, прокурор зазначає, що несплата орендної плати за користування відповідачем земельною ділянкою завдає суттєвої шкоди інтересам держави, перешкоджає своєчасному та повному виконанню прибуткової частини місцевого бюджету.

Дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин, забезпечення надходжень платежів з орендної плати до місцевих бюджетів у законодавчо визначених межах шляхом їх вірного правового, у тому числі договірного врегулювання, виключає невизначеність у правовідносинах сторін, безгосподарське використання землі, безпосередньо належить до інтересів держави.

Порушення інтересів держави полягає також в тому, що тривале невжиття заходів щодо стягнення заборгованості зо договором оренди призводить до недоотримання місцевим бюджетом значної суми коштів, що в свою чергу порушує інтереси держави та не сприяє досягненню проголошеної мети запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні, а також виконання поставлених бюджетних програм.

Прокурор вказує, що систематична несплата відповідачем орендної плати безумовно порушує інтереси держави, оскільки місцевий бюджет недоотримує значні кошти, однак вищезазначене залишилось поза увагою уповноваженого державою органу - Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області.

На думку прокурора, компетентним суб`єктом у даних правовідносинах є Тягинська сільська ради Бериславського району Херсонської області, оскільки земельна ділянка належить до комунальної власності та в силу приписів ЗК України розпорядником сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів є відповідна сільська рада та отримувачем коштів за оренду вищезазначеної земельної ділянки. Крім того, позовну заяву подано в інтересах держави Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області оскільки остання є стороною укладеного з відповідачем договору оренди земельної ділянки від 22.03.2006 року.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 04.02.2022 у справі №923/73/22 позовну заяву керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області та Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області про розірвання договору оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку повернуто заявнику на підставі п. 4 ч. 5 ст. 174 ГПК України.

Предметом апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали у даній справі є наявність або відсутність підстав для повернення судом першої інстанції позовної заяви Керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області без розгляду.

Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (mutatis mutandis, рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мельник проти України" ("Melnyk v. Ukraine" заява № 23436/03, § 22, від 28 березня 2006 року).

Виходячи з приписів ст. 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм Господарського процесуального кодексу України.

Так, повноваження прокурора у спірних правовідносинах визначено, зокрема, Конституцією України та Законом України «Про прокуратуру».

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з положеннями ч. 3, 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Офісу Генерального прокурора або обласної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Представництво інтересів держави у суді у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави здійснюється прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а у визначених законом випадках - прокурорами Офісу Генерального прокурора в порядку та на підставах, визначених Цивільним процесуальним кодексом України.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Отже, винятковими випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Отже, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини).

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Так, у даному випадку, суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву без розгляду, в ухвалі від 04.02.2022 посилався на п. 4 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, а саме, на відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

При цьому, мотивуючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції зазначив про відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави, оскільки в матеріалаї позовної зави відступні докази того, що Тягинська сільська рада Бериславського району Херсонської області та Бериславська районна державна адміністрація Херсонської області не бажали здійснювати захист інтересів держави та звертатися до суду з відповідним позовом до Фермерського господарства "Планета-Південь", а сама по собі обставина незвернення з позовом протягом короткого/доволі замалого періоду часу, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неможливість виконання позивачами функцій із захисту інтересів держави.

Крім того, судом зазначено, що прокурором не встановлено невжиття позивачами заходів щодо захисту інтересів держави у розумний строк та не отримано від них невмотивованої відмови.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції та вважає його передчасним з огляду на таке.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 року у справі №587/430/16-ц зазначено, що незгода суду з наведеним у позовній заяві обґрунтуванням прокурора щодо визначеної ним підстави представництва, як і неподання прокурором доказів відсутності органів влади, які мають повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, не є підставою, зокрема, для залишення позову без розгляду.

Відтак, за правовою позицією Верховного Суду, у разі невиконання, на думку суду, вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді має наслідком застосування положень законодавства про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і лише потім повернення позовної заяви у тому разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки усунуті не були.

При цьому, як вже було зазначено колегією суддів раніше, згідно із вимогами ч.4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.

Згідно із ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо: 1) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 2) порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень ст. 173 цього Кодексу); 3) до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору або заява про відкликання позовної заяви; 4) відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи; 5) позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду; до заяви не додано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом.

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді. У разі скасування ухвали про повернення позовної заяви та направлення справи для продовження розгляду, суд не має права повторно повертати позовну заяву. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків. У разі повернення позовної заяви з підстави, передбаченої пунктом 5 частини п`ятої цієї статті, судовий збір, сплачений за подання позову, не повертається. Заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.

Тобто, ст. 174 Господарського процесуального кодексу України містить в собі як положення щодо підстав для залишення судом позовної заяви без руху, так і для повернення позовної заяви.

Отже, залишення позовної заяви без руху - це процесуальна дія судді, яка спрямована на усунення недоліків позовної заяви.

Переваги залишення позовної заяви без руху беззаперечні - суд у встановлений ним строк надає позивачу можливість усунути недоліки позовної заяви, у разі виправлення яких позовна заява вважатиметься поданою у день первинного подання її до суду. Таким чином, дотримуються вимоги процесуальної економії, одночасно з економією часу і витрат сторін і суду, а також встановлюються додаткові гарантії здійснення права на судовий захист.

Тобто, суд першої інстанції, у разі виникнення у нього сумнівів щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області та Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області, спочатку мав право залишити позовну заяву без руху у відповідності до ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, чим не скористався, а навпаки, оскаржуваною ухвалою одразу повернув позовну заяву прокурору, дійшовши передчасного висновку про відсутність таких підстав.

Наведене вище, на думку суду апеляційної інстанції є загальними вимогами процесуального закону з урахуванням сталої судової практики.

При цьому, судова колегія зазначає, що правова позиція Верховного Суду, викладену у постанові від 19.04.2022 року у справі №910/17625/21, відповідає гарантованому принципу доступу до правосуддя та узгоджується із статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Дане покладено в основу засад господарського судочинства з метою спрощення судового розгляду справи, скорочення судового розгляду, а також розвитку поваги в учасників справи один до одного так і до суду.

Також, колегія суддів наголошує, що право на доступ до суду має бути ефективним та при застосуванні судом процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» від 20 лютого 2014 року).

Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції).

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 10.09.2021 року у справі № 904/4845/21.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає про передчасність висновку місцевого господарського суду щодо наявності підстав для застосування вимог п. 4 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України та повернення позовної заяви Керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області та Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Згідно із ч.3 ст.271 Господарського процесуального кодексу України, у випадках, зокрема, скасування судом апеляційної інстанції ухвал про повернення позовної заяви, справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

За вимогами п.6 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга Керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області потребує задоволення, а оскаржувана ухвала Господарського суду Херсонської області від 04.02.2022 року про повернення позовної заяви у справі №923/73/22 постановлена без дотримання норм процесуального закону та потребує скасування із передачею матеріалів позовної заяви Керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області та Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області до господарського суду першої інстанції для продовження розгляду.

У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 277, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1.Апеляційну скаргу Керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Херсонської області від 04.02.2022 року у справі № 923/73/22 про повернення позовної заяви - скасувати.

3. Направити справу на розгляд до Господарського суду Одеської області.

Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.

Повний текст постанови

складено та підписано

« 25» вересня 2023р.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Я.Ф. Савицький